Ухвала

від 17.01.2022 по справі 160/23328/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 січня 2022 року Справа 160/23328/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро заяву ПП ДК-АВТО про уточнення позовних вимог у справі за позовом ПП ДК-АВТО до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства ДК-АВТО до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 31.08.2021 № 3046259/36296838 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.07.2021 № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 30.07.2021 № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Приватним підприємством "ДК-АВТО", датою її подання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач, крім заявлених позовних вимог, які викладені в позовній заяві, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.10.2021 №3280545/36296838 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, поданої ПП ДК-АВТО ;

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області врахувати подану ПП ДК-АВТО таблицю даних платника податку на додану вартість.

Розглянувши дану заяву, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Згідно з ч.1 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька позовних вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено процесуальні права та обов`язки сторін.

Відповідно до статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19.

Як встановлено судом, за змістом позовної заяви в первинній редакції, позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 31.08.2021 № 3046259/36296838 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.07.2021 № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 30.07.2021 № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Приватним підприємством "ДК-АВТО", датою її подання.

Після збільшення позовних вимог позивач, крім вимог, які стосуються предмету позову, доповнив позов вимогами щодо:

- визнання протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.10.2021 №3280545/36296838 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, поданої ПП ДК-АВТО ;

- зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області врахувати подану ПП ДК-АВТО таблицю даних платника податку на додану вартість.

Тобто, заява позивача про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однак, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після відкриття провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №922/404/19.

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.

При цьому, судом встановлено, що вимоги, викладені у заяві про збільшення позовних вимог не є похідними від вимог позову в первісній редакції.

Відповідно до ч.1 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Крім того, відповідно до п.6 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позивачу заяви про уточнення позовних вимог.

Оскільки суддя Маковська О.В. перебувала у відпустці, заява розглянута після виходу судді з відпустки.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 21, 44, 47, 167, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ПП ДК-АВТО про уточнення позовних вимог - повернути позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська