Рішення

від 25.01.2022 по справі 160/21373/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року Справа № 160/21373/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.21 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 27.08.2021 року №21390 та від 21.09.2021 року №23431; зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" з переліку ризикових платників податків; зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" податкові накладні №4 від 27.08.2021 року, №2 від 27.09.2021 року, №3 від 28.09.2021 року; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540 грн.; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в частині зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" з переліку ризикових платників податків, а також щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" податкові накладні №4 від 27.08.2021 року, №2 від 27.09.2021 року, №3 від 28.09.2021 року.

10.11.2021 року позивачем подано уточнену позовну заяву в якій він просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.08.2021 року №21390 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Тех-Сервіс критеріям ризиковості платника податку; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.09.2021 року №23431 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Тех-Сервіс критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540 грн.; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в частині зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем необґрунтовано та без урахування усіх обставин, відтак останні підлягають скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/21373/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" до Головного управління ДПС у м. Києві. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.12.2021 року позивачем надано клопотання про заміну відповідача у справі з Головного управління ДПС у м. Києві на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТЕХ-СЕРВІС" про заміну відповідача по справі № 160/21373/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТЕХ-СЕРВІС" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено; здійснено заміну первісного відповідача по справі № 160/21373/21 Головне управління ДПС у м. Києві на належного відповідача Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Цією ж ухвалою відповідачу Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

17.01.2022 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що віднесення суб`єктом владних повноважень позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, оскільки зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. З огляду на вказане відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТЕХ-СЕРВІС".

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 31.01.2019 року, перебуває на обліку в Головному управління ДПС у м. Києві та з 19.08.2021 року у Головному управління ДПС у Дніпропетровській області.

До видів діяльності позивача віднесено 46.74 оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (основний); 24.51 лиття чавуну; 24.52 лиття сталі; 24.53 лиття легких кольорових металів; 24.54 лиття інших кольорових металів; 25.11 виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 46.43 оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення; 46.47 оптова торгівля меблями, килимами й освітлюваним приладдям; 46.62 оптова торгівля верстатами; 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду); 33.11 ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.19 ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування.

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що 27.08.2021 року було прийняте рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №21390 від 27.08.2021 року.

Позивачем 30.08.2021 року було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 27.08.2021 року .

Реєстрація податкової накладної №4 від 27.08.2021 року була зупинена з тих підстав, що позивач відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника податку.

13.09.2021 року ТОВ Укр-Тех-Сервіс було направлено повідомлення №1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

21.09.2021 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення у відношенні ТОВ Укр-Тех-Сервіс про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №23431 від 21.09.2021 року.

В подальшому, позивачем було направлено на реєстрацію податкові накладні №2 від 27.09.2021 року та №3 від 28.09.2021 року, реєстрацію яких було зупинено з тих підстав, що позивач відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника податку.

Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до п. 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

В свою чергу, ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктами 5-7 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

З огляду на зміст вказаних приписів, суд приходить до висновку, що процедура розгляду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку рішення Комісії, не є процедурою адміністративного оскарження первинного рішення Комісії. Так, за результатами розгляду документів платника податків не ухвалюється рішення про задоволення/відмову в задоволенні скарги платника податку, а виноситься аналогічне рішення, яке додатково враховує обсяг та зміст поданих до Комісії інформації та копій документів.

Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплений у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та застосований комісією ГУ ДПС в Дніпропетровській області, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 Додатку 1).

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на викладене, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення.

Дослідивши оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку судом встановлено, що контролюючим органом порушено процедуру його прийняття.

В свою чергу, оскаржувані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Слід також зазначити, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

В оскаржуваних рішеннях про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку в рядку Податкова, інформація контролюючим органом зазначено: встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме ПП Трейдметалпласт , ТОВ Атлант Вест Лімітед , ТОВ Профітрейдинг Груп (рішення №21390); підприємством надано повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі (рішення №23431).

Однак, в оскаржуваному рішенні №21390 відповідачем не зазначено яка саме податкова інформація наявна, яка стала підставою для прийняття рішення, не зазначено конкретні операції та податкові накладні, аналіз яких слугував приводом для висновку про ризиковість платника податку.

В обґрунтування рішення №23431 зазначено надання документів у неповному обсязі, при цьому не зазначено, які саме документи не надано позивачем.

При цьому, відповідачем протоколів засідання комісії або витягів з них до матеріалів справи не надано та жодним чином не обґрунтовано своїх висновків та не спростовано доводів позивача, наведених в позовній заяві.

Згідно змісту доповідної записки, що надана відповідачем в обґрунтування прийняття оскаржуваних рішень, остання містить здійснені позивачем господарські операції, зокрема, поставлені / отримані товари, їх вартість, а також перелік контрагентів постачальників / отримувачів та їх вид діяльності.

Суд зазначає, що вказані докази жодним чином не свідчать про наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку п.8 Критеріїв ризиковості.

Крім того, наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, одержаної від інших державних органів чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що підприємство та /або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій.

Суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Таким чином, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2018 року по справі № 826/16272/13-а, від 04.06.2020 року по справі № 340/422/19, від 23.07.2020 року по справі №816/1122/16, від 05.01.2021 року по справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 року по справі №640/10988/20, що враховується судом при вирішенні даного спору.

Слід звернути увагу, що у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 Верховний Суд дійшов висновку, що Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії. У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника, податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Натомість, відповідачем жодними належними доказами не підтверджено наявності підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає оскаржувані рішення необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, місті Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку № 1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією Головного управління Державної податкової служби у місті Києві відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

На переконання суду, з урахуванням викладеного та наявності реальних перешкод у подальшій господарській діяльності позивача, включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником.

При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

При вирішенні спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку № 1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Також у цій справі суд враховує правову позицію, висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14 жовтня 2011 року у справі Щокін проти України (заява №23759/03) та від 07 липня 2011 року у справі Серков проти України (заява №39766/05) в яких Суд дійшов висновку: по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Тобто, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

У контексті з наведеним вище суд вважає, що належним способом захисту прав та інтересів позивача, який забезпечить ефективне поновлення його порушених прав, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та задовольнити позовні вимоги у цій частині.

При цьому, суд зауважує, що задоволення цієї вимоги на є втручанням у здійснення відповідачем своїх дискреційних повноважень, оскільки позовна вимога про зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Укр-Тех-Сервіс з переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є належним способом захисту прав позивача та відповідає частинам 2 і 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, як похідна вимога, а тому також підлягає задоволенню. Крім того, така вимога, як зазначено вище, відповідає останньому абзацу пункту 6 Порядку № 1165.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного та наданих доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Щодо встановлення судового контролю, суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Щодо стягнення витрат на сплату судового збору, судом встановлено, позивачем у рамках даного позову сплачено судовий збір у загальному розмірі 4540 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судовий збір підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 4540 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Кедріна Дмитра, буд. 46, код ЄДРПОУ 42783690) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.08.2021 року №21390 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Тех-Сервіс критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.09.2021 року №23431 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Тех-Сервіс критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" суму сплаченого судового збору у розмірі 4 540 грн.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подати до суду у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська