Рішення

від 14.02.2022 по справі 240/5506/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/5506/21

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шимоновича Р.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" із позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4438 від 15.01.2021 року про відповідність ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8290 від 26.01.2021 року про відповідність ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №16008 від 08.02.2021 року про відповідність ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що комісією Головного управлінням Державної податкової служби у Житомирській області прийнято рішення №4438 від 15.01.2021 року, №8290 від 26.01.2021 року, №16008 від 08.02.2021 року про відповідність ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. З метою спростування інформації надано відповідачу інформацію та копії документів від від 18.01.2021 №1, від 28.01.2021 №1, від 10.02.2021 №2. Зазначає, що в оскаржуваних рішеннях відсутні мотиви, підстави та причини віднесення позивача до ризикових платників податків, при цьому будь-які обґрунтування ризиковості здійсненних позивачем господарських операцій не наведено. Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено відкрите судове засідання на 28.04.2021 року.

28.04.2021 року у зв`язку з поданим клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 26.05.2021 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Таку позицію мотивував тим, що підставою внесення позивача до переліку ризикових платників податку стала наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Рішення про відповідність/не відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийняті з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів. Проте, відповідно до витягів з протоколу подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово- господарської діяльності вищезазначеного підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

26.05.2021 року судове засідання не відбулося у зв`язку з виникненням технічних проблем. Наступне судове засідання у справі призначено на 16.06.2021 року.

Протокольною ухвалою суду від 16.06.2021 року задоволено заяву Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області та замінено відповідача у справі з Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про заміну відповідача на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби. Оголошено перерву в судовому засіданні до 30.06.2021 року.

30.06.2021 року у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному розгляд справи не відбувся. Чергове судове засідання призначено на 14.07.2021 року.

14.07.2021 року у судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представника відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 14.07.2021 року подальший розгляд справи вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" (далі - ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа"), зареєстроване як юридична особа 21.07.2020 року.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності позивача є: код КВЕД 73.11 рекламні агенства.

На підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, Комісією Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4438 від 15.01.2021 року, згідно з якої ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платина податку відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку, із приміткою про наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" повідомленням №1 від 18.01.2021 подало відповідачу інформацію та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платник податку.

Комісією Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8290 від 26.01.2021, яким, за результатами розгляду інформації та копій відповідних документів від 27.05.2021 №1, прийнято рішення про відповідність ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, із приміткою про наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" повідомленням №1 від 28.01.2021 подало відповідачу інформацію та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платник податку.

Комісією Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №16008 від 08.02.2021, яким прийнято рішення про відповідність ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, із приміткою про наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" повідомленням №2 від 10.02.2021 подало відповідачу інформацію та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платник податку.

Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача, вважаючи їх необґрунтованими та таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

В свою чергу, пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 пункту 40 Порядку 1165)

У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Судом встановлено, що спір між сторонами виник щодо правомірності рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4438 від 15.01.2021, №8290 від 26.01.2021, №16008 від 08.02.2021 щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості.

Рішеннями про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №4438 від 15.01.2021, №8290 від 26.01.2021, №16008 від 08.02.2021 ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд вказує, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

В оскаржуваних рішеннях: №4438 від 15.01.2021, №8290 від 26.01.2021, №16008 від 08.02.2021, відповідачем, в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Отже, оспорювані рішення не міститять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала підставою для відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість платника податків, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

З огляду на викладене, враховуючи досліджені судом матеріали справи, суд дійшов до висновку, що впродовж розгляду справи відповідач не надав належних та достатніх доказів, які б досліджувались в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

У свою чергу, під час розгляду справи, суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Щодо підстав для включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, суд вказує наступне.

Нормами Порядку №1165 передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

У свою чергу, рішенню Комісії не передували дії ТОВ "Хенсон Продакт" щодо реєстрації у реєстрі податкової накладної чи розрахунку про коригування. Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування. Рішення прийняті у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії не містять мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування рішення.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України", вказав на те, що " коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування, в даному випадку подання (реєстрації), платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Так само і саме невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів у їх сукупності.

Всупереч зазначеному та вимогам ст.77 КАС України, відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів в підтвердження такої інформації.

Зазначена інформація не може ототожнюватися із податковою інформацією в розумінні вимог пункту 8 Додатку 1 до Порядку №1165.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Окрім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

У свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії та дій, що передують його прийняттю, призводить до протиправності прийнятого рішення.

З метою захисту порушеного права, суд вважає за можливе зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби виключити ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч зазначеному та вимогам ст.77 КАС України, відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд враховує таке.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 1, 2 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Положення ч. 3, 4 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Приписами п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.11.2021 року у справі №640/24741/19.

На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу, позивачем до позовної заяви долучено копії:

- договору про надання правової допомоги від 19.02.2021 року №19/02/21/1;

- додаткової угоди №1 до договору від 19.02.2021 року №19/02/21/1;

- рахунок-фактуру №1 від 19.02.2021;

- меморіального ордеру №ПН356793 від 22.02.2021;

- ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1101075;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9732/10.

У пункті 2 додаткової угоди №1 до договору від 19.02.2021 року №19/02/21/1, передбачено, що за послуги вказані у п.1 цієї угоди "Клієнт" сплачує "Виконавцю" винагороди у розмірі, що становить 15000,00 грн., за супроводження судової справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції.

На підтвердження оплати вищевказаних послуг у розмірі 15000 грн., позивачем надано до суду меморіальний ордер №ПН356793 від 22.02.2021.

Проте, суд вказує, що відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання про розподіл судових витрат, що понесені учасниками справи під час розгляду справи у суді відповідної інстанції.

З огляду на викладене, в даному випадку, суд позбавлений права на розподіл розміру суми, що сплачена позивачем адвокату за весь супровід судової справи, зокрема у апеляційній та касаційній інстанції, оскільки вказані послуги адвоката, на момент винесення рішення суду ним не вчинені та не виконувались, адже обумовлені сторонами у договорі про надання правової допомоги на майбутнє.

Також, суд акцентує увагу на тому, що при вирішення витання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позицій узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 520/8489/19.

Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини не вимагало великих зусиль адвоката, оскільки дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності.

Також, суд відмічає, що у поданому до суду відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив врахувати, що витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. є необгрунтованими та не пропорційними до предмета спору.

Оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу, оскільки саме така сума, на думку суду, є співмірною зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" (вул. Богунська, 2, м. Житомир, 10020, ЄДРПОУ: 43719473) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ: ВП 44096781) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4438 від 15.01.2021 року про відповідність ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" критеріям ризиковості.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8290 від 26.01.2021 року про відповідність ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" критеріям ризиковості.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №16008 від 08.02.2021 року про відповідність ТОВ "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Пікчерс Медіа" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7491 (сім тисяч чотириста дев`яносто одна) грн 00 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 лютого 2022 року.

Суддя Р.М.Шимонович