Постанова
від 02.02.2022 по справі 909/83/19
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2022 р. Справа №909/83/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.,

Суддів: Кордюк Г. Т.,

Желік М. Б.

за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області вих..№9-9-0.6-4076/0/2-21 від 15.07.2021 (вх. № 01-05/2418/21 від 19.07.2021) та П`ядицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області вих..№357/02-32/20 від 14.07.2021 (вх. № 01-05/2424/21 від 19.07.2021)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2021 (повний текст рішення виготовлено 25.06.2021, колегія суддів у складі: головуючого судді Рочняк О.В, судді Фанда О.М. та Шкіндер П.А)

у справі № 909/83/19

за позовом : Івано-Франківської обласної прокуратури, м. Івано-Франківськ,

в інтересах держави в особі :

позивача 1: Національної академії аграрних наук України, м. Київ

позивача 2: Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, м. Івано-Франківськ

до відповідача 1 : Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

до відповідача 2 : П`ядицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, с.П`ядики , Коломийського району , Івано-Франківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - КП "Сільськогосподарське підприємство "Добробут Захід" П`ядицької сільської ради ОТГ, с.Мала Камянка, Коломийського району, Івано-Франківської області

про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 9-632/15-18-СГ від 24.09.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі П`ядицькій сільській раді об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області 34 земельних ділянок та скасування їх запису про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно П`ядицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області.

за участю представників сторін:

від прокуратури: прокурор Грабар В.Б.

від позивача: Бакун А.Ю. - адвокат (довіреність №11-4/2 від 21.01.2021);

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Святненко С.В. - адвокат (ордер серія ІФ №016175 від 26.10.2021), Гайдейчук П.П. (в порядку самопредставництва);

від третьої особи: Святненко С.В. - адвокат (ордер серія ІФ №016176 від 26.10.2021), Гайдейчук У.Ф. (в порядку самопредставництва).

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції :

прокуратура Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України та Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та П"ядицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 9-632/15-18-СГ від 24.09.2018 " Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі П"ядицькій сільській раді об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області 34 земельних ділянок та скасування їх запису про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно П`ядицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2021 позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 9-632/15-18-СГ від 24.09.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі П"ядицькій сільській раді об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області 32 земельних ділянок з кадастровими номерами:

- 2623283700:03:001:0003 площею 40,0407 га; - 2623283700:02:001:0170 площею 26,2909 га;

- 2623283700:03:001:0005 площею 41,1915 га; - 2623283700:03:001:0002 площею 14,63 га;

- 2623283700:02:003:0002 площею 40,5168 га; - 2623283700:02:002:0127 площею 27,9586 га;

- 2623283700:02:002:0126 площею 9,9928 га; - 2623283700:02:002:0125 площею 121,8093 га;

- 2623283700:03:001:0001 площею 35,9475 га; - 2623283700:02:003:0003 площею 59,8676 га;

- 2623283700:03:001:0004 площею 37,9879 га; - 2623280200:02:005:2003 площею 0,434 га;

- 2623280200:02:005:2006 площею 42,2654 га; - 2623280200:02:005:2007 площею 12,3985 га;

- 2623280200:02:005:2008 площею 3,0646 га; - 2623280200:02:005:2010 площею 15,9214 га;

- 2623280200:02:001:1000 площею 13,5787 га; - 2623280200:02:003:0026 площею 12,4399 га;

- 2623280200:02:002:0002 площею 33,8018 га; - 2623280200:02:003:0024 площею 12,614 га;

- 2623280200:02:003:0023 площею 22,1383 га; - 2623280200:02:002:0001 площею 42,9316 га;

- 2623280200:02:003:0028 площею 24,4144 га; - 2623280200:02:003:0027 площею 37,3025 га;

- 2623280200:02:003:0025 площею 1,8867 га; - 2623280200:02:002:0003 площею 88,3336 га;

- 2623280200:02:005:2009 площею 146,1542 га; - 2623280200:02:003:0001 площею 24,8574 га;

- 2623280200:02:005:2000 площею 61,413 га; - 2623280200:02:005:2002 площею 32,2947 га;

- 2623280200:02:005:2001 площею 28,4163 га; - 2623280200:02:005:2004 площею 4,1804 га.

Скасовано записи про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно П"ядицької сільської ради об"єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області на земельні ділянки з кадастровими номерами:

- 2623283700:03:001:0003 площею 40,0407 га номер запису про право власності 28082829 від 25.09.2018;

- 2623283700:02:001:0170 площею 26,2909 га, номер запису про право власності 28090674 від 25.09.2018;

- 2623283700:03:001:0005 площею 41,1915 га, номер запису про право власності 28083301 від 25.09.2018;

- 2623283700:03:001:0002 площею 14,63 га, номер запису про право власності 28094162 від 25.09.2018;

- 2623283700:02:003:0002 площею 40,5168 га, номер запису про право власності 28093015 від 25.09.2018;

- 2623283700:02:002:0127 площею 27,9586 га, номер запису про право власності 28090981 від 25.09.2018;

- 2623283700:02:002:0126 площею 9,9928 га, номер запису про право власності 28091341 від 25.09.2018;

- 2623283700:02:002:0125 площею 121,8093 га, номер запису про право власності 28092455 від 25.09.2018;

- 2623283700:03:001:0001 площею 35,9475 га, номер запису про право власності 28090567 від 25.09.2018;

- 2623283700:02:003:0003 площею 59,8676 га, номер запису про право власності 28093316 від 25.09.2018;

- 2623283700:03:001:0004 площею 37,9879 га, номер запису про право власності 28083623 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:005:2003 площею 0,434 га, номер запису про право власності 28089924 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:005:2006 площею 42,2654 га, номер запису про право власності 28089481 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:005:2007 площею 12,3985 га, номер запису про право власності 28089440 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:005:2008 площею 3,0646 га, номер запису про право власності 28089406 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:005:2010 площею 15,9214 га, номер запису про право власності 28085888 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:001:1000 площею 13,5787 га, номер запису про право власності 28083899 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:003:0026 площею 12,4399 га, номер запису про право власності 28084705 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:002:0002 площею 33,8018 га, номер запису про право власності 28084346 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:003:0024 площею 12,614 га, номер запису про право власності 28084937 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:003:0023 площею 22,1383 га, номер запису про право власності 28085266 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:002:0001 площею 42,9316 га, номер запису про право власності 28084497 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:003:0028 площею 24,4144 га, номер запису про право власності 28085459 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:003:0027 площею 37,3025 га, номер запису про право власності 28085606 від 24.09.2018;

- 2623280200:02:003:0025 площею 1,8867, номер запису про право власності 28164051 від 28.09.2018;

- 2623280200:02:002:0003 площею 88,3336 га, номер запису про право власності 28084160 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:005:2009 площею 146,1542 га, номер запису про право власності 28086155 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:003:0001 площею 24,8574 га, номер запису про право власності 28093131 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:005:2000 площею 61,413 га, номер запису про право власності 28085174 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:005:2002 площею 32,2947 га, номер запису про право власності 28090489 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:005:2001 площею 28,4163 га, номер запису про право власності 28090403 від 25.09.2018;

- 2623280200:02:005:2004 площею 4,1804, номер запису про право власності 28089520 від 25.09.2018.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на користь Івано-Франківської обласної прокуратури - 31696 (тридцять одну тисячу шістсот дев"яносто шість) гривень 50 коп. судового збору. Стягнуто з П`ядицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області на користь Івано-Франківської обласної прокуратури - 31696 (тридцять одну тисячу шістсот дев"яносто шість) гривень 50 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що спірні земельні ділянки належать до особливо цінних земель державної форми власності, закріплені за Національною академією агарних наук України, в установленому статтею 150 ЗК України порядку у землекористувача не вилучались, відсутності доказів добровільної відмови від права постійного користування земельними ділянками НААН України, відтак наказ Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 9-632/15-18-СГ від 24.09.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі П"ядицькій сільській раді об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області вказаних 32 земельних ділянок порушує права Національної академії аграрних наук України щодо володіння, користування чи розпорядження належним їй земельними ділянками.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи :

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Апеляційна скарга надійшла до Західного апеляційного господарського суду 19.07.2021.

Апелянт зазначає, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Звертає увагу на те, що ні НААН України, ні Прикарпатська ДСДС не повідомили причин, які перешкоджають їм самостійно захистити свої інтереси. Твердження прокурора про те, що спірні земельні ділянки мають статус особливо цінних та належать на праві постійного користування Прикарпатській ДСДС, є помилковими. Зазначає, що порядок вилучення земельних ділянок та надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено відповідними статтями 123, 149 ЗК України. Оскільки з 01.01.2013 повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності передано Держгеокадастру та його територіальними органам, у 2013 році відбулося формування спірних земельних ділянок шляхом інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності. Прикарпатська ДСДС не є належним користувачем спірних земельних ділянок з огляду на те, що таке право, відповідно до вимог чинного законодавства, у неї не виникло. Прокурор обґрунтовує правомірність користування Прикарпатською ДСДС спірними земельними ділянками актом прийняття-передачі земельних ділянок від 26.09.2014 на виконання постанови Президії НААН України №18 від 25.09.2014, яким ДПДГ "П`ядицьке" передано Прикарпатській ДСДС земельні ділянки загальною площею 1280,9 га, а також посилається на довідки про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6-зем). Однак, посилання на дані документи є безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідно до норм ЗК України не є правовстановлюючими документами та не підтверджують жодного права. Звертає увагу на те, що згідно з пунктом 59 статуту Національної академії аграрних наук України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 315 (постанова втратила чинність на підставі Постанови КМУ №752 від 26.10.2016), президія в установленому порядку, зокрема, погоджує вилучення та надання земельних ділянок, закріплених за академією, науковим та іншим установам, підприємствам та організаціям, що перебувають у її віданні, в установленому законодавством порядку. Таким чином, Президія НААН України може лише погодити вилучення чи надання земельних ділянок, а не безпосередньо здійснювати таку передачу. Зазначає, що припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій є підставою припинення права користування землею. Згідно з офіційними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація Прикарпатської ДСДС (ЄДРПОУ 00704273) відбулась 29.03.1999 році. Відповідач звертає увагу на лист Державного агентства земельних ресурсів України "Щодо порядку оформлення права власності на земельну ділянку" від 03.04.2013 №5603/17/11-13, де зазначено, що потреба у переоформленні права постійного користування земельною ділянкою виникає у разі реорганізації суб`єкта господарювання, який використовує земельну ділянку на підставі державного акта та право постійного користування землею.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням П`ядицька сільська рада об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

При цьому, апелянт зазначив, що позивачі мають всі повноваження на здійснення самостійного захисту, а відтак немає необхідності у представництві інтересів прокурора у даній справі; позивачами не підтверджено право постійного користування спірними земельними ділянками відповідними документами; такими документами не є проєкти внутрігосподарського землеустрою. Таким чином, позивачем не надано доказів, що спірні земельні ділянки входили до складу земель проекту внутрішньогосподарського землеустрою 1984 року, оскільки в ньому зазначено лише загальні площі земель землекористування; позивачу досконально не відомо хто саме неправомірно використовував (без правовстановлюючих документів на землю) в період з 2014 по 2018 роки спірні земельні ділянки і чи вони перебували у складі земель неналежних землекористувачів. Також оспорюваний наказ Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області містить конкретні приписи про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність; звернений до окремої юридичної особи П"ядицької сільської ради ОТГ; застосований одноразово і вичерпав свою дію після реалізації, шляхом підписання акту приймання-передачі земельних ділянок і подальшої реєстрації права власності на них за П"ядицькою ОТГ в особі П`ядицької сільської ради ОТГ.

У відзивах позивач та прокурор заперечили проти доводів апелянтів, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Прокурор зазначив, що звернення прокурора з позовом до суду з метою захисту інтересів держави полягає у недопущенні вилучення з державної власності особливо цінних земель сільськогосподарського призначення, які згідно вимог ст.ст.149, 150 Земельного Кодексу України мають особливий, захищений державою статус та порядок використання та нездійсненні захисту інтересів держави установами, які відповідно до чинного законодавства володіють, розпоряджаються та користуються спірними земельними ділянками. Вказав, що спірні земельні ділянки з 1956 року постійно знаходилися в користуванні державних установ, правонаступником яких є Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН України та відносилися до державної форми власності; спірні земельні ділянки з державної власності в комунальну не передавалися, НААН України від вказаних ділянок не відмовлялася; земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів П"ядицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області та не можуть відноситися до земель комунальної власності; зміну меж населеного пункту у встановленому Законом порядку не проведено. Таким чином, прийняття Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області наказу №9632/15-18-СГ від 24.09.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" та акту приймання - передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 24.09.2018, проведення державної реєстрації оспорюваних земельних ділянок суперечить вимогам чинного законодавства України.

Позивач вказав, що НААН України має особливий статус, який передбачено чинним законодавством України; НААН України закріпила за своїми науковими установами та організаціями на праві оперативного управління державне майно та на праві постійного користування землі, які надані державою; установою НААН України на території Івано-Франківської області є Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН; відповідно до розробленого Інститутом землевпорядкування 13.06.1985 проекту внутрішньогосподарського землекористування для Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції Коломийського району Івано-Франківської області, погодженого у встановленому порядку та затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів 21 січня 1986 року, за Івано-Франківською обласною дослідною станцією закріплено землі на території Коломийського району; спірні землі відносяться до земель сільськогосподарського призначення, перебували в постійному користуванні державної установи, такі ділянки є державною власністю та не могли бути передані в комунальну власність; доказів припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, що належать НААН, матеріали справи не містять; у технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель міститься довідка інституту землеустрою про те, що на цих двох спірних ділянках землі є особливо цінні землі сільськогосподарського призначення; приймаючи рішення про затвердження технічної документації і визнання цих земельних ділянок комунальною власністю.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Представник третьої особи навів свої доводи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Позивач та прокурор у судовому засіданні заперечили проти скасування рішення суду першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вирішуючи питання щодо наявності у прокурора права на звернення до господарського суду з даним позовом, колегією суддів враховано таке.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За частиною 3 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах № 924/1237/17 і № 822/1169/17.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор, звертаючись із позовом наголошував, що підставою для звернення до суду прокуратури області стало порушення інтересів держави в особі Національної академії аграрних наук України спричинених порушенням відповідача встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній власності.

Як зазначив прокурор, позивачам було відомо про вибуття земель ще з 2018 року, однак жодних дій вчинено ними не було.

Таким чином, оскільки уповноваженим органом своєчасних заходів щодо оскарження у судовому порядку спірного наказу не було вжито, а незаконне вибуття земель призвело до порушення інтересів держави, у прокурора відповідно з`явились підстави для звернення до суду з позовом.

В частині посилання скаржника на розумність строків , які мають бути надані позивачам для самостійного звернення до суду, слід врахувати позицію Верховного суду від 20.01.2021 року.

У даних конкретних обставинах слід врахувати, що спір у цій справі виник щодо особливо цінних земель, тобто земель, яким державою, через їх характеристики надається особливий статус. Такі землі задовольняють публічний інтерес та підлягають підвищеній охороні, а тому у разі виявлення правопорушень при розпорядженні такими землями, усі уповноважені органи, зокрема, і прокурор, зобов`язані діяти невідкладно. Тому часовий проміжок, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав до позивачі та поданням позову у даній справі не є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

Відповідно до оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №9-632/15-18-С від 24.09.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передано П"ядицькій сільській раді об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1827,8786 га, які розташовані за межами населених пунктів П`ядицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, згідно з актом приймання-передачі (т.1, а.с. 46).

Як вбачається з акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 24.09.2018, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області відповідно до наказу Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 24.09.2018 №9-632/15-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передає із державної власності, а П"ядицька сільська рала об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області приймає у комунальну власність П"ядицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області земельні ділянки згідно з додатком. Цей акт разом із вказаним наказом є підставою для реєстрації права на вказані у додатку земельні ділянки, комунальної власності П"ядицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області (т.1, а.с 47).

У додатку до акту прийому - передачі від 24.09.2018 визначено перелік земельних ділянок (167 ділянок) загальною площею 1827,8786 га, які передано у комунальну власність ОТГ, в т.ч. 34 ділянки, передачу яких у комунальну власність оспорює позивач (т.1, а.с. 48-70).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.11.2018, на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 24.09.2018 за П"ядицькою сільською радою об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, в т.ч.:- 2623283700:03:001:0003 площею 40,0407 га, - 2623283700:02:001:0170 площею 26,2909 га, - 2623283700:03:001:0005 площею 41,1915 га, - 2623283700:03:001:0002 площею 14,63 га, - 2623283700:02:003:0002 площею 40,5168 га, - 2623283700:02:002:0127 площею 27,9586 га, - 2623283700:02:002:0126 площею 9,9928 га, - 2623283700:02:002:0125 площею 121,8093 га, - 2623283700:03:001:0001 площею 35,9475 га, - 2623283700:02:003:0003 площею 59,8676 га, - 2623283700:03:001:0004 площею 37,9879 га, - 2623280200:02:005:2003 площею 0,434 га, - 2623280200:02:005:2006 площею 42,2654 га, - 2623280200:02:005:2007 площею 12,3985 га, - 2623280200:02:001:2000 площею 11,2333 га, - 2623280200:02:001:2001 площею 15,6285 га, - 2623280200:02:005:2008 площею 3,0646 га, - 2623280200:02:005:2010 площею 15,9214 га, - 2623281200:02:001:1000 площею 13,5787 га, - 2623281200:02:003:0026 площею 12,4399 га, - 2623281200:02:002:0002 площею 33,8018 га, - 2623281200:02:003:0024 площею 12,614 га, - 2623281200:02:003:0023 площею 22,1383 га, - 2623281200:02:002:0001 площею 42,9316 га, - 2623281200:02:003:0028 площею 24,4144 га, - 2623281200:02:003:0027 площею 37,3025 га, - 2623281200:02:003:0025 площею 1,8867 га, - 2623281200:02:002:0003 площею 88,3336 га, - 2623280200:02:005:2009 площею 146,1542 га, - 2623283700 : 02:003:0001 площею 24,8574 га, - 2623280200:02:005:2000 площею 61,413 га, - 2623280200:02:005:2002 площею 32,2947 га, - 2623280200:02:005:2001 площею 28,4163 га, - 2623280200:02:005:2004 площею 4,1804 га (т.1, а.с. 71-173).

Згідно з додатком до наказу Міністерства Радгоспів Української РСР №195 від 18 травня 1956 року "Про передачу радгоспів Міністерства радгоспів УРСР в систему Міністерства сільського господарства УРСР Міністерства промисловості продовольчих товарів УРСР і Міністерства вищої освіти УРСР" відповідно до Постанови ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 10 травня 1956 року "Про заходи по поліпшенню роботи науково- дослідних установ по сільському господарству" радгосп "Коломийський" передано Станіславській державній сільськогосподарській дослідній станції Станіславської області (т.1, а.с.185-187).

Відповідно до архівної довідки Державного архіву Івано-Франківської області №0118-34 від 11.02.2005, згідно з постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 14.02.1956 №253 на території Станіславської області на базі радгоспу «Коломийський» Міністерства радгоспів УРСР була створена Станіславська державна сільськогосподарська дослідна станція (т.1. а.с. 188).

Постановою Ради Міністрів Української РСР №112 від 10 березня 1983 року "Про організацію Івано-Франківської науково-дослідної станції хрестоцвітих культур Міністерства сільського господарства Української РСР" у відповідності з дозволом Ради Міністрів СРСР від 11.02.1983 створено Івано-Франківську науково -дослідну станцію хрестоцвітих культур Міністерства сільського господарства Української РСР на базі відділу селекції, насінництва і технології вирощування ріпака Науково-дослідного інституту сільського господарства Нечорноземної зони Української РСР і радгоспу "Перемога" Міністерства плодоовочевих господарств Української РСР; передано радгосп «Перемога» з підпорядкуванням Міністерства плодоовочевих господарств УРСР у відання Міністерства сільського господарства УРСР станом на 1 січня 1983 року (т.1 а.с. 190-191).

Згідно з наказом Міністерства сільського господарства УРСР № 76 від 23 березня 1983 року "Про організацію Івано-Франківської науково-дослідної станції хрестоцвітних культур" організовано Івано-Франківську науково-дослідну станцію хрестоцвітних культур на базі відділу селекції, насінництва, і технології вирощування ріпака Науково-дослідного Інституту сільського господарства Нечорноземної зони УРСР; прийнято у встановленому порядку, станом на 1 січня 1983 року землі радгоспу «Перемога» Міністерства плодоовочевого господарства УРСР і створено дослідне господарство «Перемога» , підпорядкувавши його дослідній станції (т.1 а.с. 192-193).

Постановою президії Верховної Ради Української РСР "Про статус Української академії аграрних наук" № І370-ХІІ від 29 липня 1991 року встановлено, що Українська академія аграрних наук є самоврядною організацією, яка входить до складу агропромислового комплексу республіки. Академія діє на основі законів Української РСР та власного Статуту і разом з Академією наук Української РСР забезпечує розвиток фундаментальних досліджень, здійснює підготовку наукових кадрів та спеціалістів вищої кваліфікації; закріплено за Українською академією аграрних наук землю, всі основні фонди та інше державне майно, що знаходиться в розпорядженні її установ. Порядок володіння та використання їх визначається виключно Президією академії (т.1. а.с. 194-195).

