Рішення

від 13.12.2021 по справі 160/17192/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року Справа № 160/17192/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВБАС АГРОХІМ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю КРИВБАС АГРОХІМ звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2021 №0096191813, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість 243115,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 29.06.2021 №0096201813 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 22283,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ним помилково було виписано на одну операцію дві податкові накладні. Відповідачем протиправно прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.06.2021 №№0096191813 і 0096201813 ,оскільки складений акт перевірки суперечить діючому законодавству України щодо складання відповідних актів та визначений законом термін виписування розрахунку коригування сум ПДВ ще не минув, а до податкової декларації з ПДВ вносяться дані, які мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій податковій накладній, не підлягає відображенню в декларації.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року відкрито провадження у справі №160/9403/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

29.10.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов.

Відповідач з доводами позивача не погоджується та вважає, що встановлені порушення доведені, а відтак відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка ТОВ КРИВБАС АГРОХІМ з питання достовірності даних, задекларованих в декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року.

За результатами цієї перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки ТОВ КРИВБАС АГРОХІМ від 20.05.2021 №8182/04-36-18-13/43909804, яким встановлено порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та заниження податкових зобов`язань відображених в р. 1.1. декларації з ПДВ за березень 2021 року на суму ПДВ 216775 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 123.1. п. 123.2 ст. 123 глави 1 розділу 2 Податкового кодексу України.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значені цієї суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом.

На підставі п.п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено порушення ведення податкового обліку, що призвело до заниження платником податкових зобов`язань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за березень 2021 року на суму 216775 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, перевіркою встановлено порушення ведення податкового обліку, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму ПДВ 22283,00 грн. та до заниження платником податкових зобов`язань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за березень 2021 року на суму 194492,00 грн.

На підставі вказаного Акту камеральної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2021 №0096191813, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість 243115,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 29.06.2021 №0096201813 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 22283,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акту, вважає, що він суперечить діючому законодавству.

На переконання позивача порушення полягає в тому, що відповідно до Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року ТОВ КРИВБАС АГРОХІМ сформовано суму ПДВ 216775,00 грн. Відтак ТОВ КРИВБАС АГРОХІМ занижено податкові зобов`язання за березень 2021 року на суму ПДВ 216775,00 грн.

У зв`язку з наведеними обставинами позивач подав позовну заяву про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за висновками Акту.

При вирішенні спору суд виходить з наступного:

Згідно з ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно ст. 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте достовірність цих показників перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу державної податкової служби (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Статтею 201.10 ПК України передбачено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, за наслідками проведення якої і вирішується питання щодо донарахування грошових зобов`язань з ПДВ.

Наслідком декларування платником в уточнюючому розрахунку збільшення суми податкового кредиту (за відсутності інформації щодо декларування контрагентом відповідної суми податкового зобов`язання) є виникнення нових сум розбіжностей, сума такого уточнення підлягає зменшенню шляхом відпрацювання виїзною/невиїзною документальною плановою/позаплановою перевіркою.

Висновки, зроблені відповідачем у вищезазначеному Акті камеральної перевірки щодо виявлених розбіжностей між задекларованими податковими зобов`язаннями з ПДВ та Реєстром виданих, отриманих податкових накладних є підставою для призначення позапланової перевірки, за результатами проведення якої можуть бути зроблені висновки про заниження або завищення податкового зобов`язання з ПДВ та донарахування податку до бюджету.

З`ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб`єкта владних повноважень, що відповідають вимогам податкового законодавства, тобто інформація, зібрана інспекцією відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю, не відноситься до предмета перевірки та не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, в даному випадку має місце протиправність дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо проведення саме камеральної перевірки правомірності достовірності визначення податкових зобов`язань ТОВ КРИВБАС АГРОХІМ в декларації з ПДВ за березень 2021 року.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.01.2021 у справі № 813/2519/17 дійшов висновків, що фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданні платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України, предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність інформації, яка міститься в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Тобто, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначати та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову) чи позапланову перевірку платника податків.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податкові зобов`язання формуються в порядку встановленому п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань ( з п. 201.7 ст. 201 ПК України )..

Як вбачається з матеріалів справи позивачем помилково на адресу ТОВ УКРМІНТРЕЙД на одну операцію було складено дві ідентичні податкові накладні №36 від 15.03.2021 і №37 від 15.03.2021.

В податковій декларації з ПДВ платником податку вказуються лише дані, вказані у складених на підставі первинних документів податкових накладних. Враховуючи відсутність поставки товарів/послуг, суми ПДВ, включені в помилкову податкову накладну не належать до відображення у податковій декларації з ПДВ.

Відповідачем прийнято рішення від 27.07.2021 №2906212/43909804 про реєстрацію податкової накладної від 15.03.2021 №36 на загальну суму 1300650,00 грн. та суму коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту у розмірі 216775,00 грн. виписану покупцеві ТОВ УКРМІНТРЕЙД .

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У разі коли платником податку після реєстрації податкової накладної виявлено помилковість виписки такої накладної або інші недоліки, законодавцем передбачено певний алгоритм дій для платників податків, направлених на усунення розбіжностей в податковому обліку платника у такому випадку.

Так, згідно п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розділу V ПК України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Підпунктом 192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Таким чином, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг, виявленого після завершення процедури реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та з метою виправлення допущеної помилки платник податків має право згідно пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилково виписаної податкової накладної.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

У зв`язку з чим, позивачем обсяги поставки та суми ПДВ по помилково сформованих податкових накладних не були включені до податкових зобов`язань декларації з ПДВ по відносинам з ТОВ УКРМІНТРЕЙД за березень 2021 року.

За приписами п. 192.1 ст. 192 ПК України платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації. При цьому, платник податків має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Зазначена норма передбачена п. 201.10. ст. 201 ПК України.

Оскільки реєстрація помилково виписаних позивачем податкових накладних була зупинена, розрахунок коригування до неї можливий лише після її розблокування.

За п.п. 201.164. ПК України і п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 (Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрація яких призупинена, реєструються (у разі позитивного результату) в день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто, датою реєстрації податкової накладної буде дата прийняття комісією ДФСУ рішення про її реєстрацію.

Враховуючи те, що визначений законом термін виписування розрахунку коригування сум ПДВ ще не минув, а до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані, які мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника відповідно до абз. Першого п. 6 розділу ІІІ Порядку №1246,обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній, не підлягають відображенню в декларації.

Зважаючи на вище викладені норми та з`ясовані обставини, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті протиправно, а тому, як наслідок, вони підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ КРИВБАС АГРОХІМ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявним в матеріалах справи дублікатом квитанції 0.0.2261474154.1 від 11.09.2021 підтверджується сплата позивачем судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 3980,97 грн

Суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи задоволення позову повністю, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судовий збір у сумі 3980,97 грн.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВБАС АГРОХІМ (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 4/201, код ЄДРПОУ 43909804) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2021 №0096191813, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість 243115,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 29.06.2021 №0096201813 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 22283,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КРИВБАС АГРОХІМ (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 4/201, код ЄДРПОУ 43909804) судовий збір у сумі 3980,97 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона