Ухвала

від 11.02.2022 по справі 490/1063/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/1063/22

н\п 2-аз/490/26/2022

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатін О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову подану в інтересах ОСОБА_1 його представницею - адвокатом Коренко Тетяною Володимирівною по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Головний державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбов Руслан Ельшанович, про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення ВМ №00001794 від 02.12.2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

Представниця ОСОБА_1 звернулася до Центрального районного суду міста Миколаєва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Головний державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення ВМ №00001794 від 02.12.2021 року.

Одночасно з позовом, представницею позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення в виконавчому провадженні №68456351 від 03.02.2022 року на підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі, серія ВМ №00001794 від 02.12.2021 року, на ОСОБА_1 , виданою Державною службою України з безпеки на транспорті, де накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 51000,00 грн, а загальна сума боргу у виконавчому провадженні складає 102000,00 грн.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному судді від 09.02.2022 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Так, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу норм ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Так, заява представниці позивачки про забезпечення позову мотивована тим, що оскаржувана постанова є виконавчим документом, який оскаржується боржником у судовому порядку. При цьому, 03лютого 2022 року, на виконання оскаржуваної постанови, було відкрито виконавче провадження №68456351 та Головний державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбов Руслан Ельшанович виніс постанови про арешт коштів боржника, про стягнення виконавчого збору та про стягнення розміру мінімальних витрат ВП.

Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.

Крім того, у межах спору який виник між сторонами, суд вважає недопустимою ситуацію, при якій одночасно здійснюється оскарження постанови про накладення штрафу та її примусове виконання органами ДВС з відповідними негативними наслідками для позивача, які можуть мати місце.

Крім того, виконання стягнення до судового рішення спричинить порушення конституційного права позивача володіти і розпоряджатись власністю, яка йому належить.

Враховуючи з`ясовані обставини, суд приходить до висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявниці до ухвалення рішення в адміністративній справі за позовом, а також, оскільки, на думку суду, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір заявниці захистити свої права та інтереси, які позивачка вважає порушеними, в даному провадженні не буде реалізовано, у разі реалізації її майна з метою стягнення відповідних коштів, що не відповідатиме завданню адміністративного судочинства та порушить право позивачки на судовий захист.

Також, наявність відкритого виконавчого провадження та загроза можливості проведення державним виконавцем виконавчих дій, створює реальну очевидну небезпеку та складність у подальшому, без вжиття таких заходів, відновити права, свободи та інтереси позивачки.

При цьому суд зауважує, що згідно положень ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04. 2019 року в справі № 826/10936/18 (провадження № К/9901/728/19).

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404 (далі за текстом - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону №1404 передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 5, 7 статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом тощо.

Пунктом 2 частини 1 статті 34, частиною 1 статті 35 Закону №1404 передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа - до розгляду питання по суті.

Відтак вжиття судом заходів забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі, серія ВМ №00001794 від 02.12.2021 року, унеможливить подальше вчинення виконавчих дій.

Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа не скасовує оскаржувану постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі та зацікавлених осіб, а лише тимчасово забороняє стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого документа до вирішення спору.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрання адекватних заходів для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

Відтак, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову, та є ефективним засобом до набрання законної сили рішенням прийнятим по цій справі.

Суд погоджується з доводами представниці позивача щодо необхідності зупинення стягнення, яке здійснюється на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі, серія ВМ №00001794 від 02.12.2021 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись положеннями статтей 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову подану в інтересах ОСОБА_1 його представницею - адвокатом Коренко Тетяною Володимирівною по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Головний державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбов Руслан Ельшанович, про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення ВМ №00001794 від 02.12.2021 року, задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП №68456351 яке здійснюється на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі, серія ВМ №00001794 від 02.12.2021 року, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №490/1063/22.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 11 лютого 2025 року.

Копію ухвали про забезпечення позову негайно надіслати учасникам справи.

Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Боржник: Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845).

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Саламатін