Рішення

від 01.02.2022 по справі 380/1083/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року справа №380/1083/21

провадження № П/380/1105/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Березович І.Ю.,

представників позивача Патько Н.Я., Дяківа В.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лемберг Рітейл

до Головного управління ДПС у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лемберг Рітейл звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2020 р. № 0005640508 про накладення на ТОВ Лемберг Рітейл штрафних санкцій на загальну суму 449073,68 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2020 р. № 0005630508 про накладення на ТОВ Лемберг Рітейл штрафних санкцій у розмірі 81000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при проведенні перевірки ТзОВ Лемберг Рітейл працівники податкового органу, виявивши відсутність змінних звітів оператора за формою № 17-НП і № 13-НП та зробивши на цій підставі висновок про порушення порядку ведення обліку товарів за місцем їх продажу і зберігання, застосували до позивача штрафні санкції за здійснення реалізації товарів у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, обрахованої із Z-звіту РРО за 01 квітня 2020 р. В той же час для визначення обставин реалізації не облікованого товару мала бути встановлена розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС, чого податковим органом зроблено не було, жодних вимірювань чи обрахунків фактичних залишків нафтопродуктів відповідачем на АЗС не проводилось. За наведених міркувань позивач вважає, що висновок про порушення ним пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг № 265/95-ВР від 06.07.1995 не підтверджений жодними доказами та є безпідставним. Позивач вказує, що ТОВ Лемберг Рітейл має кілька АЗС і окрему юридичну особу, за адресою якої зберігаються документи бухгалтерського обліку, які підтверджують факт походження товару та які є підставою для оприбуткування та обліку товарно-матеріальних цінностей.

Позивач стверджує, що з 01.04.2020 ТзОВ Лемберг Рітейл тимчасово до моменту встановлення рівнемірів-лічильників та їх реєстрації, призупинило торгівлю паливом, що підтверджується наказом № 7 від 30.03.2020, а тому вважає, що з 01.04.2020 у розумінні Податкового кодексу України на момент припинення продажу пального позивач втратив статус розпорядника акцизного складу, а тому підстави для застосування до позивача запроваджених з 01.04.2020 штрафних санкцій у відповідності до п.128-1 ст. 128-1 Податкового кодексу України відсутні. Крім того, встановлений постановою Кабінету Міністрів України карантин став для позивача форс-мажорною обставиною, що унеможливила у терміни обладнати акцизний склад витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі.

Ухвалою від 28.01.2021 залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою від 17.02.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 25.03.2021.

24.03.2021 позивач подав заяву про зміну підстав позову шляхом їх доповнення, у якій покликається на те, що наказом ГУ ДПС у Львівській області № 2297 від 24.06.2020 Про проведення фактичної перевірки ТОВ Лемберг Рітейл посадові особи контролюючого органу не уповноважувались на здійснення перевірки позивача на предмет обладнання належних йому акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, а також щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального, оскільки проведення такої перевірки врегульовано п.п. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, що не вказаний у зазначеному наказі. У наказі № 2297 від 24.06.2020 відсутні посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки.

Позивач стверджує, що контролюючим органом належним чином не встановлено особу ОСОБА_1 , у присутності якої проводилась перевірка, адже у графі документ, що посвідчує особу вказано не представлено , не відібрано її письмових пояснень та жодним чином не підтверджено, що остання є уповноваженою особою позивача чи особою, яка фактично проводить розрахункові операції (найманою особою). ОСОБА_1 не є найманим працівником ТзОВ Лемберг Рітейл .

Позивач покликається на те, що відповідачем не доведено факту здійснення контрольної розрахункової операції під час проведення фактичної перевірки ТзОВ Лемберг Рітейл .

