Постанова

від 02.02.2022 по справі 640/2809/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2809/21 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,

при секретарі судового засідання Шуст Н.А.,

за участі:

представника позивача - адвоката Большакова Д.В.,

представника відповідача - Ступака О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року та на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міроленд до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Міроленд звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, апелянт, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними: наказ відповідача №545-п від 18.11.2020 Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Міроленд ; податкове повідомлення-рішення №00176160701 від 22.12.2020, яким зменшено значення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 922 057,00 грн та податкове повідомлення-рішення №00176220701 від 22.12.2020, яким донараховано податок на додану вартість на суму 1 281 729 грн та нараховано штрафні санкції на суму 320 432,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення від 22.12.2020 №00176160701 та №00176220701. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням в частині скасування податкових повідомлень-рішень, ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції у відповідній частині та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, апелянт наполягає, що станом на дату складення акту перевірки позивачем не подано первинних документів, що підтверджують операції, які вплинули на формування даних податкової декларації за вересень 2020 року, щодо придбання (держання/продажу, поставки)товарів - накладні, акти приймання-передачі товарів, тощо, що унеможливило підтвердження формування задекларованого податкового кредиту за серпень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпент та вересень 2020 року на суму 2 203 786,00 грн.

Окрім того, апелянт зауважує, що акти здачі-приймання робіт та видаткові накладні містили дефекти, не містили обов`язкових реквізитів, а саме: у графі отримав міститься лише підпис невстановленої особи, що унеможливлює встановлення відповідальних осіб за здійснення господарських операцій.

Посилаючись на те, що надані позивачем акти здачі-приймання робіт та видаткові накладні не є документами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, не містять інформацію щодо предмета доказування та не дають змоги встановити дійсні обставини справи, тому є неналежними та недостовірними доказами, апелянт просить задовольнити апеляційну скаргу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі №640/2809/21, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

ТОВ Міроленд подано письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що відповідачем порушено строк витребування документів у позивача, що виключало можливість подачі їх до закінчення перевірки. При цьому усі наявні первинні документи надані до матеріалів справи та оцінені судом першої інстанції у повному обсязі.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції щодо предмету позову, надали пояснення у тому числі додаткові.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі наказу №545-п від 18.11.2020 Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Міроленд п.п.78.1.8, п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку.

За результатами проведення перевірки складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Міроленд №5556/5/26-15-07-01-03/4179304 від 27.11.2020, яким встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 922 057,00 грн у декларації за вересень 2020 року та заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 281 729,00 грн., у тому числі по періодах: за грудень 2019 року у сумі 72 728,00 грн., за січень 2020 року у сумі 234 360,00 грн., за лютий 2020 року у сумі 974 641,00 грн.

В подальшому податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №00176160701 від 22.12.2020, яким зменшено значення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 922 057,00 грн та податкове повідомлення-рішення №00176220701 від 22.12.2020, яким донараховано податок на додану вартість на суму 1 281 729 грн та нараховано штрафні санкції на суму 320 432,00 грн.

Не погоджуючись із такими висновками та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 22 червня 2021 року.

Переглядаючи зазначене рішення, колегія суддів зазначає, що 07.11.2019 позивачем укладено Контракт на поставку №07/11 з ТОВ РітМарк щодо купівлі-продажу рибопродукції.

На виконання даного Контракту, ТОВ РітМарк поставило позивачу хамсу солону морожену цілу нерозібрану, що підтверджується:

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 1 від 10.12.2019, Електронною декларацією № UA 100070/2019/217724, Рахунком- фактури №1 від 09.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Специфікацією № 1 від 09.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 75 від 10.12.2019, Платіжним дорученням № 2 від 17.12.2019;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 2 від 14.12.2019, Електронною декларацією № UA 100070/2019/217969, Рахунком- фактури №2 від 13.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Специфікацією № 2 від 13.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 78 від 14.12.2019, Платіжним дорученням № 3 від 19.12.2019;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 3 від 17.12.2019, Електронною декларацією № UA 100070/2019/813818, Рахунком- фактури №3 від 17.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Специфікацією № 3 від 17.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 82 від 17.12.2019, Платіжним дорученням № 1 від 08.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 4 від 20.12.2019, Електронною декларацією № UA 100070/2019/814430, Рахунком- фактури №4 від 19.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Специфікацією № 4 від 19.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 83 від 20.12.2019, Платіжним дорученням № 1 від 08.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною №5 від 23.12.2019, Електронною декларацією № UA 100070/2019/814429, Рахунком- фактури №5 від 23.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Специфікацією № 5 від 23.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 85 від 22.12.2019, Платіжним дорученням №2 від 09.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 6 від 24.12.2019, Електронною декларацією № UA 100070/2019/814535, Рахунком- фактури №6 від 24.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Специфікацією № 6 від 24.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 86 від 23.12.2019, Платіжним дорученням №4 від 11.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною №7 від 24.12.2019, Електронною декларацією № UA 100070/2019/814534, Рахунком- фактури №7 від 24.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Специфікацією № 7 від 24.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 87 від 24.12.2019, Платіжним дорученням № 4 від 11.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною №8 від 26.12.2019, Електронною декларацією № UA 100070/2019/814711, Рахунком- фактури №8 від 26.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Специфікацією № 8 від 26.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 89 від 25.12.2019, Платіжним дорученням № 5 від 13.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною №9 від 26.12.2019, Електронною декларацією № UA 100070/2019/814713, Рахунком- фактури №9 від 26.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Специфікацією № 9 від 26.12.2019 до Контракту № 07/11 від 07.11.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 90 від 26.12.2019, Платіжним дорученням №6 від 21.01.2020.

Позивачем 24.12.2019 укладено Контракт на поставку № 24/12 з ТОВ РітМарк щодо купівлі-продажу рибопродукції. У подальшому до Контракту на поставку № 24/12 сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 03.01.2020 та Додаткову угоду № 2 від 13.01.2020.

На виконання Контракту № 24/12 від 24.12.2019, ТОВ РітМарк поставило позивачу хамсу солону морожену цілу нерозібрану, що підтверджується:

Міжнародною товарно-транспортною накладною №10 від 08.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/410201, Рахунком- фактури № 1 від 08.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 1 від 08.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 91 від 27.12.2019, Платіжним дорученням № 1 від 08.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 11 від 08.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/410202, Рахунком-фактури № 2 від 08.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 2 від 08.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 3 від 29.12.2019, Платіжним дорученням № 1 від 08.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 12 від 08.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/41026, Рахунком-фактури № 3 від 08.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 3 від 08.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 92 від 28.12.2019, Платіжним дорученням № 1 від 08.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною №13 від 09.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/410267, Рахунком-фактури № 4 від 09.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 4 від 09.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 96 від 30.12.2019, Платіжним дорученням № 1 від 08.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 14 від 10.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/410407, Рахунком-фактури № 5 від 10.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 5 від 10.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 2 від 05.01.2020, Платіжним дорученням № 2 від 20.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 15 від 10.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/410406, Рахунком-фактури № 6 від 10.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 6 від 10.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 5 від 09.01.2020, Платіжним дорученням № 2 від 20.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною №16 від 13.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/410527, Рахунком- фактури № 7 від 13.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 7 від 13.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 7 від 10.01.2020, Платіжним дорученням № 2 від 20.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 17 від 13.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/410527, Рахунком-фактури № 8 від 13.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 8 від 13.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 8 від 13.01.2020, Платіжним дорученням № 2 від 20.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною №18 від 15.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/410683, Рахунком-фактури № 9 від 15.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією №9 від 15.01.2020 до Контракту №24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 9 від 14.01.2020, Платіжним дорученням № 3 від 23.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною №19 від 15.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/410682, Рахунком- фактури № 10 від 15.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 10 від 15.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 10 від 15.01.2020, Платіжним дорученням № 3 від 23.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною №20 від 17.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/410683, Рахунком-фактури № 11 від 17.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 11 від 17.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 11 від 16.01.2020, Платіжним дорученням № 4 від 28.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною №21 від 18.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/410899, Рахунком-фактури № 12 від 18.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 12 від 18.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 14 від 18.01.2020, Платіжним дорученням № 4 від 28.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 22 від 20.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/41120, Рахунком-фактури № 13 від 20.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 13 від 20.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 15 від 19.01.2020, Платіжним дорученням № 4 від 28.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 23 від 20.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/411021, Рахунком-фактури № 14 від 20.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 14 від 20.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 18 від 20.01.2020, Платіжним дорученням № 4 від 28.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 24 від 22.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/411254, Рахунком-фактури № 15 від 22.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 15 від 22.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 21 від 22.01.2020, Платіжним дорученням № 5 від 28.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 25 від 22.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/411253, Рахунком- фактури № 16 від 22.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 16 від 22.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 22 від 22.01.2020, Платіжним дорученням № 5 від 28.01.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 26 від 23.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/411337, Рахунком- фактури № 17 від 23.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Специфікацією № 17 від 23.01.2020 до Контракту № 24/12 від 24.12.2019, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 20 від 22.01.2020, Платіжним дорученням № 6 від 28.01.2020.

Також 22.01.2020 між позивачем та ТОВ РітМарк укладено Контракт на поставку №22/01 щодо купівлі-продажу рибопродукції. Відбулася поставка ТОВ РітМарк позивачу рибопродукції, що підтверджується:

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 27 від 24.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/411451, Рахунком- фактури № 1 від 24.01.2020 до Контракту № 22/01 від 22.01.2020, Специфікацією № 1 від 24.01.2020 до Контракту № 22/01 від 22.01.2020, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 24 від 24.01.2020, Платіжним дорученням № 7 від 10.02.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 28 від 24.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/411451, Рахунком-фактури № 2 від 24.01.2020 до Контракту № 22/01 від 22.01.2020, Специфікацією № 2 від 24.01.2020 до Контракту № 22/01 від 22.01.2020, Платіжним дорученням № 7 від 10.02.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною № 29 від 27.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/412272, Рахунком-фактури № 3 від 27.01.2020 до Контракту № 22/01 від 22.01.2020, Специфікацією № 3 від 27.01.2020 до Контракту № 22/01 від 22.01.2020, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 27 від 26.01.2020, Платіжним дорученням № 7 від 10.02.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною №30 від 27.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/412272, Рахунком-фактури № 4 від 27.01.2020 до Контракту № 22/01 від 22.01.2020, Специфікацією № 4 від 27.01.2020 до Контракту № 22/01 від 22.01.2020, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 28 від 26.01.2020, Платіжним дорученням № 7 від 10.02.2020;

Міжнародною товарно-транспортною накладною №31 від 31.01.2020, Електронною декларацією № UA 100070/2020/412273, Рахунком-фактури № 5 від 31.01.2020 до Контракту № 22/01 від 22.01.2020, Специфікацією № 5 від 31.01.2020 до Контракту № 22/01 від 22.01.2020, Посвідченням якості безпеки рибопродукції № 34 від 30.01.2020, Платіжним дорученням № 7 від 10.02.2020.

На виконання задекларованих операцій позивачем також надано суду договір № 01/08 купівлі-продажу товару з ТОВ Рибка щодня , предметом якого є рибопродукція; договір користування холодильною камерою № 08/07/19 з ПрАТ Ю.П.П. ; Договір № 01/08/19-ПС про надання послуг поштового обслуговування від 01.07.2019 з ПАТ Ю.П.П. ; Договір № 29/08/19-00 оренди нежитлового приміщення від 29.08.2019 з ПАТ Ю.П.П. , предметом якого є строкове платне користування (оренда) нежитлових приміщень: офісні приміщення кімната № 409 (літера А, 4-й поверх, виробнича-складського комплексу) загальною площею 9,66 м2, що розташовані за адресою: вул. Столичне шосе, 100, м. Київ; Договір купівлі-продажу товару від 03.09.2021 №03/09-1, укладений з ТОВ Добро логістик ; Договір №01/08/19-АП від 01.09.2021 оренди частини авто-площадки з ПАТ Ю.П.П. ; Договір №20 на митно-брокерські послуги від 07.11.2019 з ФОП ОСОБА_1 ; Договір 13/12-19 від 13.12.2019 купівлі-продажу товару з ФОП ОСОБА_2 ; Договір №24/12-19 від 24.12.2019 з ТОВ Київська рибопромислова група , предметом якого є рибопродукція; Договір №445 від 12.12.2019 з Центральною випробувальною державною лабораторією Держпродспоживслужби в Київській області та м. Києві на виконання лабораторних випробувань зразків, підконтрольних Держпродспоживслужбі, що випробовуються, реалізовуються, експортуються та імпортуються; Договір 029/234 від 07.11.2019 з Південно-Західною регіональною службою державно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті; Договір № CT3-19/939 від 01.11.2019 з ТОВ Атлантік з надання послуг в зоні митного контролю та на складі тимчасового зберігання ТОВ Атлантік . Договір № 29/19СП від 28.11.2019 на виконання робіт з ТОВ Спецспектр , предметом якого є комплекс заходів з дезінсекції, дератизації, дезінфекції в закладах позивача; Договір № 08/01 купівлі-продажу товару від 08.01.2020 з ФОП ОСОБА_3 ; Договір №09/01 купівлі-продажу товару від 09.01.2020 з ФОП ОСОБА_4 ; Договір № 09/01-1 купівлі-продажу товару від 09.01.2020 з ФОП ОСОБА_5 ; Договір №11/01-1 купівлі-продажу товару від 11.01.2020 з ФОП ОСОБА_6 ; Договір №11/01-2 купівлі-продажу товару від 11.01.2020 з ФОП ОСОБА_7 ; Договір №13/01 купівлі-продажу товару від 13.01.2020 з ФОП ОСОБА_7 ; Договір №14/01-1 купівлі-продажу товару від 14.01.2020 з ФОП ОСОБА_8 ; Договір №16/01 купівлі-продажу товару від 16.01.2020 з ТОВ Голд фіш лтд , предметом якого є рибопродукція; Договір № 15/01 купівлі-продажу товару 15.01.2020 з ТОВ Мурена , предметом якого є рибопродукція; Договір № 029/36 про надання послуг державного та/або ветеринарно-санітарного контролю від 04.01.2020 з Південно-Західною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті; Договір №55 на виконання лабораторних випробувань зразків, підконтрольних Держпродспоживслужбі, що виробляються, реалізовуються, експортуються та імпортуються від 15.01.2020 з Центральною випробувальною державною лабораторією Держпродспоживслужби в Київській області та м. Києві; Договір № 13К20/ЧСО-1834/3 від 01.01.2020 з ТОВ Баланс-клуб ; Договір № ЗМК-20/202 з надання послуг в зоні митного контролю ТОВ Атлантік від 02.01.2020; Договір № 24/12-19 купівлі-продажу товару від 24.12.2019 з ТОВ Київська рибопромислова група ; Договір № 180 від 12.02.2020 з Об`єднанням ветеринарної медицини в м. Києві; Додаткову угоду№ 2 від 28.02.2020 до Договору № 29/08/19-00 оренди нежитлового приміщення від 29.08.2019. Договір № 05/02 купівлі-продажу товару від 05.02.2020 з ФОП ОСОБА_9 ; Договір №06/02 купівлі-продажу товару від 06.02.2020 з ФОП ОСОБА_10 ; Договір № 07/02 від 07.02.2020 з ФОП ОСОБА_11 ; Договір про надання послуг № 4320 від 01.07.2020 з ТОВ РИСІ та Специфікацію № 1 до даного Договору.

Окрім того, в матеріалах справи містяться надані позивачем: податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі прийому-передачі виконаних робіт, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), акти надання послуг, платіжні доручення.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У силу п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У силу п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Наявними у справі матеріалами підтверджується реальність здійснених позивачем з контрагентами господарських операцій, при цьому колегія суддів зазначає, що єдиною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень є ненадання позивачем до закінчення перевірки документів, які надані ним надалі до матеріалів справи.

В частині зазначених доводів слід зауважити, що лист про надання інформації від 24.11 2020 складено та спрямовано відповідачем поштою лише 24.11.2020, тобто за 2 робочих дні до закінчення перевірки (26.11.2020), а не за 5 робочих днів, як вимагає пункт 85.4 статті 85 ПК України, що негативно вплинуло на можливість позивача надати витребувані документи до закінчення перевірки.

Зазначене підтверджується також постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 20.01.2020 у справі №760/26300/20 від 20.01.2020, зокрема у постанові зазначено про відсутність у діях директора ТОВ Міроленд складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП (порушення порядку ведення податкового обліку) при декларуванні від`ємного значення з ПДВ за вересень 2020 року на суму 922 057,00 грн.

Окрім того, поштове відправлення №0315124455368 з листом про необхідність надання документів фактично позивачу не вручено.

Доказів зворотного колегії суддів не надано, доводів позивача в цій частині не спростовано.

Апеляційна скарга відповідача ґрунтується виключно на формальних підставах, у зв`язку з чим судова колегія не находить правових підстав для її задоволення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

У сукупності наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідачем вищезазначених обставин в суді першої інстанції та в апеляційному суді не спростовано, належних, достатніх та обґрунтованих пояснень з цього приводу не надано, як і не доведено порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення від 22 червня 2021 року.

Також відповідачем подано апеляційну скаргу на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року, яким стягнуто судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 56 040,00 грн на користь ТОВ "Міроленд" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач був позбавлений права подати заперечення щодо зменшення суми витрат на оплату правничої допомоги, оскільки не отримував копії заяви позивача про ухвалення додаткового рішення з додатками.

По суті апелянт зазначає, що судом першої інстанції не оцінено та не враховано критерію розумності витрат на правничу допомогу, виходячи з обставин та складності справи, обсягу необхідних послуг.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2021, призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначається, що вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу містилися у позовній заяві, разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву не надав своїх аргументів щодо співмірності та розумності заявлених витрат. Позивач наполягає на тому, що розмір присуджених до стягнення судових витрат є співмірним із складністю справи та обсягом наданих послуг, у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити.

Переглядаючи додаткове рішення суду першої інстанції від 18.10.2021, колегія суддів виходить з того, що пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частини п`ятій статті 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятою цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи на підтвердження суми витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №1 від 13.01.2021; копію Додаткової угоди №1 від 13.01.2021 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №1 від 13.01.2021; копію Акту приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг №1 від 04.02.2021; копію розрахунку судових витрат на професійну правничу допомогу від 13.01.2021; копію рахунку АО Гравітас від 13.01.2021; копію платіжного доручення №513 від 18.01.2021.

Частина перша статті 1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність визначає, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 наведеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 цього Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, які мають бути враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.

Як вбачається з пункту 3.1 розділу 3 Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №1 від 13.01.2021, Сторони погодили, що сума гонорару (винагороди) Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги визначається у відповідній додатковій угоді.

Згідно умов Додаткової угоди №1 до Договору від 13.01.2021 Адвокатське об`єднання надає професійну правничу допомогу Клієнту, пов`язану з оскарженням до Окружного адміністративного суду міста Києва наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Міроленд та податкових повідомлень-рішень, а саме:

- здійснює збір документів та доказів, необхідних для підготовки адміністративного позову (по справі №760/26300/20) - на суму 12 500,00 грн;

- здійснює вивчення та аналіз зібраних документів на суму 15 500,00 грн;

- здійснює підготовку адміністративного позову до суду першої інстанції на суму 22 000,00 грн;

- здійснює розрахунок та контроль належної сплати судового збору за подачу позовної заяви до суду першої інстанції на суму 3000,00 грн;

- здійснює виготовлення та належне оформлення додатків до адміністративного позову до суду першої інстанції на суму 3 040,00 грн.

Також Сторони погодили, що сума виконаних юридичних робіт та наданих юридичних послуг становить фіксовану суму 56 040,00 грн.

Також позивач заявляє про необхідність стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 600,00 грн.

На підтвердження здійснення таких витрат позивач надав: Додаткову угоду №2 від 10.12.2021 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №1 від 13.01.2021, виходячи зі змісту якої Адвокатське об`єднання надає професійну правничу допомогу Клієнту, пов`язану з оскарженням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2021 у справі №640/2809/21 та додаткового рішення від 18.10.2021 у Шостому апеляційному адміністративному суді, а саме:

- збір документів та доказів для підготовки відзиву на суму 8 500,00 грн;

- вивчення та аналіз зібраних документів та доказів, необхідних для підготовки відзиву на суму 11 500,00 грн;

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу на суму 20 000,00 грн;

- виготовлення та оформлення додатків до відзиву на суму 600,00 грн.

Сторони погодили, що сума виконаних юридичних робіт та наданих юридичних послуг становить фіксовану суму 40 600,00 грн.

Також позивачем надано до суду Акт від 27.12.2021 приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг №2 до Договору про надання правової (професійної, правничої) допомоги №1 від 13.01.2021, розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, платіжне доручення №946 від 16.12.2021 на суму 40 600,00 грн, ордер на надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Опрі Станіслава Ігоровича від 25.07.2018.

Аналізуючи суму заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів зауважує, що з огляду на предмет спору, аналізу неминучості понесення певних витрат вказана справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке регулює спірні правовідносини, не потребує глибокого вивчення правової бази та судової практики.

Водночас, колегія суддів бере до уваги, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу Адвокатського об`єднання, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, та враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, а від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява № 34884/97, п. 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції У справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 року у справі Лавентс проти Латвії ( заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постановах від 05.05.2018 року у справі № 821/1594/17 та від 01.09.2020 року у справі № 620/6209/19.

Так, Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №803/1032/18 підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`ємом наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги частково спростовують правомірність висновків суду першої інстанції, який стягнув витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 56 040, 00 грн, а окрім того завищеною є сума витрат на надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів зазначає, що обсяг позовної заяви складає 73 аркуша, переважна більшість з яких складається з перераховування документів, які складали доказову базу (7 томів справи), при цьому послуги із складання позовної заяви позивач оцінив у 12 000,00 грн, а обсяг сторінок відзивів на апеляційну скаргу на основне та додаткове рішення суду першої інстанції складають 8 та 6 сторінок відповідно із додатками по 7 пунктів, підготовку яких позивач оцінив на суму 20 000,00 грн. Також пункти стосовно збору, вивчення та аналізу документів та доказів, необхідних для підготовки позовної заяви та відзивів роз`єднані позивачем в окремі пункти, водночас є пов`язаними та повторюють один одного, у зв`язку з чим на думку колегії суддів виділення їх в окремі пункти є штучним.

У даній справі надання послуг, визначених актами прийому-передачі виконаних робіт від 04.02.2021 та від 27.12.2021 вочевидь не вимагало від адвоката значних витрат часу та зусиль, що свідчить про завищення позивачем таких витрат з огляду на характер виконаної Адвокатським об`єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом та значимості таких дій у справі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи в суді першої інстанції в розмірі 20 000,00 грн, в суді апеляційної інстанції - 10 000,00 грн.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно пункту 3 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до положень частини першої статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення без змін рішення суду першої інстанції від 22 червня 2021 року та зміни додаткового рішення від 18 жовтня 2021 року в частині суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 243, 244, 250, 310, 315, 316, 317 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року у справі №640/2809/21 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 10 000,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроленд" (код ЄДРПОУ 41793094).

2.Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року у справі №640/2809/21 задовольнити частково.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року у справі №640/2809/21 - змінити.

Абзац другий резолютивної частини додаткового рішення від 18 жовтня 2021 року викласти у наступній редакції:

Стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроленд" (код ЄДРПОУ 41793094) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

В решті додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року у справі №640/2809/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко