Постанова

від 08.02.2022 по справі 640/16754/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16754/21 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т. Пилипенко О.Є. судді:Собків Я.М.

за участю секретаря: Висоцького А.М.

за участю:

представника позивачів Громич І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.21 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовами (ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2021 про об`єднання справ №640/16754/21, №640/16724/21), в яких (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог) просили суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення (лист) Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відмову у наданні позивачам містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , затверджене наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.05.2021 №570;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати позивачам містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва зблокованих житлових будинків на земельних ділянках по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відмова Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради у видачі позивачам містобудівних умов та обмежень не містить обґрунтування підстав, як того вимагає закон; цільове призначення земельних ділянок встановлене ще в 1999 та 2002 роках та до цього часу воно є не змінним до затвердження Генплану, що дозволяє позивачам здійснювати на таких земельних ділянках будівництво житлових будинків; у ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 відсутня категорія земельних ділянок з таким функціональним призначенням як зелені насадження загального користування ; віднесення Земельних ділянок за Генпланом до зелених насаджень загального користування, абсолютно не впливає на можливість здійснювати забудову таких земельних ділянок, оскільки така забудова відповідає цільовому призначенню земель ділянок.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від "20" жовтня 2021 р. позов задоволено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач в особі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) під час судового розгляду справи не довів правомірність відмови у наданні позивачам містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , затверджене наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.05.2021 №570, а тому таке рішення підлягає визнанню протиправним і скасуванню. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки рішення відповідача про відмову у видачі позивачам містобудівних умов та обмежень визнано протиправним, а інші підстави для відмови у наданні Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивачам містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки відсутні, то позовна вимога про зобов`язання відповідача видати позивачам містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва зблокованих житлових будинків на земельних ділянках по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 підлягає задоволенню.

Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що земельні ділянки відноситься до території зелених насаджень загального користування та зони охоронюваного ландшафту, тому позивачам обґрунтовано відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень. Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції не дослідив те, що позивачі до опису документів від 06.05.2021 замість викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 додали витяг з бази червоних ліній, що стало з однієї із підстав для відмови у наданні позивачам містобудівних умов та обмежень. Крім того, скаржник вказав, що оскільки позивачам відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень з дотриманням норм чинного законодавства, то права останніх не порушені.

Представник позивачів подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником 1/2 частки земельних ділянок у АДРЕСА_2 (площею - 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:82:277:0158) та АДРЕСА_2 (площею - 0,1001 га, кадастровий номер 8000000000:82:277:0036) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.07.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим номером 3966, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.07.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим номером 3967.

Власником іншої частки земельних ділянок є ОСОБА_2 , відповідно до договору дарування, серія та номер: 6024, від 05.11.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. та договору дарування, серія та номер: 6025 від 05.11.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріальнl6;го округу Осипенко Д.О.

Позивачі звернулись до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою №50371-005726830-013-16 від 06.05.2021 про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва зблокованих житлових будинків на земельних ділянках.

Відповідно до вимог частини 3 статті 29 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності, позивачами до заяви додано пакет документів, зокрема:

1) копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.07.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим номером 3966;

2) інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме №200551779 від 17.02.2020;

3) копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.07.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим номером 3967;

4) інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №200550389 від 17.02.2020;

5) копію договору дарування земельної ділянки від 05.11.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим номером 6024;

6) витяг з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно №144007025 від 05.11.2018;

7) копію договору дарування земельної ділянки від 05.11.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим номером 6025;

8) витяг з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно №144004631 від 05.11.2018;

9) викопіювання з топографо-геодезичного плану М1:2000;

10) витяг з Державного земельного кадастру по земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 ;

11) витяг з Державного земельного кадастру по земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

31.05.2021 Київмістобудування листом, який затверджений Наказом №570 від 31.05.2021, відмовив позивачам у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва зблокованих житлових будинків на земельних ділянках, в порядку пункту 1, 3 частини 4 статті 29 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності зв`язку з:

- поданням неповного пакету документів, який визначено частиною 3 статті 29 ЗУ регулювання містобудівної діяльності , а саме: відсутністю; зазначених намірів необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; викопіювання з топографо- геодезичного плану М 1: 2000;

- невідповідністю намірів забудови Земельних ділянок вимогам містобудівної документації, оскільки земельні ділянки за функціональним призначенням відноситься до території зелених насаджень загального користування та зони охоронюваного ландшафту.

Позивачі, вважаючи відмову Київмістобудування протиправною та такою, що порушує праві приватної власності позивачів на використання земельними ділянками, звернулися до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 38 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі - ЗК України) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до ст. 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно частини першої ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Відповідно до частини третьої цієї статті земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до пунктів б) та д) частини першої ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно частини першої ст. 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої ст. 24 Закону № 3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Отже, містобудівна документація на місцевому рівні має розроблятися з урахуванням наявних даних Державного земельного кадастру, тобто, відомості з Державного земельного кадастру є первинними по відношенню до містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до частини п`ятої ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно частини першої ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Згідно з абзацом першого частини другої цієї статті фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України Про адміністративні послуги .

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Згідно частини четвертої цієї статті підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Згідно з частиною шостої цієї статті надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку про те, що підставами для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Водночас у разі відсутності вказаних вище підстав у спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури виникає обов`язок видати заявнику містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачам відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень з двох підстав:

- поданням неповного пакету документів, який визначено частиною 3 статті 29 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , а саме: відсутністю: зазначених намірів необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1: 2000;

- невідповідністю намірів забудови земельних ділянок вимогам містобудівної документації, оскільки земельні ділянки за функціональним призначенням відноситься до території зелених насаджень загального користування та зони охоронюваного ландшафту.

Щодо невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки, земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території зелених насаджень загального користування та зони охоронюваного ландшафту, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Частиною першою статті 15 зазначеного Закону встановлено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема: цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); відомості про обмеження у використанні земельних ділянок.

Статтею 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Як вбачається з витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.02.2020 №НВ-0004588682020 та №НВ-0004588692020: цільове призначення земельних ділянок: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва; категорія земель: земля житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Тобто, відомості, зазначені в Державному земельному кадастрі та які є первинними по відношенню до містобудівної документації на місцевому рівні, узгоджуються з намірами забудови, заявленими позивачами, а саме: забудови зблокованих житлових будинків.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на те, що земельні ділянки щодо яких позивачі хочуть отримати містобудівні умови та обмеження забудови за функціональним призначенням відносяться до території зелених насаджень загального користування та зони охоронюваного ландшафту не узгоджуються з даними Державного земельного кадастру, відомості якого є офіційними.

Крім того, відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 16 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Тобто, наведене додатково підтверджує, що дані Державного земельного кадастру є первинними офіційними даними для цілей формування як містобудівної документації, так і для формування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Окрім того, відповідно до проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , попередньому власнику гр. ОСОБА_3 , розробленого в 2002 році (копія якого наявна в матеріалах справи), на час обстеження земельної ділянки було встановлено, що земельна ділянка знаходиться в зоні малоповерхової житлової забудови.

Згідно з даними проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 (відведення здійснювалось в 1999 році попередньому власнику гр. ОСОБА_4 ), ділянка межує з приватними земельними ділянками та землями загального користування, які використовуються як проїзд. Земельну ділянку передбачено відвести у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель.

Відповідно до відкритих даних, 14.12.2015 відповідач видав Містобудівні умови №924/15/12-3/009-15 для будівництва житлового будинку власнику земельної ділянки: по АДРЕСА_3 . Вказана земельна ділянка, як свідчать матеріали справи, знаходиться поряд з земельними ділянками позивачів.

Як вбачається з вказаних Містобудівних умов №924/15/12-3/009-15 цільове призначення земельної ділянки по АДРЕСА_3 визначене - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, землі житлової забудови - згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державним актом на право власності на земельну ділянку від 07.03.2003 №02-7-00039.

Водночас відповідно до пунктів 8 та 9 Містобудівних умов №924/15/12-3/009-15 від 14.12.2015, при видачі таких умов, враховано Генплан, концепцію стратегічного розвитку міста Києва (перша стадія Генерального плану розвитку міста Києва його приміської зони до 2025 року), затверджену рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 №35/4847, відповідно до яких, функціональне призначення цієї земельної ділянки - територія зелених насаджень загального користування (відповідно до Генплану) та територія садибної забудови (відповідно до Концепції).

Отже, надання Містобудівних умов №924/15/12-3/009-15 від 14.12.2015 на земельну ділянку по АДРЕСА_3 , яка є сусідньою ділянкою по відношенню до земельних ділянок позивачів, підтверджує можливість використання земельних ділянок для будівництва житлових будинків, які відповідно до Генплану, віднесено до функціонального призначення - територія зелених насаджень.

Також правильним є висновок суду першої інстанції, що у листі відповідача від 31.05.2021 №570 всупереч абзацу п`ятому частини четвертої ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не наведено обґрунтування підстав відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а саме: якій містобудівній документації суперечать наміри забудови позивачів.

З огляду на викладене, відмова відповідача з посиланням на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є безпідставною.

Що стосується висновків відповідача про поданням позивачами неповного пакету документів, який визначено частиною 3 статті 29 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , то колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 3 статті 29 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельні ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земель кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідне частини восьмої статті 9 Закону України Про адміністративні послуги .

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Відповідно до частини 4 статті 29 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Надання позивачами повного пакету документів, які визначені частиною 1 статі 29 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема, в їх складі викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000, підтверджується Описом документів від 06.05.2021, який надано до ЦНАП та копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України Про адміністративні послуги , видача містобудівних умов та обмежень відноситься до адміністративних послуг.

Згідно зі статтею 9 цього Закону, адміністративні послуги надаються суб`єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг.

Частиною 8 статті 26-1 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що інформація та документи, надіслані заявниками в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, отримання послуг, визначених цим Законом, вважаються отриманими у день надходження, а у разі подання такої інформації та документів у неробочий час робочого, неробочий день, святковий або вихідний день - у перший робочий день, наступний за днем подання.

Отже, документи, подані позивачами через ЦНАП, вважаються отримані відповідачем у день їх надходження, а саме 06.05.2021.

Тож, доводи Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо неподання позивачами повного пакету документів, а саме: викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000, спростовуються викладеним.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач в особі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) під час судового розгляду справи не довів правомірність відмови у наданні позивачам містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2, затверджене наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.05.2021 №570, а тому таке рішення підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки рішення відповідача про відмову у видачі позивачам містобудівних умов та обмежень визнано протиправним, а інші підстави для відмови у наданні Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивачам містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки відсутні, то позовна вимога про зобов`язання відповідача видати позивачам містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва зблокованих житлових будинків на земельних ділянках по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 підлягає задоволенню.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, про те, оскаржуваним рішенням Департаменту не порушуються права позивачів колегія суддів відхиляє, оскільки відмова Департаменту у наданні містобудівних умов позивачам за своєю суттю порушує право приватної власності на вільне використання та розпорядження своєю власністю, як це передбачено ст. 41 Конституції України та положеннями Цивільного кодексу України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо застосування норм матеріального та процесуального права.

Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі Гарсія Руїз проти Іспанії , Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.241,242,310,316,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.21 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 09 лютого 2022 року

Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька судді:О.Є. Пилипенко Я.М. Собків