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

25.03.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 27.04.2021.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що працівниками Головного управління ДПС у Львівській області відповідно до наказу від 24.06.2020 № 2297 та направлень від 24.06.2020 № 3593, 3594, 3595 була проведена фактична перевірки АЗС, що розташована за адресою: Львівська обл.., Мостиський р-н, с. Берегове, вул. Миру, 119Б суб`єкта господарювання - ТзОВ Лемберг Рітейл . За результатами перевірки складено акт від 01.07.2020 № 0723/13/03/РРО/42815506 перевірки дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевіркою встановлено, що за адресою: Львівська обл., Мостиський район, с. Берегове, вул. Миру, 119Г здійснюється роздрібна реалізація пальним ТзОВ Лемберг Рітейл на підставі ліцензії від 05.09.2019 реєстраційний номер акцизного складу № 1011776, РРО фіскальний № 3000727412 (Марія-303АІ). Згідно даних контрольних стрічок та Z-звітів РРО за вказаною адресою відбулась торгівля ПММ, а саме бензином А92 та дизельним паливом з 23.09.2019 до 01.04.2020 включно. Згідно даних Z-звіту № 0214 від 01.04.2020 19:49 год. залишки ПММ в резервуарах станом на кінець дня 01.04.2020 становили: А92-2105,8 л. за ціною 22,99 грн., дизельне паливо - 8390,82 л за ціною 20,99 грн. Наявність зазначеним ПММ на момент перевірки не підтверджено актами приймання нафтопродуктів оператором АЗС, записами в Журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП та даними про оприбуткування нафтопродуктів, занесеними до змінного звіту за формою №17-НП (вищезазначені документи на АЗС відсутні та не представлені оператором АЗС). Таким чином, до реалізації було представлено не обліковані у встановленому законом порядку ПММ в кількості 2105,83 л. бензину А92 та 8390,82 л. дизпалива.

Відповідач вказує, що до початку проведення перевірки на АЗС проведено контрольну розрахункову операцію з придбання дизпалива на суму 200 грн. під час якої оператором АЗС ОСОБА_1 здійснено відпуск зазначеного палива без використання РРО та видання розрахункового документа (фіскального чека). Крім того, на місці проведення розрахунків знаходились готівкові кошти у сумі 7045 грн., які не проведені через РРО.

Відповідач зазначає, що на момент проведення перевірки на АЗС використовується 2 резервуари з ПММ (№ 1- з бензином А 92 та № 2 - з дизельним паливом). Відпуск ПММ відбувається з паливнороздавальних колонок в кількості 1 шт. на кожен резервуар без належним чином зареєстрованих витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Відповідач стверджує, що позивачем не забезпечено щоденне формування даних про фактичні залишки пального на кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів підкатегорії згідно УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 С за 01.04.2020. Згідно даних контрольної стрічки та даних Аналітичної системи ІТС Податковий блок 01.04.2020 здійснювалась реалізація ПММ дизпаливо та А92 бензин.

Відповідач зазначає, що фактична перевірка проведена посадовими особами контролюючого органу в присутності оператора АЗС ОСОБА_1 ,, якій було пред`явлено службові посвідчення, направлення на перевірку та вручено копію наказу. За наслідками перевірки прийнято оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення., які відповідач вважає правомірними, а зазначені в акті порушення належним чином встановленими, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

27.04.2021 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 20.05.2021.

20.05.2021 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 15.06.2021.

15.06.2021 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження призначено справу до судового розгляду на 08.07.2021.

08.07.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 09.09.2021.

09.09.2021 відкладено розгляд справи на 07.10.2021.

07.10.2021 викликано у якості свідків керівника ТзОВ Лемберг Рітейл та інспекторів, які проводили перевірку, розгляд справи відкладено на 18.11.2021.

18.11.2021 розгляд справи відкладено на 21.12.2021.

21.12.2021 у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який є керівником позивача, повідомив, що про проведення перевірки не був повідомлений, ОСОБА_1 не є працівником ТзОВ Лемберг Рітейл , робота АЗС за адресою: Львівська обл., Мостиський район, с. Берегове, вул. Миру, 119Г у період перевірки була зупинена і відпуск ПММ не здійснювався. Свідки ОСОБА_3 , головний державний ревізор-інспектор, Іваночко І.В., головний державний ревізор-інспектора, Говда Д.В. старший державний ревізор-інспектор повідомили, що фактична перевірки проведена у присутності оператора АЗС Кузм`як Т.І., якій були вручені копії наказу та направлення, особу оператора встановлено за паспортом, ОСОБА_1 подала інспекторам всі наявні на АЗС документи позивача, РРО був у неробочому стані. Загалом свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтвердили обставини, встановлені при перевірці. В судовому засіданні оголошено перерву до 01.02.2022.

01.02.2022 представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити. Представник відповідача в судове засідання 01.02.2022 не з`явився, пояснення представник відповідача надав, клопотання про відкладення розгляду справи не надходили, розгляд справи у судовому засіданні 01.02.2022 проведено у відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши представників позивача та представника відповідача, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ТзОВ Лемберг Рітейл зареєстровано у ЄДР - код 42815506 за адресою: 79057, Львівська обл., місто Львів, вул. Антоновича В., будинок 121, види діяльності: 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний) 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

01.09.2020 ТзОВ Лемберг Рітейл видано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (переоформлення), реєстраційний номер 13220314201900363, термін дії з 05.09.2019 до 05.09.2024, у додатку до якої зазначено у переліку реєстраторів розрахункових операцій РРО 30007274412 МАРІЯ-303АІ, заводський номер ЗВ1041012355.

ТзОВ Лемберг Рітейл зареєстровано акцизний склад - реєстраційний номер акцизного складу № 1011776.

01.07.2020 на підставі наказу від 24.06.2020 № 2297 та відповідно до направлень від 24.06.2020 № 3593, 3594, 3595 була проведена фактична перевірка АЗС, що розташована за адресою: Львівська обл., Мостиський р-н, с. Берегове, вул. Миру, 119Б суб`єкта господарювання - ТзОВ Лемберг Рітейл .

За результатами перевірки складено акт від 01.07.2020 № 0723/13/03/РРО/42815506 перевірки дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Фактичною перевіркою ТзОВ Лемберг Рітейл встановлено, що за адресою: Львівська обл., Мостиський район, с. Берегове, вул. Миру, 119Г здійснюється роздрібна реалізація пального ТзОВ Лемберг Рітейл на підставі ліцензії від 05.09.2019 реєстраційний номер акцизного складу № 1011776, РРО фіскальний № 3000727412 (Марія-303АІ). Згідно даних контрольних стрічок та Z-звітів РРО за вказаною адресою відбулась торгівля ПММ, а саме бензином А92 та дизельним паливом з 23.09.2019 до 01.04.2020 включно. Згідно даних Z-звіту № 0214 від 01.04.2020 19:49 год. залишки ПММ в резервуарах станом на кінець дня 01.04.2020 становили: А92-2105,8 л. за ціною 22,99 грн., дизельне паливо - 8390,82 л за ціною 20,99 грн. Наявність зазначених ПММ на момент перевірки не підтверджено актами приймання нафтопродуктів оператором АЗС, записами в Журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП та даними про оприбуткування нафтопродуктів, занесеними до змінного звіту за формою № 17-НП (вищезазначені документи на АЗС відсутні та не представлені оператором АЗС). Таким чином, до реалізації було представлено не обліковані у встановленому законом порядку ПММ в кількості 2105,83 л. бензину А92 та 8390,82 л. дизпалива. Згідно акту перевірки до початку проведення перевірки на АЗС проведено контрольну розрахункову операцію з придбання дизпалива на суму 200 грн. під час якої оператором АЗС ОСОБА_1 здійснено відпуск зазначеного палива без використання РРО та видання розрахункового документа (фіскального чека). Крім того, на місці проведення розрахунків знаходились готівкові кошти у сумі 7045 грн., які не проведені через РРО. У акті зазначено, що на момент проведення перевірки на АЗС використовується 2 резервуари з ПММ (№ 1-з бензином А 92 та № 2 - з дизельним паливом). Відпуск ПММ відбувається з паливнороздавальних колонок в кількості 1 шт. на кожен резервуар без належним чином зареєстрованих витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників. Позивачем не забезпечено щоденне формування даних про фактичні залишки пального на кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів підкатегорії згідно УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С за 01.04.2020.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми С від 29.07.2020 № 0005640508 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 449073,68 грн. за порушення п.п.1,2,12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг відповідно до п.1 ст. 17, ст. 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та податкове повідомлення-рішення форми ПС від 29.07.2020 № 0005630508 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 81000,00 грн. за порушення підпунктів 230.1.2, 230.1.3 пункту 230.1 ст. 230 ПК України відповідно до пунктів 128-1.1 ст. 128-1 та пункту 128-1.3 ст. 128-1 Податкового кодексу України.

