Ухвала

від 19.01.2022 по справі 160/16919/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

19 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/16919/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Шальєвої В.А., Юрко І.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі № 160/16919/20 за позовом Приватної науково-виробничої фірми "Акцент" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року позов задоволений.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу у цій справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/16919/20.

На адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшла зазначена справа.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати підстави для поновлення строку та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію вказаної ухвали разом з супровідним листом відправлено на адресу апелянта.

На адресу суду від апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої посилається на встановлення карантину на всій території України та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Також посилається на доповнення розділу VI "Прикінцевих положень" КАС України, у зв`язку з чим вважає, що ним пропущено строк з поважних причин.

Розглянувши вказану заяву, суд апеляційної інстанції зауважує таке.

Згідно з ст. 121 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за заявою учасника справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року №255, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №291, постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року №343, постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №500, постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641) установлено з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 29.03.2020 № 3275 (опублікований 02.04.2020) (далі - Закон № 3275) внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема Розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено новим пунктом 3, за змістом якого під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо, зокрема, подання відзиву та розгляду апеляційної скарги, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, фактично Законом № 3275 строк, визначений ст. 298 КАС України, був продовжений до закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Разом з цим, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, зокрема, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 закінчуються 6 серпня 2020 року (через 20 днів після 17 липня 2020 року (набрання чинності Закону України від 18 червня 2020 року №731-IX)), а з урахуванням наданого для усунення недоліків 10-денного терміну, останнім днем такого строку було 17 серпня 2020 року. При цьому, суд має право за вмотивованою заявою особи продовжити процесуальний строк, встановлений судом, у тому числі строк для усунення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Скаржник посилається тільки на наявність встановлення карнтину, однак не надає суду доказів того, що неможливість подати повторну апеляційну скаргу у строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що постанови Кабінету Міністрів України діяли як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час подання апелянтом первісної та повторної апеляційних скарг, а тому, доводи апелянта стосовно того, що запровадження карантину в Україні стало причиною невчасного подання до суду повторної апеляційної скарги є безпідставними.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Вказаний висновок здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 12 квітня 2019 року у справі № 826/10498/16.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Ураховуючи усе викладене вище, колегія суддів зауважує, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного дотримання строків на апеляційне оскарження не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені апелянтом причини підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження у справі № 160/16919/20 за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року необхідно відмовити.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 299, 325, 328, 329 КАС України, суд

у х в а л и в:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 у справі № 160/16919/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя В.А. Шальєва

суддя І.В. Юрко