Ухвала

від 09.02.2022 по справі 640/25913/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25913/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

09 лютого 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Собків Я.М., суддів - Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метмаш-Сервіс" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ

Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та недотримання норм встановлених ст.298 КАС України.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління Державної податкової служби в м. Києві надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вказані клопотання не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року після спливу строку на апеляційне оскарження, оскільки апеляційна скарга подана лише 20 . 10.2021 року.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що апелянт первинно звернувся до суду з апеляційною скаргою 05.05.2021 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 31 травня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з недотриманням п.1ч.5ст.296 КАС України, та в подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що не подання апеляційної скарги у зв`язку з неможливістю сплати судового збору є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.

Слід зазначити, що ДПС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи Пономарьов проти України Європейський Суд з прав людини зазначив, що Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків .

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Та обставина, що відповідач звернувся з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 295 КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15 травня 2018 року, № 822/276/17 від 07 червня 2018 року.

При цьому, слід зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 N 708/11/13-10 з посиланням на практику Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися не в разі будь якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо судом у прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подача позову з недодержанням правил підсудності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 02.12.2015 справа № 6-895цс15.

У поданому клопотанні апелянт просить продовжити строк для усунення недоліків, з приводу чого колегія судді зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги.

Як вбачається з клопотання, апелянт не зазначає коли з`явиться можливість виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції, а лише просить продовжити строк до певної дати.

При цьому, згідно ч.1 статті 118 КАС України процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такий строк не визначений встановлюється судом.

За статтею 169 КАС України такий строк визначений законом та не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на не затягуванні процесу та розумності строку розгляду справи.

Станом на 09 лютого 2022 року Головне управління ДПС у м. Києві недоліки апеляційної скарги не усунуто, а саме: не сплачено судовий збір.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, колегія суддів , -

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метмаш-Сервіс" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Я.М. Собків

суддя Я.Б. Глущенко

суддя Л.Т. Черпіцька