Ухвала

від 17.01.2022 по справі 200/710/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 січня 2022 року Справа №200/710/22

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Волноваської районної ради Донецької області (код ЄДРПОУ 24162612, юридична адреса: 85700, м. Волноваха, вул. 51 ОМБр, 1) про визнання незаконним та скасування положення від 14.11.2018 року №7/24-684 в частині, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування п. 8, п 11, п. 17 Положення про проведення конкурсного добору та призначення на посади керівників комунальних закладів культури, прийнятого рішенням Волноваської районної Ради Донецької області від 14.11.2018 року №7/24-684, згідно якого відділ культури і туризму Волноваської районної державної адміністрації та його начальник здійснюють організацію і проведення конкурсного добору та роботу конкурсної комісії.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства ( надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Нормами частини восьмої статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з вимогами частини п`ятої зазначеної статті у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Одночасно позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати розміру судового збору за подання адміністративного позову, яке обґрунтоване скрутним матеріальним становищем, обумовленої отриманням мінімальної зарплати та утриманням на вихованні малолітньої дитини.

Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає про наступне.

Згідно положень статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд зауважує, що позивачем до суду не було надано доказів на підтвердження, що його майновий стан перешкоджає зверненню за захистом порушених прав.

Окрім того, суд зауважує, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, водночас суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (надалі - Закон № 3674-VI).

Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону № 3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів того, що сплата судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ «Про судовий збір» , а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому положення Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.

Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

При цьому, додані до позовної заяви додатки не є загальним відображенням скрутного майнового стану позивача. Документів на підтвердження скрутного майнового стану позивача матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 2481,00 грн.

Таким чином, при зверненні до адміністративного суду позивач повинна сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Згідно з вимогами частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні) 40 грн. за реквізитами, зазначеними на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду за посиланням: (https://adm.dn.court.gov.ua/sud0570/gromadyanam/tax/) та надання до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України Про судовий збір або доказів на підтвердження тяжкого матеріального становища.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Волноваської районної ради Донецької області про визнання незаконним та скасування положення від 14.11.2018 року №7/24-684 в частині - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя О.В. Троянова