Постанова

від 31.01.2022 по справі 520/11954/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 р.Справа № 520/11954/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

представник позивача Мизиненко Д.В.

представник відповідача Зеленохатов І.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 та на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 13.10.21 по справі № 520/11954/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Балаклійське хлібоприймальне підприємство"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Балаклійське хлібоприймальне підприємство", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області "Про проведення документальної планової перевірки ПРАТ "Балаклійське ХПП" (код за ЄДРПОУ 00956460)" від 18.02.2021 року № 1066-п;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.06.2021 року № 00113700702;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.06.2021 року № 00113630702.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 закрито провадження в адміністративній справі в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Харківській області "Про проведення документальної планової перевірки ПРАТ "Балаклійське ХПП" (код за ЄДРПОУ 00956460)" від 18.02.2021 року № 1066-п.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Балаклійське хлібоприймальне підприємство" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.06.2021 року № 00113700702;

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.06.2021 року № 00113630702.

Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Балаклійське хлібоприймальне підприємство" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судовий збір у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.

Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 18.10.2021 року о 09:30 год. у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, зал № 10.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року заяву представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу - задоволено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь ПАТ "Балаклійське ХПП" (64225, Харківська область, Балаклійський район, м. балаклія, вул. Вторчерметівська, 1, ЄДРПОУ 00956460) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн. (двадцять вісім тисяч гривень) 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, обставинам та матеріалам, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначив, що порушення виникли за рахунок не підтвердження реальності операцій з придбання мінеральних добрив та послуг від наступних суб`єктів господарювання: Приватного підприємства УКРОРГАНІК 001 (код ЄДРПОУ: 42811061) (далі - ПП УКРОРГАНІК), Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ДАМОНА (код ЄДРПОУ: 43322667) (далі - ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ДАМОНА ), Товариство з обмежено- відповідальністю ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН (код ЄДРПОУ: 41465742) (далі - ТОВ ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН ).

Зауважив про безтоварний , фіктивний характер господарських операцій із вказаними контрагентами, що не відповідають даним відображеним в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку ПРАТ БАЛАКЛІЙСЬКЕ ХПП . Вказав на те, що у контагентів-постачальників: ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ДАМОНА код 43322667, ПП УКРОРГАНІК 001 код 42811061, ТОВ ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН код ЄДРПОУ 41465742 відсутні умови, які підтверджують реальність проведення господарських операцій: встановлено відсутність руху активів в процесі проведення господарських операцій, як і наявність персоналу, відсутні основні фонди, відсутні транспортні засоби для транспортування, відсутні договори оренди складських приміщень, вантажники, комірники. Згідно наданих звітів усі перелічені суб`єкти господарювання не виплачували доходи за цивільно-правовими договорами, не виплачували доходи найманим працівникам, не укладали договори і не виплачували доходи самозайнятим особам, не виплачували грошову винагороду за перевезення товарів (добриво мінеральне) власникам автотранспорту чи водіям вказаним в ТТН, які надані до перевірки на перевезення товарів зі складів ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ДАМОНА код 43322667 та ПП УКРОРГАНІК 001 код 42811061.

Не погоджуючись з додатковим рішенням, відповідач також оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що додаткове рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Позивач подав відзиви на апеляційні скарги відповідача, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення та додаткового рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та додаткове судове рішення, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб`єкта господарювання юридичної особи, основним видом діяльності якого згідно КВЕД є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.24 вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 10.41 виробництво олії та тваринних жирів; 10.51 перероблення молока, виробництво масла та сиру; 10.61 виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 52.10 складське господарство та інші.

Головним управлінням ДПС у Харківській області 18.02.2021 видано наказ Про проведення документальної планової перевірки ПРАТ Балаклійське ХПП № 1066-п.

В подальшому, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 15.04.2021 року № 2619-п продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки позивача з 20.04.2021 на 10 робочих днів (а.с.33 т.1).

За результатами перевірки складено акт від 13.05.2021 року № 8096/20-40-07-02-08/00956460 Про результати документальної планової виїзної перевірки ПРАТ Балаклійське ККП (а.с. 38-77, т.1), яким встановлено в тому числі порушення п.44.1 ст.44, п.198.1-198.3 , 198.6 ст.198, п.201.1, абзацу першого п.201.7 та абзацу першого п. 201.10 ст.201 ПК України

Позивач, скориставшись правом, наданим пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17, абз. 7 п. 86.1 ст. 86 ПК України, надав заперечення до акту перевірки (а.с.78-90, т.1), за результатом розгляду яких податковий орган листом від 15.06.2021 № 23411/6/20-40-07-02-15 (а.с.91-96, т.1) повідомив про відсутність підстав для їх задоволення.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 16.06.2021 № 00113700702, яким підприємству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 84896,00 грн, та податкового повідомлення-рішення від 16.06.2021 № 0013630702, яким збільшено розмір грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 9061837,75 грн, в тому числі основний платіж 7249471,00 грн та штрафні санкцій 1812367,75 грн.

Непогодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, враховуючи обсяг доказів, наявних у розпорядженні контролюючого органу на момент видання оскаржених рішень, суд не знаходить правових підстав для визнання юридично правильними та фактично обґрунтованими тих мотивів, які покладені в основу оскаржених рішень, адже обставини фізичного існування товару як реальної речі матеріального світу, обставини реєстрації податкових накладних контрагентів-постачальників в Єдиному реєстрі податкових накладних, обставини використання товару та послуг в господарській діяльності позивача, виключають існування наміру на безпідставне одержання позивачем податкової вигоди і доводять правильність та достовірність даних податкового обліку заявника з ПДВ.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У розумінні підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності; постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.14.1.191 ст.14 ПК України).

Згідно пункту 44-1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відносини з приводу справляння податку на додану вартість регламентовані нормами розділу V Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до підпунктів 1), 2) пункту 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є: будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Згідно з підпунктами а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У силу пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246 із змінами та доповненнями (далі за текстом Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 р. із змінами та доповненнями (далі за текстом -Порядок №569).

Відповідно до п.п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 08.09.2020 року у справі №819/1250/17 норми Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит та можливість формування витрат від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Суд зважає, що обставини наявності у контрагентів позивача статусу платника ПДВ і реєстрації виписаних контрагентами позивача податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визнаються учасниками справи.

Також суд бере до уваги, що претензій до форми, змісту або підстав складання податкових накладних контролюючий орган не висловив, відсутності першої із подій для складання податкових накладних - поставка товару ані у ході податкової перевірки, ані під час розгляду справи не спростував. Сама лише незгода контролюючого органу із існуванням такої події не може бути визнана доведеним фактом відсутності підстав для виписування податкової накладної.

Так, судовим розглядом встановлено, що у межах здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП Укрорганік 001 укладено договір постачання від 23.12.2019 № 2019/23-2 (а.с. 102-103, т. 1).

Відповідно до п. 1.1. цього Договору Постачальник (ПП Укрорганік 001 ) зобов`язується передати товар у зумовлені строки, а Покупець (ПрАТ "Балаклійське ХПП) зобов`язується прийняти поставлений товар та оплатити його, відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Постачальник поставляє товар покупцю, а Покупець приймає та оплачує кожну партію товару, в узгоджений сторонами термін. Перехід права власності на товар до Покупця відбувається в момент фактичної передачі товару Покупцю, що засвідчується підписанням видаткових накладних уповноваженими на це особами (в редакції зміненій Додатковою угодою від 23.12.2019 року).

Відповідно до п. 2.2. строк поставки товару Покупцю до 31.03.2020 року.

Згідно з положеннями п. 2.4. Договору датою поставки вважається дата отримання товару Покупцем.

Відповідно до п. 2.5. Договору перевірка кількості та якості товару здійснюється Покупцем в присутності представника Постачальника. Якщо внаслідок такої перевірки буде виявлено невідповідність кількості або якості товару, Покупець зобов`язується скласти двосторонній акт, який підписується обома сторонами. Після фактичної передачі товару та складання акту невідповідності, претензій, стосовно якості або кількості товару, не приймаються.

Також, згідно з п. 3.1. Договору кількість, асортимент та ціна кожного виду товару вказуються в накладних на кожну партію (кожне відокремлене постачання) товару. Отримання Покупцем визначеного товару та документів на нього, є фактом узгодження сторонами визначених вище умов.

Відповідно до п. 4.1. Договору плата за партію товару здійснюється Покупцем з відстрочкою платежу до 15.10.2020 року, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до Додатків до вищезазначеного Договору сторони домовились про поставку наступного товару: Добриво азотно-фосфорно-калійне 9-25-25 б/б, в кількості 355 т, за ціною 14 200,00 грн за т. (без ПДВ), загальною вартістю 5041000,00 грн (в т. ч. ПДВ) (а.с. 104, т. 1).

Згідно видаткової накладної № 5 від 23.12.2019 року позивачу передано добриво азотно-фосфорно-калійне 9-25-25 б/б, в кількості 355 т, загальною вартістю 5041000,00 гривень (в т.ч. ПДВ 1 008 200,00 гривень) (а.с. 106, т.1).

Всі навантажувальні роботи та транспортування виконано за рахунок Постачальника ПП Укрорганік 001 .

Відповідно до товарно-транспортних накладних (надалі ТТН) (а.с.108-125, т.1) здійснена доставка товару зі складу постачальника за адресою: Одеська обл., п.м.т. Великодолинське, пр. Ентузіастів, 2 до складу покупця за адресою: 64225, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Вторчерметівська,1.

За результатами зазначеної господарської операції по факту першої події й оформлено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 23.12.2019 року (а.с.107, т.1)

Відповідно до даних Картки рахунку 208 за грудень 2019 грудень 2020 року позивачем в бухгалтерському обліку визначено оприбуткування та списання товарно-матеріальних цінностей, а саме: Добриво азотно-фосфорно калійне 9-25-25 (а.с.128, т.1)

Придбані у ПП Укрорганік 001 добрива внесені в ґрунт на незрошуваних землях позивача під урожай 2021 року, що підтверджується відповідними актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за 30.12.2020 року, відповідно до схеми ділянок, полів та сівозмін ПРАТ Балаклійське ХПП на 2021 рік., а також згідно з актом приймання-передачі матеріалів від 05.12.2020 року та звітом про використання матеріалів від 30.12.2020 року, укладених з ТОВ Харвестер-Комбайн в межах Договору № 46896-КР від 01.12.2020 року про надання послуг по обробці ґрунту.

Колегія суддів вважає хибними посилання відповідача на відсутність сертифікатів на товар, декларацій про відповідність тощо, що є предметом укладеного із вказаним контрагентом договору, як на підставу неправомірності формування позивачем податкового кредиту по операціях з придбання товарів у нього, з огляду на наступне.

Так, нормами Закону України "Про підтвердження відповідності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не зобов`язано постачальника мати та, відповідно, передавати покупцям продукції засвідчені печаткою виробника сертифікати відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності. Законом визначений лише обов`язок постачальника надавати інформацію про сертифікацію продукції.

Відповідно до частини 1, 2 статті 13 Закону України "Про підтвердження відповідності", виробник зобов`язаний надавати постачальнику інформацію про сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція. Постачальник зобов`язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності; припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Суд звертає увагу, що сертифікати якості, декларації про відповідність товару тощо не є первинними документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які фіксують факти здійснення господарських операцій, а тому є хибними доводи відповідача про те, що якщо у позивача відсутні документи, які б підтверджували якість та безпечність товару, це свідчить про нереальність господарської операції, оскільки сертифікати якості за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, так як містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам.

Так, функції та права контролюючих органів визначені статтями 19-1, 20 ПК України, якими не передбачено здійснення перевірок суб`єктів господарювання на предмет наявності (відсутності) документів, що характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, що використовуються для виробництва такої продукції.

Аналогічні висновки щодо відсутності сертифікатів якості викладені у постановах ВС від 29.09.2021 справа 806/7669/13а, від 11.10.2021 у справі № П/811/1171/17

Колегія суддів також відхиляє посилання відповідача на порушення порядку заповнення товарно-транспортних накладних, передбаченого Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні , затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, з огляду на наступне.

Так, зазначення в якості замовника ПРАТ Балаклійське КПП в товарно-транспортній накладній замість ПП Укрорганік 001 , не зазначення автомобільного перевізника не спростовує здійснення господарської операції позивача з ПП УКРОРГАНІК 001 щодо поставки товару. Крім того, відповідно до листа ПП Укрорганік 001 № 2.03/21 від 12.03.2021 року всі відвантажувальні роботи та транспортування виконано за рахунок постачальника, тобто ПП Укрорганік 001 .

Відповідно до абз. 2 п. 11.1 Розділу 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, будь-яка інформація щодо вантажно-розвантажувальних операцій, зокрема інформація щодо навантаження товару не є обов`язковою. Товарно-транспортна накладна може складатись суб`єктом господарювання й без дотримання форми, наведеної в додатку 7 цих Правил, за наявності іншої обов`язкової інформації, натомість інформація щодо вантажно-розвантажувальних операцій до такої не відноситься.

Доводи контролюючого органу щодо потреби ПП Укрорганік 001 в певних часових витратах, залучення трудових ресурсів та техніки для здійснення вантажних операцій та неможливості реально провадити ПП Укрорганік 001 декларовану господарську діяльність через наявність особи, яка є керівником, головним бухгалтером та засновником підприємства, на думку колегії суддів, є виключно припущенням контролюючого органу, оскільки зазначені обставини не обмежують ПП Укрорганік 001 залучати третіх осіб та техніки до вантажних робіт, в тому числі на підставі відповідних договорів.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зазначені товарно-транспортні накладні містять всі необхідні реквізити для ідентифікації вантажу, який придбав позивач та його доставку до пункту розвантаження покупця-позивача, в тому числі підписи, печатки осіб вантажовідправника, водія/експедитора, відповідальної особи (директора) ПРАТ Балаклійське КПП .

Відповідно до Закону України Про автомобільний транспорт та Наказу Міністерства транспорту України Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 № 363, обов`язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія. У свою, чергу ПРАТ Балаклійське ХПП до зазначеної категорії суб`єктів господарювання не відноситься.

Суд також критично ставиться до аргументів відповідача стосовно встановленої контролюючим органом невідповідності транспортних засобів та причепів реєстраційним даним, тобто неспівпадіння транспортних засобів зазначених в товарно-транспортних накладних відомостям щодо транспортних засобів, зареєстрованих згідно з серією та номером, виходячи з того, що відповідачем не наведено доказів доступу до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, а також підстави доступу до зазначеного реєстру; відомості досудового розслідування без наявності вироку суду в кримінальній справі, який набрав законної сили не є належними та допустимими доказами в розумінні адміністративного судочинства.

Колегія суддів також зазначає, що транспортні документи, зокрема, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Таким чином, дефекти товарно-транспортних накладних можуть свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов`язане з дотриманням вимог податкового законодавства, а отже посилання контролюючого органу на відсутність у товарно-транспортних накладних інформації щодо замовника, найменування автомобільного перевізника, посади вантажоодержувача, не є підставою для обмеження позивача, як покупця, у праві формувати витрати за умови реальності господарських операцій.

Крім того, навіть наявність помилок при складенні таких документів, певні недоліки в них самі по собі не свідчать про відсутність реальності у здійсненні господарських операцій, за умови, що з сукупності інших документів та обставин справи така реальність вбачається.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.04.2020 року по справі № 805/5017/15-а.

Посилання контролюючого органу на невідповідність адреси пункту навантаження та місцезнаходження ПП Укрорганік 001 за даними ІТС Податковий блок не впливає на здійснення господарських операцій ПП Укрорганік 001 з позивачем, оскільки чинним законодавством не заборонено розміщення товарно-матеріальних цінностей постачальника за іншою адресою, відмінною від офіційно зареєстрованого місцезнаходження, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, ПРАТ Балаклійське ХПП не може відповідати за дії свого контрагента, зокрема щодо постановлення на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку, відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України.

Станом на час здійснення господарських операцій ПП Укрорганік 001 відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань мало повний обсяг дієздатності, взято на облік 08.02.2019 року, 155319032566, в Головному управлінні ДПС в Одеській області, Південне управління у м. Одесі, Приморська державна податкова інспекція (Приморський район м. Одеси) (дані про взяття на облік як платника податків).

Також, станом на дату укладення договору, здійснення господарських операцій, відповідно до даних контролюючого органу Інформація про суб`єктів господарювання які мають податковий борг ПП Укрорганік 001 не мав податкового боргу (відповідно до відомостей із загальнодоступного ресурсу ДПС України).

Крім того, відповідно до даних про взяття на облік платників податків зазначений контрагент перебуває на обліку в органах доходів і зборів (платником податків перевірено відомості із загальнодоступного ресурсу ДПС України, розташованого на веб сайті https://cabinet.tax.gov.ua/registers/registration), відповідно до даних реєстру платників ПДВ зазначений контрагент зареєстрований як платник ПДВ (відповідно до даних загальнодоступного ресурсу ДПС України на веб сайті https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv).

Відсутність в базах даних ДПС звітності ПП Укрорганік 001 за формою № 20-ОПП жодним чином не спростовує здійснення господарської операції з позивачем, не підтверджує відсутність у власності або користуванні будь-яких об`єктів оподаткування (адміністративних, виробничих, складських тощо), які б дозволяли провадити господарську діяльність за вказаними взаємовідносинами. До того ж ПРАТ Балаклійьке ХПП не може відповідати за правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку свого контрагента.

В акті перевірки контролюючий орган, серед іншого, посилається на те, що за даними Єдиного державного реєстру податкових накладних за грудень 2019 лютий 2020 відсутні зареєстровані податкові накладні, які б підтверджували придбання будь-яких послуг, необхідних для провадження зазначеної господарської діяльності, у тому числі оренди офісного та складського приміщень, комунальних послуги тощо.

Натомість, коло суб`єктів господарювання, з якими може вступати в господарські взаємовідносини ПП Укрорганік 001 не обмежується платниками податку на додану вартість. ПП Укрорганік 001 вільне у виборі контрагента та може здійснювати господарські операції також з неплатниками податку на додану вартість, а також офісні та складські приміщення контрагент може мати у власності та не використовувати їх на праві оренди, а відтак, такі аргументи контролюючого органу жодним чином не свідчать про неможливість ПП Укрорганік 001 здійснювати господарські операції з позивачем.

Доводи апеляційної скарги про те, що контрагент ПП Укрорганік 001 - ПП Купрумторг (код за ЄДРПОУ 42475421) за весь період здійснення своєї діяльності оформлював придбання лише фруктів, овочів, палива, взуття, газу скрапленого, а також імпортувало тканину, а протягом всієї діяльності імпортувало лише корми для собак і котів, ніяким чином не обмежує цього контрагента здійснювати поставку добрив.

Щодо тверджень скаржника щодо неможливості здійснення операції з постачання добрива азотно-фосфорно-калійного 9-25-25 б/б у кількості 355 т., безпосереднім контрагентом-постачальником ПП Укрорганік 001 , а також передуючим йому ПП Купрумторг у взаємопов`язаному ланцюгу, то суд відхиляє такі аргументи з наступних мотивів.

Відповідачем не доведено неможливість здійснення операції з постачання товарів ПП Укрорганік 001 позивачу, крім того, позивач не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів, оскільки вимогами чинного законодавства України у покупця відсутні права та не покладений обов`язок відстежувати джерела та підстави надходження товару до постачальника.

Посилання контролюючого органу на дані ІТС Податковий блок та Єдиний реєстр податкових накладних суд відхиляє, оскільки будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону.

Відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не звернув уваги на доводи позивача про те, що він мав розумну економічну причину (ділову мету), оскільки мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, а саме: збільшення родючості ґрунтів на незрошуваних полях за рахунок внесення добрив, збільшення врожайності сільськогосподарських культур та, як наслідок збільшення прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції.

Згідно з абз. 2 п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

В додаткових письмових поясненнях та в апеляційній скарзі, відповідач повідомив про досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32021220000000035, розпочате 16.04.2021 року та надав матеріали досудового розслідування, яке знаходиться в провадженні слідчого управління ФР ГУ ДФС у Харківській області.

Суд відхиляє зазначені доводи відповідача з посиланням на вищезазначені матеріали досудового розслідування, виходячи з наступного.

Саме по собі порушення кримінальної справи, отримання певних документів, проведення певних процесуальних дій не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем з його контрагентами.

Матеріали досудового розслідування до винесення вироку в рамках кримінального провадження не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16.01.2018 у справі № 2а-7075/12/2670, від 26.08.2018 у справі № 808/2360/17, та Верховним Судом України у постановах від 12.04.2016 у справі № 826/17617/13, від 05.03.2012 у справі № 21-421а11 та від 22.09.2015 у справі № 810/5645/14.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 74 КАС України, суд приходить до висновку про неналежність матеріалів досудового розслідування як доказів в адміністративному провадженні.

Крім того, відповідно до акту перевірки остання проведена у період з 23.03.2021 по 05.05.2021, тоді як досудове розслідування у кримінальному провадженні №32021220000000035 розпочато 16.04.2021 року, а певні процесуальні дії проведені вже після закінчення перевірки та складання акту.

Враховуючи вищевикладене, матеріали досудового розслідування не могли бути враховані відповідачем та відображені в акті перевірки, оскільки на час її проведення відповідних документів досудового розслідування фактично не могло існувати.

Вирок суду, який набрав законної сили у цьому кримінальному провадженні відсутній. Це свідчить про те, що висновки відповідача ґрунтуються на доказах, які були отримані поза межами процедури проведеної перевірки, а тому висновки такої перевірки в цілому не можуть вважатися обґрунтованими.

Також, між позивачем та ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ДАМОНА (код ЄДРПОУ 43322667) укладено договір поставки № ДМН-2020/1106 від 06.11.2020 року, відповідно до умов якого Постачальник ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ДАМОНА зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, згідно узгодженої сторонами Специфікації (Додаток до Договору) поставити добриво органічно-мінеральне сухе (Технічні умови: ТУ У 20.1-43654301-001:2020), далі товар, а покупець ПрАТ "Балаклійське хлібоприймальне підприємство" зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору найменування, якість, базова ціна за одиницю та кількість Товару, базис (місце) поставки зазначаються у Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до положень п. 3.1, 3.2, 3.4 Договору Постачальник здійснює поставку Товару Покупцю, зазначеного в Специфікації, на умовах та в місце поставки, визначених цим Договором та відповідною Специфікацією відповідно до умов Інкотермс 2010. Обов`язок Постачальника поставити Товар вважається виконаним з моменту поставки (відвантаження) Товару Покупцю або зазначеному Покупцем перевізнику, з цього моменту до Покупця переходить право власності та Покупець несе ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) Товару. Якщо під час приймання Товару від Покупця не надійшло претензій, то Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем: за кількістю (одиниць виміру) відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; за якістю відповідно до якості, вказаної в документі про якість. Датою поставки Товару є дата видаткової накладної. Постачальник при відвантаженні Товару зобов`язаний надати Покупцеві (направити рекомендованим/цінним листом або надати під розписку) такі документи: видаткові накладні, підписані та скріплені печаткою Постачальника.

Згідно з Додатковою угодою до Договору поставки № ДМН-2020/1204 від 06.11.2020 року було викладено п. 3.1. в наступній редакції: 3.1. Постачальник здійснює поставку Товару Покупцю, визначеного в Специфікації на умовах DAP (в редакції Інкотермс 2010) за адресою покупця: Харківська обл., Балаклійський р-н, с. Вишневе, вул. Миру,42-б .

У випадку зазначення в Специфікації іншого місця поставки Товару, пріоритет має ця Додаткова угода (а.с. 137-139, т. 1).

Відповідно до Специфікації № 1 до Договору поставки № ДМН-2020/1106 від 06.11.2020 року сторони визначили найменування, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну вартість товару: Добриво органічно-мінеральне сухе Вітагров , в кількості 1660 т., за ціною 13 500 за 1 т, в т. ч. ПДВ, загальною вартістю 22410000,00 грн (в т. ч. ПДВ) та згідно Специфікації № 2 від 16.12.2020 визначили найменування, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну вартість товару: Добриво органічно-мінеральне сухе Вітагров , в кількості 600 т., за ціною 11 250 за 1 т, в т. ч. ПДВ, загальною вартістю 8100000,00 грн (в т. ч. ПДВ) (а.с. 140-141, т.1).

Згідно видаткових накладних (а.с.146-169, т.1) товар передано покупцю (Позивачу по справі).

Згідно товарно-транспортних накладних (а.с.170-250, т.1) товар доставлено з пункту навантаження за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд. 4 до пункту розвантаження за адресою: Харківська обл., Балаклійський р-н, с. Вишневе, вул. Миру, 42-б.

Крім того, за результатами зазначених господарських операцій оформлено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні (а.с.1-22, т.2).

Відповідно до даних Картки рахунку 208 за грудень 2019 грудень 2020 року ПРАТ Балаклійське ХПП в бухгалтерському обліку покупця визначено оприбуткування та списання товарно-матеріальних цінностей, а саме: Добриво органічно-мінеральне сухе Вітагров (а.с. 23, т. 1). Згідно платіжних доручень (а.с.24-28, т.2) позивачем проведено часткову оплату придбаних у ТОВ ТВК Дамона добрив.

Згідно з Актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за 30.12.2020 року добрива використані в господарській діяльності позивача шляхом внесення в ґрунт на незрошуваних землях під урожай 2021 року (а.с. 29-43, т. 2).

Посилання відповідача на недоліки в товарно-транспортних накладних на товар як на підставу визнання нереальними господарських операцій позивача з ТОВ Торгівельно-виробнича компанія Дамона суд відхиляє виходячи з наступного.

Недоліки в товарно-транспортних накладних можуть свідчити лише про факт недостатньо якісного складання документів при здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом, що не пов`язане з дотриманням вимог податкового законодавства, а отже посилання контролюючого органу на відсутність у товарно-транспортних накладних інформації щодо супровідних документів на вантаж, не є підставою для обмеження позивача, як покупця, у праві формувати витрати за умови реальності господарських операцій. Крім того, наявність помилок при складенні таких документів, певні недоліки в них самі по собі не свідчать про відсутність реальності у здійсненні господарських операцій, за умови, що з сукупності інших документів та обставин справи така реальність вбачається.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.04.2020 року по справі № 805/5017/15-а.

Відповідно до положень абз. 2 п. 11.1 Розділу 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, будь-яка інформація щодо вантажно-розвантажувальних операцій, зокрема інформація щодо навантаження товару у кількості 600 т, не є обов`язковою. Товарно-транспортна накладна може складатись суб`єктом господарювання й без дотримання форми, наведеної в додатку 7 цих Правил, за наявності іншої обов`язкової інформації, натомість інформація щодо вантажно-розвантажувальних операцій до такої не відноситься.

Відповідачем, серед іншого в акті перевірки зазначається, що згідно з даними ЄРПН та ІТС Податковий блок ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ДАМОНА фактично почала свою діяльність з жовтня 2020 року, а з 01.11.2020 року по 31.12.2020 року підприємство придбавало лише свіжі та сушені фрукти, а також овочі свіжі. За цей час не отримувало послуги оренди компостних ям та супутніх послуг (транспортування, сушіння тощо), необхідних для виробництва сухих органічних добрив, на мало взаємовідносин з ТОВ ЗАВОД ЕКОДОБРИВ ФЕРТІНА (код ЄДРПОУ 43654301), не здійснювало імпортних операцій.

Суд зазначає, що коло суб`єктів господарювання, з якими може вступати в господарські взаємовідносини контрагент позивача не обмежується платниками податку на додану вартість. Контрагент позивача вільний у виборі інших контрагентів та може здійснювати господарські операції також з неплатниками податку на додану вартість.

Вимогами чинного законодавства України покупця відсутні права та не покладений обов`язок відстежувати джерела та підстави надходження товару до постачальника.

Судом встановлено, що позивачу постачальником товару надано сертифікат відповідності № UA.PN.104.0594-20, терміном дії з 06.11.2020 до 06.11.2021 року на добриво органічно-мінеральне сухе Вітагров , видане ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ДАМОНА ТОВ Харківський незалежний центр сертифікації , а також Технічні умови на Добриво орагнічно-мінеральне сухе ТУ У 20.1-43654301-001:2020. Вищезазначені документи містять достатні відомості, що посвідчують якість товару, який придбав позивач.

Посилання контролюючого органу на недоліки документів, що посвідчують якість товару суд відхиляє, виходячи з того, що сертифікати якості чи інші відповідні документи не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документами, що посвідчують якість товару, а не факт проведення господарської операції, а тому відсутність або недоліки таких документів не є беззаперечною підставою для висновку про нереальність господарських операцій.

Окрім того, матеріали досудового розслідування, надані відповідачем містять листи ТОВ Академтест вих. № 026 від 03.06.2021 року, лист ТОВ Харківський незалежний центр сертифікації вих. № 182/635 від 03.06.2021 року. В них зазначена інша юридична особа - ТОВ Дамона , в той час як контрагент Позивача ТОВ Торгівельно-виробнича компанія ДАМОНА .

Вказані листи також датовані червнем 2021 року, а отже не могли бути взяті до уваги відповідачем під час проведення перевірки позивача (а.с.182-183, т.2)

Долучені до матеріалів досудового розслідування протоколи допиту свідків, протоколи огляду та фото таблиці до нього датовані 11.05., 24.05.2021 року тобто датою після проведення перевірки та складання за її наслідками відповідного акту, отже вказані документи не могли бути взяті контролюючим органом до уваги під час проведення контрольного заходу (а.с.159-170, т.2)

Колегія суддів вважає хибними доводи скаржника про відсутність у ТОВ Торгівельно-виробнича компанія Дамона основних засобів за адресою Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд. 4, оскільки акт перевірки не містить посилання на листи власників приміщень за адресою Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд. 4, зокрема керівника ТОВ Сотта-Маркет від 29.03.2021 року № 6.

Контролюючим органом в акті перевірки та висновках не зазначається, на підставі яких доказів встановлено власників приміщень, розташованих за адресою Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд. 4; не досліджено договір оренди, який укладено ТОВ Торгівельно-виробнича компанія Дамона .

Лист керівника ТОВ Сотта-Маркет не є належним доказом наявності/відсутності договірних правовідносин з ТОВ Торгівельно-виробнича компанія Дамона ; відсутності укладеного договору оренди на компостну яму, відсутності самого об`єкту компостна яма, оскільки відповідно до положень ст. 759 Цивільного кодексу України, ст. 283 Господарського кодексу України право оренди виникає з правочину договору найму (оренди). Крім того, на виконання договору оренди сторони складають первинні документи в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . З Акту перевірки та заяв по суті справи неможливо встановити факт дослідження первинних документів, які б доводили наявність або відсутність обставин оренди компостної ями контрагента у ТОВ Сотта-Маркет .

Крім того протокол допиту керівника ТОВ Сотта Маркет датований 11.05.2021 року тобто після складання акту перевірки позивача (а.с.159-162, т.2)

Посилання відповідача щодо відсутності оформлення перепусток щодо завезення/вивезення товарів та проходу співробітників на територію суд відхиляє, оскільки такі аргументи не стосуються господарської діяльності ТОВ Торгівельно-виробнича компанія Дамона . Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність контрольно-пропускного режиму на об`єкті.

За відсутності дослідження контролюючим органом Договору оренди, відповідно до умов якого ТОВ Торгівельно-виробнича компанія Дамона орендує складські приміщення та компостну яму, первинних документів, складених на виконання господарської операції з оренди нерухомого майна, документів, що підтверджують оплату послуг з оренди, аргументи контролюючого органу про відсутність компостної ями в користуванні ТОВ Торгівельно-виробнича компанія Дамона є припущеннями контролюючого органу, не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Крім того, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів, а також інших осіб, які вступають в господарські правовідносини з цими контрагентами.

На час здійснення господарських операцій ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ДАМОНА відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань мало повний обсяг дієздатності, взято на облік як платника податків Центральною ДПІ Маріупольського управління Головного управління ДПС у Донецькій області, 31.10.2019 року, 058119298769.

Також, станом на дату укладення договору, здійснення господарських операцій, відповідно до даних контролюючого органу Інформація про суб`єктів господарювання які мають податковий борг ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ДАМОНА не мало податкового боргу (перевірено відомості із загальнодоступного ресурсу ДПС України)

Крім того, відповідно до даних про взяття на облік платників податків зазначений контрагент перебуває на обліку в органах доходів і зборів (платником податків перевірено відомості із загальнодоступного ресурсу ДПС України, розташованого на веб сайті https://cabinet.tax.gov.ua/registers/registration), відповідно до даних реєстру платників ПДВ зазначений контрагент зареєстрований як платник ПДВ (відповідно до даних загальнодоступного ресурсу ДПС України на веб сайті https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів також відхиляє доводи відповідача про неможливість здійснення двох перевезень однією особою за 24 год. з урахуванням відстані та часу на навантаження та розвантаження, оскільки такі доводи відповідача є припущеннями контролюючого органу, так як відповідачем на підтвердження своїх пояснень не надано жодного належного та допустимого доказу.

Аргументи відповідача відносно того, що автомобільний транспорт, яким нібито перевозився товар з м. Маріуполя до Балаклійського району Харківської області, фіксувався у Херсонській та Одеській областях, м. Києві суд оцінює критично, оскільки такі на момент проведення перевірки не підтверджені належними та допустимим доказами.

Посилання відповідача на дані інформаційної підсистеми Гарпун інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України суд відхиляє, оскільки такі дані не є належними доказами за відсутності документального підтвердження того, що інформаційною підсистемою Гарпун обладнані всі автошляхи України; відсутня інформація про те, що всі камери системи здійснюють фіксування переміщення автомобіля; вказані відомості отримані податковим органом наприкінці травня 2021 року, тоді як лист запит від 28.04.2021 року № 1038/9/20-97-03-07 податковий орган просив УІАП ГУНП залишити без виконання (а.с. 188-226, т.2)

Щодо аргументів відповідача про те, що відсутність розрахунку позивача з постачальниками свідчить про відсутність руху активів, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 2.4. Договору поставки № ДМН-2020/1106 від 06.11.2020 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Дамона , покупець (Позивач) здійснює оплату за поставлений Товар шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника зазначений у розділі Юридичні адреси і реквізити Сторін , але не пізніше 30 календарних днів після отримання Товару.

Згідно з п. 3.2. цього Договору датою поставки товару є дата видаткової накладної.

Так, сторонами на підтвердження поставки товару оформлено та підписано видаткові накладні, копії яких містяться у матеріалах справи (а.с.146-169, т.1).

Крім того, між позивачем та ТОВ ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН укладено Договір № 46896-КР про надання послуг по обробці ґрунту від 01.12.2020 року, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги по обробці ґрунту, дискування, глибокорихлення, внесення добрив, послуги з розкорчовування поля, зокрема, але не виключно (далі Послуги). Замовник в свою чергу зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим Договором або Додатками до нього.

Згідно з п. 1.2 цього Договору, види сільськогосподарських робіт, що підлягають виконанню за цим договором, їх обсяг (в гектарах, тонах, кілометрах), вартість, строки подачі техніки та строки виконання Послуг узгоджуються сторонами в Додатку (Додатках), що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору Виконавець зобов`язується виконати обумовлені цим договором Послуги власною (або орендованою), технічно справною сільськогосподарською та автотранспортною технікою (далі по тексту Техніка). Марка, модель та реєстраційні номери техніки зазначаються у Додатках до даного Договору.

Згідно з п. 1.4. Послуги надаються на земельних ділянках Замовника загальною площею 4841.1 га, що розташовані: с. Вишневе 1926.72 га, с. Савинці 691.8 га, с. Морозівка 354.9 га, с. Веселе 10.9 га, м.Балаклія 11.2 га.

Відповідно до п. 2.1 Договору передача Виконавцем та приймання Замовником робіт здійснюється в місці здійснення робіт, визначеному у цьому Договорі. Місцем виконання робіт є відповідні населенні пункти, вказані у п.1.4 Договору. Акти приймання-передачі оформлюються Сторонами за фактом виконання кожного окремого виду робіт. Сторони погоджуються, що кожен окремий Акт приймання-передачі, що складений ними на виконання умов цього Договору є належним підтвердженням факту своєчасного та якісного виконання відповідних робіт Виконавцем.

Згідно з п. 4.7. Договору оплата за послуги Виконавця здійснюється на підставі рахунку виписаного Виконавцем в строк до 01.06.2021 року. Оплата може здійснюватися частинами. Сторони мають право шляхом укладення відповідної додаткової угоди встановити інші порядок та строки розрахунків (а.с. 44-46, т. 2).

Згідно з Додатком № 1 до цього Договору сторони погодили наступні види робіт, їх розмір, договірну ціну та орієнтовні терміни виконання робіт, а саме: внесення мінеральних добрив, дискування поля, культивація, глибоке рихлення ґрунту, обприскування, внесення біодобрив (а.с. 48, т. 2).

Для надання послуг по внесенню добрив у запланованих обсягах Замовник відповідно до Акту приймання-передачі передав Виконавцю відповідні добрива (а.с. 50, т.2) : добриво азотно-фосфорно калійне 9-25-25 -355 тон, норма внесення 170 кг/га (+/- 5%); добриво органічно-мінеральне сухе Вітагров - 600 тон, норма внесення 220 кг/га (+/- 5%); карбамідно-аміачна суміш № 32 166,7тон, норма внесення 83 л/га (+/- 5%). Матеріали є власністю замовника, підписання акту приймання-передачі матеріалів не є підставою переходу права власності на них до виконавця.

Крім того, позивачем та ТОВ ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН погоджено забезпечення Виконавцем виконання робіт по обробці ґрунту сільськогосподарською технікою.

На підтвердження виконання робіт, сторонами складено акти здачі-приймання виконаних робіт (а.с.57-63, т.2) ; сторонами підписано Звіти про використання матеріалів (добрив).

До того ж, за результатами зазначених господарських операцій оформлено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні (а.с.64-70, т.2)

Відповідно до Актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за 30.12.2020 року добрива були використані в господарській діяльності позивача шляхом внесення в ґрунт на незрошуваних землях ПРАТ Балаклійське ХПП під урожай 2021 року відповідно до схеми ділянок, полів (а.с.73-79, т.2).

Суд апеляційної інстанції вважає хибними доводи скаржника щодо відсутності техніки у ТОВ Харвестер-Комбайн , виходячи з наступного.

Посилання контролюючого органу на дані Єдиного реєстру податкових накладних не є належним та допустимим доказом.

Так, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.04.2020 року по справі № 805/5017/15-а, будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.

Сільськогосподарська техніка могла бути придбана ТОВ ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН до 2020 року.

Сільськогосподарська техніка, послуги, необхідні для провадження господарської діяльності, у тому числі оренди офісного та складського приміщень, комунальних послуг тощо могла бути придбана або залучена в оренду ТОВ ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН також у неплатників податку на додану вартість.

Крім того, у позивача відсутні права та обов`язки контролювати правові підстави використання сільськогосподарської техніки надавачами послуг. Сам факт її наявності достатній для позивача для укладення відповідного договору про надання послуг по обробці ґрунту.

Доводи контролюючого органу про те, що відповідно до Договору Виконавець та Замовник погодили, що витрати пального на сільськогосподарську роботу та переїзди між полями, забезпечуються за рахунок Замовника та контролюється Замовником, є безпідставними, оскільки спростовуються Додатковою угодою до Договору від 04 грудня 2020 року, відповідно до якої, Виконавець та Замовник погодили, що витрати пального на сільськогосподарську роботу та переїзди між полями, забезпечуються за рахунок Виконавця та контролюється Виконавцем.

Крім того, переїзди техніки своїм ходом, переїзди техніки між полями не є предметом договору про надання послуг по обробці ґрунту та не спростовують здійснення господарської операції з обробітку ґрунту.

Щодо посилання відповідача на відсутність у ТОВ ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН , знову ж таки, відповідно до даних ЄРПН у грудні 2020 року, фізичних та технологічних можливостей, а також виконання цим суб`єктом господарювання у значних обсягах послуг аналогічного характеру іншим контрагентам, то по-перше такі дані є неналежним доказом, а по-друге, не доводить відсутності здійснення господарських операцій з ПРАТ Балаклійське ХПП . Контролюючий орган не звертає уваги на те, що іншим контрагентам такі послуги могли надаватись за допомогою іншої техніки, в тому числі на умовах оренди, а також із залученням третіх осіб, субпідрядників тощо.

Аргументи відповідача відносно того, що ТОВ Харвестер-Комбайн (код ЄДРПОУ 41465742) з урахуванням нереальності господарських операцій з придбання добрив, не могло вносити їх в ґрунт, суд відхиляє виходячи з наступного.

ТОВ Харвестер-Комбайн крім внесення добрив, придбаних у ПП Укрорганік 001 та ТОВ Торгівельно-виробнича компанія Дамона , також здійснювало роботи з внесення в ґрунт карбамідно-аміачної суміші № 32, придбаної у інших контрагентів, а також роботи з дискування поля, культивації, глибокого рихлення ґрунту, обприскування тощо.

Відповідачем не доведено нереальність здійснення господарських операцій з контрагентами ПП Укрорганік 001 та ТОВ Торгівельно-виробнича компанія Дамона , на яку відповідач посилається для здійснення висновків про нереальність господарських операцій з ТОВ Харвестер-Комбайн .

Відповідно до п. 4.7. Договору № 46896-КР про надання послуг по обробці ґрунту від 01.12.2020 року, укладеного з ТОВ Харвестер-Комбайн , оплата за послуги Виконавця здійснюються на підставі рахунку виписаного Виконавцем в строк до 01.06.2021 року. Оплата може здійснюватися частинами. Сторони мають право шляхом укладення відповідної додаткової угоди встановити інші порядок та строки розрахунків.

Долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.71-72, т.2) підтверджено здійснення оплати за вказаним договором у сумі 4667150.00 грн.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або непідтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши копії податкових накладних, суд встановив, що їх оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Надані суду податкові та видаткові накладні підтверджують факт придбання позивачем мінеральних добрив та послуг від контрагентів: ПП УКРОРГАНІК 001 , ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ДАМОНА , ТОВ ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН та є підставою для віднесення спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Зауваження відповідача щодо змісту та форми податкових накладних в акті перевірки та у відзиві на позовну заяву відсутні.

Також, контролюючим органом не спростовано того, що на момент складення згаданих вище податкових накладних контрагенти позивача мали статус платників податку на додану вартість та були зареєстрованими як юридичні особи у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП УКРОРГАНІК 001 , ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ДАМОНА , ТОВ ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар та послуги використано у господарській діяльності позивача.

Враховуючи викладені обставини, з наданих позивачем первинних документів встановлено, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів, свідчить про наявність господарських цілей при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Колегія суддів зазначає, що у наданих позивачем до матеріалів справи документах наявні необхідні реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому, суд апеляційної інстанції вказує на те, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджує наявність руху його активів.

Контрагенти позивача під час здійснення господарської операції та складення первинних документів були зареєстровані як юридичні особи, на момент проведення фінансово-господарських операцій були платниками податків, а тому мали право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Зважаючи на підтвердження позивачем фактів отримання товарів та послуг, їх оприбуткування та використання у власній господарській діяльності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про доведеність реальності спірних господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Суд зазначає, що платник податків, в даному випадку позивач не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни своїх контрагентів та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

При цьому суд відмічає, що обов`язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальником товарів (послуг).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постановах від 24.04.2018 у справі 826/4571/16 (номер в ЄДРСР 73596822), від 08.05.2018 у справі 814/937/15 (номер в ЄДРСР 73843667), в постанові від 30.01.2018 у справі № 1570/5614/2012 (номер в ЄДРСР 71979102).

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що висновок фіскального органу про порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.198.1-198.3, 198.6 ст.198, п.201.1, абзацу першого п.201.7 та абзацу першого п. 201.10 ст.201 ПК України здійснено при помилковому розумінні норм діючого законодавства України та фактичних обставин справи.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування, не довів правомірності власних рішень, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги відповідача є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, зміст апеляційної скарги, яка частково дублює відзив на позовну заяву, поданий до суду першої інстанції, містить виключно суб`єктивне бачення відповідачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, а відтак, підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 року по справі № 520/11954/21 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Задовольняючи заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн. підлягає задоволенню.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).

Відповідно ч.3, 4 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Згідно з ч.6 ст.135 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справах №810/3806/18, №810/2816/18, №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року у справі №810/1502/18.

З системного аналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як свідчать матеріали справи 27.05.2021 року між ПАТ Балаклійське ХПП та Адвокатським об`єднанням Тауер укладено Договір про надання правової допомоги (а.с. 63-68, т. 3).

Також, 01.09.2021 р. укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги від 27.05.2021 року, умовами якої передбачено домовленість сторін про те, що за надання Об`єднанням правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 27 травня 2021 року встановлюється оплата у вигляді фіксованої ставки адвокатського гонорару що складає 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.07.2021 р. (2379,00 грн.) за годину роботи, а за участь в одному судовому засіданні встановлюється фіксована ставка адвокатського гонорару, що складає 1800,00 гривень. Крім того, згідно з Додатковою угодою Клієнт (Відповідач) зобов`язався здійснити оплату за надання Об`єднанням правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 27 травня 2021 року протягом 3 (трьох) днів з дня направлення Клієнту рахунку на оплату, в розмірі, визначеному сторонами в Акті наданих послуг (правової допомоги).

Також згідно Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги від 27.05.2021 року сторони визначили, що до вартості гонорару (оплати правової допомоги за Договором) не входять фактичні витрати понесені Об`єднанням (на відрядження, транспортні, судовий збір, поштові витрати, тощо) пов`язані із наданням правової допомоги Клієнту, передбаченої Договором, їх розмір визначається за взаємним погодженням Сторін Договору та оплачуються безпосередньо Клієнтом, шляхом сплати грошових коштів по безготівковому розрахунку або готівкою, про що складається відповідний двосторонній акт з підтвердженням фактично понесених Об`єднанням витрат (а.с. 69, т. 3).

21.09.2021 року сторони підписали Акт наданих послуг (правової допомоги) за Договором про надання правової допомоги від 27.05.2021 року, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 28000,00 грн. (а.с. 70, т. 3).

21.09.2021 року Позивач перерахував в якості оплати послуг за Договором про надання правової допомоги від 27.05.2021 року на рахунок АО Тауер грошові кошти в сумі 28000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2678 від 29.09.2021 року (а.с. 71, т. 3).

Таким чином витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі склали 28000,00 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Акт наданих послуг (правової допомоги) за Договором про надання правової допомоги від 27.05.2021 року містить детальний опис виконаних робіт, а саме: - ознайомлення з Наказом Головного управління ДПС у Харківській області Про проведення документальної планової перевірки ПрАТ Балаклійське ХПП від 18.02.2021 року № 1066-п, Актом від 13.05.2021 року № 8096/20-40-07-02- 08/00956460 , податковими повідомленнями-рішеннями, іншими документами позивача, пов`язаних з проведенням документальної планової перевірки платника податків, а також з правовими позиціями Верховного Суду, викладених в постановах від 22.09.2020 по справі №520/8836/18; від 08.09.2020 по справі № 819/1250/17, від 16.04.2020 по справі № 805/5017/15-а; від 21.02.2021 по справі № 826/17123/18 та іншими; -складання адміністративного позову до Харківського окружного адміністративного суду щодо визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області (адміністративна справа № 520/11954/21); -ознайомлення із Відзивом на позовну заяву (адміністративна справа № 520/11954/21); -складання відповіді на відзив Головного управління ДПС у Харківській області (адміністративна справа № 520/11954/21); -складання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення зі справою (адміністративна справа №520/11954/21); -участь в трьох судових засіданнях в адміністративній справі № 520/11594/21.

Таким чином, суд приходить до висновку, що понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджено належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, щодо розміру та співмірності витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року по справі №520/11954/21 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 по справі № 520/11954/21 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 по справі № 520/11954/21 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/11954/21 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/11954/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 09.02.2022 року