Ухвала

від 02.02.2022 по справі 509/3930/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/23/22

Номер справи місцевого суду: 509/3930/21 1-кс/509/748/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючий - суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 діючого в інтересах ГО «Сокіл» та Мисливсько-рибальського підприємства «Сокіл» ГО «Військово-мисливського товариства «Південь» на ухвалу слідчогосудді Овідіопольськогорайонного судуОдеської областівід 03.08.2021року проарешт майна,у кримінальномупровадженні №12021162380000227,внесеному доЄРДР 08.04.2021року заознаками кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.364,ч.1ст.366 КК України,

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.08.2021 року було задоволено клопотання слідчого СВвідділення поліції№1Одеського районногоуправління поліції№2ГУНП вОдеській області ОСОБА_8 погодженого прокуроромЧорноморської окружноїпрокуратури Одеськоїобласті ОСОБА_9 та заборонено будь яким способом, організаціям, підприємствам, нотаріусам, державним реєстраторам регіональних бюро державних реєстраторів України та іншим державним реєстраторам вчиняти будь які дії пов`язані із реєстрацією, перереєстрацією, відчуженням, скасування державної реєстрації речових прав про право власності та речові права на нерухоме майно, яке знаходяться на території Великодолинської сільської ради Одеського району Одеської області, а саме земельні ділянки з кадастровими номерами, які перелічені в резолютивній частині ухвали.

Своє рішення про накладення арешту на майно, слідчий суддя мотивував наявністю правових підстав для накладення такого арешту та метою запобігання можливим фактам приховування, зникнення, втрати, використання, пересування, передачі, відчуження майна.

Зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 який діє в інтересах ГО «Сокіл» та Мисливсько-рибальського підприємства «Сокіл» ГО «Військово-мисливського товариства «Південь» вважає ухвалу слідчого судді про арештмайна незаконною та такою, яка підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на наступне:

-слідчим суддею не враховано, що частина зазначених в резолютивній частині земельних ділянок перебуває на законних підставах у користуванні ГО «Сокіл»;

- земельні ділянки, на які накладено арешт не є речовими доказами у даному кримінальному провадженні;

- санкціями статей, за якими здійснюється дане кримінальне провадження не передбачена спеціальна конфіскація та конфіскація як вид покарання, цивільний позов не заявлено;

- ухвала слідчого судді взагалі не обґрунтована, а клопотання слідчого невмотивоване.

Крім того, в своїй апеляційній скарзі адвокат порушує питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, яке мотивує тим, що під час судового розгляду клопотання про арешт майна слідчим суддею ані власники майна, ані їх представник участі не приймали, 27.09.2021 року дізнались про існування оскаржуваного рішення. На підставі цього, просить поновити їй строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 03.08.2021 року про арешт майна.

Позиції учасників апеляційного розгляду

Адвокат ОСОБА_7 який діє в інтересах власника майна у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо така особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомила про поважні причини свого неприбуття.

Враховуючи вищезазначене, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти розгляду справи за відсутності апелянта, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності адвоката ОСОБА_7 .

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу суду залишити без змін; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд доходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Щодо строків на апеляційне оскарження

Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК України, апеляційні скарги на ухвалу слідчого судді можуть бути подані протягом п`яти днів з дня їх проголошення.

Частиною 3статті 395КПК Українипередбачено,що дляособи,яка перебуваєпід вартою,строк подачіапеляційної скаргиобчислюється змоменту врученняїй копіїсудового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів провадження вбачається, що оскаржувана ухвала була постановлена без участі власника майна, копія не була йому вручена або надіслана поштою, а тому апеляційний суд дійшов висновку що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропущений.

Щодо доводів апеляційної скарги по суті

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ч. 1-3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Крім того, частиною 3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, в тому числі, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У клопотанні слідчого зазначено, що слідчим відділення № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12021162380000227, відомості про яке 08.04.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви керівництва квартирно експлуатаційного відділу м. Одеса Міністерства оборони України, щодо вчинення протиправних дій пов`язаних із заволодінням землями Міністерства оборони України, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Так, крім іншого у заяві зазначено, що посадові особи Молодіжненської сільської ради у порушення Конституції України, Земельного кодексу України та законів «Про використання земель оборони», «Про оборону», «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» здійснили незаконне вилучення із земель наданих у постійне користування Міністерства оборони України земельних ділянок.

