Рішення

від 09.02.2022 по справі 495/8462/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/8462/21

Номер провадження 2/495/126/2022

09 лютого 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Боярського О.О.,

за участі секретаря судових засідань Рачицької І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

11.10.2021 року представник позивачки ОСОБА_1 , - адвокат Холудєєв Б.Є., звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить суд, визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), додатковий строк - 3 (три) місяці, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свою заяву позивачка ОСОБА_1 , обґрунтовує зокрема тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка залишила заповіт на її ім`я. Вказаний заповіт за життя спадкодавця не був змінений і скасований.

За життя спадкодавцеві - ОСОБА_3 , належало майно, а саме: земельна ділянка площею 6,25 га., що розташована на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, (кадастровий номер 5120884200:01:002:0042), яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого 24.11.2014 року ОСОБА_4 , державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори, за реєстровим № 4775.

Як зазначає, позивачка - ОСОБА_1 , про існування заповіту, вона дізналася на початку жовтня 2021 року, від Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, представник якої повідомив про те, що приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Іваницьким О.Ю., було направлено запит щодо надання інформації про заповіт складеного ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки, так як ним було заведено спадкову справу після померлої ОСОБА_3 ..

Позивачка - ОСОБА_1 , зазначає, що їй не було відомо про факт смерті ОСОБА_3 .. Крім того 04.09.2021 року вона звернулась до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Іваницького О.Ю., з заявою про прийняття спадщини за заповітом, але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки позивачка пропустила строк для прийняття спадщини.

Як зазначає позивачка - ОСОБА_1 , спадкоємцем на спадщину за законом є рідний брат померлої, ОСОБА_2 .

У зв`язку з вищезазначеним позивачка була змушена звернутися до суду з відповідним позовом, задля захисту свої прав та інтересів. (а.с.1-2)

Процесуальні дії.

Одночасно з позовною заявою, 11.10.2021 року представник позивачки ОСОБА_1 , - адвокат Холудєєв Б.Є., звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, в якому просив суд витребувати від приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Іваницького Олексія Юрійовича копію спадкової справи до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.11-12)

Ухвалою суду від 13.10.2021 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, та задоволено клопотання представника позивачки ОСОБА_1 , - адвоката Холудєєва Б.Є., про витребування доказів, а саме:

- витребувано від приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Іваницького Олексія Юрійовича копію спадкової справи до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.17-18)

10.01.2022 року представника позивачки ОСОБА_1 , - адвокат Холудєєв Б.Є., подав до суду заяву, відповідно до якої просив суд закрити підготовче провадження по справі та призначити справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 11.01.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання призначене на 09.02.2022 року сторони не з`явились.

02.02.2022 року представник позивачки ОСОБА_1 , - адвокат Холудєєв Б.Є., подав до канцелярії суду заяву, відповідно до якої просив суд задовольнити вищезазначений позов, також просив суд розглядати справу за відсутності сторони.

10.01.2022 року відповідач - ОСОБА_2 , подав до суду заяву, відповідно до якої зазначив, що проти задоволення позовних вимог заявлених гр. ОСОБА_1 , не заперечує.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вимогами ч.3 ст. 12 , ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла спадкодавець - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 26.01.2021 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 135, яка залишила заповіт на ім`я позивачки. (а.с.5)

На початку жовтня 2021 року позивачці - ОСОБА_1 , стало відомо про існування заповіту, який був посвідчений 12 травня 2016 року ОСОБА_5 , секретарем Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, згідно якого спадкодавець - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зробила таке розпорядження:

- належне мені майно на день моєї смерті, а саме належну мені земельну ділянку розміром 6,85 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5120884200:01:002:0042, і належить мені на праві власності я заповідаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.6)

З витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.11.2014 року (Індексний номер витягу: 29865553), вбачається, що спадкодавцеві - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 4775, виданий 21.11.2014 року, видавник: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області, належить земельна ділянку розміром 6,85 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5120884200:01:002:0042. (а.с.9)

З копії спадкової справи № 49/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , вбачається наступне.

04.10.2021 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Іваницького О.Ю., з заявою про прийняття спадщини за заповітом. (а.с.30)

З відповіді приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Іваницького О.Ю., від 04 жовтня 2021 року, вбачається, що позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки позивачкою було пропущено встановлений законом строк щодо прийняття спадщини.

У зв`язку з вищезазначеним нотаріусом, було рекомендовано позивачці звернутися до суду задля захисту її інтересів. (а.с.10)

Позивача вказує, що пропустила визначений законодавством строк в 6 місяців для прийняття спадщини, у зв`язку з тим, що не була обізнана про існування заповіту, складеного спадкодавцем на її ім`я.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15 , 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст.ст. 1220 , 1221 , 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Ст. 1270 ЦК України обумовлено строк для прийняття спадщини - шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини

На підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Так, правила вказаної норми можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7від 30травня 2008р. Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України . Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно вищезазначеного пункту Постанови Пленуму Верховного Суду України, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270ЦК для прийняття спадщини.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17.10.2018 року, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України , для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС №565/1145/17 від 26.06.2019 року, вирішуючи Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Висновки за результатами розгляду справи

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки позивач є спадкоємцем за заповітом, та враховуючи те, що відповідач - ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог не заперечував, строк подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори позивачка пропустила з поважних причин, пропущений нею строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, у зв`язку з чим суд вважає за доцільним задовольнити позов та поновити їй строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 49, 200, 206, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податку: НОМЕР_1 , додатковий строк - 3 місяці, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Боярський