Рішення

від 18.01.2022 по справі 520/19101/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

18 січня 2022 р. справа № 520/19101/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРВОМАЙСЬКИЙ ВИРОБНИЧО-ХАРЧОВИЙ КОМБІНАТ "ІДЕАЛ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРВОМАЙСЬКИЙ ВИРОБНИЧО-ХАРЧОВИЙ КОМБІНАТ "ІДЕАЛ" (далі за текстом заявник, платник, Товариство, ТОВ), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 30.07.2021 р. № 3104, яким вирішено про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРВОМАЙСЬКИЙ ВИРОБНИЧО-ХАРЧОВИЙ КОМБІНАТ ІДЕАЛ (код ЄДРПОУ 44192071) критеріям ризиковості платника податку; 2) зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕРВОМАЙСЬКИЙ ВИРОБНИЧО-ХАРЧОВИЙ КОМБІНАТ ІДЕАЛ (код ЄДРПОУ 44192071) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що вчинене контролюючим органом волевиявлення з приводу прийняття рішення про віднесення платника до категорії ризикових створює необґрунтовані та суттєві перешкоди в господарській діяльності Товариства та порушує його права та законні інтереси.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби (далі за текстом контролюючий орган, владний суб`єкт, Головне управління, ГУ), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що за наслідком збору, опрацювання та використання податкової інформації встановлено, що підприємство включено до переліку ризикових платників податків за критерієм ризиковості з огляду на обґрунтовані сумніви в реальності здійснення господарських операцій позивачем.

Період відпустки з 28.12.2021р. по 31.12.2021р., з 01.01.2022р. по 06.01.2022р., вихідні та святкові дні з 25.12.2021р. по 27.12.2021р., з 07.01.2022р. по 09.01.2022р., знаходження на лікарняному з 10.01.2022р. по 14.01.2022р. зумовили розгляд справи по суті - 18.01.2022р.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник є резидентом України юридичною особою приватного права, набув правового статусу платника податку на додану вартість.

30.07.2021р. контролюючим органом в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №3104 з приводу відповідності заявника критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв`язку із тим, що наявні ознаки проведення ризикових операцій.

Будь-якого іншого, детального та достатнього поза розумним умотивування суджень контролюючого органу текст названого рішення не містить.

Не погодившись із відповідністю закону вчиненого контролюючим органом управлінського волевиявлення з приводу прийняття рішення про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків, заявник ініціював даний спір.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення контролюючого органу, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У силу п. 201.10 ст. 201 названого кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 р. із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).

Зокрема, п. 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п.п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі за текстом - Порядок зупинення реєстрації № 1165).

За визначенням п. 2 Порядку зупинення реєстрації № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Окрім того, відповідно до п. 6 та п.7 Порядку зупинення реєстрації № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації № 1165 встановлена форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в Реєстрі, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Зважаючи на викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що рішення владного суб`єкта, котре створює настільки значні правові наслідки має бути предметом окремої судової перевірки у порядку адміністративного судочинства з огляду на приписи ст.ст. 8 і 124 Конституції України, ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 2, ч. 4 ст. 242 КАС України.

Вказані висновки узгоджуються з останньою у часі правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, від 05.01.2021 року у справі № 640/11321/20, у постанові від 22.07.2021 року у справі № 520/111/20.

Окрім того, Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі №640/11321/20 зазначав, що "при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу. Також суд касаційної інстанції зазначав, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України."

Дослідивши спірне рішення судом встановлено, що Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, встановлено відповідність позивача як платника податку критеріям ризиковості платника податку зазначений п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, суд зазначає, що згідно з Порядком зупинення реєстрації № 1165 в якості підстави зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Пункт 8 критеріїв ризиковості платника податку встановлює, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

В спірному рішенні замість податкової інформації зазначено, що наявні ознаки проведення ризикових операцій, а у відзиві на позов контролюючий орган посилається на те, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

При цьому, відповідачем до матеріалів справи надано витяг з протоколу від 30.07.2021 №139 засідання Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; інформацію щодо руху ПДВ.

Зі змісту наданого протоколу від 30.07.2021 №139 вбачається, що структурними підрозділами ГУ ДПС у Харківській області проведено аналіз щодо відповідності Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 №1165. Членом комісії повідомлено про розгляд отриманої інформації щодо можливого формування схемного кредиту платниками (обмін інформацією відповідно до листа ДПС України від 27.01.2021 №2516/7/99-00-18-01-03-07) щодо платника ТОВ "ПВХК "ІДЕАЛ". Також, проінформовано щодо основних показників ТОВ "ПВХК "ІДЕАЛ" відповідно до наявних баз даних ДПС України: стан (0) платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності 10.41 Виробництво олії та тваринник жирів, платник ПДВ з 01.05.2021, звіт по ЄСВ за останній звітний період не надано, податкове навантаження по ПДВ за червень поточного року становить 0,5 відсотка, відповідно до повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП) у платника лічаться переробний цех, автоцистерна (2), склад (2), СТО, круподерка, гараж, кондитерський цех, масло цех, млин, колісна техніка для всіх видів робіт (6), паливно-заправний комплекс. За результатами аналізу реєстрації в ЄРПН встановлено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій (ліміт сформований з придбання товару: пшениця, ячмінь, походження яких неможливо встановити по ланцюгу постачання). Зазначено, що наявна податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння платника ТОВ "ПВХК "ІДЕАЛ" у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення платника до переліку ризикових. Запропоновано з метою упередження розповсюдження схемного кредиту: внести платника ТОВ "ПВХК "ІДЕАЛ" до журналу ризикових підприємств ІС Податковий блок , відповідно критерію п.8 "у контролюючих органів наявна податкова: інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської діяльності операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

Проте, самої інформації щодо можливого формування схемного кредиту платниками (обмін інформацією відповідно до листа ДПС України від 27.01.2021 №2516/7/99-00-18-01-03-07) щодо платника ТОВ "ПВХК "ІДЕАЛ", що розглядалась комісією на засіданні, до матеріалів справи не надано.

Також, не надано жодного доказу, який досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а також жодного документального підтвердження обставин того, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Крім того, в наданих відповідачем документах відсутня будь-яка інформація щодо фактичних мотивів кваліфікації заявника як ризикового платника податків. Надана таблиця містить лише найменування товару, який постачав СГ та перелік товарів, які отримував ТОВ, перелік контрагентів-отримувачів та перелік контрагентів-постачальників.

Суд відзначає, що і текст оскарженого рішення контролюючого органу, і текст відзиву на позов не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів кваліфікації заявника як ризикового платника податків.

Разом з тим, суд зазначає, що ухвалою суду з питання прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі від 07.10.2021р. відповідача було зобов`язано подати до суду: усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору (правове та документальне обґрунтування правової природи правовідносин, що склались); а також письмові пояснення разом з доказами щодо прийнятого рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 30.07.2021 р. № 3104.

Однак, відповідачем не наведено нормативно-правового обґрунтування та фактичних підстав прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Не надано до матеріалів справи жодної податкової інформації щодо господарської діяльності Товариства, інших документів, які були використані чи враховані під час прийняття вказаного рішення.

Отже, у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано до суду жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Намір контролюючого органу запобігти наперед (на майбутнє) можливим втратам бюджету від за діяння заявника у схемах незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість сам по собі не є підставою для прийняття рішення про визнання платника податків ризиковим.

В свою чергу, позивачем надано до суду копії первинних (бухгалтерських) документів в підтвердження проведення Товариством фінансово-господарської діяльності (договори поставки №011805 від 18.05.2021р., №011506 від 15.06.2021р., №012306 від 23.06.2021р., видаткові та податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних в ЄДРПН, довідку про банківські рахунки, податкову декларацію з ПДВ за липень 2021р.), а також щодо наявності матеріально-технічної бази для здійснення своєї господарської діяльності (договір суборенди об`єкта нерухомості №14/05-21 від 14.05.2021 року, договір суборенди транспортних засобів №26-05 від 26.05.2021р.).

Згідно з п. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язок доведення відповідності оскарженого рішення (діяння) закону за критеріями п. 2 ч. 2 КАС України у силу ч. 2 ст. 77 КАС України покладено саме на владного суб`єкта.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 02.07.2019 р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд вважає, що наведений висновок Верховного Суду повністю кореспондує положенням ч.2 ст.2 КАС України.

Аналогічний по суті висновок з приводу умотивованості волевиявлень адміністративних органів викладений і у п.75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18, де указано, що адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ( виправдання ) свого рішення.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд не знаходить правових підстав для визнання юридично правильним та фактично обґрунтованим оскарженого рішення владного суб`єкта, оскільки текст спірного рішення не містить взагалі жодного умотивування.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт при винесенні оскарженого рішення не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 КАС України.

Факт створення додаткової та необґрунтованої перешкоди у виконанні обов`язку особи у спірних правовідносинах у галузі податкової справи знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову в цій частині.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача виключити Товариство з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає, оскільки положеннями Порядку зупинення реєстрації № 1165 прямо передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, то дана вимога також підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Так, частиною 3 ст. 161 КАС встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, судовий збір становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено на 2021 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі: з 1 січня - 2270 гривень.

Крім того, абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, заявлені вимоги є пов`язаними.

З огляду на викладене та зміст позовних вимог немайнового характеру, сума судового збору за подання вказаного адміністративного позову складає 2270,00 грн.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, судом встановлено, що позивачем до позовної заяви, яка була подана до суду, надано платіжне доручення №30 від 23.09.2021 року по сплату судового збору у розмірі 4540,00 грн.

Отже, позивачем надано докази сплати судового збору у розмірі, що перевищує встановлену нормами Закону України "Про судовий збір" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" суму сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновків, що з відповідача, як суб`єкта владних повноважень, підлягає відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Згідно п.1 ч.1 ст. 7 Закону України Закону України "Про судовий збір" сплачена сума содового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 30.07.2021 р. № 3104, яким вирішено про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРВОМАЙСЬКИЙ ВИРОБНИЧО-ХАРЧОВИЙ КОМБІНАТ ІДЕАЛ (код ЄДРПОУ 44192071, адреса: 64107, Харківська обл., м. Первомайський, мікрорайон 1/2, буд. 79) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, м. Харків, вул.Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ - 43983495), виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕРВОМАЙСЬКИЙ ВИРОБНИЧО-ХАРЧОВИЙ КОМБІНАТ ІДЕАЛ (код ЄДРПОУ 44192071, адреса: 64107, Харківська обл., м. Первомайський, мікрорайон 1/2, буд. 79) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕРВОМАЙСЬКИЙ ВИРОБНИЧО-ХАРЧОВИЙ КОМБІНАТ ІДЕАЛ (код ЄДРПОУ 44192071, адреса: 64107, Харківська обл., м. Первомайський, мікрорайон 1/2, буд. 79) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, м. Харків, вул.Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ - 43983495) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя О.В. Старосєльцева