Рішення

від 18.01.2022 по справі 200/14537/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2022 року Справа№200/14537/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

28 жовтня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати позивачу щомісячних страхових виплат з 01.06.2021 року;

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити позивачу нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість з 01.06.2021 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку у відповідача та отримує страхові виплати.

Проте, зазначає позивач, виплату щомісячних страхових виплат відповідачем з 01.06.2021 йому було припинено у зв`язку з не зверненням щодо їх подовження.

На переконання позивача, статус внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні страхових виплат, що передбачені Законом № 1105-XIV.

У зв`язку із наведеним позивач вважає, що така бездіяльність відповідача щодо не виплати йому з 01.06.2021 щомісячних страхових виплат є протиправною, а тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду, за наслідком звернення позивача від березня 2021 року, визнано протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати позивачу щомісячних страхових виплат з червня 2015 року та зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити нарахування і сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01.06.2015.

Відповідач зазначає, що на виконання означеного рішення суду Маріупольським міським відділенням страхові виплати поновлено з 01.06.2015 та виплачено 146 509, 08 грн. по травень 2021 року включно.

Також відповідач зазначив про те, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебував на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Червоногвардійському районі м. Макіївка Донецької області. З червня 2014 року по теперішній час м. Макіївка знаходиться на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження у зв`зку із чим відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Червоногвардійському районі м. Макіївка Донецької області на виконання п. 3 постанови КМУ № 595, переміщено із зони проведення АТО та було зареєстроване у м. Маріуполь Донецької області. Наказом виконавчої дирекції Фонду діяльність відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваньУкраїни у м. Макіївка Донецької області припинена.

Отже, на переконання відповідача, особи з неселених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, мають право на одержання страхових виплат за умови переміщення в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, і звернення до структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту та взяття на облік, що має бути підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Крім того, вказує відповідач, позивач як внутрішньо переміщена особа у період з червня 2021 року не звертався за продовженням страхових виплат до жодного відділення управління виконавчої дирекції Фонду України.

Зазначає, що за період з 01.06.2021 по теперішній час нарахування щомісячної страхової виплати складає 0,00 грн., у зв`язку з чим рахує, що заборгованість за означений період відсутня.

Підсумовуючи відповідач зазначає, що у зв`язку із тим, що позивач з червня 2021 року із заявою про продовження йому щомісячних страхових виплат до жодного відділення Фонду на підконтрольній українській владі території не звертався, тобто не реалізував своє право на отримання таких виплат, у задоволенні даного позову слід відмовмити у зв`язку з відсутністю спору про право.

Встановивши, що вказаний позов поданий без додержання вимог передбачених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Донецький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 02 листопада 2021 року залишив його без руху, надавши позивачеві строк для усунення його недоліків.

Ухвалою суду від 19 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шо підтверджується копією паспорта громадянина України, серія: НОМЕР_1 (а.с. 9-13).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 17 листопада 2010 року, виданого безстроково, позивач є інвалідом праці ІІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для інвалідів праці (а.с. 16).

Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 від 16 червня 2010 року (а.с. 17).

Згідно довідки серії ДОН-04 № 045976 від 01 березня 2006 року, позивачеві встановлена третя група інвалідності (а.с. 18-19).

Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК № 019361 від 01 березня 2006 року до довідки серії ДОН-04, позивачу встановлено третю групу інвалідності безстроково (а.с. 20-21).

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою № 0000547228 (а.с. 15).

01.11.2021 року за вих. № 01-04/15-2070 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області своїм листом сповістило представника позивача про те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі № 200/3091/21-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021, управління зобов`зано поновити позивачу нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 01.06.2015. У листі також зазначено, що Маріупольським міським відділенням управління щомісячні страхові виплати в розмірі 146 509, 08 грн. за період з 01.06.2015 по 31.05.2021 перераховано платіжним дорученням від 22.09.2021 № 460 на особовий рахунок позивача, що відкритий в АТ Державний ощадний банк України .

У листі також було роз`яснено, що з метою продовження щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 повинен звернутися із заявою до відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем його фактичного проживання (перебування) у відповідності до п. 3.1 Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 № 27 та надати відповідні документи (а.с. 39-40).

Відповідно до довідки, що видана Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про нараховані та виплачені щомісячні страхові виплати, судом встановлено, що за період з 01.07.2014 по 31.05.2021 щомісячні страхові виплати позивачу є нарахованими та виплаченими (а.с.25-зв. бік а.с. 25, 41-зв. бік а.с. 41).

Доказів нарахування щомісячних страхових виплат позивачу з 01 червня 2021 року, відповідачем до суду не надано.

Судом встановлено, що право позивача на отримання страхових виплат відповідачем не оспорюється.

В судовому порядку виплата страхових виплат позивачу не припинялася.

Спірним питанням даної справи є правомірність припинення виплати страхових виплат позивачу з 01.06.2021.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Статтею 3 Конституції України гарантовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Положеннями статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі - Закон № 1105-XIV).

Положеннями статті 3 Закону № 1105-XIV визначено принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Частиною першою статті 47 № 1105-XIV визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:

1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;

2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (частина п`ята статті 47 Закону № 1105-XIV).

Виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України Про оплату праці (частина четверта, сьома статті 47 Закону № 1105-XIV).

Відповідно до частини першої статті 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:

1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;

3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;

4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;

6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Як встановлено судом, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі № 200/3091/21-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021, Маріупольським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щомісячні страхові виплати в розмірі 146 509, 08 грн. за період з 01.06.2015 по 31.05.2021 перераховано платіжним дорученням від 22.09.2021 № 460 на особовий рахунок позивача, що відкритий в АТ Державний ощадний банк України .

З 01.06.2021 року щомісячні страхові виплати позивачу не нараховувались та не виплачувались з підстав не звернення позивачем за їх продовженням із відповідною заявою та відповідним пакетом документів.

Крім того судом також встановлено, що з 01.06.2021 року позивач до будь-яких відділень Фонду соціального страхування України із заявою про продовження йому страхових виплат не звертався.

Суд зазначає, що відповідно до частин п`ятої, шостої статті 47 Закону № 1105-XIV, страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них; страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

Суд також зазначає, що позивачу з 01.03.2006 року встановлено третю групу інвалідності безстроково у зв`язку з професійним захворюванням, тому в даному випадку відсутні підстави для невиплати раніше призначених щомісячних страхових виплат.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про те, що невиплата належних позивачу страхових виплат з 01.06.2021 року по є протиправною, оскільки не відповідає зазначеним критеріям правомірності.

Крім того, відповідач, не виплативши соціальні виплати за відсутності передбачених законами України підстав, порушив право позивача на їх отримання, при цьому, зазначене право є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення.

Статтею 14 Конвенції визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до положень Конституції України, в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України). Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (ч.2 ст.46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. В порядку статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що виключає додаткові обмеження для внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до статті 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Стаття 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно статті 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до статті 29 ЦК України, місце проживання фізичної особи - це житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Частина шоста статті 29 ЦК України дозволяє фізичній особі мати кілька місць проживання.

Враховуючи викладене, суд вважає доцільним застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові по справі № 243/3505/16-ц від 20.09.2018 року, в яких зазначено, що Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 року № 6-51цс17, та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність довідки про взяття на облік позивача як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО, не може бути підставою для невиплати позивачу страхових виплат.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, Європейський суду з прав людини в рішенні від 26.06.2014 у справі Суханов та Ільченко проти України (заяви № 68385/10 та 71378/10, пункт 52 рішення), а також в рішенні від 19.06.2012 у справі Хонякіна проти Грузії (Khoniakinav.Georgia, заява № 17767/08, пункт 72 рішення), зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Оскільки наявними матеріалами справи підтверджено припинення виплати позивачу страхових виплат з 01.06.2021 року, проте не підтверджено припинення на підставі будь-якого рішення відповідача, є підстави вважати, що така бездіяльність відповідача є протиправною. Адже суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без дотримання правил статті 2 КАС України.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доцільним застосувати висновки Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, які викладені в постанові від 21.08.2018 у справі № 219/3611/17, а саме: Без відкриття позивачем рахунку в установі - Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України (далі ПАТ "Державний ощадний банк України"), у відповідача відсутні правові підстави для виплати пенсії з 01.07.2016 року і заборгованість з виплати пенсії, яка повинна нараховуватися відповідачем щомісячно з 01.07.2016 може бути виплаченою за умови відкриття позивачем рахунку в ПАТ Державний ощадний банк України .

За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на те, що суд дійшов висновку, що саме бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо невиплати позивачеві страхових виплат за спірний минулий період була протиправною, порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов`язання відповідача поновити нарахування та виплатити позивачу страхові виплати починаючи з 01.06.2021 року та виплатити виниклу заборгованість з щомісячних страхових виплат на рахунок, відкритий у ПАТ Державний ощадний банк України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Щодо негайного виконання рішення суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Оскільки позивачем не заявлялися вимоги щодо стягнення конкретних сум, суд позбавлений можливості допустити негайне виконання рішення. До того ж, позивачу не нараховувалися суми страхових виплат з 01.06.2021 року, про що свідчять матеріали справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду була сплачена сума судового збору у розмірі 908 грн. (а.с. 33).

Таким чином, враховуючи, що позов судом задоволений суд приходить до висновку, що з останнього, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі - 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 293, 295, 297, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5; ЄДРПОУ: 41325231) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 страхових виплат з 01.06.2021.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5; ЄДРПОУ: 41355231) поновити з 01.06.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) щомісячних страхових виплат та виплатити утворену заборгованість з 01.06.2021 року на рахунок, відкритий у ПАТ Державний ощадний банк України .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5; ЄДРПОУ: 41325231) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 18 січня 2022 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров