Ухвала

від 15.02.2022 по справі 490/617/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/617/22

н\п 2-з/490/80/2022

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., заучастю секретаря судового засідання Шелестюк І.С., представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Климовича Андрія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про забезпечення позову подану адвокатом Климовичем Андрієм Володимировичем в інтересах ОСОБА_1 , в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Універсал-ЮГ",-

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2022 року до Центрального районного суду міста Миколаєва надійшла позовна заява, яка подана адвокатом Климовичем Андрієм Володимировичем в інтересах ОСОБА_1 , відповідач Миколаївська міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Універсал-ЮГ" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить суд:

Зобов`язати Миколаївську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії, яка відбудеться після набрання рішенням законної сили, розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.01.2022 року про встановлення особистого строкового сервітуту для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 3 шт., у тому числі земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 30 кв.м, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 20 кв.м, земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 27 кв.м.) загальною площею 77 кв.м по АДРЕСА_1 ;

Визнати укладеним договір про встановлення осорбистого строкового сервітуту на умовах, наведених в позовній заяві.

Ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 26 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , відповідач Миколаївська міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Універсал-ЮГ" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження, почато підготовче провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

09.02.2022 року адвокатом Климовичем Андрієм Володимировичем в інтересах ОСОБА_1 , подана заява про вжиття заходів забезпечення позову.

В заяві про вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача просить суд заборонити Миколаївській міській раді та її виконавчим органам (в тому числі департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради) здійснювати будь-які дії для демонтажу стаціонарних тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають в користуванні ОСОБА_1 та розміщені на підставі договорів про встановленння особистого строкового сервітуту №401, 402 від 12.05.2021 року укладених між ТОВ "Підприємство "Універсал-ЮГ" та Миколаївською міською радою.

Підставами необхідності забезпечення позову позивачем зазначено наступне:

- 20 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Миколаївської міської ради із заявою про встановлення особистого строкового сервітуту, щодо розміщення групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 3 штук площею 77 кв.м по АДРЕСА_2 ;

- ця заява і проект договору позивача відповідачем не розглянуті, жодного рішення не прийнято;

- після звернення до Миколаївської міської ради із заявою позивач виявив на своїх тимчасових спорудах повідомлення про необхідність демонтувати їх добровільно протягом 10 днів або надати правовстановлюючі документи, якщо цього не буде зроблено - споруди будуть демонтовані примусово;

- 08 лютого 2022 року позивач виявив повторне повідомлення про демонтаж своїх тимчасових споруд;

- ще з 2020 року Миколаївська міська рада через виконавчі органи вживає заходи для демонтажу тимчасових споруд, які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , один з яких було демонтовано;

- існує реальна загроза демонтажу всіх тимчасових споруд які перебувають у користуванні позивача по АДРЕСА_1 , внаслідок чого позивач буде змушений вживати додаткових витрат для відновлення попереднього стану та повторної установки стаціонарних тимчасових споруд, а отже позивач понесе збитки;

- враховуючи характер спору і тривалу бездіяльність відповідача, позивач вважає, що забезпечення позову шляхом заборони вживати дії для демонтажу тимчасових споруд є достатнім, необхідним і співмірним заходом забезпечення позову за обставинами спору, який виник між сторонами.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 09.02.2022 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

09.02.2022 року заяву передано судді.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.02.2022 року заявника викликано для надання додаткових пояснень, щодо підтвердження необхідності забезпечення позову та призначено заяву про забезпечення позову до судового розгляду на 14 лютого 2022 року.

В судовому засіданні представник заявника додатково пояснив суду, що з початку року на всіх тимчасових спорудах які перебувають у користуванні позивача по АДРЕСА_1 , почали виявляти характерні аркуші паперу червоного кольору з попередженням про необхідність демонтажу вказаних споруд. Активізація дій відповідача щодо демонтажу вказаних споруд, на думку представника позивача, пов`язана з отриманням в новому році фінансування відповідними структурними підрозділами відповідача.

Останнє повідомлення було виявлено 08.02.2022 року та в ньому встановлено строк на демонтаж протягом десяти днів, тобто до 18.02.2022 року. При цьому, відповідач ухиляється від виконання свого обов`язку щодо розгляду заяви позивача щодо укладення договору сервітуту. Так, до цього часу відсутній проект порядку денного пленарного засідання сесії Миколаївської міської ради з зазначенням про включення на розгляд питання про укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту з позивачем. А такий має бути розміщений на офіційному сайті відповідача не раніше ніж за 10 днів до проведення засідання сесії. Такими діями відповідач створює ситуацію правової невизначеності, оскільки позивач навіть не може оскаржити відмову, якщо б така була. При цьому, в будь-який момент відповідач може без відповідного рішення суду та законних підстав, на власний розсуд здійснити демонтаж тимчасових споруд, які перебувають у користуванні позивача.

Наголошував, що саме відповідачем порушуються права позивача, щодо нерозгляду його заяви у встановлений законом строк, а негативні наслідки такої бездіяльності відповідача (у вигляді демонтажу споруд) також повною мірою покладаються саме на позивача.

Заслухавши поясненя представника заявника, дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, судом встановлено таке.

12.05.2014 року між Миколаївською міською радою (власник) та ТзОВ Підприємство Універсал-ЮГ (сервітуарій) укладено договір №401 про встановлення особистого строкового сервітуту.

Відповідно до п. 1.1 Договору Миколаївська міська рада на підставі рішення від 04.02.2014 за № 37/25 встановлює особистий строковий сервітут відносно земельної ділянки площею 90 кв.м по АДРЕСА_3 в інтересах Сервітуарія, на право розміщення групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 4 шт. (земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 30 кв.м., земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 22 кв.м, земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 22 кв.м, земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 16 кв.м). для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2.1 Договору цим договором встановлюється особистий сервітут строком на 1 (один) рік з дати реєстрації цього договору (до 12.05.2015).

Відповідно до п. 1 Договору про зміни № 401 C/1-15 строк встановленого особистого строкового сервітуту продовжено до 12.05.2016.

Пунктом 2.2 договору сторони передбачили порядок та умови переважного права на поновлення договору, зокрема, погодили, що після закінчення п`яти років з моменту укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту (12.05.2019) підставою для продовження строку дії договору буде відповідне рішення міської ради.

12.05.2014 року між Миколаївською міською радою (власник) та ТзОВ Підприємство Універсал-ЮГ (сервітуарій) укладено договір №402 про встановлення особистого строкового сервітуту.

Відповідно до п. 1.1 Договору Миколаївська міська рада на підставі рішення від 04.02.2014 за № 37/25 встановлює особистий строковий сервітут відносно земельної ділянки площею 93 кв.м по АДРЕСА_3 в інтересах Сервітуарія, на право розміщення групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 4 шт. (земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 27 кв.м., земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 20 кв.м, земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 26 кв.м, земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 20 кв.м). для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2.1 Договору цим договором встановлюється особистий сервітут строком на 1 (один) рік з дати реєстрації цього договору (до 12.05.2015).

Відповідно до п. 1 Договору про зміни № 402 C/1-15 строк встановленого особистого строкового сервітуту продовжено до 12.05.2016.

Пунктом 2.2 договору сторони передбачили порядок та умови переважного права на поновлення договору, зокрема, погодили, що після закінчення п`яти років з моменту укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту (12.05.2019) підставою для продовження строку дії договору буде відповідне рішення міської ради.

05.01.2016 року між ТзОВ Підприємство Універсал-ЮГ та позивачем було укладено договір позички, згідно з яким позичкодавець передає, а користувач приймає в строкове тимчасове безоплатне користування:

- Стаціонарну тимчасову споруду площею 30 кв.м., дозвіл на розміщення якої Позичкодавець має на підставі договору про встанвлення особистого строкового сервітуту №401 від 12.05.2014 року.

- Стаціонарну тимчасову споруду площею 27 кв.м., дозвіл на розміщення якої Позичкодавець має на підставі договору про встанвлення особистого строкового сервітуту №402 від 12.05.2014 року.

- Стаціонарну тимчасову споруду площею 20 кв.м., дозвіл на розміщення якої Позичкодавець має на підставі договору про встанвлення особистого строкового сервітуту №402 від 12.05.2014 року.

При цьому, пунктом 2.2. договору позички встановлено, що передача об`єкта в користування не тягне за собою виникнення в Користувача права власності на це майно.

Термін дії договору встановлено до 31 грудня 2023 року.

Статтями 12, 13 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновками експертів.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, шостої та сьомої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено відсутність договірних правовідносин між відповідачем та позивачем, щодо використання стаціонарних тимчасових споруд площею 30 кв.м., 27 кв.м. та 20 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки на якій вони розташовані.

При цьому, предметом даного позову є вимога про зобов`язання Миколаївську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії, яка відбудеться після набрання рішенням законної сили, розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.01.2022 року про встановлення особистого строкового сервітуту для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 3 шт., у тому числі земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 30 кв.м, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 20 кв.м, земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 27 кв.м.) загальною площею 77 кв.м по АДРЕСА_1 та про визнаня укладеним договір про встановлення особистого строкового сервітуту на умовах, наведених в позовній заяві.

Позивач, в обгрунтування необхідності застосування заходів забезпечення зазначає, що 20 січня 2022 року звернувся до Миколаївської міської ради із заявою про встановлення особистого строкового сервітуту, щодо розміщення групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 3 штук площею 77 кв.м по АДРЕСА_2 , але така, станом на момент звернення з заявою про забезпечення не розглянута, натомість відповідач вживає заходи щодо знесення майна, яке перебуває у користуванні позивача.

На підтвердження наведених обставин, заявником надано опис документів, що надано до ЦНАП суб`єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги від 20.01.2022 року, № справи та дата реєстрації в книзі реєстрації 23064-000563462-007-13 від 20.01.2022 року.

Вказаним описом та долученими до нього документів підтверджується звернення позивача до відповідача із заявою про встановлення особистого строкового сервітуту, щодо розміщення групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 3 штук площею 77 кв.м по АДРЕСА_2 .

Також заявником надано повідомлення від 21.01.2022 року та від 08.02.2022 року про звільнення зайнятої земельної ділянки протягом 10 днів та як наслідок невиконання вимоги демонтаж у примусовому порядку.

При цьому, суд зазначає, що в описі документів, що надано до ЦНАП суб`єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги від 20.01.2022 року, № справи та дата реєстрації в книзі реєстрації 23064-000563462-007-13 від 20.01.2022 року заначено термін виконання - 21.02.2022 року.

Таким чином, термін виконання відповідачем заяви позивача, виходить за межі, які встановлено відповідачем позивачу для звільнення земельної ділянки - до 18.02.2022 року.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У відповідності до приписів пункту 2 частини 1 стаття 150 ЦПК україни встановлено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення. якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У справі Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) [ВП], §§ 83-86, Суд визначив, що застосування статті 6 до попередніх заходів залежить від виконання певних умов. По-перше, право, з приводу якого проводяться, як основні процедури, так і процедури щодо забезпечення розгляду справи, має бути цивільним відповідно до Конвенції. По-друге, має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право. Якщо попередній захід можна вважати ефективним для визначення цивільного права чи зобов`язання у справі, незважаючи на термін його дії, застосовується стаття 6.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

В даному випадку судом має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, суд має дослідити, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до суду для захисту своїх прав на розміщення майна, яке перебуває у його користуванні - групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 3 шт., на конкретних земельних ділянках: у тому числі земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 30 кв.м, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 20 кв.м, земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 27 кв.м.) загальною площею 77 кв.м по АДРЕСА_1 .

При цьому, вирішальне значення для позивача має місце розташування вказаних об`єктів, саме на певній земельній ділянці, про встановлення особистого строкового сервітуту на яку позивач і звернувся 20.01.2022 року з заявою до відповідача.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову, призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача, зокрема, позивач у разі демонтажу стаціонарних тимчасових споруд у кількості 3 шт., на конкретних земельних ділянках: у тому числі земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 30 кв.м, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 20 кв.м, земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 27 кв.м.) загальною площею 77 кв.м по АДРЕСА_1 , не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом, без нових звернень до суду.

При цьому, суд не має права надавати правову оцінку обставинам розміщення тимчасових споруд на стадії розгляду питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Таким чином, позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову подану адвокатом Климовичем Андрієм Володимировичем в інтересах ОСОБА_1 , в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Універсал-ЮГ".

Строк дії заходів забезпечення позову унормовано в ч.ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, зокрема: у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи; якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення; у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову, подану адвокатом Климовичем Андрієм Володимировичем в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ), відповідач Миколаївська міська рада (54001, м. Миколаїв, вул Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Універсал-ЮГ" (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 242В), задовольнити.

Заборонити Миколаївській міській раді та її виконавчим органам здійснювати дії щодо демонтажу групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 3 шт., розташованих за адресою: м. Миколаїв просп. Центральний ріг вул. 6 Слобідської, які перебувають в користуванні ОСОБА_1 та розміщені на підставі договорів про встановленння особистого строкового сервітуту №401, 402 від 12.05.2021 року укладених між ТОВ "Підприємство "Універсал-ЮГ" та Миколаївською міською радою.

Стягувачем за даною ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Боржником за даною ухвалою є: Миколаївська міська рада (54001, м. Миколаїв, вул Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573).

Відповідно до норм Закону України Про виконавче провадження ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.

Строк пред`явлення до виконання ухвали - три роки.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя О.В. Саламатін