Рішення

від 06.07.2010 по справі 16/038-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2010 р.                                                                          Справа № 16/038-10

       Господарський суд Київської області  у складі  судді  Христенко О.О. розглянув позов      Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1, м. Васильків

до     Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка, с.  

        Кислівка, Таращанський район

про стягнення 44 607,81 грн.  

                                                        за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_2, ОСОБА_3 –довіреність № 679 від 11.06.2010р. –      представники;

від відповідача – не з’явився.

                                                                  Суть спору:

      Фізична - особа підприємець ОСОБА_1 (далі –позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 20.05.2010 року (Вх. № суду 2326 від 27.05.2010р.) до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка (далі –відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 20 450,00 грн., 4 334,09 грн. пені, 17 225,00 грн. штрафу, 2 146,26 грн. інфляційних, 452,46 грн. 3% річних, а всього 44 607,81 грн. та судові витрати.

         В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 2 від 03.10.2009 року в частині зобов’язання по оплаті наданих йому послуг за вказаним договором.    

      Відповідно до ухвали від 31.05.2010р. порушено провадження у справі № 16/038-10 та призначено її розгляд на 15.06.2010р. об 11 год. 20 хв.

    Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, вважають їх  обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

         Відповідач в судове засідання 15.06.2010р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 31.05.2010р. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 31.05.2010р.) відповідач суду не надав.

      Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 06.07.2010р. за участю повноважних представників сторін.

       В судовому засіданні 06.07.2010р. представники позивача просять суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважають, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

         Відповідач в судове засідання 06.07.2010р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги п. 4 ухвали від 31.05.2010р. про порушення провадження у справі та п. 2 ухвали від 15.06.2010р. не виконав, а саме письмового відзиву на позовну заяву не подав.

     Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 31.05.2010р. про порушення провадження (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 03.06.2010р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні) та ухвалою від 15.06.2010р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.    

    Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

                                                                     встановив:

     Між Фізичною - особою підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Шевченка (замовник) 03.10.2009 року укладено Договір про надання послуг по збиранню цукрового буряка № 2 (далі - Договір), предметом цього договору є спільна діяльність по збиранню цукрового буряка на площах що надає відповідач у відповідності з агротехнічними вимогами (п.1.1 Договору).

        Згідно п. 3.1 Договору роботи позивача по збиранню цукрового буряка згідно цього договору оплачуються відповідачем грішми у розмірі 650 грн. за 1 Га зібраної площі або цукром.         Відповідач розраховується з позивачем за фактичний обсяг виконаних послуг підтверджений обопільно підписаними актами виконаних робіт (п. 3.3 Договору).

         Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином та надав відповідачу послуги по збирання цукрового буряка на суму 34 450,00 грн., що підтверджується актом про виконані роботи, надані послуги від 11.10.2009р., який підписаний представником відповідача та скріплені відбитком печатки (копія належним чином завірена в матеріалах справи).

        Відповідно до п. 3.2 Договору відповідач одночасно з проведенням збиральних робіт, але не пізніше 2 днів після підписання акта виконаних робіт, проводить повний розрахунок з позивачем грішми або цукром.

       Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за надані позивачем послуги у розмірі 14 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 156 від 18.12.2009р.

          Таким чином борг відповідача згідно Договору № 2 від 03.10.2009р. складає 20 450,00 грн.

        Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

 Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

    За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

      Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

        В результаті невиконання відповідачем зобов’язань щодо своєчасної оплати наданих послуг на підставі договору № 2 від 03.10.2009р. за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 20 450,00 грн.

        Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву або доказів оплати наданих позивачем послуг суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

        Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 20 450,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 20 450,00 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.6 Договору одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) коштів і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується на всю суму заборгованості відповідача перед позивачем до повного розрахунку за виконані роботи, без зменшення загальної суми, на яку нараховується пеня у випадку часткового погашення боргу відповідачем.

Позивачем на підставі п. 4.6 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, згідно розрахунку позивача розмір якої становить 4 334,09 грн. пеню нараховано за період з 14.10.2009р. по 25.05.2010р.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання. Таким чином, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована за 182 дні (шість місяців) виходячи із подвійної облікової ставки НБУ на суму простроченого платежу.

Отже, враховуючи вимоги п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 ГК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня всього в розмірі –2 271,23 грн. за 182 дні. В частині стягнення пені в сумі 2 062,86 грн. суд відмовляє позивачу в стягненні.

Згідно з п. 4.5. Договору за несвоєчасний розрахунок з позивачем згідно (п. 3.3 Договору) відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 50% зазначених сум – у разі затримки їх сплати понад 30 календарних днів.

Позивачем на підставі п. 4.5 Договору здійснено нарахування штрафу на суму боргу, згідно розрахунку позивача розмір якого становить 17 225,00 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір  санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але  й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не  завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов‘язання.

  Враховуючи викладене та те, що відповідачем вживалися заходи щодо сплатити позивачу існуючої заборгованості, а саме часткову оплату у сумі 14 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 159 від 18.12.2009р., господарський суд вважає за необхідне застосувати у вирішенні даного спору п.3 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України і зменшити суму штрафних санкцій, а саме зменшити суму штрафу до 8 612,50 грн.

 Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 2 146,26 грн. за період з 14.10.2009р. по 25.05.2010р. та 3% річних в розмірі 452,46 грн. за період з 14.10.2009р. по 25.05.2010р. на підставі ст. 625 ЦК України.

 Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 Суд перевірив правильність нарахування інфляційних та 3% річних за заявлений позивачем період. Розрахунок позивача, щодо 3% річних відповідає вимогам законодавства та є арифметично вірним.

  Розрахунок позивача, щодо нарахування інфляційних на суму заборгованості 20 450,00 грн. за період з 18.12.2009р. по 25.05.2010р. є арифметично невірним.

 Відповідно до розрахунку який був зроблений судом у відповідності до вимог чинного законодавства, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні всього у розмірі 1 755,70 грн. за період з жовтня 2009р. по травень 2010р. В частині стягнення інфляційних в сумі 390,56 грн. суд відмовляє позивачу в стягненні.

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період

       Інфляційне

  збільшення суми

          боргу

Сума боргу з врахуванням індексу інфляції

18.12.2009 - 25.05.2010

20450.00

1.037

756.65

21206.65

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає частковому задоволенню в розмірі: 20 450,00 грн. основної заборгованості, 2 271,23 грн. пені, 8 612,50 грн. штрафу, 1 755,70 грн. інфляційних, та 3 % річних в сумі 452,46 грн.  

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

          1.  Позов задовольнити частково.

        2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка (09525, Київська обл., Таращанський район, с. Кислівка, код ЄДРПОУ 30229855, р/р 2600014533001 в АБ «Київська Русь», МФО 319092) на користь Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ «Індекс-Банк», МФО 300614) 20 450 (двадцять  тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 00 коп. основної заборгованості, 2 271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) грн. 23 коп. пені, 8 612 (вісім тисяч шістсот дванадцять) грн. 50 коп. штрафу, 1 755 (одна тисяча сімсот п’ятдесят п’ять) грн. 70 коп. інфляційних, 452 (чотириста п’ятдесят дві) грн. 46 коп. 3% річних, 335 (триста тридцять п’ять) грн. 42 коп. державного мита та 177 (сто сімдесят сім) грн. 46 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        3.   Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        4.   В решті позову відмовити.

           Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.    

                Суддя                                                                                     О.О.Христенко