Рішення

від 10.02.2022 по справі 908/3379/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/182/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2022 Справа № 908/3379/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс , (69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 2)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСМЕТ , (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України/бульвар Парковий, буд. 1/2, офіс 36)

про стягнення 97785,82 грн.

23.11.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 3/1-2829 від 19.11.2021 (вх. № 3620/08-07/21 від 23.11.2021) Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСМЕТ , м. Запоріжжя про стягнення 97785,82 грн. заборгованості за договором № 354 від 07.10.2020, що складається з основного боргу в розмірі 87723,01 грн., 3 % річних в розмірі 1189,66 грн., інфляційних втрат в розмірі 4193,77 грн. і пені в розмірі 4679,38 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2021 справу № 908/3379/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.12.2021 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3379/21 в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/182/21, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на приписи ст., ст. 11, 16, 207, 244, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629 ЦК України, ст., ст. 193, 231, 265 ГК України. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що через порушення відповідачем умов договору № 354 від 07.10.2020 та положень чинного законодавства в частині оплати за поставлений брухт чорних металів у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 87723,01 грн. У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого брухту, позивачем на підставі п. 8.3 договору та положень ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу пеня в сумі 4679,38 грн., втрати від інфляції в сумі 4193,77 грн. та 3 % річних в розмірі 1189,66 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь 87723,01 грн. основного боргу, 4679,38 грн. пені, 4193,77 грн. втрат від інфляції та 1189,66 грн. 3 % річних. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 2270,00 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.12.2021 у справі № 908/3379/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 28.12.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, у разі незгоди з нарахованою сумою заборгованості - навести свій контррозрахунок.

Відповідно до безкоштовного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який роздрукований судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСМЕТ (ідентифікаційний код юридичної особи 43059120) є: 69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України/бульвар Парковий, буд. 1/2, офіс 36, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 13.12.2021 про відкриття провадження у справі № 908/3379/21, яка направлялася відповідачу на адресу його зареєстрованого місця знаходження юридичної особи, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку: Адресат відсутній за вказаною адресою .

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. (ч. 7 ст. 120 ГПК України)

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3379/21.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 13.12.2021 у справі № 908/3379/21 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 12.01.2022 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 10.02.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

07.10.2020 Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту Запоріжелектротранс , (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСМЕТ , (Покупець, відповідач у справі) укладено Договір № 354 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався відвантажити і передати у власність Покупця брухт чорних металів: Код за ДК 021:2015 - 1463 (14630000-6) Шлак, окалина, відходи та скрап чорних металів , далі - брухт, а Покупець зобов`язується прийняти цей брухт і оплатити його. (п. 1.1)

Відповідно до п. 6.1 Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2020. У частині розрахунків з придбаний в період дії Договору брухт даний Договір вважається діючим до повного виконання таких зобов`язань.

Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.

За умовами п. 1.3 Договору сторони домовилися, що найменування, номенклатура, асортимент, кількість та ціна брухту, що поставляється за Договором, визначено в Специфікації (Додаток № 1 до Договору) яка є невід`ємною частиною цього Договору, але при визначені загальної кількості відвантаженого брухту можливий толеранс (розходження по вазі) +/- 20 %.

Загальна ціна Договору - 370002,00 грн. без ПДВ (п. 4.1 Договору)

Розділом 5 Термін та умови поставки брухту Договору визначено, що брухт постачається партіями залежно від повідомлень Постачальника направлених протягом строку дії Договору на адресу Покупця за допомогою факсимільного зв`язку та/або електронної пошти, та/або поштового зв`язку, та/або усної заявки Постачальника за допомогою телефонного зв`язку відповідно до умов Договору. (п. 5.1 Договору) Брухт відвантажується Покупцю протягом 2 календарних днів з дати отримання повідомлення від Постачальника, якщо інше не узгоджено сторонами додатково. (п. 5.2 Договору) Датою приймання-передачі партії брухту є дата приймання Покупцем відповідної партії брухту, що підтверджується підписом уповноваженого представника Покупця на всіх примірниках актів приймання-передачі. Перехід права власності на партію брухту, а також ризик його випадкового знищення або псування, відбувається в момент прийняття представником Покупця відповідної партії брухту та підписання акту приймання-передачі. (п. 5.7 Договору) Передача покупцю брухту проводиться на підставі актів приймання-передачі брухту, які підписуються уповноваженими представниками сторін. (п. 5.11 Договору)

Відповідно до п., п. 3.1-3.3 Договору розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що зазначений в Договорі. Оплата за Договором здійснюється на підставі виставленого рахунку Постачальника протягом 5 календарних днів з моменту поставки брухту, шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника 100 % вартості брухту, що передається згідно поданої заяви. Днем оплати брухту є день зарахування коштів Покупця на поточний рахунок Постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що до Договору № 354 від 07.10.2020 сторонами укладена і підписана Специфікація (Додаток № 1), в якій сторонами визначено найменування товару, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю товару і загальна сума поставки.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу брухт, визначений в Специфікації до Договору, на загальну суму 388473,65 грн., що підтверджується актами приймання металів чорних (вторинних) № 081001 від 08.10.2020, № 131001 від 13.10.2020, № 161001 від 16.10.2020, № 231001 від 23.10.2020, № 291001 від 29.10.2020, № 291002 від 29.10.2020, № 291003 від 29.10.2020, № 02112020 від 02.11.2020, № 06112020 від 16.11.2020, № 09112020 від 09.11.2020, № 10112020 від 10.11.2020, № 12112020 від 12.11.2020, № 17112020 від 17.11.2020 і № 19112020 від 19.11.2020.

Зазначені акти приймання металів чорних (вторинних) підписані представниками сторін та скріплені печатками Постачальника і Покупця.

Отже, факт поставки позивачем відповідачу брухту чорних металів згідно умов Договору № 354 від 07.10.2020 доведений вищезазначеними актами приймання металів чорних (вторинних), які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем брухту без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників позивача та відповідача на цих видаткових накладних скріплені печатками підприємств.

На оплату кожної окремої партії поставки брухту позивачем відповідачу виставлялися відповідні рахунку на оплату.

Згідно умов п., п. 7.1.1, 7.1.2 Договору Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку брухту у строки, встановлені Договором. Передати Покупцю брухт згідно актів приймання-передачі.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Відповідач факт отримання від позивача продукції за актами приймання металів чорних (вторинних) № 081001 від 08.10.2020, № 131001 від 13.10.2020, № 161001 від 16.10.2020, № 231001 від 23.10.2020, № 291001 від 29.10.2020, № 291002 від 29.10.2020, № 291003 від 29.10.2020, № 02112020 від 02.11.2020, № 06112020 від 16.11.2020, № 09112020 від 09.11.2020, № 10112020 від 10.11.2020, № 12112020 від 12.11.2020, № 17112020 від 17.11.2020 і № 19112020 від 19.11.2020 на загальну суму 388473,65 грн. не заперечив та належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76 ,77 ГПК України, не спростував.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Зі змісту п. 3.2 Договору вбачається, що сторонами чітко визначений строк оплати отриманого товару, а саме - протягом 5 календарних днів з моменту поставки брухту.

Відповідно до п. 7.3.1 Договору Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений брухт.

В свою чергу, Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за переданий брухт. (п. 7.2.1 Договору)

Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата отриманого товару у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена.

Станом на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі заборгованість відповідача за отриманий брухт за Договором № 354 від 07.10.2020 становить 87723,01 грн., в тому числі відповідачем не оплачений брухт поставлений за актами приймання металів чорних (вторинних) № 10112020 від 10.11.2020, № 12112020 від 12.11.2020, № 17112020 від 17.11.2020 і № 19112020 від 19.11.2020.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

20.01.2021 позивачем на адресу відповідача направлена претензія вих. № 21/1-144 з вимогою про погашення заборгованості за Договором № 354 від 07.10.2020 в розмірі 87723,01 грн.

Листом вих. № 19 від 25.01.2021 відповідач повідомив позивача, що рахунки на оплату за брухт чорних металів ним отримані лише разом із претензією, тобто 20.01.2021. Таким чином, строк оплати виставлених рахунків спливає 27.01.2021.

22.03.2021 позивачем на адресу відповідача направлена повторна претензія вих. № 3/1-629 з вимогою про погашення заборгованості за Договором № 354 від 07.10.2020 в розмірі 87723,01 грн. та пені в розмірі 3399,35 грн.

Відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений ним брухт станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 87723,01 грн. основного боргу підлягає задоволенню судом.

В силу приписів статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує підпунктом 8.3 Договору, яким сторони визначили, що у випадку порушення Покупцем строків оплати брухту, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день затримки оплати.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за не оплату відповідачем брухту, поставленого за Договором № 354 від 07.10.2020, становить 4679,38 грн., яка розрахована окремо по актам № 10112020 від 10.11.2020, № 12112020 від 12.11.2020, № 17112020 від 17.11.2020 і № 19112020 від 19.11.2020 за загальний період з 26.01.2021 по 17.06.2021.

При цьому, такий період нарахування пені позивач мотивує тим, що у відповіді на претензію вих. № 21/1-144 від 20.01.2021 відповідачем зазначено про отримання рахунків на оплату по цим актам лише 20.01.2021. Таким чином, враховуючи умови п. 3.2 Договору, термін сплати таких рахунків становив до 25.01.2021 включно.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що даний розрахунок виконаний правильно.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 4679,38 грн. пені заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати брухту, поставленого за Договором № 354 від 07.10.2020, вимоги про стягнення з нього 3 % річних і інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Так, позивачем заявлена вимога про стягнення 1189,66 грн. 3 % річних, які розраховані окремо по актам № 10112020 від 10.11.2020, № 12112020 від 12.11.2020, № 17112020 від 17.11.2020 і № 19112020 від 19.11.2020 за загальний період з 26.01.2021 по 09.07.2021.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство наданий позивачем розрахунок 3 % річних та встановлено, що даний розрахунок позивачем виконаний правильно.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1189,66 грн. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Позивачем заявлена вимога про стягнення 4193,77 грн. інфляційних втрат, які розраховані окремо по актам № 10112020 від 10.11.2020, № 12112020 від 12.11.2020, № 17112020 від 17.11.2020 і № 19112020 від 19.11.2020 за загальний період лютий - травень 2021 року.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, та встановлено, що даний розрахунок виконаний правильно.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 4193,77 грн. інфляційних втрат заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСМЕТ , м. Запоріжжя про стягнення 97785,82 грн. заборгованості за договором № 354 від 07.10.2020 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕСМЕТ , (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України/бульвар Парковий, буд. 1/2, офіс 36, ідентифікаційний код юридичної особи 43059120) на користь Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс , (69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 03328379) 87723 (вісімдесят сім тисяч сімсот двадцять три) грн. 01 коп. основного боргу, 4679 (чотири тисячі шістсот сімдесят дев`ять) грн. 38 коп. пені, 1189 (одну тисячу сто вісімдесят дев`ять) грн. 66 коп. 3 % річних, 4193 (чотири тисячі сто дев`яносто три) грн. 77 коп. інфляційних втрат та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено 10 лютого 2022 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.