Позивач не погодився вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та звернувся з цим позовом до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підп.19-1.1.16 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до підп.20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Підпунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною відповідно до підп.75.1.3. п. 75.1. ст.75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1. ст.80 ПК України).

Відповідно до п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: - 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; -80.2.5 у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

На підставі п.80.4. ст.80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Фактична перевірка відповідно до п.80.7. ст.80 ПК України проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) відповідно до п.86.1. ст.86 ПК України оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Суд встановив, що доводи позивача про незаконність проведення перевірки спростовуються обставинами справи та вищенаведеними нормами ПК України. Метою проведення перевірки у наказі № 2297 від 24.06.2020 визначено дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, а підставою зазначено ст. 20 та п.п.80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та службовий допис управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Львівській області від 18.06.2020 № 78/05-08-11. При проведенні перевірки відповідач не вийшов за межі її предмету та мети, вказаної у вищезазначеному наказі. При цьому п.80.2 ст.80 ПК України передбачає наявність хоча б однієї, а не усіх визначених вказаною нормою підстав для проведення фактичної перевірки.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР). Відповідно до преамбули Закону, його дія поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

У відповідності до абз. 5 ст. 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Відповідно до абз. 6 ст. 2 Закону № 265-ВР розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п.1, п.2, п.12 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Згідно з п.9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затв. постановою КМ України № 1442 від 20.12.1997р., розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Згідно акту перевірки під час проведення контрольної розрахункової операції встановлено, що працівником АЗС ОСОБА_1 здійснено відпуск дизельного палива на суму 200 грн. без використання РРО та видання розрахункового документа (фіскального чека). Факт проведення контрольної розрахункової операції та її не проведення через реєстратор розрахункових операцій, невидача відповідного розрахункового документу підтверджується доказами фотофіксації, що були здійснені під час проведення факту реалізації на АЗС пального та підтверджено показами свідків. Порядок проведення реалізації палива описаний у акті перевірки та додатково зафіксований шляхом фотокопій. Суд відхиляє доводи позивача про те, що особа ОСОБА_1 не є найманим працівником ТзОВ Лемберг Рітейл , оскільки зазначена особа здійснювала відпуск нафтопродуктів на АЗС, яка належить позивачу та мала доступ до його документації. Крім того, до матеріалів перевірки долучено розписку оператора АЗС ОСОБА_1 про наявні на АЗС готівкові кошти - 7045 грн., що підтверджує також висновки перевірки про не проведення через РРО готівкових коштів у сумі 7045 грн.

Відповідно до п.1 ст. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів визначається Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України № 281/171/578/155 від 20.05.2008 р. (надалі Інструкція).

Відповідно до п.п. 10.4.1.-10.4.3 пункту 10 Інструкції на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП. Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК(обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК. У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.

Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Перевіркою встановлено, згідно даних контрольних стрічок та Z-звітів РРО за вказаною адресою відбулась торгівля ПММ, а саме бензином А92 та дизельним паливом з 23.09.2019 до 01.04.2020 включно. Згідно даних Z-звіту № 0214 від 01.04.2020 19:49 год. залишки ПММ в резервуарах станом на кінець дня 01.04.2020 становили: А92-2105,8 л. за ціною 22,99 грн., дизельне паливо - 8390,82 л за ціною 20,99 грн. Наявність зазначених ПММ на момент перевірки не підтверджено актами приймання нафтопродуктів оператором АЗС, записами в Журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП та даними про оприбуткування нафтопродуктів, занесеними до змінного звіту за формою № 17-НП (вищезазначені документи на АЗС відсутні та не представлені оператором АЗС). Таким чином, до реалізації було представлено не обліковані у встановленому законом порядку ПММ в кількості 2105,83 л бензину А92 та 8390,82 л. дизпалива.

При розгляді справи позивач не представив вищевказані документи обліку нафтопродуктів на АЗС, а доводи про відсутність обов`язку платника зберігати такі документи у місці реалізації товару є помилковими.

За змістом ст. 20 Закону № 265-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на вищевказане, обставини порушення позивачем п.п.1, 2, 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР підтверджуються матеріалами справи. Відповідачем правомірно застосовано до ТзОВ Лемберг Рітейл штрафні (фінансові) санкції (штраф) на підставі п.1 ст. 18 та ст. 20 зазначеного закону у розмірі 449073,68 грн. Підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2020 № 0005640508 відсутні.

За змістом підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний склад це, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно з підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

За змістом пункту 12 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України було встановлено, що норми пункту 128-1 статті 128-1 Податкового кодексу України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року.

Разом з тим Законом України від 18.12.2019 №391-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку (далі Закон №391-ІХ) до пункту 18 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України внесені зміни, а саме в абзаці четвертому слово січня замінено словом квітня .

Відповідно до пункту 128 -1 . ст. 128 Податкового кодексу України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Таким чином, у розпорядників акцизних складів на підставі вказаних норм Податкового кодексу України виник обов`язок обладнати акцизні склади, на території яких здійснюється господарська діяльність з відповідним підакцизним товаром паливом витратомірами-лічильниками та рівномірами-лічильниками та зареєструвати їх у відповідному Єдиному державному реєстрі до 01.04.2020.

При цьому з 01.04.2020 відповідно до статті 128-1 Податкового кодексу України за вказані вище порушення передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник.

У акті зазначено, що на момент проведення перевірки на АЗС ТзОВ Лемберг Рітейл використовується 2 резервуари з ПММ (№ 1-з бензином А 92 та № 2 - з дизельним паливом). Відпуск ПММ відбувається з паливороздавальних колонок в кількості 1 шт. на кожен резервуар без належним чином зареєстрованих витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Позивач зазначені фактичні обставини визнав, покликався на те, що з 01.04.2020 тимчасово до моменту встановлення рівнемірів-лічильників та їх реєстрації, призупинив торгівлю паливом, що спростовано при розгляді справи.

Законодавчі зміни, на підставі яких у позивача виник обов`язок обладнати акцизний склад відповідними засобами вимірювання були прийняті заздалегідь. Так, Закон України №391-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку , яким було установлено відповідний обов`язок позивача, як розпорядника акцизного складу прийнятий - 18.12.2019. Отже, позивач знав про виникнення з 01.04.2020 у нього такого обов`язку та мав достатньо часу для того щоб придбати, встановити та зареєструвати витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники на своєму акцизному складі. Окрім цього, закон у попередній редакції, тобто до внесення змін 18.12.2019 на підставі Закону №391-ІХ вимагав установлення таких приладів ще до 01.01.2020, що також свідчить про обізнаність позивача про це та можливість підготуватися до таких змін податкового законодавства та змісту і обсягу своїх обов`язків щодо цього.

Після 01.04.2020 позивач, як розпорядник акцизного складу, де розташовані резервуари, в яких зберігається пальне, зобов`язаний був обладнати їх рівнемірами-лічильниками на виконання вимог Податкового кодексу України щодо обов`язкового встановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Відповідно до абз.1 пп.230.1.3 п.230,1 ст.230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про: обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі; добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі; добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше 20 календарних днів поспіль (для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше 15 календарних днів поспіль) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Форма довідки, в якій зазначаються дані про фактичні залишки пального на кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від і 8 червня 2019 року №248).

Перевіркою встановлено, що позивачем не забезпечено щоденне формування даних про фактичні залишки пального на кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів підкатегорії згідно УКТЗЕД у літрах на 01.04.2020.

Жодних доказів про надання вказаних довідок про фактичні залишки на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального позивач не подав.

Відповідно до п.128 -1 .3. ст. 128 Податкового кодексу України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем порушення, передбаченого підпунктами 230.1.2, 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, знайшов своє підтвердження при розгляді цієї справи, що стало правомірною підставою для застосування оспорюваного штрафу на підставі податкового повідомлення-рішення № 0005630508 від 29.07.2020.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд вважає, що відповідач спростував доводи та аргументи позивача наведені у позовній заяві та заяві про зміну підстав позову шляхом їх доповнення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Лемберг Рітейл до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 10.02.2022.

Суддя Крутько О.В.