Постанова

від 09.02.2022 по справі 922/3874/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/3874/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Геза Т.Д.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю:

позивача - Оганян Л.А., довіреність №01-46/16724 від 24.12.2021 року;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу особи, уповноваженої діяти від імені Акціонерного товариства "Харківобленерго" - Оганян Л.А. (вх. №4009Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2021 року у справі №922/3874/21, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Прохоров С.А.), повний текст якого складено 29.11.2021 року

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків до Приватного малого підприємства "Аліна", м. Харків простягнення 42 836,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до господарського суду Харківської області, в якому просив стягнути з відповідача 42836,11 грн, з яких: 34010,35 грн. - донарахування по Акту про порушення від 06.03.2020 року № 120843 (де: 28341,96 грн. тарифна складова та 5668,39 грн. ПДВ 20%) та 8825,76 грн. відшкодування витрат (збитків) на проведення експертного дослідження.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2021 року у справі №922/3874/21 у позові відмовлено повністю.

Особа, уповноважена діяти від імені Акціонерного товариства "Харківобленерго" - Оганян Л.А. з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2021 року у справі та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Висновок господарського суду першої інстанції, що для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії необхідно доведення факту втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, є хибним.

Порушення пломб є окремим порушенням ПРРЕЕ та для нарахування споживачу суми електроенергії, визначальним є саме факт порушення Правил.

Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі №904/2645/17; від 26.06.2018 року у справі №911/1901/17; від 03.08.2021 року у справі №910/5998/20; від 15.01.2019 року у справі №906/233/17; від 14.07.2021 року у справі №918/863/20.

Твердження господарського суду першої інстанції про те, що Акт про порушення ПРРЕЕ від 06.03.2020 року №120843 не відповідає встановленим ПРРЕЕ вимогам є невірним, оскільки ані ПРРЕЕ, ані норми чинного законодавства України не визначають вказані судом дефекти змісту акта про порушення як такі, що мають наслідком його недійсність.

Господарський суд першої інстанції припустився порушень норм ГПК України при оцінці експертного дослідження від 29.10.2020 року №9722 як доказу пошкодження пломби оператора системи розподілу №15108028, передбаченого п.8.4.4. ПРРЕЕ та наявності підстав для донарахування необлікованої електроенергії.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин; постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року №291, від 11.05.2020 року №349, від 20.05.2020 року №392, від 17.06.2020 року №500, від 22.07.2020 року №641, від 26.08.2020 року №760, від 13.10.2020 року №956, від 09.12.2020 року №1236, від 17.02.2021 року № 104, від 21.04.2021 року №405, від 16.06.2021 року №611, від 11.08.2021 року №855, від 22.09.2021 року №981, від 15.12.2021 року №1336 до постанови від 11.03.2020 року № 211 внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 31.03.2022 року.

Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників суду на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 року за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину; наказами голови суду від 26.03.2020 року № 05-а, від 23.04.2020 року №07-а, від 08.05.2020 року №08-а, від 22.05.2020 року №10-а, від 22.06.2020 року №12-а, від 28.07.2020 року №14-а, від 31.08.2020 року №15-а, від 22.10.2020 року №21-а, від 18.12.2020 року №24-а, від 23.06.2021 року №10-а, від 16.08.2021 року №12-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2021 року, для розгляду справи суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2021 року, беручи до уваги те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3874/21; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи; копію ухвали надіслано апелянту та господарському суду Харківської області.

05.01.2022 року на адресу суду від представника Акціонерного товариства "Харківобленерго" - адвоката Квіцінської А.І. надійшла заява (вх.№116), в якій остання просила долучити до матеріалів справи докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яку, разом з додатками, долучено до матеріалів справи.

06.01.2022 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшла справа на 133 арк. (вх.№29).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 року клопотання особи, уповноваженої діяти від імені Акціонерного товариства "Харківобленерго" - Оганян Л.А. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, уповноваженої діяти від імені АТ "Харківобленерго" - Оганян Л.А. на рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2021 року у справі; відповідачу встановлено строк до 03.02.2022 року на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, призначено справу до розгляду на "09" лютого 2022 року о 12:45 год.; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon"; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2021 року у справі №922/3874/21 зупинено.

У судовому засіданні 09.02.2022 року представник позивача підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 09.02.2022 року не з`явився, копію ухвали суду апеляційної інстанції від 10.01.2022 року було надіслано відповідачу: Приватному малому підприємству "Аліна" засобами поштового зв`язку, що слідує зі штампу печатки суду на зворотному боці ухвали суду від 10.02.2022 року (вих.№000245 від 10.01.2022 року).

До суду повернулась копія ухвали Східного апеляційного господарського суду, яка була надіслана відповідачу за належною адресою, з довідкою працівників ПАТ Укрпошта - адресат відсутній за вказаною адресою.

Разом з тим, копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 року було надіслано на офіційну електронну адресу суду відповідача, про що свідчить штамп на зворотному боці вказаної ухвали від 10.01.2022 року (вих.№87 від 10.01.2022 року).

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України , виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 910/15442/17, де, між іншим, вказано на те, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Ухвалу суду від 10.01.2022 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Розподіл електричної енергії споживачу - ПМП «Аліна» здійснюється на підставі публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року (розміщений на офіційному сайті АТ «Харківобленерго» : www.oblenergo.kharkov.ua.), відповідно до умов якого відповідно підписаної заяви - приєднання, відповідач приєднався на умовах договору про постачання електричної енергії від 15.03.2007 року № 06-6805 з додатками, що є його невід`ємною частиною.

Позивач посилається на те, що при проведенні технічної перевірки вузлів обліку Споживача ПМП «Аліна» , за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 17, уповноваженими представниками АТ «Харківобленерго» : стар. інспектор Центрального РВ Фунтіков Д.А., інспектором ЦРВ Костенко С.В. виявлені явні ознаки втручання в параметри розрахункових засобів обліку вимірювальної техніки з метою зміни їх показів.

По факту виявленого порушення відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ представниками АТ «Харківобленерго» було складено Акт про порушення ПРРЕЕ від 06.03.2020 року № 120843.

Вказане вище стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області, в якому останній просив стягнути з відповідача 42836,11 грн, з яких: 34010,35 грн. донарахування по Акту про порушення від 06.03.2020 року № 120843 (де: 28341,96 грн. тарифна складова та 5668,39 грн. ПДВ 20%) та 8825,76 грн. відшкодування витрат (збитків) на проведення експертного дослідження..

22.11.2021 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що з наявних в матеріалах справи доказів, не вбачається самого факту втручання споживача (відповідача) в роботу засобів вимірювальної техніки як і неспричинення цим порушенням відповідних наслідків у вигляді можливого споживання не облікованої електроенергії внаслідок зазначеного порушення.

Колегія суддів вважає вказані висновки місцевого господарського суду необґрунтованими, з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Статтею 235 ГК України визначено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Пунктом 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), зазначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Згідно Акту про порушення ПРРЕЕ від 06.03.2020 року № 120843, в силу вимог п.8.2.4. ПРРЕЕ, зафіксовано порушення пломби оператора системи розподілу електроенергії №15108028, яка згідно п.2.3.4. ПРРЕЕ, актом про пломбування та здачу пломб і приладів обліку на збереження від 06.10.2016 року №027999, взята відповідачем на збереження.

Так, п. 8.4.2. ПРРЕЕ визначено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному Правилами, у разі виявлення таких порушень: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки); пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від у справі №904/2645/17, де, зокрема, вказано на те, що відсутність пломби енергопостачальника є окремим порушенням ПКЕЕ .

У відповідності до положень п. 8.4.2. ПРРЕЕ, самого факту порушення пломб (без доведеності факту вручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки) є достатнім для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії споживачу.

Таким чином, висновок господарського суду першої інстанції про те, що з наявних в матеріалах справи доказів, не вбачається самого факту втручання споживача (відповідача) в роботу засобів вимірювальної техніки як і неспричинення цим порушенням відповідних наслідків у вигляді можливого споживання не облікованої електроенергії внаслідок зазначеного порушення, є передчасним.

Крім того, місцевий господарський суд вказав на те, що Акт про порушення №120843 від 06.03.2020 року, на який вказує позивач, не відповідає вимогам, встановленим в додатку 9 до ПРРЕЕ, а саме, п. 10 акту не містить відомостей щодо переліку пломб, які були вилучені, їх упакування та опломбування цього пакету.

Колегія суддів враховує таке.

Згідно п.п. 3 п.1.1.2. ПРРЕЕ, акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Акт порушення ПРРЕЕ від 06.03.2020 року №120843 містить достатньо даних, необхідних для встановлення суті порушення, оскільки останній складено у відповідності з вимогами п.8.2.5. ПРРЕЕ, а саме: в акті про порушення вказані зміст виявленого порушення, з посиланням на відповідні пункти ПРРЕЕ, всі необідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення з зазначенням: меж балансової належності, перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №911/1901/17 та від 03.08.2021 року у справі №910/5998/20, де, між іншим, вказано на те, що дефекти Акта не спростовують факту порушення ПКЕЕ (зриву пломб).

Також, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 року у справі №906/233/17, де, зокрема, вказано на те, що для донарахування споживачу суми недоврахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитися у тому числі, але не виключно, актом.

Таким чином, для донарахування відповідачу суми недоврахованої електричної енергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитись, в тому числі, але не виключно, актом.

Разом з тим, ані положення ПРРЕЕ, ані норми чинного законодавства України не визначають вказані судом дефекти змісту акта про порушення як такі, що мають наслідком його недійсність.

А отже, висновок місцевого господарського суду щодо того, що Акт про порушення №120843 від 06.03.2020 року не відповідає вимогам, встановленим ПРРЕЕ, є передчасним.

Разом з тим, місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з такого.

«Висновок експертного дослідження №9722 від 29.10.2020 року (стор. 1 висновку) також не містить відомостей про те, що пакет в якому було надано на дослідження пошкоджену пломбу, мав опломбування, цього не видно і з копії фото даного пакету (стор. 2 висновку), а тому суд не приймає доводи позивача про те, що при вилученні 25.03.2020 року пломби з огорожі засобу вимірювання відповідача, дану пломбу було упаковано в саме зазначений пакет та одразу після її вилучення. Самого ж пакету для дослідження судом позивачем до суду надано не було. Крім того, щодо наданого позивачем висновку експертного дослідження, суд зазначає, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Таких відомостей висновок, наданий позивачем не містить. "

Колегія суддів враховує таке.

У відповідності до п. 8.4.4. ПРРЕЕ, факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц та у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17, де, зокрема, вказано на таке.

« 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.»

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Усталеною є практика Європейського суду з прав людини, в якій суд посилається на balance of probabilities (баланс ймовірностей) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 року, суд застосовує баланс ймовірностей. У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016 року суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.»

Не прийнявши як належний та допустимий доказ, висновок експертного трасологічного дослідження №9722 від 29.10.2020 року, господарський суд першої інстанції не дослідив та не перевірив наявність/відсутність факту пошкодження полімерної пломби як однієї з підстав прийняття спірного рішення про донарахування вартості необлікованої електричної енергії.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 року у справі №918/863/20, де, зокрема, вказано на те, що судами було допущено вибіркову оцінку доказів у справі та порушено вимоги процесуального закону щодо оцінки обставин справи за сукупністю наданих доказів, зокрема, вимоги ст. ст. 76 , 77 та 86 ГПК України .

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 8825,76 грн. відшкодування витрат (збитків) на проведення експертного дослідження.

Згідно ч. 3 ст. 123 ГПК україни, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з проведенням експертизи.

За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок донарахувань по Акту про порушення від 06.03.2020 року № 120843 за допомогою калькулятору ЛІГА.ЗАКОН, колегія суддів зазначає, що він є арифметично вірним.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі та слід стягнути з відповідача 42836,11 грн, з яких: 34010,35 грн. - донарахування по Акту про порушення від 06.03.2020 року № 120843 (де: 28341,96 грн. тарифна складова та 5668,39 грн. ПДВ 20%) та 8825,76 грн. витрат на проведення експертного дослідження, які підтверджені документально (а.с.27).

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.

Отже, місцевий господарський суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2021 року у справі слід скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, поклавши судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги, відповідно до ст.129 ГПК України, на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.2 ст. 275, п.1, п. 2 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, уповноваженої діяти від імені Акціонерного товариства "Харківобленерго" - Оганян Л.А. задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2021 року у справі №922/3874/21 скасувати повністю.

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного малого підприємства "Аліна" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 17, код ЄДРПОУ 21226903) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) 42836,11 грн. (34010,35 грн. - донарахування; 8825,76 грн. - витрати).

Стягнути з Приватного малого підприємства "Аліна" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 17, код ЄДРПОУ 21226903) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) 5675,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.02.2022 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза