Постанова

від 04.02.2022 по справі 420/7155/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/7155/21

Головуючий І інстанції Завальнюк І.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення - 04.08.2021р. ) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Балтської міської ради Одеської області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

29.04.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Балтської міської ради Одеської області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Балтської міськради від 04.03.2021р. №160-VIII - про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині відмови йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, розташованої на території Балтського району Одеської області;

- зобов`язати Балтську міськраду надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення ( 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) ), комунальної власності, орієнтовною площею 2га, що виділена на викопіюванні та має кадастровий номер 5120685700:01:001:0400 (загальна площа 8.0054 га ), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Балтської міської ОТГ Подільського (Балтського ) району Одеської області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 04.02.2021р. ним було подано до Балтської міськради заяву-запит про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення ( 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) ), комунальної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та має кадастровий номер 5120680800:01:001:0400 (загальна площа 8.0054 га ), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Балтської міської ОТГ Подільського (Балтського ) району Одеської області або мотивовану відмову у наданні вказаного дозволу. У відповідь на вказану заяву-запит ним було одержано супровідний лист від 25.03.2021р. та Витяг із рішення Балтської міської ради Одеської області від 04.03.2021р. №160-VIII про відмову у наданні йому дозволу з тих підстав, що вказана у заяві та в доданих графічних матеріалах земельна ділянка рішенням Балтської міської ради Одеської області №158-VIII від 16.02.2021р. була включена в Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Балтської ОТГ, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами і виставлені на земельні торги. Таким чином, місцезнаходження вказаної в заяві та доданих графічних матеріалах земельної ділянки не відповідає ст.136 ЗК України, що є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою згідно ст.118 ЗК України. На переконання позивача, оскільки він звернувся з даним клопотанням до відповідача ще 04.02.2021р., то відповідач, в свою чергу, не мав права відмовляти йому у зв`язку з включенням спірної земельної ділянки до 16.04.2021р. (т.б. після звернення позивача з клопотанням ) до переліку земельних ділянок призначених для продажу права оренди на земельних торгах.

25.05.21р. до суду 1-ї інстанції від Балтської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач не визнав позов у повному обсязі та просив відмовити у його задоволенні, зазначивши, що рішенням Балтської міськради №158-VIII від 16.02.2021р. спірну земельну ділянку з площею 8.0054 га було включено в Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Балтської об`єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами і виставлені на земельні торги. Вказане рішення міськради до цього часу є чинним та ніким (в т.ч. і позивачем ) не оскаржувалось. Оскаржуване рішення прийнято у визначений ч.7 ст.118 ЗК України місячний строк - 04.03.2021р. (так як заяву-клопотання отримано 10.02.21р .). Враховуючи вимоги ч.3 ст.136 ЗК України та те, що позивачем у графічних матеріалах (викопіюванні ) було вказано як земельну ділянку, яку бажано отримати у власність, землю розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 5120680800:01:001:0400, площею 11.1594 га, яка є сформованою і рішенням Балтської міськради від 16.02.2021р. №158-VIII включена до Переліку, відповідачем правомірно відмовлено у наданні дозволу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 року - у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням окружного суду від 04.08.2021р., позивач 03.09.2021р. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2021р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити усі його позовні вимоги.

14.09.2021р. матеріали даної справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено її розгляд в порядку письмового провадження.

25.10.2021р. до П`ятого апеляційного адміністративного суду від міського голови надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якій керівник Балтської міської ради категорично не визнав апеляційну скаргу та мотивовано просив залишити її без задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

04.02.20211р. позивач ОСОБА_1 подав до Балтської міської ради клопотання, у якому, у відповідності до вимог ст.ст.3,8,14,68 Конституції України, ст.ст.79-1 ч.5, 84 ч.1, 118, 121, 122 ч.1 ЗК України, ст.25 Закону України Про землеустрій , просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення ( 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) ), комунальної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та має кадастровий номер 5120685700:01:001:0400 (загальна площа 8.0054 га ), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Балтської міської ОТГ Подільського (Балтського) району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу.

В той же день, т.б. 04.02.2021р., позивачем також було направлено до Балтської міськради і запит про доступ до публічної інформації стосовно бажаної земельної ділянки, що має кадастровий номер 5120685700:01:001:0400.

Проте, у відповідь на вказаний запит розпорядник інформації своїм листом від 16.02.2021р. повідомив наступні відомості: цільове призначення даної земельної ділянки: 16.00- Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам ); місцезнаходження : Балтський район, Одеська область; площа: 8,0054 га. Вказаною земельною ділянкою розпоряджається Балтська міська рада Одеської області. Земельна ділянка з кадастровим номером 5120685700:01:001:0400 в оренду не передавалась. Однак, згідно рішення Балтської міськради від 16.02.2021р. №158-VIII, зазначена у запиті позивача земельна ділянка внесена до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які пропонується виставити на земельні торги окремими лотами. Крім того, дана земельна ділянка передана в комунальну власність відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 26.09.2018р. №15-6167/13-18-СГ та акту приймання - передачі від 27.09.2018р. Земельна ділянка з кадастровим номером 5120685700:01:001:0400, сформована і зареєстрована 21.07.2018р., в колективній власності не знаходилась та не розподілялась. Балтською міськрадою дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5120685700:01:001:0400 не надавались, та документація із землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність не затверджувалась. Земельна ділянка сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 06.07.2018р. Земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів, а тому не включена до генеральних планів населених пунктів.

18.03.2021р. позивачем ОСОБА_1 було направлено до Балтської міської ради (яка діє як від себе, так і в особі Балтської міської ОТГ ) запит про доступ до публічної інформації стосовно результатів розгляду його клопотання від 04.02.20211р.

Однак, у відповідь на даний запит позивач одержав лист від 25.03.2021р. та Витяг із рішення Балтської міської ради від 04.03.2021р. №160-VIII - про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, яким було відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, розташованої на території Балтського району Одеської області.

Так, підставою для такої відмови, згідно додатку 1 до рішення міськради №160-VIII від 04.03.2021р., відповідач зазначив те, що вказані у заявах позивача та в доданих до них графічних матеріалах спірні земельні ділянки рішенням Балтської міськради №158-VIII від 16.02.2021р. були включені в Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Балтської ОТГ, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами і виставлені на земельні торги.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, виходив з необґрунтованості та безпідставності позовних вимог та, відповідно, з правомірності дій та спірного рішення відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ст.24 Закону України Про місцеве самоврядування встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту ст.ст.1,78 Земельного кодексу України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній і державній власності та є, в свою чергу, основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною Держави.

Так, спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються положеннями Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України Про особисте селянське господарство №742-IV від 15.05.2003р., Законом України Про землеустрій №858-IV від 22.05.2003р., Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (затв. Постановою КМУ №15 від 14.01.2015р. ).

Як слідує зі змісту ст.3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Як передбачено приписами ч.ч.1-4 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Також, ч.6 вказаної статті, окрім іншого встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб ) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства ). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді АР Крим, Раді міністрів АР Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із ч.7 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у 1-місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада АР Крим, Рада міністрів АР Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

А ч.8 цієї ж статті визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Так, зі змісту положень ч.ч.10-11 ст.118 ЗК України видно, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

У відповідності до п. "г" ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка ) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм діючого законодавства дає підстави для висновку про те, що ст.ст.9,116,118 ЗК України визначені підстави, порядок та строки передачі земельної ділянки у власність громадян, органи, уповноважені розглядати ці питання, та, зокрема, ці норми передбачають, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявою про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду якої визначені в ст.118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

В свою чергу, відповідно до вимог ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як слідує зі змісті ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (п.34 ).

Частинами 1-2 ст.59 Закону України №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому приписи ст.136 ЗК України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Так, згідно з положеннями ч.ч.1-3 цієї ж ст.136 ЗКУ, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса ) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання ), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами ) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

При цьому, слід звернути увагу й на те, що земельні ділянки, що включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом 4 ч.4 ст.136 ЗК України також передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Одночасно необхідно зауважити й про те, що аналогічний правовий висновок з цих спірних питань вже неодноразово був викладений і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.04.2018р. (у справі №815/3059/17 ), від 17.10.2019р. (у справі №823/1120/16 ), від 08.11.2019р. (у справі №420/914/19 ), від 23.01.20р. (у справі №620/1058/19 ).

Аналіз наведених правових норм також дає змогу дійти висновку, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому, фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019р. у справі №815/905/17 ).

Так, як встановлено з матеріалів справи судами обох інстанцій, спірна земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою на яку просив позивач, фактично є частиною іншої земельної ділянки, яка зареєстрована в базі даних Державного земельного кадастру з кадастровим номером 5120680800:01:001:0844 та має загальну площу 12,5052 га.

Як свідчать матеріали справи та вже зазначалося вище, рішенням Балтської міської ради від 16.02.2021р. №158-VIII було включено земельну ділянку з кадастровим номером 5120680800:01:001:0400 до Переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Дане рішення міськради до цього часу позивачем не оскаржено, і доказів зворотного останнім не надано.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 22.02.2021р. між Балтською міською радою Балтського району Одеської області та ТОВ Одеський земельний центр було укладено договір №10/21 на підготовку лотів та проведення земельних торгів.

Згідно із п.17 додатку №1 до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди на які пропонується виставити на земельні торги окремими лотами, зазначено місце розташування вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 5120680800:01:001:0400, цільове призначення з яким вона буде надаватись в оренду, площа, умови.

Отже, станом на момент прийняття рішення Балтської міської ради Одеської області від 04.03.2021р. №160-VIII про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, розташованої на території Балтського району Одеської області, земельна ділянка, частину якої хотів отримати у власність позивач, вже була включена до Переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, що виключало можливість надати її в безоплатну приватизацію позивачу.

При цьому, варто зазначити, що даний висновок повністю узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 17.10.2019р. (у справі №823/1120/16 ), від 23.01.2020р. (у справі №620/1058/19 ), а також відповідає його сучасній практиці (постанова від 29.03.2021р. по справі №2040/6485/18 та від 13.04.2018р. по справі №818/1470/18 ).

Застосовуючи цей підхід до подібних справ, Верховний Суд звернув увагу, що на момент розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання, землі, яких стосувалася заява, були включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах. В силу приписів ч.3 ст.136 ЗК України це є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як визначено приписами ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

А відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені ) ним рішення (дії ): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії ); безсторонньо (неупереджено ); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія ); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, з огляду на сукупність вищевикладених обставин, правові висновки Верховного Суду в подібних правовідносинах, системний аналіз правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, судова колегія, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність оскаржуваного рішення Балтської міської ради від 04.03.2021р. №160-VIII про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, розташованої на території Балтського району Одеської області.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321, 325, 328,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 04.02.2022р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко