Вирок

від 14.02.2022 по справі 721/1101/21

ПУТИЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.02.2022

Справа № 721/1101/21

Провадження 1-КП/721/21/2022

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Путильський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів залісуду всмт.Путила Чернівецькоїобласті кримінальне провадження, внесене 24.08.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021262060000361 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с. Підзахаричі, Путильського району, Чернівецької області, проживаючого в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, не працюючого, на утриманні четверо малолітніх дітей, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

На початку серпня 2021 року біля 06 год. 00 хв. ОСОБА_4 , переслідуючи умисну мету направлену на здійснення незаконної порубки лісу на території Державного підприємства спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства «Карпатський держспецлісгосп», прибув у квартал №36, виділ № НОМЕР_1 Розтоківського лісництва, що знаходиться в хуторі «Янчолово» с. Підзахаричі, Вижницького району, Чернівецької області, де за допомогою бензопили вчинив незаконну порубку восьми дерев породи «Ялина», діаметрами пнів: 59 см., 64 см., 64 см., 50 см., 53 см., 60 см., 62 см., 54 см., загальною кубомасою 17,18 м. куб. Після чого вказану самовільно спилену деревину за допомогою власної підводи із кіньми доставив до будинку своєї покійної бабусі за адресою: хутір «Затінь» с. Підзахаричі, Вижницького району, Чернівецької області, яку у подальшому використав для власних потреб. Внаслідок умисних корисливих дій ОСОБА_4 , вчиненою ним незаконною порубкою восьми дерев породи "Ялина" заподіяно матеріальних збитків на суму 137518 грн., що спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинивкримінальне правопорушення,передбачене ч. 4 ст. 246 КК України, а саме незаконну порубку дерев, що спричинило тяжкі наслідки.

Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст.246ККУкраїни визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що влітку 2021 року в с. Підзахаричі, з метою ремонту старого будинку покійної бабусі, спилив кілька дерев діаметром 50-60 см., орієнтовно кубомасою 17 м.3. Зрубані ним дерева привіз підводою до будинку бабусі, якими розпорядився на власний розсуд, розпилявши на дошки і провівши частково ремонт будинку. Невдовзі після рубки дерев, його діяння були виявлені лісником, після чого він признався у заподіяному. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку, просить надати шанс виправитися та не позбавляти волі, оскільки у нього на утриманні четверо малолітніх дітей.

Представник потерпілого в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому покарання не пов`язане з позбавленням волі, зважити на важке перебування на його утриманні неповнолітніх дітей. Цивільний позов не заявляли.

Прокурор зазначив, що у судовому засіданні було встановлено вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, тому просить суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за ч. 4ст. 246 КК Україниу виді позбавлення волі строком на 5 років та звільнити від покарання з випробувальним строком на 1 рік відповідно до положень ст.75,76 КК України.

Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор та представник потерпілого також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і у суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3ст. 349 КПК Українипро те, що у такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, представника потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 4ст. 246 КК України, а саме, незаконній порубці дерев, що спричинило тяжкі наслідки.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. Крім того, протягом усього строку досудового розслідування, визнавав свою винуватість. У зв`язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зіст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. При цьому судом не було встановлено обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 , відповідно дост. 67 КК України.

Мотиви призначення покарання.

Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно з приписамист. 8 КПК Україникримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей50,65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно дост. 65 КК Українивраховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій тяжких відповідно дост. 12 КК України, його вид та суспільна небезпечність. Наслідки вчинення злочину, зокрема, що заподіяна шкоди хоча і не відшкодована, але потерпілим не заявлено цивільного позову. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченого, який винуватість у вчиненні злочину визнав, раніше не судимий. Суд ураховує, що у ОСОБА_4 знаходяться на утриманні четверо малолітніх дітей, він зрозумів наслідки своєї протиправної поведінки та зобов`язався у майбутнього не вчиняти кримінальних правопорушень.

При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положеньст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст.69,69-1 КК України, не встановлено.

Між тим, наявність обставини, що пом`якшує покарання відповідно до ч. 1ст. 66 КК Українидає підстави для призначення покарання у виді позбавлення строком на 5 років, але зі звільненням від його відбуття на підставіст.75ККУкраїни з іспитовим строком на 1 рік.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 76 КК Українина ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК України, а також передбачені п. 2 ч. 3ст. 76 КК України, зокрема періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положеннямстатей 65-68 КК Українита буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно дост. 50 КК Українимети покарання.

Призначаючи покарання з наведених обставин, суд такає ураховував висновки, які містяться в наданій суду за його запитом досудовій доповіді органу пробації. Зокрема орган пробації вважав, в цілому, можливим, як то просив і прокурор у судовому засіданні, застосування до обвинуваченого покарання з іспитовим строком, але при покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 3ст. 76 КК України. Ці висновку органу пробації у повному обсязі судом було враховано з тих підстав, що суд погодився з тим, що застосування таких обов`язків буде мати позитивний, на особистість обвинуваченого, та виховний вплив.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було. Процесуальними витратами у даному кримінальному провадженні є витрати на проведення експертизи, які відповідно дост. 124 КПК Українипідлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 7, 100, 349, 368-371,374,376, 394, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК Українита призначитийомупокарання увиді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пункту 2 ч. 3ст. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі території України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.

Процесуальні витрати: за проведення судово-економічної експертизи №СЕ-19/126-21/8122-ЕК у сумі 2745 (дві тисячі сімсот сорок п`ять) грн. 92 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Путильський районний суд Чернівецької областіпротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2ст. 394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеномуст. 376 КПК України.

Суддя: ОСОБА_6