Рішення

від 26.01.2022 по справі 520/24652/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 січня 2022 року № 520/24652/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії оформлені у листа №02-04/7568 від 11 листопада 2021р., управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області, щодо невиплати щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради, здійснити виплату допомоги до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених коштів, здійснивши мені виплату грошових коштів у сумі 10246 грн.

В обґрунтування позову позивачем вказано, що він відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020, проте виплату такої допомоги за 2021 рік було здійснено у меншому розмірі. Відповідачем не було вчинено дій, направлених на донарахування належних позивачу до виплати сум. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 29.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.

Ухвалу суду від 29.11.2021 року було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та отримано останнім 14.12.2021 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області станом на 26.01.2022 року правом подання до суду відзиву на позов не скористався, заяви про визнання позову або будь-якої іншої заяви до суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 року, що підтверджується експертним висновком від 27.01.1992 року, та інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Позивачем вказано, що він перебуває на обліку у відповідача та користується правами та пільгами, які встановлені для інвалідів війни та передбачені ст.ст. 12, 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

З огляду на зазначене, як вказано позивачем, йому щороку нараховується та виплачується щорічна допомога до 5 травня, що встановлено ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Так, в квітні 2021 року на особистий рахунок позивача була зарахована одноразова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік в сумі 3906,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни.

Вважаючи, що зазначену допомогу було виплачено не у повному обсязі, позивач в жовтні 2021 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати та виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, виходячи із розміру восьми мінімальних пенсій за віком, як інваліду ІІ групи.

Листом Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області від 10.11.2021 року №02-04/7568 позивача повідомлено, що нарахування сум виплат особам, які мають статус ветерана війни (прирівняних до них особам) щорічної разової допомоги до 5 травня проводиться за допомогою програмного комплексу Міністерства соціальної політики України за нормами, які щорічно визначаються Постановами Кабінету Міністрів України. Заявка а фінансування з державного бюджету формується автоматично цим програмним комплексом. Також вказано, що за діючим порядком нарахування та виплата разової допомоги до 5 травня у в 2021 році. Одночасно вказано, що на вимогу позивача управлінням проведено розрахунок разової допомоги до 5 травня у розмірах, передбачених Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. На суму різниці між розрахованою сумою допомоги за Законом із сумою розрахованою і виплаченою на підставі даних програмного комплексу Мінсоцполітики за нормами, затвердженими Постановою КМУ №325 від 08.04.2021 року, яка складає 10246,00 грн. Отже, вказано, що при надходженні фінансування з державного бюджету ця різниця буде перерахована на рахунок позивача у строки, передбачені діючим законодавством.

При цьому, позивачем у позовній заяві вказано, що 27.02.2020 Конституційним Судом України ухвалено рішення №3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. У зв`язку з зазначеним, пунктом 2 вказаного рішення встановлено, що неконституційні положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, позивач, вважаючи, що відповідачем вчинено протиправні дії, оформлені у вигляді листа від 10.11.2021 року №02-04/7568 щодо невиплати щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком, звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Верховним Судом 29.09.2020 року було розглянуто зразкову справу №440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

За результатами вказаного розгляду прийнято рішення, яке набрало законної сили 13.01.2021 року.

У рішення Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі №440/2722/20 вказано, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". При цьому, обставинами зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права є: (а) особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; (б) відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат); (в) предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.

З наявних в матеріалах справи доказів та заявлених позивачем вимог вбачається, що справа за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за ознаками є типовою справою та предмет спору, в даному випадку співпадає з предметом спору зразкової справи №440/2722/20.

Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином, оскільки дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, судом при вирішенні даної справи мають бути враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 3551-XII (далі Закон №3551-ХІІ).