Наказом Української академії аграрних наук №103 від 15.04.1992 "Про використання основних та обігових фондів наукових установ, господарств, підприємств та організацій, що входять до складу Української академії аграрних наук" на підставі Закону України "Про основи державної політики в сфері науки й науково- технічної діяльності", Земельного кодексу України та постанови президії Верховної Ради Української РСР "Про статус Української академії аграрних наук": закріплено за науковими установами, господарствами, підприємствами і організаціями землю, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, техніку та інші основні засоби станом на 1 січня 1992 року згідно додатком; зобов`язано генеральних директорів науково - виробничих об`єднань, директорам інститутів, дослідних станцій, філіалів, господарств суворо дотримуватися положень Земельного кодексу України, згідно з якими, в т.ч.: не допускається передача у колективну та приватну власність земель наукових і навчальних закладів, дослідних, елітно-насінницьких та насінницьких господарств, забороняється вилучення земель сільськогосподарських та науково- дослідних установ і навчальних закладів для несільськогосподарських потреб, а також вилучення для будь-яких цілей земель дослідних полів, забороняється вилучення земель місцевими органами влади без згоди на те землеволодільця або землекористувача; встановлено, що вилучення земель для різних потреб керівники науково-дослідних установ, господарств та підприємств можуть здійснювати тільки з дозволу Президії Академії (т.1, а.с. 196-199).

Постановою президії Української академії аграрних наук протокол №13 від 26 листопада 1998 року "Про впорядкування мережі наукових установ Української академії аграрних наук", з метою оптимізації мережі наукових установ УААН, оперативного керівництва, концентрації та більш ефективного використання наявного наукового потенціалу постановлено створити Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва з правом юридичної особи на базі Інституту хрестоцвітих культур, Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції та Прикарпатського відділення Інституту агроекології та біотехнології, які ліквідувати. Організації, які входили до мережі зазначених установ, що ліквідуються, підпорядкувати новоствореному інституту (т.1 а.с. 200-201).

Наказом Української академії аграрних наук №18 від 21.02.2003 "Про назву дослідних господарств Івано-Франківського інституту АПВ УААН затверджено назву дослідного господарства Івано-Франківського інституту АПВ УААН: "Державне дослідне господарство "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва УААН, підпорядкувавши його безпосередньо цьому інституту; затверджено назву дослідного господарства Коломийської дослідної станції Івано-Франківського інституту АПВ УААН: "Державне дослідне господарство "П`ядицьке" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва УААН, підпорядкувавши його безпосередньо цьому інституту (т.1, а.с. 202).

Указом Президента України №8/2010 від 06.01.2010 надано Українській академії аграрних наук статус національної та перейменовано її в Національну академію аграрних наук України.

Відповідно до наказу Національної академії аграрних наук України № 69 від 07 вересня 2010 року "Про найменування установ, підприємств та організацій Національної академії аграрних наук України, визначено найменування наукових установ, підприємств та організацій, що входять до сфери управління Національної академії аграрних наук України згідно з додатком; визначено, що установи, підприємства і організації Національної академії аграрних наук України є правонаступниками в частині майна, землі, майнових прав і зобов»язань установ, підприємств і організацій, що входили до відання Української академії аграрних наук (т.1 а.с. 203-204).

Згідно з додатком до вищевказаного наказу, визначено перелік наукових установ, підприємств та організацій, що входять до складу Національної академії аграрних наук України, в т.ч. Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (п.240), до мережі якого входять: Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (п.241); державне підприємство «Дослідне господарство «П»ядицьке» Івано-Франківського Інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України» (п.242); державне підприємство «Дослідне господарство «Перемога» Івано-Франківського Інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України» (п.243) (т.1 а.с. 205-206).

Наказом НААН України №267 від 25.10.2011 "Про реорганізацію Коломийської дослідної станції Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НААН", виданим на виконання Постанови Президії НААН від 18 травня 2011 року (протокол № 10) "Про оптимізацію мережі наукових установ Національної академії аграрних наук України", здійснено реорганізацію Коломийської дослідної станції Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України шляхом приєднання до Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України як наукового підрозділу. Припинено юридичну особу Коломийську дослідну станцію Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України. Встановлено, що Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва НААН є правонаступником майнових та немайнових прав, основних засобів і матеріальних цінностей, землі, майна та зобов"язань Коломийської дослідної станції Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НААН України (т.1, а.с. 207-208).

На виконання постанови Президії Національної академії аграрних наук від 18.05.2011 (протокол №10) "Про оптимізацію мережі наукових установ НААН, наказом Національної академії аграрних наук України №10 від 25.01.2012 "Про перейменування Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НААН" перейменовано Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України у Прикарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію, передавши її разом з мережею підприємств у безпосереднє підпорядкування Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України; затверджено найменування дослідної станції: Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України; встановлено, що Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України є науковою бюджетною установою державної форми власності з правами юридичної особи, безпосередньо підпорядковується Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, діє на підставі свого статуту і є правонаступником майнових та немайнових прав, основних засобів і матеріальних цінностей, землі, майна та зобов`язань Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України.

Також вищевказаним наказом підпорядковано Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України зі збереженням юридичної особи Державне підприємство «Дослідне господарство «Пядицьке» Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, затвердивши його найменування - Державне підприємство «Дослідне господарство «П»ядицьке» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України та Державне підприємство «Дослідне господарство «Перемога» Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України» , затвердивши його найменування - Державне підприємство «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» ; встановлено, що вказані господарства є юридичними особами державної форми власності, які здійснюють свою діяльність на засадах повного господарського розрахунку, діють на підставі свого статуту, і є правонаступниками землі, майна, майнових та немайнових прав та зобов`язань відповідно Державного підприємства «Дослідне господарство «П»ядицьке» Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України» та Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України» (т.1, а.с. 209-211).

Постановою президії Національної академії аграрних наук України від 26.02.2014 (протокол №2) "Про затвердження Порядку розгляду Національною академією аграрних наук України земельних питань" затверджено Порядок розгляду Національною академією аграрних наук України земельних питань; визначено, що постанова Президії від 21 грудня 2011 року (Протокол № 23) «Про затвердження Порядку надання документів для розгляду питань вилучення земель (припинення права постійного користування на землю) в установах, підприємствах та організаціях, що перебувають у відання НААН» вважати такою, що втратила чинність; постанова Президії від 21 грудня 2011 року (Протокол № 23) "Про затвердження Положення про комісію з розгляду майнових та земельних питань Президії Національної академії аграрних наук України" діє в частині, що не суперечить цій постанові (т.1, а.с. 219).

Відповідно до розділу 1 Порядку розгляду Національною академією аграрних наук України земельних питань, затвердженого постановою президії НААН від 26.02.2014 (протокол №2), земельні ділянки, які надані у постійне користування Національній академії аграрних наук України та організаціям, що віднесені до її відання, перебувають у державній власності. Порядок володіння, користування та розпорядження земельними ділянками визначається виключно президією в межах визначених повноважень. Президія приймає рішення із земельних питань в межах, визначених законодавством повноважень, в тому числі: надає згоду на вилучення земельних ділянок, надає згоду на встановлення права земельного сервітуту, приймає рішення (надає згоду) на вчинення інших дій, які стосуються земельних відносин, в межах наданих їй повноважень (т.1, а.с. 220-222).

Наказом Національної академії аграрних наук України №227 від 30.10.2014 "Про підпорядкування Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції та її мережі", прийнятого на виконання постанови Президії Національної академії аграрних наук України від 25.09.2014 (протокол №18) "Про зміну підпорядкування Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН":

- виведено Прикарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію Національної академії аграрних наук України разом з Державним підприємством «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» та Державним підприємством «Дослідне господарство «П»ядицьке» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» з підпорядкуванням Національної академії аграрних наук України і передано їх в підпорядкування Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України;

- затверджено такі найменування: Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00704273), Державне підприємство «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 25790150), Державне підприємство «Дослідне господарство «П»ядицьке» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 31774060);

- встановлено, що Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України є правонаступником землі, майна, майнових та немайнових прав та зобов»язань Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України; Державне підприємство «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» є правонаступником землі, майна, майнових та немайнових прав та зобов`язань Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» ; Державне підприємство «Дослідне господарство «П»ядицьке» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» є правонаступником землі, майна, майнових та немайнових прав та зобов`язань Державного підприємства «Дослідне господарство «П»ядицьке» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (т.1 а.с. 212-214).

Постановою Президії НААН України від 25 вересня 2014 року (протокол №18) "Про вилучення землі із землекористування ДП ДГ "П"ядицьке" Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН та передачу її в постійне користування Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції НААН" надано згоду на вилучення із землекористування ДП ДГ "П"ядицьке" Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН та передачу в постійне користування Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції НААН земельних ділянок площею 1845,272 га, з них:

- на території Малокам"янської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області 503,9 га;

- на території Великокам"янської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області 475,5 га;

- на території Годи-Добровідської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області 301,5 га;

- на території Коломийської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області 564,372 га.;

- зобов`язано Прикарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію НААН прийняти земельні ділянки за актом приймання-передачі та поставити їх на свій баланс;

- зобов`язано Прикарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію НААН та Державне підприємство "Дослідне господарство "П"ядицьке" Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН" внести зміни до державної статистичної звітності форми N 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності", а також здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с. 215-216).

Відповідно до акту прийняття-передачі земельних ділянок від 26.09.2014, комісія здійснила вилучення із землекористування ДПДГ "П"ядицьке" Прикарпатської ДСДС НААН та передачу в постійне користування Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції НААН земельні ділянки загальною площею 1280,9 га, з них:

- на території Малокам"янської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області 503,9 га;

- на території Великокам"ямської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області 475,5 га;

- на території Годи-Добровідської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області 301,5 га (т.1, а.с. 217-218).

Згідно з довідкою Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №1051/174-18 від 10.09.2018 "Про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6-зем)"станом на 01.01.2016 за ДП "П"ядицьке" обліковувалася земельні ділянки державної форми власності: по Великокам"янській сільській раді - загальною площею 475, 5 га; по Малокам"янській сільській раді - 503,9 га, по Годи-Добровідській сільській раді - 301, 5 га; (т.1, а.с. 223-224).

Вищевказане підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №10-9-0.331-6145/0/2-10 від 16.10.2018 (т.1, а.с. 228-229).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №0-9-0.331-30/0/2-19 від 02.01.2019 земельні ділянки з кадастровими номерами: 2623280200:02:005:2000, 2623280200:02:005:2003, 623280200:02:005:2008, 2623280200:02:005:2009 відносяться до агровиробничої групи ґрунтів - темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені глеюваті середньо суглинкові (шифр 45-д);

- 2623281200:02:003:0027, 2623281200:02:003:0028, 2623281200:02:003:0025, 2623281200:02:003:0023, 2623281200:02:003:0024, 2623281200:02:003:0026, 2623281200:02:002:0001, 2623281200:02:002:0002, 2623281200:02:002:0003, 2623281200:02:001:1000, 2623283700:03:001:0004, 2623283700:03:001:0005, 2623283700:03:001:0003, 2623283700:02:001:0170, 2623283700:02:002:0127, 2623283700:02:002:0126, 2623283700:02:002:0125, 2623283700:02:003:0002, 2623283700:02:003:0001, 2623283700:02:003:0003, 2623283700:03:001:0002 відносяться до агровиробничої групи грунтів - дерново-підзолисті поверхнево-оглеєві осушені середньо суглинкові ґрунти (шифр 28-д) (т.1, а.с. 225-227).

На підтвердження права постійного користування Івано-Франківською обласною сільськогосподарською дослідною станцією Коломийського району Івано-Франківської області спірними земельними ділянками Прикарпатською ДСДС надано копії:

- картограми агровиробничих груп ґрунтів Івано-Франківської обласної сільськогосподарської дослідної станції Коломийського району Івано-Франківської області (т.3, а.с.3);

- агрохімічного паспорту поля Івано-Франківської обласної сільськогосподарської дослідної станції, виготовлений у 1982 році Івано-Франківською обласною проектно- розвідувальною станцією хімізації сільського господарства (т.4, а.с.174-201);

- проекту внутрішньогосподарського землеустрою Івано-Франківської державної сільськогогсподарської дослідної станції №І-8-929/1 від 13.06.1985, розробленого Івано-Франківським філіалом Республіканського проектного інституту по землевпорядкуванню Укрземпроект (т.1, а.с. 174-183), затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів №26 від 21.01.1986 "Про проекти внутрішньогосподарського землеустрою колгоспів ім. Леніна, "Перше травня", дослідного господарства "Перемога" Тисменицького району та Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції" (т.1, а.с. 184, т.3, а.с.25-76);

- технічного звіту №І-8-930 ДСП від 13.06.1985, розробленого Івано-Франківським філіалом республіканського проектного інституту по землевпорядкуванню Укрземпроект на замовлення Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції по перенесенню в натуру проекту внутрігосподарського землевпорядкування Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції Коломийського району Івано-Франківської області, з додатків до якого, в т. ч. актів від 05.06.1985 та 07.06.1985 вбачається, що роботи по перенесенню в натуру проекту по дослідній станції виконані в повному об"ємі (т.3 а.с. 15-24);

- листів та довідок управління земельних ресурсів та держкомзему за період з 2005 по 2018 роки про кількісні характеристики земельних ділянок за формою 6 - зем (т.4 а.с.45-86).

Як вбачається з акту перевірки Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області дотримання вимог земельного законодавства за об»єктом земельної ділянки №317/0/92-18-ДК/370/АП/09/01-18 від 04.04.2018, згідно даних державної статистичної звітності з кількістю обліку земель станом на 01.01.2016 за ДП ДГ "П"ядицьке" Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України обліковуються земельні ділянки:- на території Малокам"янської сільської ради - 503,9 га;- на території Великокам"янської сільської ради - 475,5 га; - на території Годи-Добровідської сільської ради - 301,5 га. Державні акти на право постійного користування землею на вказані земельні ділянки ДП ДГ "П"ядицьке" Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України у передбаченому чинним законодавством порядку не видавалися. Постановою Президії НААН України від 25.09.2014 (Протокол № 18) «Про вилучення землі із землекористування ДП ДГ «П»ядицьке» надано згоду на вилучення вищевказаних земельних ділянок з користування ДП ДГ «П»ядицьке» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України та передачу у постійне користування Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України. Головним управлінням Держгеокадастру у Івано-Франківській області, відповідно до повноважень визначених частиною четвертою статті 122 Земельного Кодексу України, накази про передачу земельних ділянок у постійне користування Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України та ДП ДГ «П»ядицьке» не приймалися. Згідно з відомостями Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, похідне право на вказані земельні ділянки за ДП ДГ «П»ядицьке» Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України не зареєстровано (т.4 а.с.118-122).

За результатами проведеної в рамках справи земельно-технічної експертизи, судовим експертом 28.07.2020 складено висновок №604/19-22, відповідно до якого:

- місце відповідності просторового положення земельних ділянок за кадастровими номерами 2623280200602:005:2004, 2623280200602:005:2001, 2623280200602:005:2002, 2623280200602:005:2000, 2623280200602:005:2009, 2623280200602:005:2008, 2623280200602:005:2010, 2623280200602:005:2003, 2623280200602:005:2006, 2623280200602:005:2007 відповідає відповідному положенню земельних ділянок Відділку №1, визначених Проектом внутрігосподарського землеустрою Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції, затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-франківської обласної ради народних депутатів від 21.01.1986 №26.

- місце відповідності просторового положення земельних ділянок за кадастровими номерами 2623281200:02:003:0028, 2623281200:02:003:0025, 2623281200:02:003:0027, 2623281200:02:003:0024, 2623281200:02:003:0026, 2623281200:02:003:0023, 2623281200:02:002:0003, 2623281200:02:002:0002, 2623281200:02:002:0001, 2623281200:02:001:1000, 2623283700:03:001:0001, 2623283700:03:001:0003, 2623283700:03:001:0002, 2623283700:03:001:0005, 2623283700:03:001:0004, 2623283700:02:003:0003, 2623283700:02:003:0001, 2623283700:02:003:0002, 2623283700:02:002:0125, 2623283700:02:002:0126, 2623283700:02:002:0127, 2623283700:02:001:0170 відповідає відповідному положенню земельних ділянок Відділу №2 визначених Проектом внутрігосподарського землеустрою Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції, затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-франківської обласної ради народних депутатів від 21.01.1986 №26.

- встановити відповідність просторового положення земельних ділянок з кадастровими номерами 26232802200:02:001:2001 та 2623280200:02:001:2000 відповідним положенням земельних ділянок, визначених Проектом внутрігосподарського землеустрою Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції, затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 21.01.1986 №26 - не вбачається за можливе, оскільки вищевказані земельні ділянки не розташовані у Відділках №1 та №2, а матеріали по перенесенню в натуру Відділку №3 Проекту внутрігосподарського землеустрою Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції на територію у справі відсутні (т. 7, а.с. 167-171).

Відповідно до статуту Національної академії аграрних наук України, затвердженого 07.04.2016 загальними зборами НААН, зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.07.2016 та міститься у загальному доступі, Національна академія аграрних наук України - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа. НААН є правонаступницею Української академії аграрних наук, яка заснована постановою Ради Міністрів УРСР від 22 вересня 1990 року. Майновий комплекс НААН складається з усіх матеріальних та нематеріальних активів, які перебувають на балансі НААН і наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у її віданні, закріплені державою за НААН в безстрокове користування або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів, одержаних в результаті фінансово-господарської діяльності, чи набуті іншим шляхом, не забороненим законом. Використання державного майна, переданого Національній академії аграрних наук України, здійснюється з урахуванням норм Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" та чинного законодавства. НААН, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу, забезпечує реалізацію прав держави як власника таких об`єктів, ефективно їх використовує та розпоряджається у межах, визначених законодавством. НААН відповідно до законодавства та цього Статуту користується основними фондами, переданими їй державою у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності, а також обіговими коштами та земельними ділянками, що надаються їй у постійне користування або в оренду відповідно до земельного законодавства. Відчуження нерухомого майна наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у віданні НААН, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучення земельних ділянок наукових установ, організації підприємств НААН та припинення права постійного користування ними може здійснюватися лише за згодою Президії НААН, відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення та припинення права постійного користування земельними ділянками наукових установ, підприємств та організацій НААН, що віднесені до особливо цінних земель, допускається лише для розміщення на них об`єктів, що визначені Земельним кодексом України та в порядку, встановленому законодавством.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 13, 19 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статей 317, 319, 321 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Частина 2 вказаної статті визначає, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із частиною 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону.

У пункті 6 розділу «Перехідні положення» ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у пункті 6 розділу «Перехідні положення» ЗК України, визнаний неконституційним Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005. Зазначено, що ЗК УРСР 1970 року встановлював безстрокове і тимчасове користування землею. Поняття користування землею у ЗК УРСР 1990 року поряд з постійним передбачало тимчасове користування.

ЗК України визначив право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, проте не надав визначення праву тимчасового користування, яке продовжує існувати на підставі рішень, прийнятих у відповідності до вимог чинного на той час законодавства.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний ЗК України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки. Крім того, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визнаються державою.

Відповідно до постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991 за Українською академією аграрних наук закріплено землю, всі основні фонди та інше державне майно, що знаходиться в розпорядженні її установ.

Рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. Вказані положення містяться в пунктах 1 і 7 розділу X «Перехідні положення» ЗК України.

Як ЗК УРСР 1990 року так і ЗК України від 1991 року зі змінами і доповненнями, в т.ч. на час прийняття оспорюваних рішень, серед підстав припинення прав користування земельними ділянками не передбачено не оформлення або не переоформлення раніше наданих прав.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доведенню таким чином, аби задовольнити. як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Суд звертається до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 86 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Державою за Українською академією аграрних наук, яка в подальшому перейменована в Національну академію аграрних наук України, закріплено в т.ч. і спірні земельні ділянки.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 ЗК України, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Стаття 141 ЗК України визначила підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема й добровільну відмову від такого права.

Частинами третьою та четвертою статті 142 ЗК України встановлено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

За приписами статті 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук і земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної форми власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, згідно з ч.2 ст.117 Земельного кодексу України, в т.ч. належать земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Наведена норма узгоджується з пунктом 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 вересня 2012 року № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» , за змістом якого з дня набрання чинності цим Законом у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу (частина третя статті 149 ЗК України).

Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті (частина п`ята статті 149 ЗК України).

Відповідно до пункту "а", "в" частини першої статті 150 ЗК України до особливо цінних земель відносяться у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів.

Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пункті "в" і "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України (частина друга статті 150 ЗК України).

Відповідно до наказу Держкомзему №245 від 06.10.2003 "Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів" ґрунти агрогрупи 28д, 29 д, 45 д відносяться до особливо цінних ґрунтів.

Відповідно до частин першої, третьої статті 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» об`єкти майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук використовуються відповідно до законодавства України, а також статуту Національної академії наук України та статутів національних галузевих академій наук, а також статутів організацій, що віднесені до їх відання. Вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та національних галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України.

Відтак, спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності не могли передаватися у комунальну власність органом місцевого самоврядування без згоди Президії Національної академії наук України, як постійного користувача з особливим статусом, а крім того, в основному належать до особливо цінних земель.

Факт накладення спірних земельних ділянок з кадастровими номерами: