Постанова

від 27.01.2022 по справі 520/10948/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 р.Справа № 520/10948/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 30.08.21 року по справі № 520/10948/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМГІДРОМАШ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМГІДРОМАШ" (далі - позивач, ТОВ "РЕМГІДРОМАШ") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №00055700728 від 21 квітня 2021 року, прийняте Головним Управлінням Державної податкової служби у Харківській області;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №00055690728 від 21 квітня 2021 року, прийняте Головним Управлінням Державної податкової служби у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувані рішення винесені всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду від 19.08.2021 року допущено заміну відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМГІДРОМАШ" (пр-т Льва Ландау, буд. 151, м. Харків, 61128, ЄДРПОУ 14094559) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №00055700728 від 21 квітня 2021 року, прийняте Головним Управлінням Державної податкової служби у Харківській області.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №00055690728 від 21 квітня 2021 року, прийняте Головним Управлінням Державної податкової служби у Харківській області.

Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, висновків, які не відповідають обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 у справі №520/10948/21, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що повідомлення про наявні об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за адресою: вул. Шмідта, буд. 6, м. Маріуполь, Донецька область ТОВ Міра Стандарт , відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 за № 1562/20300 із змінами та доповненнями до контролюючих органів не подавалось.

Також зазначає, що відповідно до поданих звітів про нарахування заробітної плати, встановлено, що на ТОВ Міра Стандарт у жовтні 2019 року працювало 3 особи, у листопаді 2019 року лише 1 особа, (директор), у зв`язку з чим неможливо встановити, ким виконувалась задекларована поставка товарів.

Стверджує, що відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних встановлено реалізацію ТОВ Міра Стандарт ТМЦ невідомого походження.

Зазначає, що податковою адресою ТОВ Міра Стандарт є: вул. Громової, буд. 69, м. Маріуполь, 87500. Проте, податкові накладні реєструються поза межами України, що свідчить про неузгодженість даних та формальність оформлення первинних документів.

Звертає увагу, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області складено узагальнені податкові інформації, відповідно до яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ Міра Стандарт з придбання ТМЦ та послуг у контрагентів-постачальників та в подальшому їх реалізацію контрагентам - покупцям по ланцюгу постачання. Отже, ТОВ Міра Стандарт здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Зазначає, що повідомлення про наявні об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за адресу вул. Таганрогська, буд. 146, м. Маріуполь, Донецька область ТОВ Лейкар відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 за № 1562/20300 із змінами та доповненнями до контролюючих органів не подавалось.

Також зазначає, що відповідно до поданих звітів про нарахування заробітної плати встановлено, що на ТОВ Лейкар у листопаді 2019 року працювало 3 особи, у грудні 2019 року - 5 осіб.

Вказує, що податковою адресою ТОВ Лейкар є: вул. Таганрогська, буд. 146, м. Маріуполь, Донецька область. Проте, податкові накладні реєструються поза межами України, що свідчить про неузгодженість даних та формальність оформлення первинних документів.

Звертає увагу, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області складено узагальнену податкову інформацію, відповідно до якої не підтверджено реальність придбання ТМЦ та послуг у контрагентів-постачальників та в подальшому їх реалізації контрагентам-покупцям за листопад, грудень 2019 року.

Отже, ТОВ ЛЕЙКАР здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Зазначає, що повідомлення про наявні об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за адресою: вул. Таганрогська, буд. 64-а, м. Маріуполь, Донецька область TOB ТЕТ- Компані , відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 за № 1562/20300 із змінами та доповненнями до контролюючих органів не подавалось.

Також зазначає, що відповідно до поданих звітів про нарахування заробітної плати встановлено, що на ТОВ TET-Компані у січні 2020 року лише 1 особа (директор).

Вказує, що податковою адресою ТОВ TET-Компані є: проспект Нахімова, буд. 116, м. Маріуполь. Проте, податкові накладні реєструються поза межами міста Маріуполь та Донецької області, що свідчить про неузгодженість даних та формальність оформлення первинних документів.

Звертає увагу, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області складено узагальнену податкову інформацію, відповідно до якої не підтверджено реальність придбання ТМЦ та послуг у контрагентів-постачальників та в подальшому їх реалізації контрагентам-покупцям за січень, лютий 2020 року.

Отже, ТОВ TET-Компані здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Зазначає, що повідомлення про наявні об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за адресою: вул. Зелинського, буд. 89, м. Маріуполь, Донецька область ТОВ Бізмарт відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 за № 1562/20300 із змінами та доповненнями до контролюючих органів не подавалось.

Також зазначає, що відповідно до поданих звітів про нарахування заробітної плати встановлено, що на ТОВ Бізмарт у січні 2020 року лише 3 особи.

Вказує, що податковою адресою ТОВ Бізмарт є: вул. Митрополитська, буд. 4, м. Маріуполь, 87515. Проте, податкові накладні реєструються поза межами України, що свідчить про неузгодженість даних та формальність оформлення первинних документів.

Звертає увагу, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області складено узагальнену податкову інформацію, відповідно до якої не підтверджено реальність придбання ТМЦ та послуг у контрагентів-постачальників та в подальшому їх реалізації контрагентам-покупцям за грудень 2019 - лютий 2020 року.

Отже, ТОВ Бізмарт здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Зазначає, що повідомлення про наявні об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за адресою: вул. Котлова, буд. 185-а, м. Харків ТОВ Баумакс ЛТД , відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 за № 1562/20300 із змінами та доповненнями до контролюючих органів не подавалось.

Вказує, що податковою адресою ТОВ Баумакс ЛТД є: вул. Генерала Чупринки, буд. 55-а, м. Львів, 79044. Проте, податкові накладні реєструються поза межами України, що свідчить про неузгодженість даних та формальність оформлення первинних документів.

Звертає увагу, що Головним управлінням ДПС у Львівській області складено узагальнену податкову інформацію, відповідно до якої не підтверджено реальність здійснення господарських операцій контрагентом - покупцем за березень 2020 року.

Отже, ТОВ Баумакс ЛТД здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Звертає увагу, що надані до перевірки документи мають дефекти форми та змісту, а для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV.

Також посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 816/4409/15.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 по справі №520/10948/21.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 10.03.2021 №1500-п на ТОВ РЕМГІДРОМАШ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ РЕМГІДРОМАШ . Перевірка проводилась з 11.03.2021 по 17.03.2021.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 24.03.2021 №4857/20-40-07-28-09/14094559 ( т. 1 а.с. 12-47), в якому зафіксовані наступні порушення:

- вимог абз. а п. 198.1, абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами і доповненнями), внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ всього у сумі 2508268 грн., у т.ч. у жовтні 2019 року у сумі 153075 грн., у листопаді 2019 року у сумі 397132 грн., у грудні 2019 року у сумі 118719 грн., у січень 2020 року у сумі 380153 грн. та у березні 2020 року у сумі 1459189 грн., що призвело до: завищення показника від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 145179 грн. за березень 2020 року; заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього у сумі 2363089 грн., у т.ч. у грудні 2019 року у сумі 168439 грн., у січні 2020 року у сумі 95544 грн. та у березні 2020 року у сумі 2099106 грн.;

- перевіркою ТОВ РЕМГІДРОМАШ (код за ЄДРПОУ 30655877) не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ Міра Стандарт (ЄДРПОУ 43047691) за жовтень - листопад 2019 року, ТОВ Лейкар (ЄДРПОУ 43213226) за листопад - грудень 2019 року, ТОВ ТЕТ-Компані (ЄДРПОУ 43210450) за січень 2020 року, ТОВ Бізмарт (ЄДРПОУ 43209382) січень 2020 року, ТОВ Баумакс ЛТД (ЄДРПОУ 43499328) за березень 2020 року.

На підставі акту перевірки відповідачем було складено податкові повідомлення-рішення:

- №00055700728 від 21 квітня 2021 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 953 861, 25 грн. (у тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 2363089,00 грн., за штрафними санкціями на суму 590772,25 грн.);

- №00055690728 від 21 квітня 2021 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 145 179, 00 грн. ( т. 1 а.с. 48-51).

Позивач, не погоджуючись із податковмими повідомленнями-рішеннями від 21.04.2021 року, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення №00055700728 від 21 квітня 2021 року та податкове повідомлення рішення №00055690728 від 21 квітня 2021, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області на підставі акту перевірки, висновки яких не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності підприємства позивача, є необґрунтованими, незаконними та такими, що не підтверджені відповідними доказами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. Зокрема, цим Кодексом визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Приписами пп. 14.1.156 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;

Положеннями п. 54.1. ст.54 ПК України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.1ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріалами справи підтверджено, що у період, що охоплений актом перевірки, ТОВ РЕМГІДРОМАШ дійсно мало господарські відносини з постачальниками ТОВ Міра Стандарт (ЄДРПОУ 43047691), ТОВ Лейкар (ЄДРПОУ 43213226), ТОВ ТЕТ-Компані (ЄДРПОУ 43210450), ТОВ Бізмарт (ЄДРПОУ 43209382), ТОВ Баумакс ЛТД (ЄДРПОУ 43499328).

01.10.2019 між ТОВ "Міра Стандарт" (надалі - продавець) та ТОВ "Ремгідромаш" (надалі - покупець), укладено договір поставки №01/10 відповідно до умов якого, продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього, найменування товару та його кількість визначається у специфікаціях (т. 1. а.с. 151-152).

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано специфікації: №1 від 01.10.2019 на суму 350598,00 грн., у т.ч. ПДВ 58433,00 грн.; №2 від 21.10.2019 на суму 435885,72 грн., у т.ч. ПДВ 72647,62 грн.; №3 від 24.10.2019 на суму 131968,44 грн. у т.ч. ПДВ 21994,74 грн.; №4 від 01.11.2019 на суму 1609225,55 грн. у т.ч. ПДВ 268204,26 грн. (т. 1 а.а. 153-156); видаткові накладні: № 29 від 01.10.2019 року на суму 350598,00 грн. у т.ч. ПДВ 58433,00 грн.; № 63 від 21.10.2019 року на суму 435885,72 грн. в т.ч. ПДВ 72647,62 грн.; № 64 від 24.10.2019 р. на суму 131968,44 грн. в т.ч. ПДВ 21994,74 грн.; № 51 від 05.11.2019 на суму 1609225,55 грн. в т.ч. ПДВ 268204,26 грн.; рахунки фактура: № 01/29 від 01.10.2019 на суму 350598,00 грн. у т.ч. ПДВ 58433,00 грн., № 21/63 від 21.10.2019 на суму 435885,72 грн., № 24/64 від 24.10.2019 на суму 131968,44 грн. у т.ч. ПДВ 21994,74 грн., № 05/51 від 05.11.2019 на суму 1609225,55 грн. у т.ч. ПДВ 268204,26 грн.; товарно-транспортні накладні на автомобіль Пежо, номерний знак НОМЕР_1 , вантажовідправник ТОВ "Міра Стандарт", вантажоодержувач ТОВ "Ремгідромаш" : № 29/10 від 01.10.2019; № 63/10 від 21.10.2019; № 64/10 від 24.10.2019, № 51/11 від 05.11.2019; відомості про вантаж на сум: 350598,00 грн., 435885,72 грн., 131968, 44 грн., 1609225,55 грн.; платіжними дорученнями від ТОВ "Ремгідромаш" , одержувач ТОВ "Міра Стандарт" № 1645 від 19.11.2019 року на суму 100 000 грн.; № 1600 від 12.11.2019 на суму 200 000 грн., № 1590 від 08.11.2019 на суму 150 000 грн., № 1570 від 06.11.2019 на суму 30 000 грн., № 1548 від 30.10.2019 на суму 300 000 грн.

Договорами про відступлення права вимоги ТОВ "Міра Стандарт" відступило право вимоги ТОВ "Скайбуд", ТОВ "Сіріус-Консалтінг Груп", ТОВ "Сіті Білд 04", ТОВ "Браво Торг".

Приймання-передача товарів відбувалась на підставі видаткових накладних, які містять інформацію щодо кількісних і вартісних показників товару.

Перевезення товару від постачальника, за умовами договору здійснювалось силами позивача із залученням перевізника ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Ременергокомплект", автомобілем Пежо, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Оплата за товар здійснювалась в безготівковий спосіб, що підтверджується платіжними дорученнями.

18.11.2019 року між ТОВ "Лейкар" та ТОВ "Регідромаш" укладено договір поставки № 29-11/2019, відповідно до умов якого, продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього, найменування товару та його кількість визначається у специфікаціях (т. 2 а.с. 119).

В підтвердження виконання договору позивачем надано специфікації: № 1 від 18.11.2019 на суму 773568,00 грн. у т.ч. ПДВ 128928,00 грн., № 2 від 02.12.2019 на суму 356157,60 грн. у т.ч. ПДВ 59359,60 грн., № 3 від 05.12.2019 на суму 356157,60 грн. у т.ч. ПДВ 59359,60 грн.; видаткові накладні: №РН-18111916 від 18.11.2019 на суму 773568,00 грн., № РН-02121944 від 02.12.2019 на суму 356157,60 грн. у т.ч. ПДВ 59359,60 грн., № РН-05121945 від 05.12.2019 на суму 356157,60 у т.ч. ПДВ 59359,60 грн.; товарно-транспортні накладні на автомобіль Пежо, номерний знак НОМЕР_1 , вантажовідправник ТОВ "Лейкар", вантажоодержувач ТОВ "Ремгідромаш": № 16 від 18.11.2019, № 44 від 02.12.2019, № 45 від 05.12.2019; відомості про вантаж на суми: 773568,00 грн., 356157,60 грн., 356157,60 грн.; рахунки фактура : № СФ-181116 від 18.11.2019 на суму 773568,00 грн. у т.ч. ПДВ 128928,00 грн., № СФ-021244 від 02.12.2019 на суму 356157,60 грн. у т.ч. ПДВ 59359,60 грн., № СФ-051245 від 05.12.2019 на суму 356157,60 грн. у т.ч. ПДВ 59359,60 грн.; платіжними дорученнями між від ТОВ "Ремгідромаш" , одержувач ТОВ "Лейкар" № 574 від 22.04.2020, № 22 від 03.01.2020, № 1920 від 23.12.2019, № 1909 від 20.12.2019.

Приймання-передача товарів відбувалась на підставі видаткових накладних, які містять інформацію щодо кількісних і вартісних показників товару.

Перевезення товару від постачальника, за умовами договору здійснювалось силами позивача із залученням перевізника ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Ременергокомплект", автомобілем Пежо, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Оплата за товар здійснювалась в безготівковий спосіб, що підтверджується платіжними дорученнями.

02.01.2020 року між ТОВ "Тет-Компані" та ТОВ Регідромаш" укладено договір поставки № 01/01-20, відповідно до умов якого, продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього, найменування товару та його кількість визначається у специфікаціях (т. 2 а.с. 183-184).

В підтвердження виконання договору позивачем надано специфікації: №1 від 18.11.2019 на суму 962410,44 грн., у т.ч. ПДВ 160401,74 грн., №2 від 02.01.2020 на суму 327945,60 грн., у т.ч. ПДВ 54662,60 грн., №3 від 02.01.2020 на суму 161791,20 грн. у т.ч. ПДВ 26965,20 грн., №4 від 20.01.2020 на суму 212494,20 грн. у т.ч. ПДВ 35415,70 грн., №5 від 22.01.2020 на суму 138042,00 грн. у т.ч. ПДВ 23007,00 грн., №6 від 28.01.2020 на суму 54162,00 грн. у т.ч. ПДВ 9027,00 грн.; товарно-транспортні накладні на автомобіль Рено, номерний знак НОМЕР_2 , вантажовідправник ТОВ "Тет-Компані", вантажоодержувач ТОВ "Регідромаш": № 60 від 02.01.2020, №72 від 02.02.2020, №61 від 08.01.2020; товарно-транспортні накладні на автомобіль Рено, номерний знак НОМЕР_1 , вантажовідправник ТОВ "Тет-Компані", вантажоодержувач ТОВ "Регідромаш": № 70 від 03.01.2020, № 204 від 22.01.2020, № 205 від 28.01.2020; товарно-транспортні накладні на автомобіль БАЗ Т713, номерний знак НОМЕР_3 , вантажовідправник ТОВ "Тет-Компані", вантажоодержувач ТОВ "Регідромаш": №62 від 20.01.2020; відомості про вантаж на суми: 478246,44 грн., 327975, 60 грн., 161791,20 грн., 484164,00 грн., 212494,20 грн., 138042,00 грн., 54162,00 грн.; видаткові накладні: № 60 від 02.01.2020 на суму 478246,44 грн. у т.ч. ПДВ 79707,74 грн., № 72 від 02.01.2020 на суму 327975,60 грн. у т.ч. ПДВ 54662,60 грн., №70 від 03.01.2020 на суму 161791,20 грн. у т.ч. ПДВ 26965,20 грн., № 61 від 08.01.2020 на суму 484164,00 грн. у т.ч. ПДВ 80694,00 грн., № 62 від 20.01.2020 на суму 212494,20 грн. у т.ч. ПДВ 35415,70 грн., №204 від 22.01.2020 на суму 138042,00 грн. у т.ч. ПДВ 23007,00 грн., №205 від 28.01.2020 на суму 54162,00 грн. у т.ч. ПДВ 9027,00 грн.; платіжними дорученнями № 1987 від 26.11.2020, № 2034 від 03.12.2020, № 2120 від 11.12.2020.

Приймання-передача товарів відбувалась на підставі видаткових накладних, які містять інформацію щодо кількісних і вартісних показників товару.

Перевезення товару від постачальника, за умовами договору здійснювалось силами позивача із залученням перевізника, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Оплата за товар здійснювалась в безготівковий спосіб, що підтверджується платіжними дорученнями.

08.01.2020 року між ТОВ "Бізмарт" та ТОВ Регідромаш" укладено договір поставки № 8/01, відповідно до умов якого, продавець зобов`язується зробити поставки, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в кількості, номенклатурі і за цінами згідно специфікаціям. Загальна сума договору становить 424044,00 грн. у т.ч. ПДВ 70674.00 грн. (т. 3 а.с. 55-56).

В підтвердження виконання договору позивачем надано: рахунок фактуру №8 від 08.01.2020 на суму 424044,00 грн. у т.ч. ПДВ 70674,00 грн.; товарно-транспортну накладну № 8 від 08.01.2020 року на автомобіль БАЗ Т713, номерний знак НОМЕР_3 , вантажовідправник ТОВ "Бізмарт", вантажоодержувач ТОВ "Регідромаш"; відомості про вантаж на суму 424044,00 грн.

Приймання-передача товарів відбувалась на підставі видаткових накладних, які містять інформацію щодо кількісних і вартісних показників товару.

Перевезення товару від постачальника, за умовами договору здійснювалось силами позивача із залученням перевізника автомобілем БАЗ Т713, номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується товарно-транспортною накладною.

Оплата за товар здійснювалась в безготівковий спосіб, що підтверджується платіжними дорученнями.

16.03.2020 року між ТОВ "Баумакс ЛТД" та ТОВ "Регідромаш" укладено договір поставки, відповідно до умов якого, продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього, найменування товару та його кількість визначається у специфікаціях (т. 3 а.с. 70-71).

В підтвердження виконання договору позивачем надано специфікації: № 1 від 16.03.2020 на суму 44575,92 грн., у т.ч. ПДВ 7429,32 грн., №2 від 19.03.2020 на суму 5011680,00 грн., у т.ч. ПДВ 835280,00 грн., №3 від 27.03.2020 на суму 3698880,00 грн. у т.ч. ПДВ 616480,00 грн.; видаткові накладні: № 88 від 19.03.2020 на суму 311580,00 грн. у т.ч. ПДВ 51930,00 грн., № 8 від 19.03.2020 на суму 298200,00 грн. у т.ч. ПДВ 49700,00 грн., № 90 від 19.03.2020 на суму 235560,00 грн. у т.ч. ПДВ 39260,00 грн., № 92 від 19.03.2020 на суму 270000,00 грн. у т.ч. ПДВ 4500,00 грн., № 93 від 19.03.2020 на суму 246000,00 грн. у т.ч. ПДВ 41100,00 грн., № 121 від 16.03.2020 на суму 44575,92 грн. у т.ч. ПДВ 7429,32 грн., №94 від 19.03.2020 на суму 246600,00 грн. у т.ч. ПДВ 41100,00 грн., № 95 від 19.03.2020 на суму 480756,00 грн. у т.ч. ПДВ 80126,00 грн., №96 від 19.03.2020 на суму 480756,00 грн. у т.ч. ПДВ 80126,00 грн., № 97 від 19.03.2020 на суму 480756,00 грн. у т.ч. ПДВ 80126,00 грн., № 98 від 19.03.2020 на суму 480756,00 у т.ч. ПДВ 80126,00 грн., № 99 від 19.03.2020 на суму 480756,00 у т.ч. ПДВ 80126,00 грн., № 100 від 19.03.2020 на суму 729360,00 грн. у т.ч. ПДВ 121560,00 грн., № 111 від 27.03.2020 на суму 327600,00 грн. у т.ч. ПДВ 54600,00 грн., № 112 від 27.03.2020 на суму 327600,00 грн. у т.ч. ПДВ 54600,00 грн., № 113 від 27.03.2020 на суму 280800,00 грн. у т.ч. ПДВ 46800,00 грн., № 114 від 27.03.2020 на суму 331800,00 грн. у т.ч. ПДВ 55300,00 грн., № 115 від 27.03.2020 на суму 331800,00 грн. у т.ч. ПДВ 55300,00 грн., № 116 від 27.03.2020 на суму 284400,00 грн. у т.ч. ПДВ 47400,00 грн., № 117 від 27.03.2020 на суму 840000,00 грн. у т.ч. ПДВ 140000,00 грн., № 118 від 27.03.2020 на суму 360000,00 грн. у т.ч. ПДВ 6000,00 грн., № 119 від 27.03.2020 на суму 240000,00 грн. у т.ч. ПДВ 40000,00 грн., № 120 від 27.03.2020 на суму 374880,00 грн. у т.ч. ПДВ 62480,00 грн.; товарно-транспортну накладну на автомобіль Рено, номерний знак НОМЕР_1 , вантажовідправник ТОВ "Баумакс ЛТД", вантажоодержувач ТОВ "Регідромаш": № 121 від 16.03.2020; товарно-транспортну накладну на автомобіль Рено, номерний знак НОМЕР_2 , вантажовідправник ТОВ "Баумакс ЛТД", вантажоодержувач ТОВ "Регідромаш" № 88 від 19.03.2020; відомості про вантаж на суми: 44575,92 грн., 5011680,00 грн., 3698880,00 грн.; рахунки на оплату № 77 від 16.03.2020 на суму 44575,92 грн. у т.ч. ПДВ 7429,32 грн., № 88 від 19.03.2020 на суму 5011680,00 грн. у т.ч. ПДВ 835280,00 грн., № 111 від 27.03.2020 на суму 3698880 у т.ч. ПДВ 616480,00 грн.

Договорами про відступлення права вимоги ТОВ "Баумакс ЛТД" відступило право вимоги ТОВ "Трейдопт Схід".

Приймання-передача товарів відбувалась на підставі видаткових накладних, які містять інформацію щодо кількісних і вартісних показників товару.

Перевезення товару від постачальника, за умовами договору здійснювалось силами позивача із залученням перевізника автомобілем БАЗ Т713, номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Оплата за товар здійснювалась в безготівковий спосіб, що підтверджується платіжними дорученнями.

Надані позивачем, як до податкового органу, так і до суду первинні документи містять інформацію щодо змісту господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст.198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України" Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Зі змісту акту перевірки ТОВ РЕМГІДРОМАШ вбачається, що податковим органом були досліджені первинні документи, які підтверджують фінансово-господарські відносини підприємства позивача з вказаними контрагентами.

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 КАС України, колегія суддів зазначає, що правочини за формою та змістом не суперечать закону.

Колегія суддів вказує на те, що документи та інші дані щодо здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Зокрема, контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, є недостовірними та (або) суперечливими.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року справа 820/13056/13-а, які в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховуються судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, сплата ТОВ РЕМГІДРОМАШ податку на додану вартість та понесені під час здійснення операцій витрати контролюючим органом не оспорюються.

Слід зазначити, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість. Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Колегія суддів зазначає, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій ТОВ РЕМГІДРОМАШ з вказаними вище контрагентами, ці контрагенти у встановленому порядку були зареєстровані уповноваженими органами як суб`єкти господарювання та платники податку на додану вартість.

Податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем ПДВ у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця.

Придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність зареєстрованої належним чином податкової накладної, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів (робіт, послуг) в Податковому кодексі України не передбачено.

Отже, маючи відповідним чином оформлені договори, видаткові накладні, та податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також інші первинні документи, які зафіксували факт здійснення господарських операцій по придбанню товарів, ТОВ РЕМГІДРОМАШ правомірно включило суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Судом встановлено, що підставою для висновку контролюючого органу про порушення ТОВ РЕМГІДРОМАШ вимог податкового законодавства при укладанні та виконанні угод з вказаними контрагентами слугувала податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах. Відповідачем не спростовано, що перевірки щодо контрагентів позивача податковим органом не проводилися.

Електроні бази даних органів ДПС, зокрема реєстраційна інформація про платників податків або система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, формуються на підставі поданої платниками податків до податкового органу податкової звітності, яка сама по собі не може бути беззаперечним доказом відсутності на тому чи іншому підприємстві основних фондів, та інших виробничих активів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів /власних, орендованих/ та інших виробничих активів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Колегія суддів зазначає, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, оскільки такі відомості носять інформаційний характер та не є беззаперечним свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Крім того, платник податків, який придбав товар у особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом. Такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а мусять ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник» , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків (зокрема, у вигляді позбавлення його права на податковий кредит) внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Первинні і розрахункові документи, копії яких долучені до матеріалів справи, не мають дефектів форми, змісту або походження, які, в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, подані позивачем первинні документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ним як покупцем витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з його власності свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від іншої особи, а відтак, якщо останній мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для висновків про порушення платником податку щодо якого було проведено податкову перевірку, вимог податкового законодавства у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження здійснених господарських операцій та їх належного податкового обліку.

Зазначена позиція узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яку суди України застосовують як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, Європейський Суд з прав людини, у своєму рішенні від 22.01.2009 у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Судом встановлено, що наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди.

Факт реальності договорів поставки підтверджується наданими первинними документами та податковими накладними, які оформлені відповідно до приписів чинного законодавства. Первинні бухгалтерські документі містять всі необхідні для цілей оподаткування відомості про обсяг, зміст та вартість спірних операцій та підтверджують їх фактичне виконання, поряд з іншими наданими первинними документами вони не можуть бути підставою для визнання договорів нікчемними, а господарських операцій - безтоварними.

Контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, як не надано доказі перевірки контрагентів позивача.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 28.05.2019 по справі №815/2960/17, від 15.10.2019 по справі 813/1066/16, від 23.07.2019 по справі №826/10852/158, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податку як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не відповідно з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто, на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Судом встановлено, що придбані у контрагентів товари були використані позивачем у межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку, надані первинні документи відображають суть господарських операцій, рух товарів від контрагентів позивача, а й отже, реальність господарських операцій.

Щодо доводів апелянта про неузгодженість даних податкової адреси, колегія суддів зазначає таке.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов`язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Приписами п. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено, що статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Згідно з п. 2 ст. 10 вказаного Закону України, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Отже, факт незнаходження контрагентів позивача за своїми податковими адресами може бути встановлений тільки у випадку (з моменту) внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність платника за місцезнаходженням.

Проте, станом на час розгляду справи відсутня інформація у Реєстрі щодо відсутності контрагентів позивача за місцезнаходженням.

Колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов`язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов`язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту можуть слугувати матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані, що наявні в інформаційно-аналітичних базах податкових органів.

Так, до кола таких доказів, зокрема, можуть бути віднесені такі, що набрали законної сили обвинувальний вирок суду відносно посадових осіб платника податків за вчинення злочинів, що передбачені ст.ст. 191, 205 або 212 Кримінального кодексу України (адже метою вчинення нікчемного (недійсного) правочину або викривлення дійсних показників господарських операцій в податковому обліку платника податків є намір платника податків на заволодіння державним майном або намір платника податків на ухилення від сплати податків, зборів), рішення адміністративного суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, рішення адміністративного суду про визнання правочину недійсним тощо.

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки не містить відомостей стосовно податкових повідомлень-рішень, якими б контрагентам позивача були визначені податкові зобов`язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з ТОВ РЕМГІДРОМАШ .

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ РЕМГІДРОМАШ діяло без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення, які допускали контрагенти, або що єдиною метою здійснення господарських операцій було одержання необґрунтованої податкової вигоди.

Правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 816/4409/15, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки спірні правовідносини в них не є тотожними відносинам у справі, що розглядається.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Податковим органом під час судового розгляду справи, не наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що досліджені господарські операції по правочинам між позивачем та контрагентами були реально здійснені, підтверджені наявністю належним чином оформлених первинних документів, пов`язані з господарською діяльністю підприємства, всі учасники господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб`єктністю, а висновок відповідача про безтоварність правочинів не ґрунтується на належних доказах.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення відповідача від 21.04.2021 №00055700728, №00055690728 є протиправними та правомірно скасовані судом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 по справі № 520/10948/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 07.02.2022 року