Відповідно до статті 13 частини 4 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи-десять мінімальних пенсій за віком; ІІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Згідно із пп."б" пп. 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 13 частину 4 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12,13,14,15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року, № 112 від 19 лютого 2020 року та №325 від 08.04.2021 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги для осіб з інвалідністю.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань №325 від 08.04.2021 року визначено розмір виплати разової грошової допомоги для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - 3906 гривень.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Також, Конституційним Судом України вказано, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відтак, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що приписами ч.2 ст.152 Конституції України визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня особам з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, згідно якої затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.

Відповідно до приписів зазначеного вище Порядку останнім визначається механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - бюджетні кошти).

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: 1) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); 2) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцеві органи соціального захисту населення), центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Бюджетні кошти спрямовуються на виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі - грошова допомога).

Бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку. Право на отримання грошової допомоги мають громадяни таких категорій (далі - отримувачі грошової допомоги), зокрема,: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків.

Отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування коштів місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на спеціальні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби.

Відповідно до додатку до вказаного вище Порядку разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.

Зі змісту направленого на адресу позивача листа вбачаються доводи відповідача стосовно того, що у квітні 2021 року позивачу виплачено разову грошову допомогу до 05 травня 2021 року у вказаному вище розмірі згідно чинного законодавства.

Отже, на час виплати позивачу у квітні 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 325.

З огляду на передбачені положеннями ч. 4 ст.7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам зі статусом учасника бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону № 367-ХІV.

Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Положеннями ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Суд зазначає, що приписами ст. 7 Закону України від 15.12.2020 року

№ 1082-IX Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2021 року - 1769 гривень.

Як передбачено положеннями ч.4 ст.28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Таким чином, Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Отже, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону №1058-ІV.

Відтак, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня особі з інвалідністю ІІ групи у 2021 році становить 14152,00 грн. (1769,00 грн. х 8).

Як було встановлено судом, відповідачем у 2021 році було виплачено позивачу разову грошову допомогу у сумі 3906,00 грн.

Сума недоотриманих позивачем коштів становить 10246,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що виплата позивачу разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року у розмірі 3906,00 грн. не відповідає положенням статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Також суд зазначає, що статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Статтею 171 Закону №3551-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. На підставі підпункту 4.2 пункту 4 Положення про Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації 22.11.2016 №535, центр забезпечує у строк не більше 6 днів оформлення документів на виплату всіх видів грошових допомог і відправку їх до підприємств зв`язку та до банківських установ відповідно до узгоджених графіків.

При цьому, суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що саме на відповідача покладено обов`язок щодо завершення процедури проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати допомоги, оскільки у 2021 році разова грошова допомога до 5 травня була виплачена позивачу саме відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, та з огляду на встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дії відповідача у вигляді оформлення листа №02-04/7568 від 10 листопада 2021р. Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області щодо невиплати щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком.

Водночас, суд зазначає, що відповідачем у направленому на адресу позивача листі вказано про нарахування разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року, у відповідності до статті 12, 13, 14, 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту позивачу було перераховано разову грошову допомогу до 05 травня 2021 року на підставі ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту із розрахунку мінімального розміру пенсії за віком 1769,00 грн. після чого сума недоплаченої частини з урахуванням раніше виплаченої суми склала 10246,00 грн.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зазначає, що останні свідчать про вчинення відповідачем дій, направлених на проведення перерахунку позивачу разової грошової допомоги, про що свідчить вказане рішення відповідача, проте доказів виплати позивачу недоплаченої суму станом на час розгляду справи до суду не надано.

Відтак, враховуючи встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача та не здійснення відповідачем повного усунення такого порушення задля відновлення прав позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для належного захисту прав останнього зобов`язати Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради, здійснити виплату допомоги до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених коштів, здійснивши виплату ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 10246 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області (вул. Соборна, буд. 20, м. Ізюм, Харківська обл., 64309) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії оформлені у листа №02-04/7568 від 10 листопада 2021р., Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області, щодо невиплати щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради, здійснити виплату допомоги до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених коштів, здійснивши виплату ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 10246 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.