Рішення
від 09.02.2022 по справі 908/3853/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/1/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2022 Справа № 908/3853/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Авраменко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР А (вул. Автодорівська, б. 6, м. Запоріжжя, 69067, ідентифікаційний код юридичної особи 41404040)

до відповідача Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (вул. Добролюбова, б. 23-А, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 22144952)

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від позивача : Ференець О.Є., ордер АР №1080487 від 08.02.2022;

від відповідача : Близнюк Р.Є., довіреність №3 від 04.01.2022.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР А з позовом до Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, в якому просить стягнути з відповідача 26 946,82 грн оплати за надані послуги згідно договору про закупівлю послуг №2045 від 08.09.2020, 735,32 грн 3% річних, 2 290,48 грн інфляційних втрат.

29.12.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/3853/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 30.12.2021 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду, але не пізніше 20.01.2022, для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.

10.01.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.01.2022 справу №908/3853/21 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справі присвоєно номер провадження 35/1/22, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 09.02.2022.

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про закупівлю послуги №2045 від 08.09.2020 щодо оплати наданих послуг у сумі 26 946,82 грн. На підставі ст. 625 ЦК України позивачем також нараховано 735,32 грн 3% річних, 2290,48 грн інфляційних втрат.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що платіжним дорученням №5704 від 23.10.2020 він частково оплатив заборгованість у розмірі 15000,00 грн. Відтак, заборгованість становить 11946,82 грн. Враховуючи часткову оплату заборгованості, відповідачем здійснено перерахунок відсотків річних та інфляційних втрат, відповідно до якого 3% річних становить 326,00 грн, інфляційні втрати - 1015,48 грн.

За викладених обставин просить задовольнити позов частково.

В судому засіданні 09.02.2022 судом в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 3 днів.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою Акорд .

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд

УСТАНОВИВ:

08.09.2020 між КП Запоріжремсервіс Запорізької міської ради - замовник та ТОВ ВЕКТОР А укладено договір про закупівлю послуги №2045, за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги, зазначені в договорі, а замовник - прийняти та оплатити послуги, а саме: код національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник : 77310000-6 Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень (покіс та згрібання трави, прибирання випадкового сміття, навантажування та вивезення трави на дільниці №4) з належною якістю, періодичністю та основними умовами надання послуг.

Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна цього договору складає 175 073,75 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору здача-приймання результатів наданих послуг після їх закінчення оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг. У разі відсутності заперечень замовник підписує акт приймання-передачі наданих послуг, засвідчує печаткою і у 3-денний термін повертає виконавцю один примірник акту. У разі наявності заперечень до наданих виконавцем послуг, замовник у 3-денний термін повертає виконавцю його примірник акту приймання-передачі наданих послуг із мотивованою відмовою у підписанні. Виконавець у 3-денний термін зобов`язаний розглянути та надати замовнику відповідь, або скоригований акт виконаних послуг.

В пункті 5.1. договору сторони узгодили порядок здійснення оплати: розрахунки проводяться у національній валюті України - гривні, в наступний спосіб: безготівковий перерахунок замовником грошових коштів виконавцю за надані послуги після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг в межах ціни цього договору у строк до 90 календарних днів.

На виконання умов договору сторонами підписано і скріплено частками акт №09/2045 від 30.09.2020 на суму 26946,82 грн

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати наданих послуг стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За нормою частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті й він підписується другою стороною.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач частково заперечив проти позовних вимог, оскільки ним частково до подачі позову до суду оплачено заборгованість у сумі 15000,00 грн, на підтвердження чого надано копію платіжного доручення №5704 від 23.10.2020 на суму 15000,00 грн (призначення платежу - оплата за надані послуги за дог. №2045 від 08.09.2020).

Враховуючи викладене, позивачем безпідставно заявлено до стягнення 15000,00 грн, а відтак позов підлягає частковому задоволенню на суму 11946,82 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 735,32 грн 3% річних, 2290,48 грн інфляційних втрат, нараховану на суму заборгованості 26946,82 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг матеріалами справи доведено та визнано відповідачем.

Згідно з вимогами частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи часткове задоволення позовної вимоги про стягнення основного боргу, судом здійснено перевірку розрахунків інфляційних втрат та відсотків річних, виконаних позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство та встановлено, що стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних у розмірі 326,00 грн та інфляційні втрати у сумі 1015,48 грн, а відтак вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За викладених обставин, позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Позивач надав на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу договір про надання професійної правничої допомоги №02/11 від 03.11.2021, Акт №1 від 25.11.2021 надання-прийому професійних правничих послуг (щодо надання послуг про стягнення заборгованості по договору №2045 від 08.09.2020) на суму 3000,00 грн, платіжне доручення №231 від 16.11.2021 на суму 3000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, послуги адвокатом були виконані, а саме: подано до суду відповідну позовну заяву.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Стаття 627 ЦК України закріплює принцип свободи договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічні положення містяться у ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Також, суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Сторонами врегульовано порядок оплати наданих послуг.

Правомірність та дійсність понесення відповідних витрат підтверджується матеріалами справи.

За приписами п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1330,04 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (вул. Добролюбова, б. 23-А, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 22144952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР А (вул. Автодорівська, б. 6, м. Запоріжжя, 69067, ідентифікаційний код юридичної особи 41404040) 11 946,82 грн (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок шість гривень 82 коп.) оплати за надані послуги згідно договору про закупівлю послуг №2045 від 08.09.2020, 326,00 грн (триста двадцять шість гривень 00 коп.) 3% річних, 1015,48 грн (одна тисяча п`ятнадцять гривень 48 коп.) інфляційних втрат, судовий збір у розмірі 1006,40 грн (одна тисяча шість гривень 40 коп.) , витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 1330,04 грн (одна тисяча триста тридцять гривень 04 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.02.2022.

Суддя О.А. Топчій

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення09.02.2022
Оприлюднено17.02.2022
Номер документу103276412
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —908/3853/21

Судовий наказ від 31.01.2023

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Горохов І.С.

Рішення від 09.02.2022

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Топчій О.А.

Ухвала від 17.01.2022

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Топчій О.А.

Ухвала від 30.12.2021

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Топчій О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні