Рішення

від 02.02.2022 по справі 520/24802/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 лютого 2022 року № 520/24802/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Зінченко А.В.

розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державного кадастрового реєстратора Відділу №2 Управління у Харківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Бабкіна Тетяна Сергіївна (вул. Космічна, буд. 21, 2 під`їзд, пов. 8, 9,м. Харків,61165) за участі третьої особи: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, будинок 21, поверх 8-9, м. Харків, 61165) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу № 2 Управління у Харківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Бабкіної Тетяни Сергіївни від 29.10.2021 року за № 6303000212021.

-зобов`язати Державного кадастрового реєстратора Відділу № 2 Управління у Харківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Бабкіну Тетяну Сергіївну внести відомості до Державного земельного кадастру щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із кадастровим номером 6322057600:02:000:1149 площею 2,0 га із земель - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення 01.03.) на землі для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код цільового призначення - 02.03.).

Ухвалою суду від 09.12.2021 року у якості третьої особи залучено Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, будинок 21, поверх 8-9, м. Харків, 61165.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.04.2021 за № 252748402 є власником земельної ділянки із кадастровим номером 6322057600:02:000:1149 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

29.10.2021 року Позивач звернувся до Державного кадастрового реєстратора Відділу № 2 Управління у Харківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, яка перебуває у власності Позивача.

До вказаної заяви Позивачем було надано: копію паспорту, копію ідентифікаційного коду, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.04.2021 за № 252748402, копію витягу з містобудівної документації: Генерального плану смт. Солоницівка 2019 року на якій відображено земельну ділянку, яка перебуває у власності позивача.

Відповідно до вказаної заяви позивач просив змінити цільове призначення земельної ділянки із кадастровим номером 6322057600:02:000:1149 площею 2,0 га із земель - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення 01.03.) на землі для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код цільового призначення - 02.03.).

Рішенням Державного кадастрового реєстратора Відділу № 2 Управління у Харківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Бабкіної Тетяни Сергіївни (надалі - Відповідач) від 29.10.2021 року за № 6303000212021 Позивачу було відмовлено в задоволенні його заяви від 29.10.2021 року, в зв`язку із не поданням Позивачем до вказаної заяви документів, що підтверджують забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Позивач не згоден зі вказаними діями, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 4 статті 9 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлюється, що Державний кадастровий реєстратор:

-здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей;

-перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації;

-формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг;

-здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні;

-присвоює кадастрові номери земельним ділянкам;

-надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні;

-здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Згідно із ч. 6 та 7 зазначеної вище статті Закону України Про Державний земельний кадастр встановлюється, що Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом.

Згідно із ч.2 статті 21 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачається, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, щодо категорії земель:

-на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації;

-на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель;

Частиною 1 статті 22 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачається, що Документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам:

-текст документів має бути написаний розбірливо;

-документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

-документи мають відповідати законодавству.

Відповідно до ч. 6 статті 26 Закону України Про Державний земельний кадастр закріплено, що відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо: із заявою звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам законодавства; заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги. 29 жовтня 2021 року до Відповідача надійшла заява Позивача про зміну цільового призначення земельної ділянки із кадастровим номером 6322057600:02:000:1149 із земель - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення 01.03.) на землі для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код цільового призначення - 02.03.).

До вказаної заяви позивачем було надано наступні документи: копію паспорту,копію ідентифікаційного коду, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.04.2021 за № 252748402,копію витягу з містобудівної документації: Генерального плану смт. Солоницівка 2019 року на якій відображено земельну ділянку, яка перебуває у власності позивача.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно відомостей Державного земельного кадастру власником земельної ділянки із кадастровим номером 6322057600:02:000:1149 із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства площею 0.7931 га є ОСОБА_1 .

Згідно із частиною 8 статті 20 ЗКУ встановлюється, що зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом.

Частиною 2 статті 207 Земельного кодексу України передбачено, що відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, а також внаслідок використання для будівництва, розміщення і експлуатації об`єктів нафтогазовидобування, облаштування родовища та надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.

Частиною 8 статті 20 Земельного кодексу України визначено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії.

Судом встановлено, що відповідно до заяви, на підставі якої було винесено оскаржуване рішення, гр. ОСОБА_1 бажала змінити цільове призначення земельної ділянки із кадастровим номером 6322057600:02:000:1149 із земель - для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Згідно із статтею 208 Земельного кодексу України встановлюється, від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об`єктів охорони здоров`я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, державних об`єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об`єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, для розміщення індустріальних (промислових) парків, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об`єкти і території природно-заповідного фонду, під будівництво і обслуговування об`єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, для залісення деградованих та малопродуктивних земель на підставі документації із землеустрою, у разі використання земельних ділянок для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, а також всеукраїнські громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, у разі використання земельних ділянок для будівництва реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю, об`єктів фізкультури, спорту та соціального забезпечення для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю.

Враховуючи те, що цільове призначення земельної ділянки на яке бажав змінити позивач, а саме-для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку не передбачене у статті 208 земельного кодексу України, Державним кадастровим реєстратором Відділу № 2 Управління у Харківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Бабкіною Т.С. було встановлено не відповідність поданих для внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку вимогам законодавства, а саме: до заяви, на підставі якої було винесено оскаржуване рішення, не було надано забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва.

Згідно із п. 73 Порядку ведення Державного земельного кадастру, що був затверджений Постановою кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року за № 1051 передбачається, що Державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру:

-розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє:

-відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку;

-електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку;

-за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91-137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення від 29.10.2021 року за № РВ-6303000212021 було винесено у відповідності до вимог діючого законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірності прийнятого рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державного кадастрового реєстратора Відділу № 2 Управління у Харківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Бабкіна Тетяна Сергіївна (вул. Космічна, буд. 21, 2 під`їзд, пов. 8, 9,м. Харків,61165) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.