Рішення

від 01.02.2022 по справі 440/16419/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/16419/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глобинської міської ради /далі - відповідач/ про:

- визнання протиправним та скасування рішення Глобинської міської ради від 28 жовтня 2021 року №5089 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у власність";

- зобов`язання Глобинської міської ради винести рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га з цільовим призначенням: 01.03 для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, із земель запасу з метою передачі у власність /а.с.1-5/.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернулася до Глобинської міської ради із заявою від 21 жовтня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Глобинська міська рада. Рішенням вісімнадцятої сесії Глобинської міської ради Полтавської області восьмого скликання №5089 від 28 жовтня 2021 року їй відмовлено у наданні такого дозволу у зв`язку з відсутністю площі в даному масиві. Таку відмову відповідача позивач вважає необґрунтованою та протиправною, оскільки відсутні документи, що підтверджують відсутність площі в даному масиві.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 21-22/ зазначив, що повноваження щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є дискреційними, а тому позов задоволенню не підлягає.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернулася до Глобинської міської ради із заявою від 21 жовтня 2021 року (вх. №05-04/29558) /а.с.24/ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі їй безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Глобинська міська рада. До вказаної заяви додала: графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування, розмір та площа земельної ділянки, копії паспорта та довідки про присвоєння РНОКПП /а.с.24-26/.

Розглянувши звернення гр. ОСОБА_1 , керуючись Земельним кодексом України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про землеустрій", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", враховуючи пропозиції постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, екології та навколишнього середовища, на вісімнадцятій сесії Глобинської міської ради Полтавської області восьмого скликання прийнято рішення №5089 від 28 жовтня 2021 року "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у власність", яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га з цільовим призначенням - 01.03 для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області у зв`язку з відсутністю площі в даному масиві.

Не погодившись з рішенням вісімнадцятої сесії Глобинської міської ради Полтавської області восьмого скликання №5089 від 28 жовтня 2021 року "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у власність", позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що будь-який громадянин України має право звернутися до уповноваженого органу із клопотанням та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України та їх перелік є вичерпним.

Дослідивши рішення вісімнадцятої сесії Глобинської міської ради Полтавської області восьмого скликання №5089 від 28 жовтня 2021 року "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у власність", судом встановлено, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою стала відсутність площі в даному масиві.

Надаючи оцінку вказаній підставі для відмови у наданні дозволу, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що до заяви про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою від 21 жовтня 2021 року позивачем додано графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, відносно якої позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, та зазначено кадастровий номер суміжної земельної ділянки - 5320610100:00:026:0056.

Відповідно до Інформації з Публічної кадастрової карти України /а.с. 31/, залученою до матеріалів справи, земельна ділянка, яку бажає отримати позивач та яка є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 5320610100:00:026:0056, є несформованою, її межі наразі не визначені та вона не має присвоєного їй кадастрового номеру тощо.

Жодних доказів на підтвердження того, що відсутня площа земель в даному масиві, відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, відмова у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою є необгрунтованою, у зв`язку з чим рішення вісімнадцятої сесії Глобинської міської ради Полтавської області восьмого скликання №5089 від 28 жовтня 2021 року "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у власність", яке прийняте за результатами розгляду заяви позивача від 21 жовтня 2021 року, підлягає скасуванню як протиправне.

Вирішуючи вимогу позивача про зобов`язання відповідача винести рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3 ) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам, а не забезпечення ефективності державного управління.

Оскільки рішення вісімнадцятої сесії Глобинської міської ради Полтавської області восьмого скликання №5089 від 28 жовтня 2021 року "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у власність" перевірялося судом на предмет законності та обґрунтованості, виходячи із його змісту, та суд не вправі виходити за межі предмету доказування у справі та встановлювати наявність/відсутність інших підстав для надання/ненадання дозволу, вимога позивача про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації задоволенню не підлягає. Натомість, належним способом захисту прав позивача є саме: зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Наведені висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 14 серпня 2019 року у справі №480/4298/18, від 05 грудня 2019 року у справі № 806/2540/17 та у постанові Великої Палати від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

В прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про стягнення на його користь судових витрат зі сплати судового збору та на оплату правничої допомоги, яка надана адвокатом Голубенком Володимиром Петровичем на підставі ордеру серії ПТ № 214806 від 23 листопада 2021 року /а.с. 13/.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною першою статті 138 вказаного Кодексу передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частинами третьою та дев`ятою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн позивачем надано до суду копії договору про надання правничої допомоги №469 від 23 листопада 2021 року, укладеного між позивачем (клієнт) та адвокатом Голубенком Володимиром Петровичем /а.с.12/; квитанція №470 від 23 листопада 2021 року /а.с. 14/.

Відповідно до підпункту 1.1 вказаного договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничі послуги клієнту щодо підготовки адміністративного позову про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та представництва інтересів у Полтавському окружному адміністративного суді на умовах передбачених даним договором, а відповідно до пункту 4.3 такого договору за надання правової допомоги відповідно до даного договору сторони дійшли згоди, що гонорар адвоката складає фіксований розмір у сумі 4000,00 грн, що сплачується в день підписання договору.

Адвокатом Голубенком Володимиром Петровичем прийнято від позивача за захист інтересів особи гонорар в сумі 4000,00 грн, що підтверджується квитанцією №470 від 23 листопада 2021 року.

Суд враховує, що зі змісту копії договору про надання правничої допомоги №469 від 23 листопада 2021 року та квитанції №470 від 23 листопада 2021 року неможливо встановити, що Адвокатом Голубенком Володимиром Петровичем надана позивачу правнича допомога саме у справі №440/16419/21 щодо оскарження рішення вісімнадцятої сесії Глобинської міської ради Полтавської області восьмого скликання №5089 від 28 жовтня 2021 року "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у власність", оскільки умови договору є абстрактними та загальними щодо надання в цілому позивачу правничої допомоги щодо підготовки адміністративного позову про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та представництва інтересів у Полтавському окружному адміністративного суді без визначення конкретного переліку наданих послуг чи конкретної сфери надання таких послуг щодо представництва інтересів позивача у цій справі. Крім того, позивачем не надано до суду на підтвердження фактичного надання юридичних послуг копії акту приймання - передачі наданих юридичних послуг.

У відзиві на позовну заяву /а.с.21-22/ відповідач заперечував проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із неспівмірністю заявлених витрат зі складністю цієї справи та недоведеність понесення фактичних витрат на правничу допомогу у справі.

З огляду на викладене, позивачем не доведено фактичне понесення витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 4000,00 грн, у зв`язку з чим сума судових витрат на правничу допомогу розподілу між сторонами не підлягає.

За подання позову до суду позивач понесла витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ "Універсал банк" №В8Х5-8НВТ-ВРХК-С04М від 26 листопада 2021 року /а.с.11/. Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 454,00 грн.

Клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписом вказаної норми покладення такого зобов`язання на суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач після набрання рішенням суду законної сили буде ухилятися від вчинення дій на виконання цього судового рішення.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Глобинської міської ради (вул. Центральна, буд. 285, м. Глобине, Полтавська область, 39000, ідентифікаційний код 22547673) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення вісімнадцятої сесії Глобинської міської ради Полтавської області восьмого скликання №5089 від 28 жовтня 2021 року "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у власність".

Зобов`язати Глобинську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 жовтня 2021 року (вх. №05-04/29558) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Глобинська міська рада.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Глобинської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

У задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк