Постанова

від 09.02.2022 по справі 640/4241/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4241/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.

пр-к позивача Румша А.Л.

пр-к відповідача Пущук М.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Бар Груп до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Голден Бар Груп звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило суд про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 листопада 2020 року №№00053200702, 00053220702.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Бар Груп задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, про правомірність винесених податкових повідомлень-рішень та наголошує, що ТОВ Голден Бар Груп станом на 16 жовтня 2020 року не подало ліквідаційний баланс, подання якого є обов`язковим.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 лютого 2022 року.

Позивачем 21січня 2022 року подано відзив на апеляційну скаргу, у якому висловлені заперечення проти доводів апеляційної скарги, підтримано позицію, що надавалася суду першої інстанції під час розгляду справи.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у м.Києві на підставі наказу від 05.10.2020 №7004 проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ Голден Бар Груп з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 16.10.2020, валютного за період з 01.01.2017 по 16.10.2020 та іншого законодавства за відповідний період.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 23 жовтня 2020 року №177/26-15-07-06/35849809.

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44 та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2018 рік та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2017 рік.

Зокрема в акті перевірки зазначено, що :

- ТОВ Голден Бар Груп не включило до складу інших доходів суму отриманої та не повернутої допомоги від ВАТ Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Фортіс у сумі 3 242 500,00 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що станом на 16 жовтня 2020 року ліквідаційний баланс підприємства до ДПС не подано;

- за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2019 року встановлено завищення різниць, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування, що призвело до завищення від`ємного значення різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, у сумі - 2 555 597,00 грн. за 2017 рік.

В ході перевірки позивачу надано запит від 15 жовтня 2020 року №3 з проханням надати належним чином завірені копії первинних документів, на підставі яких здійснювалося відображення операцій в додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік, однак, на цей запит надано документи та податкова звітність лише за перевірений період, підтверджуючих документів щодо підстав відображення операцій не надано.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2020 року №00053200702 за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України ТОВ Голден Бар Груп , яким зменшено суму від`ємного об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік у розмірі 2 555 597,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2020 року №00053220702 за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України ТОВ Голден Бар Груп , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 727 155,00 грн., у тому числі за основним платежем - 581 724,00 грн., за штрафними санкціями - 145 431,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач оскаржив винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає про наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з пунктом 5 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 (далі по тексту - НПСБО 15 Дохід ), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

За правилами пункту 7 НПСБО 15 Дохід визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Відтак, до складу об`єкта оподаткування з податку на прибуток включається прибуток, визначений шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у відповідній фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Колегією суддів встановлено, що ГУ ДПС у м.Києві збільшено показник доходів позивача на розмір отриманої та не повернутої допомоги від ВАТ Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Фортіс у сумі 3 242 500,00 грн., у зв`язку із прийняттям рішення про припинення згідно з протоколом від 18 червня 2018 року №5, оскільки станом на 31 грудня 2018 року обліковується кредиторська заборгованість у сумі 3 242 500,00 грн., за якою минув термін подання вимог кредитором.

Колегія суддів зауважує, що ГУ ДПС у м.Києві, на якого , як на суб`єкт владних повноважень покладено тягар доказування, не надав суду доказів, які б підтверджували, що в 2018 році ТОВ Голден Бар Груп отримало дохід, тобто збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовило зростання власного капіталу.

Разом з тим, з матеріалів справи та акту перевірки убачається, що між позивачем (позичальник) та ВАТ Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Фортіс (кредитор) укладено договір позики від 16 жовтня 2010 року №6, за умовами якого кредитор зобов`язався надати позичальнику грошову позику у розмірі 10 000 000,00 грн. строком до 31 грудня 2011 року.

Як визначено у пункті 5.1 договору позики, по закінченню строку позики, позичальник зобов`язується протягом 5 банківських днів повернути кредитору позику.

За додатковою угодою від 21 грудня 2017 року №11 строк позики подовжено до 20 грудня 2018 року.

Відтак, позивач мав повернути кредитору позику до 27 грудня 2018 року; у випадку, якщо така позика не повертається, то вона могла би вважатись доходом з 28 грудня 2018 року.

Як свідчать наявні у справі докази та визнається сторонами, відповідно до протоколу №5 загальних зборів учасників ТОВ Голден Бар Груп від 18 червня 2018 року вирішено припинити товариство шляхом його ліквідації у добровільному порядку за рішенням загальних зборів учасників.

Відповідно до підпункту 137.4.3 пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Отже, у зв`язку із прийняття позивачем рішення про ліквідацію, останнім звітним періодом подання декларації з податку на прибуток підприємства вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що така податкова декларація подана позивачем 06 вересня 2018 року, а тому ймовірний дохід від неповерненої станом 31 грудня 2018 року позики, не міг бути включений до прибутку в останньому звітному періоді подання декларації з податку на прибуток ТОВ Голден Бар Груп .

Також, позивач не міг допустити порушення за 2018 рік, оскільки останнім звітним періодом подання декларації з податку на прибуток підприємства, на який припадає дата ліквідації, є три квартали 2018 року, а не рік, як помилково вказано в акті перевірки.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що висновки акта перевірки про неподання позивачем станом на 16 жовтня 2020 року ліквідаційного балансу спростовуються наявними у справі доказами, а саме позивач подав ліквідаційний звіт суб`єкта малого підприємництва за 8 місяців 2018 року до Головного управління ДФС у м. Києві 06 вересня 2018 року разом із податковою декларацією з податку на прибуток.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що висновки акта перевірки про порушення ТОВ Голден Бар Груп підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України в частині не включення до складу інших доходів суми отриманої та не повернутої допомоги у сумі 3 242 500,00 грн. та заниження податку на прибуток за 2018 рік є помилковими, а визначення суми грошового зобов`язання за даним епізодом порушення - протиправним.

Щодо зафіксованого порушення про завищення різниць, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування, що призвело до завищення від`ємного значення різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, у сумі - 2 555 597,00 грн. за 2017 рік, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали акта перевірки свідчать, що в структурі різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, згідно з поданими позивачем податковими деклараціями найбільший вплив мали такі показники додатка РІ до рядка 03 декларації: сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі по тексту - Порядок), факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пункт 4 розділу ІІІ Порядку встановлює, що описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

1) результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків, зборів відповідно до затвердженого плану перевірки. У цій частині акта (довідки) документальної перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) документальної перевірки у разі необхідності додаються відповідні аналітичні таблиці. Крім того, наводяться дані про наявність та результати перевірки пільг, наданих відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок, збір отримано пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються);

2) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що в акті перевірки не зазначено про суть порушення в частині завищення ТОВ Голден Бар Груп різниць, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування, та завищення від`ємного значення за 2017 рік у сумі - 2 555 597,00 грн.; у чому виявилось таке порушення, зокрема, відповідач не навів документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Щодо посилання відповідача 1 на те, що в ході перевірки позивачем на запит від 15 жовтня 2020 року №3 про надання належним чином завірених копій первинних документів, на підставі яких здійснювалося відображення операцій в додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік, позивачем податкова звітність надана лише за період, що перевірявся, підтверджуючих документів щодо підстав відображення операцій в попередні періоди не надано, колегія суддів зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України встановлює, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

З матеріалів справи убачається, що співробітниками ГУ ДПС складено акт від 16 жовтня 2020 року №519/26-15-07-02-06 про ненадання ТОВ Голден Бар Груп до перевірки документів, зазначених в запиті від 15 жовтня 2020 року №3, який отриманий за дорученням 15 жовтня 2020 року.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно зазначив, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували отримання запиту ГУ ДПС від 15 жовтня 2020 року №3 уповноваженим представником ТОВ Голден Бар Груп .

Крім того, відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів, витребування відповідачем 1 для перевірки документів, що складалися поза межами вказаного строку є безпідставним та необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зменшення ТОВ Голден Бар Груп суми від`ємного об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік у розмірі 2 555 597,00 грн. нормативно та документально не підтверджуються.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС від 20 листопада 2020 року №00053200702 та №00053220702 є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи ГУ ДПС у м. Києві не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 310, 315-316, 321-322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 11.02.2022р.)