Рішення

від 04.02.2022 по справі 190/45/20

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/45/20

Провадження №2/190/4/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 лютого 2022 року м.П»ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

В обгрунтування заявлених вимог зазначили, що ОСОБА_6 є їх бабою, ІНФОРМАЦІЯ_1 баба померла. Після її смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 7,560 га, що розташована на території Троїцької сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224587500:02:001:0001. За життя баба склала заповіт, яким належний їй будинок АДРЕСА_1 в рівних частинах заповіта онукам ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а належну їй земельну ділянку заповіла ОСОБА_4 .. З питанням отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті баби звернулись до державного нотаріуса П`ятихатської державної нотаріальної контори, проте отримала відмову, з посиланням на те, що видати свідоцтво про право на спадщину не має можливості, так як правовстановлюючий документ на житловий будинок відсутній та спадкодавиця на момент смерті не набула право власності на земельну ділянку, оскільки остання не зареєструвала її у відділі Держгеокадастру П`ятихатського району. Крім того, з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернувся її син ОСОБА_5 , який є інвалідом.

У зв`язку з вищевикладеним просять визнати за ОСОБА_5 право власності на 3/8 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 право власності на 3/8 частки житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті їх баби ОСОБА_6 ; визнати за ОСОБА_4 право власності на ѕ частки земельної ділянки площею 7,560 га, що розташована на території Троїцької сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224587500:02:001:0001 в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_6 ; у власність відповідача залишити 2/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та ѕ частини земельної ділянки площею 7,560 га, що розташована на території Троїцької сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224587500:02:001:0001 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 ..

В судове засідання позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 не з`явились, кожен окремо надали до суду заяви з проханням справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, інформація про виклик у справі відповідача розміщувалася судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України, причину неявки до суду не повідомив.

Таким чином, оскільки відповідач у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв`язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. П`ятихатки Дніпропетровської області, про що свідчить копія свідоцтва про смерть/а.с.108/.

Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 7,560 га, що розташована на території Троїцької сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224587500:02:001:0001, яке належало померлій на підставі свідоцтв про право на спадщину за закономі після смерті її чоловіка ОСОБА_7 /а.с.195, 219 Т.1/.

За життя ОСОБА_6 склала заповіт, яким належний їй будинок АДРЕСА_1 в рівних частинах заповіта онукам ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а належну їй земельну ділянку заповіла ОСОБА_4 /а.с.112/.

Згідно з копією спадкової справи № 180/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 з заявами про прийняття спадщини за заповітом до П`ятихатської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 та син померлої - ОСОБА_5 /а.с.107, 119,127, 129 Т.2/.

14 червня 2019 року державним нотаріусом П`ятихатської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 позивачу ОСОБА_2 відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок АДРЕСА_1 /а.с.136/.

14 червня 2019 року державним нотаріусом П`ятихатської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 позивачу ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 відмовлено, у зв`язку з тим, що спадкодавиця на момент смерті не набула право власності на земельну ділянку, оскільки остання не зареєструвала її у відділі Держгеокадастру П`ятихатського району/а.с.139 Т.1/.

07 лютого 2022 року державним нотаріусом П`ятихатської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 позивачу ОСОБА_5 відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її у відповідності до вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ст. 1241 ЦК України право на обов`язкову частку в спадщині мають право: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, слід зазначити про таке.

Згідно з ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

В п.19 постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, які визначені ст.1241 ЦК України, є вичерпний і розширеного тлумачення не потребує.

Визначення поняття непрацездатної особи міститься в ч.3 ст.75 Сімейного кодексу України та в ст.1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Зокрема, непрацездатними є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

У рішенні Конституційного Суду України від 11.02.2014 року (справа N 1-1/2014) по справі за конституційним зверненням громадянина розкривається зміст поняття "повнолітні непрацездатні діти", що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241 Кодексу щодо права на обов`язкову частку у спадщині, ґрунтується на положеннях частини третьої статті 75 Сімейного кодексу, який відносить до категорії "непрацездатні" інвалідів I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття "непрацездатний".

Відповідно до копії довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААБ № 0165521 ОСОБА_5 є інвалідом 3-ї групи/а.с.122 Т.1/.

Отже, на момент смерті матері ОСОБА_6 відповідач ОСОБА_5 мав 3 групу інвалідності, а тому є особою що має право на обов`язкову частку у спадщині.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачі є спадкоємцями за законом на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 7,560 га, що розташована на території Троїцької сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224587500:02:001:0001, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їм відмовлено, чим порушено їх законне право на отримання спадщини, задоволення позову не суперечить вимогам та законним інтересам сторін та відповідає чинному законодавству України, що і дає підстави для задоволення позову в цій частині.

Що ж стосується вимог позивачів залишити у власність відповідача 2/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та ѕ частини земельної ділянки площею 7,560 га, що розташована на території Троїцької сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224587500:02:001:0001 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки дані вимоги направлені на вирішення прав ОСОБА_5 , тобто позивачі в даному випадку вирішують права, свободи та інтереси ОСОБА_5 не зазначаючи підстави цього.

Керуючись ст.ст.12, 80, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 3/8 частки житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 3/8 частки житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на ѕ частки земельної ділянки площею 7,560 га, що розташована на території Троїцької сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224587500:02:001:0001, що належала на праві приватної власності ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ДП 019678 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса