Рішення

від 02.02.2022 по справі 905/1964/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.02.2022р. Справа №905/1964/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Романцовій О.О., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта" (місцезнаходження : 84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шкадінова (Академічна), будинок 79-В, ідентифікаційний код 25107377; електронна адреса: navu.alexeev@gmail.com)

до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, буд. 8; ідентифікаційний код 00131268, електронна адреса:dem_priemnaya@dtek.com)

про вчинення певних дій та стягнення 94 146,00 грн

Представники сторін:

від позивача:не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Варта" звернулось до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про:

-припинення незаконних дій АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" (код 00131268), що порушують право ТОВ "Варта" (код 25107377) на отримання послуг з розподілу електричної енергії за договором №1464 від 01.01.2019, який є публічним та укладений з урахуванням ст.ст.633, 634,641,642 ЦК України на підставі наданої Заяви - приєднання та чинного договору про постачання електричної енергії №1464 від 04.10.2006 року;

-відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ТОВ "Варта" та зобов`язати вчинити певні дії щодо відновлення комерційного постачання електричної енергії відповідно до укладеного раніше договору та за передплатою до споживача - Цілісного майнового комплексу "Авторинок Південний" ТОВ "Варта" розташованого за адресою: вул. Академічна № 79В, м. Краматорськ, Донецька область, 84313;

-відновлення дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1464 від 01.01.2019 року, який є публічним та укладений з урахуванням ст.ст.633, 634,641,642 ЦК України на підставі наданої Заяви - приєднання та чинного договору про постачання електричної енергії №1464 від 04.10.2006 року;

-стягнення суми матеріальної шкоди у розмірі 44146,00 грн;

-стягнення суми моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.

Позивач, позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач без будь якого попередження в односторонньому порядку припинив позивачу надання послуг з розподілу електричної енергії відповідно до Договору №14164 від 01.01.2019року, який є публічним та укладений з урахуванням ст. 633,634,641,642 ЦК України на підставі наданої Заяви-приєднання. Крім того позивач зазначає, що відповідач в односторонньому порядку, без наявності відповідних правових підстав, розірвав договір №14164 від 01.01.2019року. Позивач посилається на те, що зазначеними діями відповідача позивачу було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 44146 грн. та моральну шкоду у сумі 50000грн.

Ухвалою суду від 18.10.2021 залишено позовну заяву без руху.

29.10.2021 до канцелярії суду від позивача надійшов лист про усунення недоліків, в якому позивачем виправлено недоліки позовної заяви в установлений судом строк.

Ухвалою суду від 03.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1964/21. Здійснювати розгляд справи вирішено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.12.2021 року о 10:30 год.

25.11.2021 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 22.11.2021, в якому останній просить винести окрему ухвалу, та зобов`язати вчинити певні дії, а саме під`єднати ТОВ Варта до електромереж та відновити постачання електричної енергії у відповідності до ст. 246 ГПК. Крім того, від позивача надійшло клопотання б/н від 22.11.2021, в якому останній просить долучити до матеріалів справи доказ - лист НКРЕКП від 25.10.2021 року, за результатами проведеної перевірки за заявою ТОВ Варта щодо законності дій АТ ДТЕК Донецькі електромережі .

01.12.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить залишити без задоволення позовні вимоги ТОВ Варта до АТ ДТЕК Донецькі електромережі . Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.11.2021 була надіслана відповідачу 04.11.2021 на його електронну поштову скриньку за вихідним №04-19/6577 та отримана - 04.11.2021. Таким чином, строк для подання відзиву встановлено до 24.11.2021. Як вбачається, відповідач надав відзив до суду 01.12.2021 , тобто з порушенням встановленого судом строку. Відповідно до вищенаведеного, суд залишив відзив на позовну заяву без розгляду, у зв`язку з пропуском процесуального строку встановленого судом. Заяви про поновлення процесуального строку, відповідачем не подано.

Ухвалою суду від 01.12.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача б/н від 22.11.2021 про винесення окремої ухвали та зобов`язання вчинити певні дії, а саме під`єднати ТОВ Варта до електромереж та відновити постачання електричної енергії, оскільки чинним процесуальним законодавством не передбачено винесення окремої ухвали за клопотанням сторін у справі.

22.12.2021 через підсистему Електронний суд від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній просить суд врахувати їх під час розгляду справи по суті та залишити без задоволення позовні вимоги ТОВ Варта до АТ ДТЕК Донецькі електромережі . Відповідач вважає, що відключення позивача від електропостачання є цілком законним та такими, що відповідає п. п.2.1.8, 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії , п. 11.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (додаток № 3 до ПРРЕЕ), оскільки позивачем не було надано документів, які підтверджують право власності (користування) земельною ділянкою або (об`єктом приміщення), що знаходиться за адресою: м. Краматорськ, вул. Академічна (Шкадінова), буд.79 В.

Щодо матеріальної шкоди у розмірі 44 146,00 грн відповідач стверджує, що факт використання пального, його кількості, вартості, взаємозв`язок з відключенням електроенергії Позивачем не доведений, розмір шкоди розрахований позивачем математично, виходячи з технічних характеристик обладнання та не підтверджений документально.

Відповідач також заперечує проти стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн, оскільки вважає, що факт понесення моральної шкоди позивачем не доведений.

22.12.2021 через підсистему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 22.12.2021 подовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 01.02.2022 включно та відкладено підготовче засідання на 19.01.2022 року о 15:00 год.

Крім того, судом було розглянуто клопотання позивача від 29.10.2021 про витребування у відповідача наступних документів: додаткової угоди від 01.01.2019 до договору про постачання електричної енергії №1464 від 04.10.2006 укладеного між позивачем та відповідачем та копії договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1464 від 01.01.2019, який укладений на підставі заяви - приєднання та договору про постачання електричної енергії № 1464 від 04.10.2006. Зазначене клопотання судом було задоволено.

18.01.2022 від відповідача на виконання ухвали суду від 22.12.2021 надійшли документи, які витребовувались.

19.01.2022 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній п.2 прохальної частини позову виклав в наступній редакції: визнати дії АТ ДТЕК Донецькі електромережі , код ЄДРПОУ 00131268, щодо безпідставного від`єднання ТОВ Варта від електричних мереж, припинення постачання електричної енергії та розірвання в односторонньому порядку договору отримання послуг з розподілу електричної енергії за договором №1464 від 01.01.2019 року зі споживачем ТОВ Варта , який є публічним та укладений з урахуванням ст.ст.633, 634,641,642 ЦК України на підставі наданої Заяви - приєднання та чинного договору про постачання електричної енергії №1464 від 04.10.2006 року не законними. Зобов`язати негайно приєднати ТОВ Варта до електромереж та поновити постачання електричної енергії.

Крім того просив встановити строк виконання рішення суду, а також зобов`язати АТ ДТЕК Донецькі електромережі код ЄДРПОУ 00131268 надати до суду звіт про виконня рішення суду.

Отже суд розглядає позовні вимоги з урахуванням вищенаведених письмових пояснень від 19.01.2022р.

19.01.2022 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: заяви - попередження ТОВ Варта від 15.08.2021, яка адресована АТ ДТЕК Донецькі електромережі та лист відповіді відповідача на вищезазначену заяву.

У засіданні 19.01.2022 оголошувалась перерва до 28.01.2022 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 28.01.2022 закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи призначено на 02.02.2022 року о 15:00 год.

28.01.2022 від позивача надійшла заява про розгляд справи, яка призначена на 02.02.2022 без участі представника позивача.

02.02.2022 у судове засідання сторони не з`явились.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ Варта та ВАТ Донецькобленерго було укладено договір про постачання електричної енергії № 1464 від 04.10.2006р.

Відповідно до розділу 1 Договору ВАТ Донецькобленерго зобов`язався продавати електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача з приєднаною потужністю 10 кВт, а позивач (споживач) зобов`язався оплачувати постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка продажу електричної енергії визначається на кабельних накінечниках РУ-0,4 кВ ТП-255 та у додатку №1 Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі до цього Договору.

Додатком №2 встановлено розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

Умовами п.9.5 Договору встановлено, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Актом від 14.05.2018 зафіксовано факт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1кВ позивача. За результатом перевірки встановлено, що на момент проведення технічної перевірки ПУ працездатний. Найменування площадки вимірювання: авторинок, вул. Шкадінова 79В.

14.05.2018 року також складено Акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження за №000852. В акті зафіксовані засоби обліку, які здаються на збереження споживачу.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності.

Відповідно до ст. 45 Закону України Про ринок електричної енергії розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Постановою № 1532 від 27.11.2018 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг анулювала АТ ДТЕК Донецькі електромережі ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та зобов`язала до 01 січня 2019 року забезпечити завершення організаційних заходів, пов`язаних з анулюванням ліцензій.

Тобто, з 01.01.2019 відбулася зміна надавача послуг з постачання електричної енергії, яким стало ТОВ Донецькі енергетичні послуги .

01.01.2019 АТ ДТЕК Донецькі електромережі отримана ліцензія на здійснення діяльності з розподілу електричної енергії, на підставі якої відповідач розпочав діяльність як оператор системи розподілу (ОСР).

Так, між позивачем та відповідачем було укладено публічний Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі - Договір) від 01.01.2019р. №1464 згідно з заявою-приєднанням, що є додатком 1 до цього Договору, яка була підписана 26.11.2018р. Як вбачається, надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснювалось за адресою вул. Шкадінова (Академічна) 79 В, м.Краматорськ, Донецька область.

Відповідно до п.п.1.1., 2.1. Договору, цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги Оператора системи розподілу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору. Оператор системи розподілу надає Споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018р №309, та кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018р. №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу за об`єктом Споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу.

Умовами п.10.1. Договору передбачено, що розподіл електричної енергії споживачу може бути обмежено або припинено оператором системи розподілу: без попередження у разі:

виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Оператора системи розподілу - на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів Споживача відповідної категорії;

зниження показників якості електричної енергії з вини Споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок Оператора системи розподілу та інших споживачів;

приєднання Споживачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб до мереж Оператора системи розподілу поза розрахунковими засобами обліку;

самовільного внесення змін у схеми вимірювання та обліку електроенергії.

2) з повідомленням Споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів у разі:

відсутності у Споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок;

споживання електричної енергії Споживачем після закінчення строку дії цього Договору;

недопущення Споживачем уповноважених представників Оператора системи розподілу та/або органів виконавчої влади, на яких покладено відповідні обов`язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії.

несплати Споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені Додатком 4 Порядок розрахунків до цього Договору;

3) у разі незадовільного стану електроустановок Споживача, що загрожує аварією, пожежею, створює загрозу життю, а також при невиконанні вимог щодо усунення недоліків в електроустановках Споживача - за приписом уповноваженого представника органу виконавчої влади, на якого покладено відповідні обов`язки згідно з чинним законодавством;

4) у разі введення в установленому порядку графіків обмежень та відключень унаслідок недостатності електричної енергії та (або) потужності в енергетичній системі - згідно з додатком 5 Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень до Договору;

5) з повідомленням не менше ніж за 10 днів для проведення планових ремонтних робіт в електроустановках Оператора системи розподілу або для приєднання нових споживачів, у разі відсутності резервного живлення Споживача;

6) в інших випадках, визначених ПРРЕЕ та Кодексом систем розподілу.

За приписами п.11.1, цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору, або з дня зазначеного в заяві-приєднання, але будь - якому випадку не раніше чим з 01 грудня 2018 року, або іншої дати визначеної Законом України Про ринок електричної енергії .

Договір діє протягом 1 року та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п.11.2 договору, дія Договору достроково припиняється у разі:

отримання Оператором системи розподілу документального підтвердження факту відчуження об`єкта на користь іншої особи, у тому числі набуття спадкоємцем права власності на об`єкт;

у разі остаточного припинення користування електричною енергією Споживачем за його заявою.

Листом від 30.06.2021р. за №1168 відповідач повідомив позивача про те, що у останнього на теперішній час відсутні документи підтверджуючі право користування земельною ділянкою для розміщення авторинка по вул. Академична 79 В у м. Краматорськ, Донецької області та запропонував позивачу надати документ, що підтверджує право власності (користування) на вищезазначену земельну ділянку. Крім того, на адресу позивача було направлено Додаткову угоду про розірвання договору споживача про розподіл електроенергії №1464 від 01.01.2019р.

В подальшому, 09.08.2021р. відповідачем було відключено вузол обліку 84-0,4кВ ТП 255 позивача, про що було складено Акт №105615, який складений та підписаний представниками відповідача в односторонньому порядку без повідомлення позивача.

Позивачем на адресу відповідача направлялись заяви про незаконність припинення постачання електричної енергії від 10.08.2021,15.08.2021 та 02.09.2021 в яких позивач вимагав негайно відновити енергопостачання ТОВ Варта за договором №1464 від 01.01.2019р. Зазначені заяви позивача відповідачем задоволені не були, що і спричинило звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Отже спір у справі стосується правомірності дій відповідача з розірвання в односторонньому порядку договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між сторонами, а також здійснення заходів щодо припинення розподілу електричної енергії.

У частині першій статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України ).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 630 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Договір набирає чинності з моменту його укладення (частина 2 статті 631 Цивільного кодексу України ).

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу , не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (частина 3 статті 184 Господарського кодексу України ).

Згідно з пунктом 1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (далі - Правила, що діяли на момент укладення договору), на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до п. 1.2.15. Правил укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.

Як передбачено пунктом 2.1.1. Правил результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб`єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку.

Відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633 , 634 , 641 , 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу (п.2.1.4 Правил).

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання (пункт 2.1.6. Правил).

Відповідно до п.7.1. Правил, електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Як вже зазначалось, пункт 11.1 Договору, містить положення відповідно до якого: Цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору, або з дня зазначеного в заяві - приєднання, але будь-якому випадку не раніше чим з 01.12.2018р. і діє протягом 1 року та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до п.2.1.7. Правил для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи такі документи: копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об`єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії (у разі відсутності об`єкта споживача).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за номером 17467753 від 23.01.2008, позивач володіє цілісним майновим комплексом Авторинок Південний на праві приватної форми власності за адресою Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шкадінова, 79В. Підставою виникнення права власності є рішення третейського суду, право власності зареєстровано 23.01.2008, номер запису 2022-Н/Ф в книзі 11.

Відповідач в обґрунтування правомірності своїх дій посилається на те, що 09.06.2021р він отримав від Краматорської міської ради лист №01-26/2797 від 04.06.2021, у якому заступник міського голови повідомив про втрату ТОВ Варта права користування земельною ділянкою, розташованою по вул. Академічна (Шкадінова) 79В у м.Краматорськ, та з проханням відключити даний об`єкт від електропостачання та визнати договір на постачання електричної енергії не дійсним.

Також відповідач посилається на приписи п.4.27. ПРРЕЕ, відповідно до умов якого дія договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документально підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта. У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт.

Відповідач зазначає що де кілька разів направляв на адресу позивача листи з вимогою надати документ, що підтверджує право власності (користування) на спірну земельну ділянку або об`єкт приміщення, проти позивачем документи надані не були.

Позивач факт ненадання вищезазначених документів спростовує та посилається на те, що ним неодноразово надавались документи на право власності в тому числі і при укладенні спірного Договору. На підтвердження зазначених обставин надав скріншот з електронної пошти про відправлення відповідного документу на адресу відповідача.

Відповідач факт отримання документа, що підтверджує право власності позивача, підтвердив у судовому засіданні.

Матеріалами справи встановлено, що позивач володіє цілісним майновим комплексом Авторинок Південний на праві власності за адресою Донецька область, м.Краматорськ, вул.Шкадінова, 79В. В заяві-приєднанні до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії зазначено об`єкт споживача на який буде надаватись послуга з розподілу електричної енергії з визначенням точок комерційного обліку - Донецька область, м.Краматорськ, вул.Шкадінова, 79 кор.В.

Отже вбачається, що відповідачем надання послуг з розподілу електричної енергії здійснювалось саме на цілісний майновий комплекс Авторинок Південний за адресою Донецька область, м.Краматорськ, вул.Шкадінова, 79В.

Посилання відповідача на лист Краматорської міської ради, в якому зазначається, що у позивача відсутні документи підтверджуючі право користування земельною ділянкою за спірною адресою, що є підставою для припинення дії Договору №1464 від 01.01.2019, на думку відповідача, не ґрунтуються на приписах договору та діючого законодавства.

Доказів отримання оператором системи розподілу документального підтвердження факту відчуження спірного об`єкта на користь іншої особи, остаточного припинення користування електричною енергією споживачем або інших обставин, які можуть слугувати підставою для дострокового припинення дії Договору матеріали справи не містять.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд доходить висновку, що підстави для дострокового припинення договору №1464 від 01.01.2019 відсутні, а рішення відповідача про припинення надання послуги розподілу електричної енергії до об`єкту споживача - цілісного майнового комплексу Авторинок Південний за адресою Донецька область, м.Краматорськ, вул.Шкадінова, 79В є таким, що не відповідає вимогам законодавства.

Щодо позовних вимог про відновлення дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1464 від 01.01.2019р, то суд відмовляє у задоволенні зазначених позовних вимог на підставі наступного.

Як вже зазначалось, матеріалами справи не встановлено фактів з якими закон пов`язує можливість припинення договору, сторонами не було дотримано порядку розірвання договору у передбачений законодавством України спосіб, тому суд доходить висновку що Договір №1464 від 01.01.2019р. є діючим.

У своїх позовних вимогах позивач вимагає стягнення з відповідача матеріальних збитків у розмірі 44 146 грн. які складаються з недоотриманого прибутку у розмірі 15 300грн та додаткових витрат у сумі 28845,14грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує приписами ст. ст. 224, 225, 226 Господарського кодексу України та тим, що у зв`язку з відсутністю електричної енергії у ТОВ Варта з`явилась низка проблем щодо ведення бізнесу без наявності електричної енергії, що призвело до розірвання договорів оренди торгових приміщень (12.08.2021), а саме: договору найму № 24 від 01.05.2021, договору найму № 26 від 01.05.2021, договору найму № 15 від 01.05.2021, договору найму № 12 від 01.05.2021 та відтоку частини підприємців з Авторинку Південного ТОВ Варта , охорони об`єкта, а також пошуку нових джерел постачання електричної енергії, що потягнуло додаткові витрати коштів , зменшення прибутку та значну недоотриману вигоду у зв`язку з скороченням кількості орендарів та відмови нових орендарів укладати договір оренди торгівельних приміщень без наявності в них електричної енергії.

Відповідно до ст. 224 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини другої ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі № 6-237цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18).

Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Відтак, враховуючи, що предметом спору є стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) внаслідок протиправної поведінки відповідача, то позивачу необхідно було довести підстави та розмір неодержаних доходів.

Як вбачається з Договорів найму, плата за користування торговим місцем, наданим цим договором, складається і здійснюється Наймачем за його вибором наступним чином:1) оренда торгової площі:01 числа кожного місяця в розмірі 4 грн 20 коп. за кожен календарний день за 1 квадратний метр фактично займаної площі. 2) оренда території ринку під розміщення транспортного засобу за фактом з розрахунку 10 грн за 10 кв.м. для однієї одиниці транспортного засобу, в період з 8 до 18 годин користування.

При здійснені розрахунку збитків у вигляді недоотриманого прибутку позивач надав наступний розрахунок: 75 грн х 4 особи х51 добу, де 75грн - сума орендних платежів. Проте з матеріалів справи не вбачається яку саме площу орендували підприємці за договорами оренди, отже підрахувати реальну суму орендних платежів, яку би міг отримувати позивач не уявляється можливим.

Отже матеріали справи не містять документів, конкретних підрахунків і доказів на підкріплення реальної можливості отримання потерпілою особою відповідних доходів Відтак, можливість одержання доходів є теоретичною та не може бути підставою для її стягнення.

З огляду на вищенаведене, вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 15 300,00 грн у вигляді не отриманого доходу не підлягають задоволенню у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у процесі розгляду справи, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо надання послуг з розподілу електричної енергії за договором №1464 від 01.01.2019, позивачем понесені витрати (реальні збитки), що підтверджується договором оренди майна від 10.08.2021. Так, для забезпечення Авторинку Південного електричною енергією, позивачем було укладено Договір оренди майна від 10.08.2021р., відповідно до умов якого ОСОБА_1 (орендодавець) здав ТОВ Варта (орендар) строком на 144 доби в оренду відповідно додатку до даного договору (акт прийому-передачі) майно бензиновий електрогенератор SIGMA для використання ТОВ Варта з метою здійснення своїх статутних завдань.

Відповідно до умов п.3.1. Договору оренди, за оренду зазначеного в п. 1 даного договору майна Орендатор сплачує орендодавцеві плату у розмірі 351,77 грн на добу. Нрахування й випалата належних орендодавцеві сум здійснюється щомісячно, до 1 числа кожного місяця на перед.

Пунктом 6.2. договору, передбачено, що договір діє з 10.08.2021 по 31.12.2021 року.

За актом приймання-передачі основних засобів від 10.08.2021р. ТОВ Варта прийняло бензиновий генератор для використання в договірних цілях.

Позивачем визначено період користування генератором з 10.08.2021 по 01.10.2021.

На виконання умов Договору оренди ТОВ Варта за видатковими касовими ордерами від 30.09.2021 та 10.08.2021 сплатило орендодавцю грошові кошти у розмірі 10904,87 грн (передплата) та 17940,27 грн (період користування).

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що направлення відповідачем Додаткової угоди про розірвання договору та відключення вузла обліку позивача було здійснено за відсутності правових підстав, що спричинило загрозу завдання споживачу збитків на підставі припиненням функціонування об`єктів, які живляться електричною енергією відповідача. Протиправна поведінка відповідача призвела до понесення позивачем збитків, які виникли у зв`язку з необхідністю, у першу чергу, недопущення припинення функціонування об`єктів та укладання договору оренди обладнання (бензинового генератора), з оплатою орендної плати у сумі 28 845,14 грн. Викладене підтверджує існування причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками на суму 28 845,14 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача матеріальної шкоди у зв`язку з витратами (реальними збитками) у розмірі 28845,14 грн є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем крім іншого заявлена до стягнення моральна шкода у розмірі 50 000,00 грн. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що у зв`язку з безпідставним припиненням виконання умов договору розподілу та постачання елективної енергії відповідачем, у позивача на деякий час фактично відбулося припинення законного бізнесу. Позивач зазнав великих матеріальних втрат,негативного емоційного впливу та був змушений пристосовуватися до несприятливих умов введення законного бізнесу, погіршились відносини з підприємцями - орендарями торгівельних приміщень, а нові відмовились укладати договір оренди торгівельних приміщень. Так, невідомо коли відповідач відновить розподіл та постачання електричної енергії позивачу, а додаткові витрати, збитки та не отримана вигода з часом будуть збільшуватися.

У відповідності до статті 23 ЦК України , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає зокрема у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

При цьому під немайновим шкодою, завданою юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням ділової репутації, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності.

За правилами частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як зазначено в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди у позовній заяві про відшкодування моральної(немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягала ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Пунктом 5 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Однак до позовної заяви позивач не долучив доказів, які б свідчили про зміст заподіяної моральної шкоди нанесеної юридичній особі, ії характер та обсяг. Крім того, позивачем при визначені розміру моральної шкоди не зазначено яким саме чином він ії розраховував та прийшов до заявленої суми.

Отже у задоволенні зазначених вимог суд відмовляє.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Позивач, крім того, заявив вимогу про визнання дій Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" щодо безпідставного від`єднання ТОВ Варта від електричних мереж, припинення постачання електричної енергії та розірвання в односторонньому порядку договору отримання послуг з розподілу електричної енергії за договором №1464 від 01.01.2019року зі споживачем ТОВ Варта, який є публічним та укладений з урахуванням ст. 633, 634, 641,642 ЦК України на підставі наданої Заяви-приєднання та чинного договору про постачання електричної енергії №1464 від 01.01.2019року не законними.

Розглянувши зазначену позовну вимогу, суд зазначає, що питання законності або незаконності дій відповідача, яке фактично ставиться позивачем як окрема позовна вимога, підлягає дослідженню судом у розрізі питання обґрунтованості позовних вимог. Окрема констатація судом факту наявності у діях відповідача незаконної поведінки в якості окремої позовної вимоги не відповідає способам захисту порушеного права, так як безпосередньо не спрямована на відновлення порушеного права.

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже,обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання судом дій АТ ДТЕК Донецькі електромережі незаконними, що порушують право ТОВ Варта на отримання послуг з розподілу електричної енергії за договором №1464 від 01.01.2019 не є ефективним засобом відновлення порушеного права позивача.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17 та від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц.

Крім того, такий спосіб захисту як визнання незаконними дій згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено у разі заявлення вимог щодо дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Відповідач до таких органів не відноситься.

Позивач просить відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ТОВ Варта та зобов`язати вчинити певні дії щодо відновлення комерційного постачання електричної енергії відповідно до укладеного раніше договору та за передплатою до споживача - Цілісного майнового комплексу Авторинок Південний ТОВ Варта розташованого за адресою Донецька область, м.Краматорськ, вул.Шкадінова, 79В.

Як вже зазначалось, статтею 16 ЦК України , положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України , встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. При цьому суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність / відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення або захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18.

За таких обставин, суд вважає, що спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права, тобто матеріально-правова вимога повинна співвідноситись із обставинами порушення права чи законного інтересу, а також забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову коли в результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, в якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не правомірно припинено послуги з розподілу електричної енергії №1464 від 01.01.2019 споживачу ТОВ Варта . Тому, даний спосіб захисту слід розуміти таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав у випадку задоволення позову.

Тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача негайно під`єднати ТОВ Варта до електромереж та поновити постачання електричної енергії, то суд зазначену вимогу розцінює як тотожну з вимогою, що була вище розглянута. В розглядуваній вимозі позивач лише конкретизує спосіб відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача.

Вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч.ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже враховуючи те, що позивачем не було надано доказів понесення витрати на професійну правничу допомогу суд відмовляє у задоволені цієї вимоги.

Крім того, позивачем у порядку ст. 129 ГПК України не подано заяви про надання доказів розміру судових витрат які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Щодо встановлення строку виконання судового рішення то суд зазначає, що відповідно до вимог ст. ст. 326, 327 Господарського процесуального кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Варта підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий,

що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів сторін суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують вищевикладених висновків суду.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України , судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.ст. 12 , 13 , 74 , 76 , 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта" до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" - задовольнити частково.

Відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ТОВ "Варта" (місцезнаходження : 84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шкадінова (Академічна), будинок 79-В, ідентифікаційний код 25107377) та зобов`язати вчинити певні дії Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, буд. 8; ідентифікаційний код 00131268) щодо відновлення комерційного постачання електричної енергії відповідно до укладеного раніше договору та за передплатою до споживача - Цілісного майнового комплексу "Авторинок Південний" ТОВ "Варта" розташованого за адресою: вул. Академічна № 79В, м. Краматорськ, Донецька область, 84313 шляхом під`єднання ТОВ Варта до електромереж та поновлення постачання електричної енергії.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, буд. 8; ідентифікаційний код 00131268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта" (місцезнаходження : 84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шкадінова (Академічна), будинок 79-В, ідентифікаційний код 25107377) 28845,14 грн - розмір матеріальної шкоди та 2965,50 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 02.02.2022 складено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2022.

Суддя Ю.С. Зельман