Постанова

від 27.01.2022 по справі 620/9755/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/9755/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.

За участю секретаря: Шевченко Е.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Автокооператива №16 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року, суддя Скалозуб Ю.О., у справі за адміністративним позовом Автокооператива №16 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

У С Т А Н О В И Л А:

Автокооператив №16 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, в якому просило визнати протиправною та скасувати Постанову № 1 про накладення на Автокооператив № 16 Деснянської районної організації всеукраїнської спілки автомобілістів штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 85 644,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не було вручено позивачу направлення на проведення перевірки, що є порушенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Окрім того, позивач зазначає, що виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку, тоді як свідчить текст направлення на перевірку № 32, воно не містить переліку питань перевірки. Також, відповідачем винесено приписи не протягом п`яти днів після завершення контрольного заходу, а під час проведення такого заходу. В той же час наявність зауважень до акту перевірки зобов`язує суб`єкта владних повноважень їх розглянути та врахувати під час винесення припису, а тому на переокання позивача, відповідачем було позбавлено його права на розгляд зауважень до акту перевірки, у разі їх наявності, та в день складення акта перевірки винесено рішення про безумовне недотримання позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності і винесено припис про усунення цих порушень.

Водночас, позивач вказує на те, що він не є замовником будівництва та не є власником гаражів, що перебувають у власності членів авто кооперативу.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.10.1997 Автокооператив № 16 зареєстровано юридичною особою, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 582860 (а.с. 8) та з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 28).

Відповідно до положень Статуту Автокооперативу № 16, прийнятого зборами уповноважених членів Автокооперативу № 16 (Протокол № 5 від 20.11.2016), Автокооператив №16: 3.4. Надає допомогу членам автокооперативу в експлуатації гаражів, підсобні господарських приміщень; інвентаря; 4.4. В разі розширення території автокооперативу, його перебудови, при появі нових місць для будівництва нових гаражів, ці місця під забудову узгоджуються з правлінням ревізійною комісією автокооператива; 4.7. Гаражі, побудовані (встановлені) на земельній ділянці автокооперативу, є власністю членів автокооперативу і знаходяться в їх користуванні на весь період перебування їх членами автокооперативу; 5.1. Автокооператив має право: 5.1.3. Представляти та захищати інтереси членів автокооперативу в державних, судових, арбітражних органах та громадських організаціях з питань прямо пов`язаних з діяльністю та членством особи у автокооперативі. Автокооператив може представляти і вести будь-які справи у всіх державних органах виконавчої влади, установах, в судах України усіх рівнів, а також наглядових інспекціях, в будь-яких інших державних та недержавних установах та організаціях з усіма правами, які надані чинним законодавством України позивачу, відповідачу, третій особі; 5.2. Автокооператив зобовязаний: 5.2.2. Видати члену автокооперативу паспорт гаражу та вести журнал (або картотеку) обліку членів автокооперативу; 5.2.5. Не допускати самовільної перепланіровки та перебудови гаражів, що будуть завдавати шкоди автокооперативу, комунікаціям, сусіднім гаражам та навколишнім об`єктам державної та приватної власності; 5.2.6. Своєчасно сплачувати податки (податок на землю, відрахування із заробітної плати) та комунальні послуги на підставі договорів з різними організаціями; 6.2. Член автокооперативу має право: 6.2.1. Побудувати підрядним чи господарським методом капітальний гараж (встановити збірно-металевий) та зберігати в ньому особистій транспортний засіб (а.с. 16-18).

Згідно з листом Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 09.09.2021 № 475/2021/2-09 (а.с. 44) відповідно до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 18 березня 1996 року № 50 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель підприємств міста та надання земельних ділянок для державного та індивідуального будівництва" п. 12 Автокооперативу № 16 надано в постійне користування земельну ділянку, площею 2,6300 га, по вул. Кривоноса , з видачею 10.10.1996 Державного акту на право постійного користування землею І-ЧН № 000729-687 (а.с. 45, 46-49).

Відповідно до Довідки про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.09.2021 № 273817139 (а.с. 45) земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:02:016:0199, що розташована за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вулиця Кривоноса, має комунальну форму власності (власником є територіальна громада міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради) та цільове призначення: Площа (га): 2.63 для колективного гаражного будівництва. Крім того, вказана земельна ділянка, площею 2,63 га, передана у постійне користування Автокооперативу № 16.

Зважаючи на скаргу громадянина ОСОБА_1 від 07.05.2021 (а.с. 38), на підставі наказу Управління від 12.07.2021 № 47-ОД "Про проведення позапланових перевірок" (а.с. 36), відповідачем 14.07.2021 видано Направлення на проведення планового (позапланового) заходу № 32 (а.с. 9), відповідно до якого посадові особи Управління з 22.07.2021 по 23.07.2021 направлені для здійснення позапланової перевірки на "Виконання будівельних робіт з будівництва гаражу в Автокооперативі № 16, за адресою: м. Чернігів, вул. Кривоноса" щодо дотримання суб`єктом містобудування - Автокооперативом № 16 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Автокооперативом № 16 посадовими особами Управління 22.07.2021 складено Акт № 32, із змісту якого вбачається, що за результатом перевірки встановлено порушення пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 13 постанови КМУ від 13.04.2011 № 466, а саме: виконання будівельних робіт з будівництва гаражу (біля гаража № НОМЕР_1 ) на території Автокооперативу № 16, за адресою: м. Чернігів, вул. Кривоноса, земельна ділянка кадастровий номер 7410100000:02:016:0199 без надання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єкту з незначними наслідками (СС1). Замовником зазначено Автокооперативу № 16. В Акті наявні записи про те, що голова правління Автокооперативу № 16 від надання пояснень, зауважень та заперечень, а також від підписання Акту відмовився (а.с. 39-43).

Із наданих до суду відповідачем копій фотокарток, убачається наявність об`єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Кривоноса , та наявність будівельних матеріалів (а.с. 50-52).

22.07.2021 посадовими особами Управління винесено Припис № 3 про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а.с. 12) та Припис № 4 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, згідно з яким від позивача вимагається отримати документи, що дають право на виконання будівельних робіт згідно чинного законодавства або привести об`єкт будівництва до попереднього стану в термін до 22.09.2021 (а.с. 13).

22.07.2021 посадовими особами Управління складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно позивача (а.с. 14).

30.07.2021 посадовими особами Управління винесено Постанову № 1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно позивача, відповідно до якої постановлено визнати Автокооператив № 16 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накласти на позивача штраф у сумі 85644,00 грн (а.с. 15).

Вважаючи постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Так, пунктом 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, спеціальним суб`єктом правопорушень у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за які передбачено частиною другою статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" виступають суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Разом з тим, частина 1 статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачає, що замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що в даному випадку набуття особою статусу замовника будівництва має місце за наявності перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій здійснюються будівельні роботи.

Щодо доводів позивача про те, що Автокооператив № 16 не є замовником будівельних робіт з будівництва гаражу (біля гаража № НОМЕР_1) на території Автокооперативу № 16, за адресою: м. Чернігів, вул. Кривоноса, а тому до нього не може бути застосовано штраф за порушення у сфері містобудівної діяльності, то вони є безпідставними, з огляду на наступне.

Так, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 28) позивач є юридичною особою з організаційно-правовою формою гаражний кооператив, вид діяльності - 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів.

Разом з тим, статтею 2 Закону України "Про кооперацію" визначено, що кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Згідно з положеннями статті 19 цього Закону для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси.

Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством.

Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Статтею 19-1 наведеного Закону передбачено, що член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Положення цієї статті не застосовуються до об`єктів права власності кооперативів, діяльність яких регулюється спеціальними законами.

Згідно з статтею 27 Закону України "Про кооперацію" кооператив відповідає за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном. Порядок покриття завданих кооперативом збитків визначається його статутом. Члени кооперативу відповідають за зобов`язаннями кооперативу в межах внесеного ними паю, якщо інше не передбачено статутом кооперативу або законом. Кооператив не несе відповідальності за зобов`язаннями своїх членів.

Разом з тим, як убачається з Статуту Автокооперативу № 16, прийнятого зборами уповноважених членів Автокооперативу № 16 (Протокол № 5 від 20.11.2016): 4.4. В разі розширення території автокооперативу, його перебудови, при появі нових місць для будівництва нових гаражів, ці місця під забудову узгоджуються з правлінням ревізійною комісією автокооператива; 5.1. Автокооператив має право: 5.1.3. Представляти та захищати інтереси членів автокооперативу в державних, судових, арбітражних органах та громадських організаціях з питань прямо пов`язаних з діяльністю та членством особи у автокооперативі. Автокооператив може представляти і вести будь-які справи у всіх державних органах виконавчої влади, установах, в судах України усіх рівнів, а також наглядових інспекціях, в будь-яких інших державних та недержавних установах та організаціях з усіма правами, які надані чинним законодавством України позивачу, відповідачу, третій особі; 5.2. Автокооператив зобов`язаний: 5.2.2. Видати члену автокооперативу паспорт гаражу та вести журнал (або картотеку) обліку членів автокооперативу; 5.2.5. Не допускати самовільної перепланіровки та перебудови гаражів, що будуть завдавати шкоди автокооперативу, комунікаціям, сусіднім гаражам та навколишнім об`єктам державної та приватної власності (а.с. 16-18).

Окрім того, земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:02:016:0199, що розташована за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вулиця Кривоноса, має комунальну форму власності (власником є територіальна громада міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради) та цільове призначення: Площа (га): 2.63 для колективного гаражного будівництва.

Так, відповідно до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 18 березня 1996 року № 50 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель підприємств міста та надання земельних ділянок для державного та індивідуального будівництва" п. 12 Автокооперативу № 16 надано в постійне користування земельну ділянку, площею 2,6300 га, по вул. Кривоноса , з видачею 10.10.1996 Державного акту на право постійного користування землею І-ЧН № 000729-687(а.с. 45, 46-49).

Вказане також підтверджується листом Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 09.09.2021 № 475/2021/2-09 (а.с. 44) і Довідкою про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.09.2021 № 273817139 (а.с. 45).

Щодо пункт 4.7 Статуту Автокооперативу № 16, на який посилався позивач, як на підставу, яка підтверджує, що замовником будівництва об`єкту з приводу якого була складена спірна Постанова, не є позивач, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 4.7 Статуту Автокооперативу № 16, гаражі, побудовані (встановлені) на земельній ділянці автокооперативу, є власністю членів автокооперативу і знаходяться в їх користуванні на весь період перебування їх членами автокооперативу.

Разом з тим, згідно з пунктом 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема: надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що земельна ділянка на якій ведеться спірне будівництво передана у користування, оренду, власність члену кооперативу, а також інших доказів, які б підтверджували здійснення будівельних робіт за адресою: м. Чернігів, вул. Кривоноса (біля гаражу № НОМЕР_1) іншими особами, а не Автокооперативом № 16. Окрім того, таких доказів не надано стронами і до суду.

Таким чином, саме Автокооперативом № 16 є замовником будівництва в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі за текстом - Закон № 3038-VI ).

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до п. 5, 7 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з абз. 1 п. 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 11, 12 Порядку № 553, Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 14 Порядку № 553 визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Як свідчать матеріали справи, підставою для проведення позапланової перевірки Автокооператива № 16 стало звернення громадянина ОСОБА_1 від 07.05.2021 щодо порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, враховуючи, що оскаржувана Постанова була прийнята відповідачем за результатом позапланової перевірки, тому доводи позивача щодо недотримання відповідачем вимог частини 2 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є безпідставними.

Разом з тим, згідно з частинами першою, другою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У пункті 7 Порядку № 553 передбачено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Водночас відповідно до частини 3 та абз. 11 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Форма направлення для проведення планового (позапланового) заходу затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" від 15.05.2012 № 240 (далі - Наказ № 240, у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.05.2017 № НОМЕР_1) і її зміст відповідає положенням частини третьої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яка передбачає, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу Управління від 12.07.2021 № 47-ОД "Про проведення позапланових перевірок" (а.с. 36), відповідачем 14.07.2021 видано Направлення на проведення планового (позапланового) заходу № 32 (а.с. 9), відповідно до якого Начальник інспекційного відділу управління ДАБК Чернігівської МР Манойленко Ю.М., головний спеціаліст інспекційного відділу управління ДАБК Чернігівської МР Негодніков Д.В. з 22.07.2021 по 23.07.2021 направлені для здійснення позапланової перевірки на "Виконання будівельних робіт з будівництва гаражу в Автокооперативі № 16, за адресою: м. Чернігів, вул. Кривоноса" щодо дотримання суб`єктом містобудування - Автокооперативом № 16 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Зі змісту Направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 14.07.2021 № 32 вбачається, що воно оформлене у відповідності до вимог частини 3 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Наказу № 240, що спростовує доводи позивача про протиправність направлення в частині щодо не зазначення переліку питань, які підлягають перевірці.

Щодо порядку проведення відповідачем первірки, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Разом з тим, метеріалами справи піддтверджено та стронами не заперечується, що посадові особи Управління були допущені позивачем до проведення перевірки.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Аналогічні правові положення закріплені в Порядку № 533, а саме передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16).

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату ДІАМ як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення (пункт 18).

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21).

Крім того, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку № 553).

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (пункт 19 Порядку № 553).

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 20 Порядку № 553).

Колегія суддів зазначає, що 22.07.2021 посадовими особами Управління за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Автокооперативом № 16 складено Акт № 32.

З вказаного акту вбачається, що голова правління Автокооперативу № 16 від надання пояснень, зауважень та заперечень, а також від підписання Акту відмовився (а.с. 39-43).

Також 22.07.2021 посадовими особами Управління винесено Припис № 3 про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а.с. 12), Припис № 4 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, згідно з яким від позивача вимагається отримати документи, що дають право на виконання будівельних робіт згідно чинного законодавства або привести об`єкт будівництва до попереднього стану в термін до 22.09.2021 (а.с. 13) та складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно позивача (а.с. 14).

Водночас, частина 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України (З аналізу правових положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" слідує, що він містить загальні норми, які визначають правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Разом з тим, як зазначалося вище, спеціальні норми, які визначають процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт закріплені в Порядку № 553, прийнятому Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Акт від 22.07.2021 № 32, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, Припис № 3 від 22.07.2021 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, Припис № 4 від 22.07.2021 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно позивача від 22.07.2021 складені посадовими особами Управління у строк, у формі та в порядку, що відповідають вимогам Порядку № 553, що спростовує доводи позивача в цій частині.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" від 13.04.2011 № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 747) повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735) (далі - Порядок).

Пунктом 9 Порядку передбачено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор (далі - уповноважена посадова особа інспекції) складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 12 указаного Порядку у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

За результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

У постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи зазначаються: посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи; відомості про суб`єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрації, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім`я, по батькові керівника, інші відомості); обставини, установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення.

У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження.

Постанова підписується уповноваженою посадовою особою інспекції, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (п.п. 15, 22, 23 Порядку).

Зі змісту оскаржуваної постанови, що вона прийнята у відповідності до вищезазначених положень законодавства та відповідача вимог Постанови № 244.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що оскаржувана Постанова №1 від 30.07.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесена Управлінням стосовно Автокооператива №16 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений чинни законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем правопорушення передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", за яке його було правомірно притягнуто до відповідальності, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про законність оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Доводи позивача, що відповідачем під час прийняття оскаржуваних рішень, порушено порядок їх винесення не відповідає обставинам справи та спростовуються вищезазначеними доказами.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Автокооператива №16 Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Степанюк А.Г.