Так, відповідно до земельно - кадастрової Карти України та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, встановлено, що на протязі певного періоду часу, Молодіжненською сільською радою, у порушення Законодавства України, без відповідного дозволу (розпорядження) Кабінету Міністрів України протиправно вилучені земельні ділянки із державної форми власності, із датою внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки про їх реєстрацію до комунальної форми власності Великодолинської сільської ради, з цільовим призначенням: 07.01 Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення для проведення берегоукріплювальних робіт і будівництва гідротехнічних протизсувних споруд, розміщення та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення для відпочинку населення; 02 експлуатація гаражних автостоянок; оборони (для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, навчальних закладів, підприємств, організацій) J.15, яким присвоєні кадастрові номери: 5123782000:02:004:4915, площею: 0.0691га; 5123782000:02:004:4916, площею: 0.07 га; 5123782000:02:004:0630, площею 11.768 га; 5123782000:02:004:2579, площею 0.7991 га; 5123782000:02:004:4933, площею: 0.0752 га; 5123782000:02:004:4931, площею: 0.0794 га; 5123782000:02:004:4925, площею: 0.08 га; 5123782000:02:004:4934, площею: 0.08 га; 5123782000:02:004:4935, площею: 0.0798 га; 5123782000:02:004:4937, площею: 0.04 га; 5123782000:02:004:4938, площею: 0.04 га; 5123782000:02:004:4932, площею: 0.0794 га; 5123782000:02:004:4450, площею: 2.7138 га; 5123782000:02:004:4941, площею: 0.0785 га; 5123782000:02:004:4942, площею: 0.0785 га; 5123782000:02:004:4943, площею: 0.0394 га; 5123782000:02:004:4947, площею: 0.0775 га; 5123782000:02:004:4946, площею: 0.0775 га; 5123782000:02:004:3195, площею: 0.036 га; 5123782000:02:004:4953, площею: 0.0389 га; 5123782000:02:004:4952, площею: 0.0389 га; 5123782000:02:004:4948, площею: 0.0406 га; 5123782000:02:004:4949, площею: 0.0404 га; 5123782000:02:004:4951, площею: 0.0791 га; 5123782000:02:004:4955, площею: 0.1789 га;

Як вбачається з апеляційних скарг та долучених до них матеріалів рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 27.10.2004 №611-IV «Про затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок МОУ Південного оперативного командування квартирна-експлуатаційного відділу м.Одеси під базою відпочинку «Сокіл» МРП «»Сокіл» Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України та передачу земельних ділянок в довгострокову оренду терміном на 49 років МРП «Сокіл» Південної регіональної організації ТВМР ЗС України, ГО «Сокіл», ТОВ «Лагуна-Юг», було:

- віднесено земельну ділянку ІНФОРМАЦІЯ_1 до категорії земель рекреаційного призначення загальною площею 17,2745га;

- припинено право користування КЕВ м.Одеси Південного оперативного командування Міноборони України земельною ділянкою площею 17,2745га;

- передано у довгострокову оренду строком на 49 років:

ГО «СОКІЛ» земельну ділянку площею 4,5100 га, в тому числі по угіддям: 1,1210 га забудованих земель кемпінгів, будинків для відпочинку, 3,3890га - відкритих земель з незначним рослинним покривом (яри) для відпочинку або для проведення відпусток та експлуатації і обслуговування фактично існуючих будівель та споруд., та в подальшому 30.12.2004 укладено договір оренди земельної ділянки між Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області та ГО «Сокіл» щодо земельної ділянки площею 4,5100 га, розташованої за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, с.Молодіжне, вул.Набережна.4Б;

МРП «СОКІЛ» Південної регіональної організації Товариства військових мисливців та рибалок ЗСУ земельні ділянки загальною площею 9,8131га, в тому числі по угіддям: 9,1057 га забудованих земель кемпінгів, будинків для відпочинку, О,7074га відкритих земель з незначним рослинним покривом (яри) для відпочинку або для проведення відпусток для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;

- укласти договори оренди земельних ділянок з:

МРП «СОКІЛ» Південної регіональної організації Товариства військових мисливців та рибалок ЗСУ земельні ділянки площею 9,8131га ... ;

ГО «СОКІЛ» земельна ділянка площею 4,5100га ... ;

Підставою для прийняття Молодіжненською сільською радою рішення від 27.10.2004 №611-VI стала технічна документація по інвентаризації земельних ділянок Міністерства оброни України, Південного оперативного командування, КЕВ м.Одеси під базою відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » МРП «Сокіл» Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок ЗСУ, в якій міститься акт інвентаризації земельних ділянок від 03.02.2004р., довідка-доповідь начальника ГУ розквартирування військ і капітального будівництва МОУ від 18.02.2000 ОСОБА_10 на ім`я міністра оборони України ОСОБА_11 та інші документи, які свідчать про відмову від земельної ділянки площею 17,2745га та передання цієї ділянки до земель рекреаційного призначення для експлуатації існуючих будівель і споруд будинків відпочинку.

01.07.2009р. між Молодіжненською сільською радою та ГО «СОКІЛ» було укладено додаткову угоду №2, якою на підставі рішення Молодіжненської сільської ради № 1491 від 16.03.2009р. у зв`язку зі зміною НГО земельних ділянок було змінено розмір орендної пати та внесені зміни до договору оренди землі від 30.12.2004р. в частині розміру орендної плати та реквізитів для її сплати.

Рішенням Молодіжненської сільської ради №1019 від 26.04.2018р. за заявою ГО «СОКІЛ» було надано дозвіл поділ земельної ділянки №1,4012га, кадастровий номер 5123782000:02:004:4827, яка перебувала в оренді для експлуатації та обслуговування фактично існуючих будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з наданою схемою, в результаті чого були утворені наступні земельні ділянки: ділянка №1 площею 1,2984га, ділянка № НОМЕР_1 площею О, 02000га, ділянка №3 площею О, 0400га, ділянка №4 площею О, 0428га.

Рішенням Молодіжненської сільської ради №995 від 29.03.2018р. (з врахуванням змін, внесених рішенням №1098 від 25.06.2018р.) за заявою ГО «СОКІЛ» було надано дозвіл на поділ земельних ділянок: ділянка №1 загальною площею 1,1394га кадастровий номер 5123782000:02:004:3170, ділянки №2 загальною площею 1,0029гакадастровий номер 5123782000:02:004:3171, згідно зі схемами поділу та заявами.

В результаті такого поділу земельних ділянок на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, які перебувають у довгостроковій оренді у ГО «СОКІЛ», затвердженої рішенням Молодіжненської сільської ради №1240 від 21.12.2018р. та рішенням №1345 від 13.05.2019р., утворилися нові земельні ділянки, які на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.06.2019р. були передані в оренду ГО «СОКІЛ»: земельна ділянка площею 1,1394га (кадастровий номер 5123782000:02:004:3170): ділянка №155 площею 0,0800га, ділянка № 15 7 площею 0,0800га, ділянка № НОМЕР_2 площею 0,0609га, ділянка АДРЕСА_2 площею 0,0992га, ділянка № НОМЕР_3 площею 0,0793га, ділянка № НОМЕР_4 площею 0,0794га, ділянка№ НОМЕР_5 площею 0,0794га, ділянка № НОМЕР_6 площею 0,0752га, ділянка № НОМЕР_7 площею 0,0800га, ділянка № НОМЕР_8 площею 0,0798га, ділянка № НОМЕР_9 площею 0,0400га, ділянка № НОМЕР_10 площею 0,0400га, ділянка№ НОМЕР_11 площею 0,0400га, ділянка № НОМЕР_12 площею 0,0400га, ділянка № НОМЕР_13 площею 0,1664га,

земельна ділянка площею 1,0029га (кадастровий номер 5123782000:02:004:3171): ділянка№ НОМЕР_14 площею 0,0785га, ділянка№ НОМЕР_15 площею 0,0785га, ділянка № НОМЕР_16 площею 0,0394га, ділянка№ НОМЕР_17 площею 0,0778га, ділянка№ НОМЕР_18 площею 0,0388га, ділянка№ НОМЕР_19 площею 0,0775га, ділянка№190 площею 0,0775га, ділянка № 19 2 площею 0,0406га, ділянка № НОМЕР_20 площею 0,0404га, ділянка№ НОМЕР_21 площею 0,0402га, ділянка№ НОМЕР_22 площею 0,0791га, ділянка№ НОМЕР_23 площею 0,0389га, ділянка № НОМЕР_24 площею 0,0389га, ділянка № НОМЕР_25 площею 0,0779га, ділянка № НОМЕР_26 площею 0,1789га.

22.06.2021р. на підставі додаткової угоди №1 від 22.06.2021р., прийнятої на виконання рішення Великодолинської селищної ради Овідіопольського району від 16.04.2021р. №145, до договору оренди земельної ділянки від 03.06.2019р. були внесені зміни в частині припинення дії договору оренди землі щодо земельних ділянок, які були передані у власність громадянам - 5 земельних ділянок.

Таким чином, земельні ділянки, на які накладено арешт оскаржуваною ухвалою, на даний час перебувають в оренді ГО СОКІЛ» на законних підставах на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.06.2019р., укладеного з Молодіжненською сільською радою (з врахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 22.06.2021р.), що також вбачається з Інформації ДЗК, так як були створені в результаті поділу земельних ділянок, які на законних підставах були передані в оренду ГО «СОКІЛ» за рахунок земель рекреаційного призначення загальною площею 17,2745га, які були віднесені до земель рекреаційного призначення та передані в оренду ГО «СОКІЛ», МРП «СОКІЛ» та ТОВ «ЛАГУНА-ЮГ» на підставі рішення Молодіженської сілської ради №611 від 27.10.2004 р.

Земельні ділянки: ділянка №1 площею 2,7138 га кадастровий номер 5123782000:02:004:4450 та ділянка №2 площею 0,0360га кадастровий номер 5123782000:02:004:3195, на які накладено арешт оскаржуваною ухвалою, на даний час перебувають в оренді МРП СОКІЛ» на законних підставах на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.06.2017р., укладеного з Молодіжненською сільською радою, що також вбачається з Інформації ДЗК, сформованої на запити адвоката ОСОБА_7 від 01.10.2021 р., так які були створені в результаті поділу земельних ділянок, які раніше на законних підставах були передані в оренду МРП «СОКІЛ» за рахунок земель рекреаційного призначення загальною площею 17,2745га, які були віднесені до земель рекреаційного призначення та передані в оренду ГО «СОКІЛ», МРП «СОКІЛ» та ТОВ «ЛАГУНА-ЮГ» на підставі рішення Молодіженської сілської ради №611 від 27.1 О.2004р., яке є чинним на теперішній час, хоча і було оскаржено органами прокуратури в судовому порядку, а саме, 27.07.2018 заступник військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України та квартирна-експлуатаційного відділу м.Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ГО «Сокіл», Мисливського-рибальського підприємства «Сокіл» громадської організації «Військово-мисливське товариство «Південь». ТОВ «Лагvна-Юг» про: визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 27.10.2004 №611-IV «Про затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок МОУ Південного оперативного командування квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси під базою відпочинку «Сокіл» МРП « »Сокіл» Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України та передачу земельних ділянок в довгострокову оренду терміном на 49 років МРП «Сокіл» Південноїрегіональної організації ТВМР ЗС України, ГО «Сокіл», ТОВ «Лагуна-Юг»;

про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004, укладеного між Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області та мисливська-рибальським підприємством «Сокіл» щодо земельної ділянки площею 9,8131га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004, укладеного між Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області та Громадською організацією «Сокіл» щодо земельної ділянки площею 4,51га, розташованої за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-1-1, с.Молодіжне, вул.Набережна.4Б; про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004, укладеного між Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області та ТОВ «Лагуна-Юг» щодо земельної ділянки площею 2,9514га, розташованої за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-1-1, с.Молодіжне, вул.Набережна,4.

Заступник військового прокурора Південного регіону України у позовній заяві у справі №916/1526/18 посилався на те, що Кабінет Міністрів України не приймав рішення про вилучення земельної ділянки, тому не був обізнаний про її вибуття з державної власності поза його волею, а довідався про це з листа військового прокурора Південного регіону України від 25.05.2018.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.11.2018 у справі №916/1526/18, залишеного в силі постановою Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №916/1526/18 про визнання незаконним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 27.10.2004 №611-IV та визнання недійсними з моменту укладення договорів оренди землі, у задоволенні позову відмовлено у зв`язку з пропуском строку позовної даності.

Отже, рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 27.10.2004№611-IV на даний час є чинним і не скасоване в судовому порядку.

У відповідності до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

Процедура вирішення питання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно визначена ст.171 КПК України.

Кримінальний процесуальний Кодекс України вимагає обов`язкового дотриманням вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимога принципових характер.

Таким чином, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам ст.171 КПК України, то слідчий та прокурор повинні неухильно дотримуватися визначених законом вимог. Так, згідно ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено правові підстави, тобто законні підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Проаналізувавши зміст та доводи клопотання слідчого, заслухавши пояснення прокурора, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту земельні ділянки, не відповідає вимогам закону, оскільки сформульоване в ньому обґрунтування слідчого щодо мети накладення арешту на земельну ділянку є помилковим, а також в ньому відсутнє мотивування відносно того, яке доказове значення земельні ділянки мають для кримінального провадження з правовою кваліфікацією наданою органом досудового розслідування обставинам, які є предметом дослідження в даному кримінальному провадженні.

Так, зокрема доводи викладені в клопотанні та підтримані прокурором про те, що земельна ділянка є предметом кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364 та ч.1 ст. 366 КК України є безпідставними, з огляду на таке.

Апеляційний суд звертає увагу слідчого та прокурора, що предметом злочину, передбаченого ч.1 ст.366КК України є: складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Та обставина, що земельні ділянки, за версією органу досудового розслідування, перейшли в користування до інших осіб з недотриманням діючого законодавства, а також за допомогою можливого використання завідомо неправдивих офіційних документів, не свідчить про те, що вказані земельні ділянки є предметом злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, оскільки в даному випадку предметом цього злочину можуть бути тільки складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, які надавалися укладення договору оренди.

Апеляційний суд звертає увагу, що тільки після доведення в судовому порядку факту вчинення злочину, передбаченого ч.1ст.366 КК України, можливе ініціювання питання про розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку господарського судочинства.

Що стосується доводів клопотання про те, що земельні ділянки, є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, оскільки ними заволоділи в результаті вчинення злочину, також є безпідставними, оскільки органом досудового розслідування, з урахуванням правової кваліфікації кримінального провадження, розглядається версія щодо зловживання владою або службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, що свідчить про те, що земельні ділянки не можуть бути речовим доказом у даному кримінальному провадження, оскільки не є предметом зазначеного кримінального правопорушення.

Доводи клопотання, що арешт майна необхідний також з метою запобігання його використання, втрати пошкодження чи відчуження, не є предметом дослідження в даному кримінальному провадженні.

Апеляційний суд враховує те, що при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя та суд повинні діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, колегія суддів вважає, що ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на земельні ділянки не відповідає положеннямКонституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини, оскільки ці земельні ділянки є власністю територіальної громади, а тому у будь-якому випадку не можуть бути відчужені без згоди власника.

Апеляційний суд враховує положення ст.ст. 170-173 КПКу відповідності до яких при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя або суд повинні з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону. Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно зКонституцією УкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особамаєправомирноволодіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна,інакше як в інтересах суспільства іна умовах,передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

Відповідна ухвала слідчого судді про арешт майна перешкоджає подальшій правомірній господарській діяльності власників майна, призводить до надмірного обмеження правомірної діяльності ГО «Сокіл» та Мисливсько-рибальського підприємства «Сокіл» ГО «Військово-мисливського товариства «Південь» і є неприйнятно обтяжливим заходом забезпечення кримінального провадження.

Такий арешт не відповідає вимогам розумності і співрозмірності завданням кримінального провадження.

Накладення арешту на майно також може мати вагомі наслідки і для третіх осіб, а саме для інших юридичних осіб, які безпосередньо виконують будівельні роботи, надають будівельну техніку, тощо, юридичних осіб, які консультують з приводу будівництва, інвесторів, осіб, які вклали свої кошти в будівництво та інших осіб.

Отже, в порушення вимог п. 2 ч. 3ст. 132 КПК України, було застосовано захід забезпечення кримінального провадження за відсутності доведення того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Такі дії слідчого судді при розгляді клопотання слідчого та при постановленні ухвали вказують на поверхневий та формальний розгляд клопотання слідчого, та є свідченням відсутності судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Разом з тим, розгляд слідчим суддею клопотання за відсутності власника майна, за відсутності власників майна ГО «Сокіл» та Мисливсько-рибальського підприємства «Сокіл» ГО «Військово-мисливського товариства «Південь», їх представників без доведення слідчим того факту, що це було необхідно з метою забезпечення арешту майна, свідчить про грубе порушення вимогст. 172 КПК України.

Внаслідок таких дій слідчого судді не було забезпечено дотримання принципу справедливого балансу між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище стосовно другої сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V.v. The Netherlands» від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, пункт 33 та «Ankerl v.Switzerland» від 23 жовтня 1996 року, заява № 17748/91, пункт 38, «Надточій проти України, заява № 7460/03 від 15 травня 2008 року).

Отже, в порушення п. п. 1, 2, 3, 5, 6 ч. 2ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя не врахував відсутність правової підстави для арешту майна; не доведеність, що майно який є доказом у кримінальному провадженні; нерозумність та неспіврозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; негативні наслідки арешту майна для третіх осіб.

Разом з тим, з огляду на те, що слідчим не було доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу, слідчий суддя у відповідності до вимог ч. 1ст. 173 КПК України, зобов`язаний був відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Окрім того, слідчий суддя зобов`язаний був відмовити у задоволенні клопотання слідчого з огляду на те, що слідчий не довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи юридичних осіб ГО «Сокіл» та Мисливсько-рибальського підприємства «Сокіл» ГО «Військово-мисливського товариства «Південь», що такий арешт необхідний.

Викладене дозволяє зробити висновок, що ухвала слідчого судді про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є незаконною, необґрунтованою, та постановленою з істотними порушеннями вимогКПК України, які є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Приписами п.2 ч.3ст.407КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до положень п.п. 2,3 ч.1ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно із положеннями ч. 1ст. 411 КПК України, судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, та містять істотні суперечності.

Згідно із положеннями ч. 1ст. 412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цьогозакону, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

При наведених обставинах, відповідно до положень п.2 ч.3 ст.407, п.п. 2,3 ч.1 ст.409 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ «БРИЗ» щодо скасування ухвали слідчого судді, як постановленої із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та такої, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підлягає задоволенню, з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376, 404, 405, 407,409, 419, 422, 532 КПК України, Одеський апеляційний суд,

постановив

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 діючого в інтересах ГО «Сокіл» та Мисливсько-рибальського підприємства «Сокіл» ГО «Військово-мисливського товариства «Південь» задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.08.2021 року про арешт майна, у кримінальному провадженні №12021162380000227, внесеному до ЄРДР 08.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України скасувати і постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 погодженого прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_9 про арешт майна в даному кримінальному провадженні відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4