Постанова

від 14.01.2022 по справі 280/8655/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2022 року м. Дніпросправа № 280/8655/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663), яке є правонаступником Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945)

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року (головуючий суддя Татаринов Д.В.)

в адміністративній справі №280/8655/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОНТ-2015" до відповідачів: Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ЕМОНТ-2015", звернувся 30.11.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів: Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1977924/40154404, згідно якого податковим органом відмовлено в реєстрації податкової накладної №18 від 22 липня 2020 року та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №18 від 22 липня 2020 року продавець;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1977927/40154404, згідно якого податковим органом відмовлено в реєстрації податкової накладної №20 від 23 липня 2020 року та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №20 від 23 липня 2020 року. Також позивач просив стягнути на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000грн.

В обґрунтування позову вказоно, що комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області безпідставно прийняті рішення №1977924/40154404 від 29 вересня 2020 року, №1977927/40154404 від 29 вересня 2020 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 18 від 22 липня 2020 року та № 20 від 23 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказано, що позивачем були здійснені усі, визначені законодавством дії, необхідні для прийняття рішення податковим органом про реєстрацію спірних податкових накладних після їх зупинення. Зазначає, що реальність господарських операцій з постачання товару, в межах яких виписано податкові накладні, беззаперечно підтверджуються первинними документами. Викладене зумовило звернення позивача до суду з вимогами про скасування оскаржуваних рішень Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Просить задовольнити позовні вимоги, а також стягнути з відповідача суми понесених судових витрат в розмірі сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 3000грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.02.2021 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1977924/40154404, згідно якого податковим органом відмовлено в реєстрації податкової накладної №18 від 22 липня 2020 року та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №18 від 22 липня 2020 року продавець;

- визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1977927/40154404, згідно якого податковим органом відмовлено в реєстрації податкової накладної №20 від 23 липня 2020 року та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №20 від 23 липня 2020 року.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМОНТ-2015 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація податкових накладних зупинена у зв`язку з відповідністю платника податків пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Однак, ані в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, ані під час судового розгляду даної справи відповідачі не надали жодних пояснень та відповідних доказів щодо наявної податкової інформації, яка стала підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, складених позивачем. Таким чином, відповідачами не доведено правомірність зупинення реєстрації податкових накладних, складених позивачем. Звернув увагу, що запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення. Вказав, що позивач подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарських операцій, реєстрацію податкових накладних по яких зупинено. Разом з тим, комісія регіонального рівня, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Суд вказав, що надані позивачем документи та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію в ЄРПН складених позивачем податкових накладних, а щодо необхідності подання саме тих документів, про які зазначено в оскаржуваних рішеннях, не наведено жодних обґрунтувань. Таким чином, зважаючи на безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних, враховуючи виконання платником податку обов`язку щодо підтвердження господарських операцій з ТОВ НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ , а також з огляду на те, що запропонувавши подати підтверджуючі документи контролюючий орган не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкових накладних на підставі поданих позивачем документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови в реєстрації податкових накладних №18 від 22 липня 2020 року та №20 від 23 липня 2020 року, відтак дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, тому є протиправними та підлягають скасуванню. Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, складених позивачем, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, складені позивачем, а саме: №18 від 22 липня 2020 року та №20 від 23 липня 2020 року.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу суд першої інстанції вказав, що надання такої допомоги підтверджується наданими представником доказами, є співмірним з складністю справи, тому вимоги позивача щодо стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вказує, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної слугувала відсутність первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; Додаткова інформація: відсутні складські документи (інвентиризаційні описи). Зазначає, що після опрацювання пакетів документів, комісією прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Комісія приймала рішення про відмову в реєстрації податкової накладної тільки на підставі тих документів, які надавались на розгляд Комісії. Зазначає, що Комісія не має ані повноважень, ані об`єктивно можливості визначити конкретний детальний перелік необхідний для кожного окремого випадку зупинення податкової накладної індивідуально для платника. У кожному окремому випадку такий пакет документів має індивідуальні особливості та змінюється відповідно до обставин операції, про які контролюючий орган не може знати з об`єктивних підстав. Відповідно, у разі якщо такий ризик наданим пакетом документів та/або поясненнями не спростовано, комісія контролюючого органу не має іншого законного рішення як відмовити у реєстрації ПН/РК.

Також вказав на неспівмірність витрат на правничу допомогу адвоката з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у сумі 3000 грн., оскільки надані адвокатом послуги у процедурі підтвердження реальності здійснення операцій щодо зупинення податкових накладних та в порядку адміністративного оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних не можуть бути визнані пов`язані із судовим розглядом справи.

Разом з апеляційною скаргою Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) подало клопотання про заміну сторони правонаступником. Просить здійснити процесуальне правонаступництво та замінити відповідача-1 Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на належного відповідача-1 Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Досліджуючи заяву про заміну відповідача-1 правонаступником, суд апеляційної інстанції знайшов її обґрунтованою та здійснив процесуальне правонаступництво, замінивши (відповідача-1) Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) правонаступником: Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ЕМОНТ-2015 зареєстровано 03 грудня 2015 року, як юридична особа. Видами діяльності є: 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами (основний); 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

17 березня 2020 року, між TOB ЕМОНТ-2015 та TOB НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ було укладено Договір поставки №17/03, на умовах якого здійснювалась поставка металопродукції.

20 липня 2020 року згідно Договору поставки №17/03 від 17 березня 2020 року TOB ЕМОНТ-2015 надало TOB НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ рахунок №СФ-0000488 від 20 липня 2020 року на суму 50579,98 грн. на замовлений обсяг металопродукції.

Відповідно до отриманого рахунку 22 липня 2020 року TOB НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ здійснило часткову передплату на суму 25289,99 грн., що підтверджується банківською випискою за 22 липня 2020 року.

На отриману передплату, по першій події TOB ЕМОНТ-2015 надало TOB НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ податкову накладну №18 від 22 липня 2020 року на суму 25289,99 грн., яка була подана на реєстрацію та реєстрація якої зупинена.

Фактично, по отриманій переплаті та виписаному рахунку TOB ЕМОНТ-2015 поставило TOB НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ товар 23 липня 2020 року по видатковій накладній №РН-0000206 від 23 липня 2020 року на суму 50579,98 грн. що підтверджується зазначеною видатковою накладною, ТТН № РН-0000206 від 23 липня 2020 року, довіреністю №415 та іншими документами.

За таких обставин першою подією, яка стала підставою виписки та подання на реєстрацію податкової накладної №18 від 22 липня 2020 року є отримання передплати.

На частину різниці між здійсненою оплатою (16 липня 2020 року) та поставленим товаром за видатковою накладною №РН-0000206 від 23 липня 2020 року TOB ЕМОНТ-2015 виписано податкову накладну №20 від 23 липня 2020 року на суму 25289,99 грн., яка була подана на реєстрацію та реєстрація якої зупинено.

За таких обставин першою подією, яка стала підставою виписки та подання на реєстрацію податкової накладної №20 від 23 липня 2020 року є поставка товару.

Перевезення реалізованого товару (Металопрокат) на адресу покупця здійснювалось транспортом TOB ЕМОНТ-2015 . Для здійснення перевезення TOB ЕМОНТ-2015 має в користуванні вантажний автомобіль на умовах Договору найму (оренди) транспортного засобу від 17 січня 2020 року, укладеного з ОСОБА_1 .

Крім того, Пояснення та Скарга містили пояснення про незастосування TOB ЕМОНТ-2015 для навантажувальних, розвантажувальних робіт спеціальні механізми та сторонні організації не залучались, відповідно оформлений додаткових первинних документів які фіксують операцію навантаження розвантаження неможливо.

У зв`язку з тим. що Наказом про встановлення облікової політики на підприємстві не передбачено веденням окремого обліку, в якості підтвердження складського обліку надано Картку по рахунку 281 Місця зберігання по реалізованому товару.

Відображення та бухгалтерський облік операції підтверджується Журнал-ордером і Відомість по рахунку 361.

За таких обставин першою подією, яка стала підставою виписки та подання на реєстрацію податкової накладної №18 від 22 липня 2020 року на суму 25289,99 грн. є отримана передплата, а для податкової накладної №20 від 23 липня 2020 року - поставка товару.

На підставі вище зазначених документів, які визначаються як перша подія були складені податкові накладні, реєстрація яких є предметом спору.

Позивачем отримано квитанції, відповідно до яких зазначено, що податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами обробки податкові накладні № 18 від 22 липня 2020 року та № 20 від 23 липня 2020 року прийняті, реєстрація зупинена.

Зупинення реєстрації податкових накладних вмотивоване тим, що платник податку, яким надано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

24 вересня 2020 року TOB ЕМОНТ-2015 через електронний кабінет платника податку подало Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено , тобто підстав складання та направлення на реєстрацію податкових накладних № 18 від 22 липня 2020 року та № 20 від 23 липня 2020 року, а також надав додатково пакет документів, які підтверджують реальність проведених господарських операцій. Разом із повідомленням ТОВ ЕМОНТ-2015 надали пакет документів, які підтверджують проведення господарських операцій (копії договору, рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, податкової накладної з підтвердженням про реєстрацію податкової, документи транспортування придбаного товару, бухгалтерського та складського обліку (бух.реєстри - оборотно сальдові відомості по pax.281 та журнал ордер по pax.36)та письмові пояснення.

Рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1977924/40154404 від 29 вересня 2020 року позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 18 від 22 липня 2020 року мотивуючи це тим, що позивачем до податкового органу не надано у достатній кількості первинних документів, для підтвердження реальності господарських відносин по операціям з контрагентами, відповідно до яких складена податкова накладна, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі додаткова інформація зазначено відсутні складські документи (інвентаризаційні описи) .

Рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1977927/40154404 від 29 вересня 2020 року позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 20 від 23 липня 2020 року мотивуючи це тим, що позивачем до податкового органу не надано у достатній кількості первинних документів, для підтвердження реальності господарських відносин по операціям з контрагентами, відповідно до яких складена податкова накладна, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі додаткова інформація зазначено відсутні складські документи (інвентаризаційні описи) .

07 жовтня 2020 року позивач направив скарги на рішення №1977924/40154404, №1977927/40154404 від 29 вересня 2020 року, долучивши до скарги всі документи, що підтверджують реальність господарської операції.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 жовтня 2020 року № 55799/40154404/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1977924/40154404 від 29 вересня 2020 року без змін.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 жовтня 2020 року № 55799/40154404/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1977927/40154404 від 29 вересня 2020 року без змін.

Позивач вважає протиправним рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення (в частині задоволених позовних вимог) в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році № 2245-VIII від 07.12.2017 року, норми Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, норми Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01 лютого 2020 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Згідно з положеннями пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 10 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Таким чином зазначена норми встановлює обов`язок контролюючого органу зазначити (крім іншого) пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання.

Отже контролюючий орган повинен зазначити чітко які саме копії документів слід надати для підтвердження інформації, що міститься в податкових накладних.

Нормами податкового законодавства встановлено обов`язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН.

Направлена податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації, і якщо такі ознаки наявні, реєстрація податкової накладної (або розрахунку коригування) не зупиняється.

У випадку ж подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, про що платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов`язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація податкових накладних зупинена у зв`язку з відповідністю платника податків пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку, пунктом 8 яких визначено: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування .

При цьому, ані в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, ані в рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних відповідач не зазначив, які саме копії документів слід надати та які саме копії документів не надано.

Таким чином, всупереч положенням частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем-1 не доведено правомірність зупинення реєстрації податкових накладних, складених позивачем.

Крім того суд звертає увагу, що запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.

Разом з тим, у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 10 квітня 2020 оку у справі №819/330/18 (адміністративне провадження №К/9901/65222/18).

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, вищенаведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарських операцій, реєстрацію податкових накладних по яких зупинено.

Разом з тим, комісія регіонального рівня не врахувала надані позивачем пояснення та додані копії документів, та відмовила в реєстрації податкових накладних, зазначивши, що платником податків не подані копії документів.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновок контролюючого органу про не подання платником податків копії документів таким, що не відповідає обставинам справи.

Зокрема, в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи позивача, що надані ним копії документів та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН складених позивачем податкових накладних.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції відсутність конкретного переліку документів, які контролюючий орган пропонує надати позивачу, є підставою для висновку про необґрунтованість відмови в реєстрації податкових накладних.

Враховуючи, що позивачем (платником податку) надані копії документів щодо підтвердження господарських операцій з ТОВ НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ , а також з огляду на те, що запропонувавши подати підтверджуючі документи контролюючий орган не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкових накладних на підставі поданих позивачем документів, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для відмови в реєстрації податкових накладних №18 від 22 липня 2020 року та №20 від 23 липня 2020 року.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача про відмову в реєстрації зазначених податкових накладних.

Стосовно вимоги про обов`язок зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у даному випадку повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Водночас, згідно п.4 ч.2 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

В даному випадку, зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).

У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов`язання Державної податкову службу України зареєструвати податкові накладні №18 від 22.07.2020 року та №20 від 23.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Щодо витрат судових витрат на правову допомогу адвоката у суді першої інстанції у розмірі 3000 грн., колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , видами адвокатської діяльності є, зокрема,

- надання правової інформації,

- консультацій і роз`яснень з правових питань,

- правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати:

- консультації,

- роз`яснення,

- складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг,

- здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Отже, до правової допомоги належать:

- консультації, роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Водночас, втирити на професійну правничу допомогу мають бути співмірними та справедливими. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з того, що дана справа є справою незначної складності, та в суді першої інстанції розглянута в спрощеному позовному провадженні, справедливий розмір витрат на правничу допомогу відповідає 2000грн.

В силу статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність - гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що саме суд встановлює розмір судових витрат, які сторона сплатила, або має сплатити на підставі доказів.

Отже, для встановлення судом розміру витрат, що понесла сторона у справі слід надати відповідні докази.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Слід зазначити, що в силу ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат враховується:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В силу ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, і складність справи, і витрачений час на надання правничої допомоги і ціна позову та ін. мають значення для суду для визначення розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу в сумі першої інстанції, колегія суддів апеляційної вважає, що розмір 3000 грн. є значно перевищеним оскільки, перевіривши відповідні документи щодо витрат на правничу допомогу та проаналізувавши зміст і обсяг наведених послуг, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що такі послуги як вивчення та аналіз документів про підтвердження здійснення операцій по податковій накладній, консультації клієнта щодо порядку надання пояснень контролюючому органу щодо підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, підготовка пояснень та документів до Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладні та підготовка скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не є діями правничої допомоги та не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI. Така послуга є складовими процесу підготовки позовної заяви, що свідчить про відсутність підстав для їх відокремлення від послуги складання позовної заяви, відповідно, здійснення вказаних видів роботи не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України , у справі East/West Alliance Limited проти України та Ботацці проти Італії (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 по справі №826/9047/16 зазначено, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи зазначені критерії колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн. (з кожного відповідача по 750грн.)

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру витрат на правничу (правову) допомогу, а в іншій частині - залишенню без змін.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663), яке є правонаступником Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) - задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.02.2021 року - змінити в частині визначення розміру витрат на правничу (правову) допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМОНТ-2015 (код ЄДРПОУ 40154404) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн. (з кожного по 750грн.)

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.02.2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 14.01.2022 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 31.01.2022 (у зв`язку з перебуванням судді-доповідача на лікарняному).

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова