Постанова

від 28.09.2020 по справі 280/441/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 280/441/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року

у адміністративній справі № 280/441/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Українські сіліти до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Українські сіліти , визнано протиправним рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Українські сіліти № 1 від 17.10.2019 року на суму 500000,00 грн., у тому числі ПДВ 83333,33 грн. та рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Українські сіліти № 2 від 28.10.2019 року на суму 1994800,00 грн., у тому числі ПДВ 332466,67 грн.; та зобов`язано Державну податкову службу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Українські сіліти № 1 від 17.10.2019 року та № 2 від 28.10.2019 року, а також стягнуто на користь ТОВ Промислова компанія Українські сіліти судовий збір у розмірі 7684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем по справі з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також неврахування доводів контролюючого органу стосовно правомірності зупинення реєстрації податкових накладних позивача №1 від 17.10.2019 та №2 від 28.10.2019 відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме того, що подані позивачем на реєстрацію податкові накладні відповідають вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , саме того, комісією було прийнято рішення про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних з підстав не надання всіх необхідних документів, що є підставою для відмови у задоволені вимог позивача, про що саме апелянт просить при скасуванні рішення суду першої інстанції. Заявляючи вимоги про скасування рішення суду першої інстанції, апелянт наголошує, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ Промислова компанія Українські сіліти не приймалося, а було лише зупинено їх реєстрацію, з пропозицією позивачу надати пояснення та копії документів, що позивачем не виконано, а замість цього подано позов до суду, який не повинен був бути задоволений, оскільки позивачем оскаржено проміжне рішення контролюючого органу стосовно зупинення реєстрації податкових накладних, що суперечить вимогам податкового законодавства та судовій практиці по даній категорії справ, зокрема, постанові Верховного Суду від 27.08.2019 року по справі № 540/2077/18, у зв`язку з чим апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені вимог позивача у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників прибувших в судове засідання учасників по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача та перевіривши за матеріалами справи повноту встановлення фактичних обставин і правильність їх правової оцінки, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апелянта, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню, виходячи з нижченаведеного

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спір у цій справі було ініційовано позивачем внаслідок зупинення Головним управлінням ДПС у Запорізькій області реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних двох, поданих ТОВ Промислова компанія Українські сіліти податкових накладних № 1 від 17.10.2019 року на суму 500000,00 грн., у тому числі ПДВ 83333,33 грн. та № 2 від 28.10.2019 року на суму 1994800,00 грн., у тому числі ПДВ 332466,67 грн., складених за результатом виконання позивачем, укладених з Державним підприємством Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро Прогрес імені академіка О.Г. Івченка (ДП Івченко-Прогрес -покупець) Договору № 297 про поставку продукції від 11.07.2019 та з ТОВ ВЕСТ РІАЛ ЕСТЕЙТ (постачальник) Договору № 17 про поставку від 10.10.2019, що подавалися позивачем в електронному вигляді 13.11.2019 року на виконання вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а за результатами обробки ДПС були прийняті, але реєстрацією зупинені з підстав їх не відповідності вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , з одночасним пропонуванням надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розглядаючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції здійснив детальне обговорення умов договорів поставки, укладених позивачем з його контрагентами ДП Івченко-Прогрес та ТОВ ВЕСТ РІАЛ ЕСТЕЙТ та оформлених за результатом їх виконання первинних документів і оплат.

При цьому, суд першої інстанції з`ясував, що внаслідок поданих позивачем 13.11.2019 року податкових накладних в електронному вигляді, ним були отримані через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України квитанції від 13.11.2019 року стосовно зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкової накладної № 1 за номером - 9268195234 (по договору з ДП Івченко-Прогрес ) та податкової накладної № 2 за номером - 9268162475 (по договору ТОВ ВЕСТ РІАЛ ЕСТЕЙТ ) - з підстав їх не відповідності вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , а позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За вказаних обставин, суд першої інстанції вдався до оцінки змісту отриманих позивачем квитанцій від 13.11.2019 року, якими саме і була зупинена реєстрація податкових накладних № 1 та № 2, і в яких на переконання суду не було зазначено конкретно документи, що потрібно надати позивачу для позитивного рішення та реєстрації податкових накладних, також як і не вказано в чому саме полягає невідповідність позивача критеріям ризиковості, що на переконання суду першої інстанції фіскальний орган був зобов`язаний чітко вказати у Квитанціях, зазначивши відповідне рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників, а не обмежуватися посиланням на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1.

Водночас, судом першої інстанції повністю було проігноровано, що чинним законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій, і жодним нормативним актом, у тому числі і Податкового кодексу України чи постановою Кабінету Міністрів України № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - не передбачено права та можливості оскарження платником податків проміжного рішення податкового органу щодо зупинення реєстрації податкових накладних, а тому захист прав у спосіб обговорення судом протиправності факту зупинення реєстрації податкових накладних суперечить закону.

Колегія суддів апеляційної інстанції перевіряючи доводи апеляційної скарги та обґрунтованість і законність рішення суду першої інстанції звертає увагу на те, що суд першої інстанції правильно визначившись з нормами матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, у той же час вказуючи на те, що відповідачі по справі, обмежились лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, а тому рішення відповідач-2 є необґрунтованим, прийнятих без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що оскаржуваним у цій справі рішенням комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №1440516/34317501 протиправно відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної № 17 від 30.11.2018 (а.с.79-79 оборот),

Обговорюючи обґрунтованість вимог позивача у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок виявлення ознаків ризиковості згідно з п.1.6 Критерій, позивач мав би бути внесений до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому приймається відповідне рішення, але відповідачем у цій справі не надано суду ні протоколу засідання Комісії, ні переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ні матеріалів, на підставі яких позивача віднесено до такого переліку, також як і не наведено в оскаржуваних рішеннях належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018. За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про невмотивованість рішень відповідачів по справі, які обмежились лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, і прийняли відносно позивача необґрунтовані рішення, без урахування того, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

При цьому, суд першої інстанції хоча правильно і посилався на положення підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пункт 20.2 статті 20, пункт 74.2 статті 74, пункт 201.1 пункт 201.10 пункт 201.16 статті 201, пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , у той же час, суд дійшов помилкового висновку, що оскаржуваним у цій справі рішенням комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №1440516/34317501 протиправно відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної № 17 від 30.11.2018 (а.с.79-79 оборот), хоча в дійсності відповідачами по справі у спірних правовідносинах не приймалося жодного рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, а було лише зупинено реєстрацію податкових накладних № 1 (по договору з ДП Івченко-Прогрес ) та № 2 (по договору ТОВ ВЕСТ РІАЛ ЕСТЕЙТ ) з підстав їх не відповідності вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Отже, правильно обравши норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносин, суд першої інстанції безпідставно спирався на обставини, які не слугували підставою для звернення позивача до суду у цій справі, тобто: на внесення позивача до переліку ризикових платників; та на відмову у реєстрації спірних податкових накладних рішенням комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №1440516/34317501 (яке позивачем у цій справі не оскаржувалося).

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, підставою для ініціювання позивачем у цій справі спору - є лише зупинення реєстрації податкових накладних № 1 та № 2, які позивач просив в судовому порядку зобов`язати відповідача зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, минаючи при цьому стадію подання до контролюючого органу запропонованих останнім письмових пояснень та відповідних документів на їх підтвердження згідно до п.14 та п.15 Порядку № 117, що є неприпустимим та передчасним, оскільки жодним нормативним актом не передбачено право платника податків оскаржити до суду зупинення реєстрації податкових накладних , також як і не передбачено повноважень адміністративного суду зобов`язати податкові органи зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних поза встановлених чинним законодавством правил та порядку.

Судова колегія акцентує увагу на тому, що на етапі зупинення реєстрації податкових накладних, платникові податків не можливо обійтися без надання своїх пояснень та/або копій документів, щоб "пояснити/підтвердити" податковому органу вказану в них операцію, що чітко було врегульовано чинним на той період Порядком № 117, який чітко регулював алгоритм дій платника податків у разі Зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, у тому числі і визначав у п.14 перелік документів, необхідних для надання платником податку за пропозицією контролюючого органу, та не передбачав можливості судового оскарження дій або рішень Комісії ДФС на цьому етапі.

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачалося, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які вже і приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. При цьому, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Оскільки позивач попередньо до свого звернення до суду з позовом у цій справі не подавав за пропозицією контролюючого органу пояснень та копій документів задля "пояснення і підтвердження" вказаних у податкових накладних № 1 та № 2 господарських операцій, що не спростовується самим позивачем та підтверджено під час судового вирішення спору, а відповідачами по справі в свою чергу не приймалося рішень про відмову у реєстрації податкових накладних № 1 та № 2, і такі рішення відсутні на час розгляду адміністративним судом даної справи, колегія суддів визнає безпідставним задоволення вимог позивача Запорізьким окружним адміністративним судом та вважає доведеними вимоги апеляційної скарги відповідача, і відповідно, скасовуючи рішення суду першої інстанції, приймає інше рішення по суті спору у цій справі - про відмову у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Українські сіліти в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Українські сіліти до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії у повному обсязі.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов