Рішення

від 08.02.2022 по справі 388/1749/21

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/1749/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2022 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представника ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з додатковою відповідальністю Неоальянс про скасування записів про речові права та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом через представника ОСОБА_1 та просить: скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності: 14282652 від 22 квітня 2016 року та запис про інше речове право: 14443772 від 6 травня 2016 року; визнати за нею право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 3521987800:02:000:0002.

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була її матір`ю.

ОСОБА_4 була власником земельної ділянки площею 8,2281 га, кадастровий номер: 3521987800:02:000:0002, що розташована на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (тепер Долинської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області).

Позивачка єдина із спадкоємців, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 .

За договором міни від 21 квітня 2016 року право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 3521987800:02:000:0002 перейшло до відповідачки у справі, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 14282652.

Будучи власником земельної ділянки кадастровий номер: 3521987800:02:000:0002, ОСОБА_3 уклала договір оренди цієї земельної ділянки на користь Товариства з додатковою відповідальністю Неоальянс , номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 14443772.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2020 року визнано недійсним договір міни. Це рішення набрало законної сили 22 квітня 2021 року.

За цих обставин підлягають скасуванню записи про право власності та інше речове право щодо земельної ділянки кадастровий номер: 3521987800:02:000:0002, оскільки порушують права позивачки.

Крім цього, ОСОБА_2 зазначає, що відповідачка оспорює її право власності на земельну ділянку, а тому за нею має бути визнано право власності.

Відповідачка ОСОБА_3 надіслала до суду відзив на позову заяву. Заперечує те, що вона не визнає право на спадкування позивачкою земельної ділянки кадастровий номер: 3521987800:02:000:0002.

Вказує, що після визнання недійсним договору міни земельних ділянок повернулися до стану, що існував до його укладення.

Вимоги до відповідачки про визнання права власності на земельну ділянку не можуть бути задоволені, оскільки вона не є належним відповідачем у цій справі.

Товариство з додатковою відповідальністю Неоальянс письмових пояснень щодо позову чи відзиву до суду не надіслало.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задовольнити.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомила.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з додатковою відповідальністю Неоальянс у судове засідання не з`явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову частково з таких підстав.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 10).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії КР № 041221, виданим 31 серпня 2007 року на підставі рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2007 року, ОСОБА_4 мала у власності земельну ділянку площею 8,23 га, що розташована на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер: 3521987800:02:000:0002, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 9).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1216-1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За чч. 1-3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Положеннями чч. 1, 2 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

З матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , що розпочата 15 березня 2019 року приватним нотаріусом Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. № 41/2019 слідує, що єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину згідно з положеннями ч. 3 ст. 1268 ЦК України є позивачка ОСОБА_2 (а. с. 55). Інші спадкоємці, які прийняли спадщину відсутні.

З матеріалів цієї спадкової справи також відомо, що приватним нотаріусом Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. не було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки про це відсутня вмотивована постанова нотаріуса як того вимагають положення ч. 4 ст. 49 Закону України Про нотаріат . Така постанова нотаріуса свідчить про неможливість спадкоємця оформити право на спадкове майно у позасудовому порядку.

За змістом положень п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 Про судову практику у справах про спадкування відповідачами у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

З огляду на це, оскільки позивачці не було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , відповідно її вимоги про визнання за нею права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню.

Крім цього, відповідачка у справі ОСОБА_3 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , а тому не може відповідати за цим позовом зважаючи на характер спірних правовідносин, що також є підставою для відмови у позові в цій частині.

З матеріалів цієї цивільної справи слідує, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться записи про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 8,23 га кадастровий номер: 3521987800:02:000:0002, номер запису про право власності: 14282652 від 22 квітня 2016 року, а також запис про право оренди на користь Товариства з додатковою відповідальністю Неоальянс щодо земельної ділянки площею 8,23 га кадастровий номер: 3521987800:02:000:0002, номер запису про інше речове право: 14443772 від 6 травня 2016 року.

За матеріалами справи ОСОБА_3 набула у власність земельну ділянку площею 8,23 га кадастровий номер: 3521987800:02:000:0002, згідно з договором міни від 21 квітня 2016 року, що був укладений між нею та ОСОБА_4 від імені якої за довіреністю від 18 вересня 2010 року № 847 діяв ОСОБА_5 , який був посвідчений державним нотаріусом Новгородківської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Голобородьком О.В., зареєстрований в реєстрі за № 320 (а. с. 17-18).

У подальшому ОСОБА_3 будучи власником земельної ділянки площею 8,23 га кадастровий номер: 3521987800:02:000:0002 передала її за договором оренди від 25 квітня 2016 року в користування Товариству з додатковою відповідальністю Неоальянс . Строк дії оренди до 10 травня 2026 року (а. с. 16).

Про ці речові права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться запис про право власності: 14282652 від 22 квітня 2016 року та запис про інше речове право: 14443772 від 6 травня 2016 року.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2020 року, що набрало законної сили 22 квітня 2021 року, визнано недійсним договір міни (обміну земельних ділянок), посвідчений 21 квітня 2016 року державним нотаріусом Новгородківської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Голобородьком О.В., зареєстрований в реєстрі за № 320 (а. с. 19-21).

Статтею 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Оскільки ОСОБА_6 набула у власність земельну ділянку площею 8,23 га кадастровий номер: 3521987800:02:000:0002 за недійсним правочином та передала її в оренду на користь Товариства з додатковою відповідальністю Неоальянс , відповідно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності: 14282652 від 22 квітня 2016 року та запис про інше речове право: 14443772 від 6 травня 2016 року порушують права спадкоємця ОСОБА_2 , про що також свідчить рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Долинської міської ради від 30 липня 2021 року № 59577289 (а. с. 22).

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ст. 386 ЦК України).

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 395 ЦК України передбачено, що речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Згідно зі ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

З огляду на вищезазначене, позивачка набувши права та обов`язки власника майна має право вимагати скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності: 14282652 від 22 квітня 2016 року та запис про інше речове право: 14443772 від 6 травня 2016 року, що порушують її права.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У цій справі позивачкою ОСОБА_2 понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3342,36 грн, що підлягають стягненню з відповідачки на її користь пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 236, 386, 391, 395, 396, 1216-1221, 1220-1222, 1225, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1297 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з додатковою відповідальністю Неоальянс про скасування записів про речові права та визнання права власності на спадкове майно.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності: 14282652 від 22 квітня 2016 року та запис про інше речове право: 14443772 від 6 травня 2016 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) 908 грн (дев`ятсот вісім гривень) сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 11 лютого 2022 року.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський