Постанова

від 24.01.2022 по справі 640/2978/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2978/20 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Висоцького А.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Політичної партії "Всеукраїнська Політична партія - Екологія та Соціальний захист" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії "Всеукраїнська Політична партія - Екологія та Соціальний захист" про анулювання реєстраційного свідоцтва,

В С Т А Н О В И Л А:

Міністерство юстиції України звернулось до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва Політичної партії Всеукраїнська політична партія - Екологія та Соціальний захист (далі - Партії) № 9-п.п. від 07.11.2003.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв`язку з не висуванням відповідачем кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України наявні підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва відповідно до ст. 24 Закону України Про політичні партії в Україні .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року позов задоволено частково.

Анульовано реєстрацію Політичної партії Всеукраїнська політична партія - Екологія та Соціальний захист .

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги статті 24 Закону України Про політичні партії в Україні", оскільки протягом десятирічного строку політичною партією не висунуто своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України.

Відповідач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати його та постановити нову постанову, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не встановив, що:

позивач не довів факт невисування кандидатів Партії на вибори;

у перший десятирічний період від моменту реєстрації Партії, остання брала участь чергових виборах народних депутатів України від 26.03.2006 та на позачергових виборах народних депутатів України від 30.09.2017;

у період останніх десять років 03.02.2020 відбувся факт висування кандидата Партії;

позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки з 30.09.2017, коли закінчився десятирічний строк з моменту останнього висування Партії на вибори, до моменту звернення позивача до суду (07.02.2020) сплив тримісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст. 122КАС України.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що у 2003 році Міністерством юстиції України зареєстровано Політичну партію Всеукраїнська політична партія - Екологія та Соціальний захист , з огляду на що видано свідоцтво про реєстрацію політичної партії від 07.11.2003 № 9-п.п.

Відповідач є юридичною особою (дата державної реєстрації - 07.11.2003, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 26438857, місцезнаходження: 02091, м. Київ, вул. Харківське Шосе, 160).

Діяльність відповідача станом на момент подання позову здійснювалась на підставі Статуту Політичної Партії Всеукраїнська політична партія - Екологія та Соціальний захист , затвердженого Установчим з`їздом партії Виборчий блок - Екологія та Соціальний захист , протокол № 1 від 23.03.2003.

15.01.2020 Міністерство юстиції України направило до Центральної виборчої комісії лист № 390/00019.4.1/6-20 щодо отримання інформації про висування, в тому числі і відповідачем, кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років.

Листом Центральної виборчої комісії надано відповідь від 31.01.2020 № 21-41-211 в якій надано інформацію щодо партій, які висували та подавали до ЦВК документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005-2019 років, з якої вбачається, що відповідач за останні 10 років не висував на реєстрацію кандидатів від Політичної партії Всеукраїнська політична партія - Екологія та Соціальний захист на вищевказаних виборах за останні 10 років.

Позивач вважаючи, що відповідач порушив вимоги ст. 24 Закону України Про політичні партії в Україні , що є підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 15 Конституції України установлено, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.

Статтею 36 Конституції України установлено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах.

Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, який набрав чинності з 11 вересня 1997 року, Україна як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), взявши на себе зобов`язання поважати права людини. Цим законом Україна повністю визнала на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Статтею 11 Конвенції кожному гарантовано право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про політичні партії в Україні" 05 квітня 2001 року № 2365-III (далі - Закон №2365-III, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (частина перша статті 3 Закону № 2365-III).

Відповідно до приписів статті 23 Закону № 2365-III політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.

Частиною першою статті 24 Закону № 2365-III передбачено, що у разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

Рішення суду про анулювання реєстрації політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно (частина друга статті 24 Закону № 2365-III).

У разі якщо в рішенні суду про анулювання реєстрації політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду (частина третя статті 24 Закону № 2365-III).

Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону № 2365-III визначено, що державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади.

Згідно із Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 із змінами (далі - Положення № 228), Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, зокрема, державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Підпунктом 83-15 пункту 4 Положення № 228 установлено, що Міністерство юстиції України здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії; звертається до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 2 та частини дев`ятої статті 17 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Центральна виборча комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад, зокрема, виборчого процесу, однакове застосування законодавства України про вибори на всій території України. ЦВК здійснює контроль за дотриманням політичними партіями, іншими суб`єктами виборчого процесу, зокрема, вимог законодавства про вибори.

ЦВК згідно із Законом України "Про вибори Президента України" та Про вибори народних депутатів України" реєструє кандидатів на пост Президента України, кандидатів у депутати, включених до виборчого списку політичної партії у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та кандидата в депутати, висунутого партією, у відповідному одномандатному виборчому окрузі за умови отримання нею відповідних документів.

Підпунктом 2 пункту 2 Розділу XXXXII "Прикінцеві та перехідні положення" Виборчого кодексу України від 19 грудня 2019 року № 396 - IX визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Кодексом Закон України "Про вибори народних депутатів України" (Відомості Верховної Ради України, 2012 року, № 10 - 11, стаття 73 із наступними змінами), крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України.

Згідно з частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 року № 4061-VI (далі - Закон № 4061-VI) виборчий процес включає такі етапи: 1) висування кандидатів у депутати; 2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії); 3) реєстрація кандидатів у депутати; 4) проведення передвиборної агітації; 5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення; 10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

Відповідно до частини першої статті 53 Закону № 4061-VI висування кандидатів, формування та затвердження виборчого списку кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному окрузі та висування кандидатів у депутати від партії в одномандатних округах здійснюється партією на з`їзді (зборах, конференції) у порядку, встановленому статутом партії.

Частиною дев`ятою статті 107 Закону № 4061-VI, яка визначає особливості підготовки і проведення повторних, проміжних та позачергових виборів депутатів, установлено, що висування кандидатів у депутати починається на наступний день після опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України або рішення Центральної виборчої комісії про призначення виборів. Висування кандидатів у депутати партіями закінчується за сорок днів до дня голосування.

Спір у цій справі виник у зв`язку з реалізацією МЮ України повноважень на звернення до суду про анулювання реєстрації політичної партії на підставі статті 24 Закону № 2365-III.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що основною метою діяльності політичної партії є забезпечення участі громадян в управлінні державними справами шляхом зайняття мандатів в органах влади, що реалізується внаслідок виборів. Водночас у разі невисування політичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України чи виборах народних депутатів України протягом десяти років, МЮ України має правові підстави для звернення до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово підтверджував прямий взаємозв`язок між демократією, плюралізмом та свободою об`єднань та підкреслював, що спосіб, в який національне законодавство закріплює цю свободу та її практичне застосування органами влади, розкриває стан демократії у відповідній країні. ЄСПЛ у своій практиці неодноразово наголошував, що участь громадян у демократичному процесі значною мірою досягається приналежністю до об`єднань, в які вони можуть інтегруватися та разом переслідувати спільні цілі. Політичні партії є найважливішим інструментом демократичної участі у публічному управлінні. Насправді сама концепція політичної партії заснована на цілі участі "в управлінні публічними справами шляхом висунення кандидатів на вільних і демократичних виборах". Вільні вибори та свобода об`єднання у політичні партії тісно взаємопов`язані у будь-якій демократії, оскільки політичні партії існують з метою отримання політичної влади шляхом вільних і чесних виборів.

ЄСПЛ у багатьох випадках підтверджував, що при демократичному режимі ключову роль відіграють політичні партії, які користуються свободами і правами, проголошеними у статті 11 Конвенції, а також в статті 10 Конвенції. Політичні партії є формою об`єднання, що має істотне значення для належного функціонування демократії. З огляду на важливу роль політичних партій у забезпеченні плюралізму та належного функціонування демократії, будь-які заходи, що вживаються проти них, зачіпають як свободу об`єднання, так і, відповідно, демократію у такій державі (рішення ЄСПЛ від 13 лютого 2003 року у справі "Партія" Рефах"(Партія благоденства) та інші проти Туреччини"(Refah Partisi (the Welfare Party) and Others v. Turkey) скарги NN 41340/98, 41342/98, 41343/98 та 41344/98, § 87, рішення ЄСПЛ від 30 січня 1998 року справі "Об`єднана комуністична партія Туреччини та інші проти Туреччини", § 25, 46).

Ці права та свободи гарантовані Конституцією України й міжнародними та європейськими документами з прав людини. Водночас ці свободи не є абсолютними. Обмеження указаних свобод можливе за умови, що вони ґрунтуються на законодавстві, необхідному в демократичному суспільстві , і служать законним цілям.

Вимога щодо того, що заходи, ужиті для досягнення законної мети, мають бути необхідними в демократичному суспільстві, означає, що держави повинні довести існування нагальної соціальної потреби та відповідних і достатніх причин.

Отже, суд при розгляді вказаної категорії спорів не повинен застосовувати суто формальний підхід, а повинен здійснювати сукупну оцінку, яка полягає у визначенні того, чи відповідає втручання державного органу об`єктивній соціальній потребі суспільства та чи є воно пропорційним із порушенням партією цього обов`язку з урахуванням причин, що призвели до такого порушення.

Так, норми частини першої статті 24 Закону № 2365-III містять вимогу до зареєстрованих у встановленому порядку політичних партій дотримуватися обов`язку висувати своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом встановленого законом десятирічного терміну. Виконання цієї вимоги є обов`язковою умовою для збереження статусу зареєстрованої політичної партії.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 10, пункту 3 частини другої, частин п`ятої, шостої статті 11, статті 15, частини першої статті 17, статті 24, пункту 3 розділу VI Заключні положення Закону України Про політичні партії в Україні (справа про утворення політичних партій в Україні) від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 визнано конституційними, зокрема, положення статті 24 Закону № 2365-III), якою було встановлено: У разі невиконання політичною партією вимоги частини шостої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до Верховного Суду України з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються .

Конституційний Суд України у цій справі виходив з того, що згідно зі статтею 69 Основного Закону України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до частини другої статті 36 Конституції України та виборчого законодавства політичні партії сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян. Реалізацію зазначених конституційних приписів забезпечує положення статті 24 Закону щодо обов`язкової участі політичної партії у виборчому процесі. Наведені конституційні положення дають підстави для висновку, що участь у виборах на загальнодержавному рівні є правом політичної партії, яке кореспондується з обов`язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26 листопада 2015 року № 835-VIII внесено зміни до статті 24 Закону №2365-III та викладено її у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин. При цьому невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років залишилося підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.

Отже, ураховуючи конструкцію статті 24 Закону № 2365-III, а також Рішення Конституційного Суду України від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007, факт невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років є обов`язковою підставою для звернення органу, який зареєстрував політичну партію, до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва.

Таких висновків дійшов Верховний Суд при вирішенні справ у подібних правовідносинах у постановах від 20 квітня 2021 року у справі № 640/2968/20, від 30 червня 2021 року у справі № 640/2895/20 та від 17 листопада 2021 року у справі № 640/2919/20.

Анулювання реєстрації партії не є заходом впливу (санкцією) за порушення політичними партіями Конституції України, цього та інших законів України, перелік яких наведений у статті 19 Закону № 2365-III. Анулювання реєстрації партії є передбаченим законом наслідком недотримання політичною партією обов`язку висувати своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом установленого десятирічного терміну, як обов`язкової умови для збереження статусу зареєстрованої політичної партії, який застосовується виключно судом на підставі звернення уповноваженого органу, що здійснює відповідний державний контроль.

Спірним питанням у цій справі є порядок обрахунку 10 річного строку, установленого законом для виконання партією обов`язку висувати своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України:

МЮ України уважає, що цей строк рахується з моменту направлення ним запиту до ЦВК та охоплює "останні" 10 років;

Політична партія наполягає, що строк для висування кандидатів в народні депутати України та на посаду Президента від політичних партій відповідно до частини першої статті 24 Закону № 2365-III повинен обраховуватися з дня реєстрації партії та ділитись на рівні 10 річні періоди після закінчення першого десятирічного строку в кожному з яких партія має висунути кандидата на загальнодержавних виборах.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що десятирічний термін для виконання свого обов`язку політичною партією щодо висування кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України обчислюється або з моменту реєстрації (у випадку якщо з моменту реєстрації політичною партією жодного разу не висувались кандидати на вибори), або з моменту останнього висування кандидатів на вибори політичною партією .

З цього приводу колегія суддів зауважує, що це питання вже було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20 квітня 2021 року у справі № 640/2968/20, від 30 червня 2021 року у справі № 640/2895/20 та від 17 листопада 2021 року у справі № 640/2919/20. У цих справах Суд сформував підхід, відповідно до якого, ураховуючи, що обов`язок політичної партії висунути своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років виникає у політичної партії з дня її реєстрації то і обрахунок цього строку як і визначення періоду дотримання вимог частини першої статті 24 Закону № 2365-III починається з дати реєстрації партії.

Важливо наголосити, що проміжок часу дотримання цих вимог партією не може визначатися контролюючим органом державної влади довільно, а повинен охоплювати весь період діяльності політичної партії починаючи з дати її реєстрації.

Водночас оскільки частиною першою статті 24 Закону № 2365-III проміжок часу чітко окреслений 10 роками, наступний період обов`язку висування кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України розпочинається за закінченням першого десятирічного строку.

З матеріалів справи вбачається, що 07 листопада 2003 року зареєстрована Політична партія Всеукраїнська політична партія - Екологія та Соціальний захист та видано свідоцтво про реєстрацію політичної партії від 07.11.2003р. №9-п.п.

Отже, установлений законом десятирічний термін для політичної партії хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів на виборах Президента України та народних депутатів України розпочався 07 листопада 2003 року, обрахунок яких, як зазначено, розпочинається з дати реєстрації політичної партії.

З обсягу установлених у цій справі обставин слідує, що МЮ України звернулося до ЦВК з листом для отримання інформації щодо висування Партією своїх кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років.

У свою чергу ЦВК листом від 31.01.2020 № 21-41-211 надала інформацію щодо партій, які висували та подавали до ЦВК документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005-2019 років, з якої вбачається, що відповідач за останні 10 років не висував на реєстрацію кандидатів від Політичної партії Всеукраїнська політична партія - Екологія та Соціальний захист на вищевказаних виборах за останні 10 років.

Водночас, позовні вимоги не пов`язані із порушенням відповідачем приписів частини першої статті 24 Закону № 2365-III саме за період з 07 листопада 2003 року до 07 листопада 2013 року.

Обраховуючи десятилітній період для висування партією кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України у цій справі, з урахуванням дати реєстрації партії 07 листопада 2003 року, кінцевим строком для висування Партії своїх кандидатів на виборах Президента України або виборах народних депутатів України було 07 листопада 2013 року, що в свою чергу відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 квітня 2021 року у справі № 640/2968/20.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що участь Партії на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі у складі Виборчого блоку політичних партій "Християнський блок", не спростовують факту невисування кандидатів протягом останніх 10 років та відповідно підтверджує порушення вказаною партію вимог статті 24 Закону № 2365-III.

Понад те, судом першої інстанції також установлено, що 17 лютого 2020 року ЦВК прийняла Постанову № 40, якою відмовила в реєстрації як кандидата в народні депутати України від Політичної партії Всеукраїнська політична партія - Екологія та Соціальний захист , що свідчить про дотримання відповідачем вимог частини першої статті 24 Закону № 2365-III і у другому десятирічному періоді , розпочатого з дати реєстрації партії.

Крім того, з листа ЦВК від 31.01.2020 № 21-41-211 вбачається, що Партія брала участь у чергових виборах народних депутатів України 26.03.2006 в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі (т.1, а.с. 42) та на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі у складі Виборчого блоку політичних партій "Християнський блок" (т.1, а.с. 43).

Отже, за обставинами цієї справи, Партія протягом 17 років з дати реєстрації партії (07 листопада 2013 року) тричі висувала своїх кандидатів: на чергових виборах народних депутатів України (26 березня 2006 року); на позачергових виборах народних депутатів України (30 вересня 2007 року); на проміжних виборах народного депутата України (17 лютого 2020 року).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 640/19748/19.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності підстави для застосування положень статті 24 Закону України Про політичні партії в Україні до відповідача.

Також колегія суддів зауважує, що необґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що факт висування відповідачем кандидата на вибори в 2020р. обумовлений, виключно, поданням Міністерством юстиції України позову до суду про анулювання свідоцтва політичної партії, а не статутною метою, оскільки рішення про висування кандидата в народні депутати України на проміжних виборах народного депутата України по 179 округу 15.03.2020 прийнято 03.02.2020 на позачерговому з`їзді Партії, тоді як позов подано 07.02.2020.

З приводу аргументів відповідача про те, що указаний позов подано позивачем з порушенням встановленого КАС України тримісячного строку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що указаний позов подано Мін`юстом України 07.02.2020 після отримання останнім 31.01.2020 листа ЦВК від 31.01.2020 року №21-41-211, тобто у межах встановленого абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України тримісячного строку з моменту виникнення підстав для звернення до суду з таким позовом.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Політичної партії "Всеукраїнська Політична партія - Екологія та Соціальний захист" задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Міністерства юстиції України до Політичної партії "Всеукраїнська Політична партія - Екологія та Соціальний захист" про анулювання реєстраційного свідоцтва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24 січня 2022 року.

Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька О.Є. Пилипенко Я.М. Собків