Рішення

від 11.02.2022 по справі 908/3550/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/180/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2022 Справа № 908/3550/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго , (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; поштова адреса: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 106)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю РАДІОКОМ , (69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 22)

про стягнення 5627,61 грн.

07.12.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 54-33/6331 від 02.12.2021 (вх. № 3802/08-07/21 від 07.12.2021) Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю РАДІОКОМ , м. Запоріжжя про стягнення 5627,61 грн. пені за договором з надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики № 08112018 від 20.11.2018.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 07.12.2021 справу № 908/3550/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3550/21 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/180/21, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи ст., ст. 11, 15, 216, 230, 530, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 626, 629 ЦК України, ст., ст. 173, 175, 230, 232 ГК України та заявлені з наступних підстав: між ПАТ Запоріжжяобленерго та ТОВ РАДІОКОМ був укладений договір від 20.11.2018 № 08112018 з надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики, за умовами якого відповідач замовляє та оплачує, а позивач надає право доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики для розміщення технічних засобів телекомунікацій. Згідно п. 1.3 договору строк розміщення технічних засобів телекомунікацій на опорах повітряних ліній складає 12 місяців. Пунктом 1.4 договору встановлено, що протягом першого місяця після підписання даного договору відповідач розміщує технічні засоби телекомунікацїй на 353 опорах. Відповідно до п. 4.9 договору у разі порушення відповідачем строку розміщення технічних засобів телекомунікацій на об`єктах електроенергетики, встановленого у п. 1.3. Договору, протягом 30 календарних днів не розмістить технічні засоби телекомунікації на об`єктах електроенергетики, що зазначені у додатку 1 до цього договору, відповідач сплачує власнику пеню у розмірі 3,34 % від розміру плати за доступ до одного об`єкта електроенергетики помноженої на кількість об`єктів електроенергетики, на яких не були розміщені технічні засоби телекомунікації, за кожний день прострочки, за весь час до моменту виконання відповідачем цього зобов`язання або до моменту припинення дії договору в залежності від того, яка подія наступить раніше. Як зазначає позивач, у зв`язку із тим, що згідно п. 1.3 договору строк розміщення технічних засобів комунікацій на опорах закінчився 19.11.2019, а відповідач на 36 опорах з 353 опір не розмістив технічні засоби телекомунікацій, то на наступні місяці за період часу з листопада 2019 року по січень 2021 року позивачем на підставі п. 4.9 договору нарахована відповідачу пеня в розмірі 5627,61 грн. Враховуючи те, що відповідачем пеня в добровільному порядку не сплачена, позивач просить суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.12.2021 у справі № 908/3550/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 28.12.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, а позивачу запропоновано у строк не пізніше 22.11.2021, у разі отримання від відповідача відзиву на позовну заяву, подати письмову відповідь на відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача.

28.12.2021 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від ТОВ РАДІОКОМ надійшов Відзив на позовну заяву вих. № 535 від 23.12.2021 (вх. № 26835/08-08/21 від 28.12.2021), відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та просить суд застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову. Також у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що заявлена позивачем до стягнення пеня є необґрунтованою, оскільки на виконання умов договору від 20.11.2018 № 08112018 з надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики відповідачем на адресу позивача направлявся лист вих. № 240 від 29.10.2019 щодо продовження строку розміщення засобів телекомунікацій на опорах повітряних ліній шляхом укладення додаткової угоди до договору до 20.05.2020.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 12.01.2022 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 11.02.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

20.11.2018 між Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (Власник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю РАДІОКОМ (Замовник, відповідач у справі) укладено Договір з надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики № 08112018 (далі за текстом - Договір), за умовами якого Замовник замовляє та оплачує, а Власник надає право доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики для розміщення технічних засобів телекомунікацій у відповідності до погодженої Власником проектної документації на доступ, розробленої згідно технічних умов на доступ № 7/18 від 07.09.2018. (п. 1.1 Договору)

Відповідно до п. 1.2 Договору перелік елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики (надалі - опор повітряних ліній об`єкта електроенергетики), наданих для доступу, наведений в Додатку № 1 до Договору.

Згідно з п. 1.3 Договору строк розміщення технічних засобів телекомунікацій на опорах повітряних ліній складає 12 місяців з дати підписання Договору обома сторонами.

Пунктом 1.4 Договору встановлено, що протягом першого місяця після підписання даного Договору Замовник розміщує технічні засоби телекомунікацїй на 353 опорах.

В пункті 2.1 Договору сторонами погоджено, що вартість доступу за цим Договором (розмір щомісячної плати) становить 3943,01 грн., в т.ч. ПДВ - 657,17 грн. за місяць користування. Розрахунок розміру щомісячної плати для кожного об`єкта електроенергетики наданого для доступу відповідно до Додатку № 1 та визначення вартості доступу за цим Договором наведено в Додатку № 2. Розмір плати за перший (базовий) місяць надання доступу визначається виходячи з кількості опор, що зазначена в п. 1.4 Договору.

Пунктом 4.9 Договору сторони узгодили, що у разі порушення строку розміщення технічних засобів телекомунікацій на об`єктах електроенергетики, встановленого в п. 1.3 Договору, Замовник сплачує власнику штраф в розмірі щомісячної плати, зазначеної в п. 2.1 Договору, помноженої на кількість об`єктів електроенергетики, передбачених в п. 1.2 Договору,на яких не були розміщені технічні засоби телекомунікації. У разі якщо Замовник після спливу строку розміщення технічних засобів телекомунікацій на об`єктах електроенергетики, встановленого у п. 1.3. Договору, протягом 30 календарних днів не розмістить технічні засоби телекомунікації на об`єктах електроенергетики, що зазначені у додатку 1 до цього договору, відповідач сплачує власнику пеню у розмірі 3,34 % від розміру плати за доступ до одного об`єкта електроенергетики помноженої на кількість об`єктів електроенергетики, на яких не були розміщені технічні засоби телекомунікації, за кожний день прострочки, за весь час до моменту виконання Замовником цього зобов`язання або до моменту припинення дії договору в залежності від того, яка подія наступить раніше, за наступною формулою:

Р = А х В х С х 3,34 %, де:

Р - розмір пені; А - розмір плати за доступ до одного об`єкта електроенергетики, зазначений у п. 2.1 цього Договору; В - кількість днів прострочки; С - кількість об`єктів електроенергетики, на яких не були розміщені технічні засоби телекомунікацій.

За умовами п. 7.1 Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і дії впродовж 1 року, а в частині розрахунків до повного його виконання. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо за 4 місяця до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору сторонами були погоджені Додаток № 1 Перелік елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики, наданих для доступу і Додаток № 2 Розрахунок розміру щомісячної плати .

Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що у зв`язку із тим, що згідно п. 1.3 Договору строк розміщення технічних засобів комунікацій на опорах закінчився 19.11.2019, а відповідач на 36 опорах з 353 опір не розмістив технічні засоби телекомунікацій, то на наступні місяці за період часу з листопада 2019 року по січень 2021 року позивачем на підставі п. 4.9 Договору нарахована відповідачу пеня в загальному розмірі 5627,61 грн.

В обґрунтування розрахунку пені за кожний окремий місяць спірного періоду позивачем до матеріалів справи надано відповідні бухгалтерські довідки.

Також матеріали справи свідчать, що позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату пені за спірний період.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст., ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків розміщення відповідачем технічних засобів телекомунікацій на об`єктах електроенергетики передбачена у п. 4.9 Договору, відповідно до якого сторони погодили, що у разі якщо відповідач після спливу строку розміщення технічних засобів телекомунікацій на об`єктах електроенергетики, встановленого у п. 1.3. Договору, протягом 30 календарних днів не розмістить технічні засоби телекомунікації на об`єктах електроенергетики, що зазначені у додатку 1 до цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 3,34 % від розміру плати за доступ до одного об`єкта електроенергетики помноженої на кількість об`єктів електроенергетики, на яких не були розміщені технічні засоби телекомунікації, за кожний день прострочки, за весь час до моменту виконання відповідачем цього зобов`язання або до моменту припинення дії договору в залежності від того, яка подія наступить раніше.

Позивач зазначає, що згідно п. 1.3 Договору строк розміщення технічних засобів комунікацій на опорах закінчився 19.11.2019. В той же час, відповідач на 36 опорах з 353 опір не розмістив технічні засоби телекомунікацій.

Відповідачем належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, ці факти не спростовані.

Доводи відповідача стовно того, що він звертався до позивача щодо продовження строку розміщення засобів телекомунікацій на опорах повітряних ліній шляхом укладення додаткової угоди до договору до 20.05.2020 судом відхиляються як безпідставні, оскільки належних доказів оформлення сторонами відповідних змін до Договору відповідачем суду не надано.

При цьому судом враховується, що нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 ст. 179 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальний порядок змін та розірвання господарських договорів передбачений ст. 188 ГК України.

Зокрема, вказаною нормою закону визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. (ч., ч. 2, 3 с. 188 ГК України)

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлена вимога до відповідача про стягнення пені за порушення умов Договору щодо розміщення засобів телекомунікацій на опорах повітряних ліній об`єктів електроенергетики.

Водночас, відповідачем заявлено про сплив строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі статтею 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік.

Таким чином, стягнути неустойку (зокрема, пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише в межах спеціальної позовної давності, яка згідно із частиною першою статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, установленими статтями 253-255 цього Кодексу, від дня порушення грошового зобов`язання.

Аналіз статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц.

Якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із тим, що згідно п. 1.3 Договору строк розміщення технічних засобів комунікацій на опорах закінчився 19.11.2019, а відповідач на 36 опорах з 353 опір не розмістив технічні засоби телекомунікацій, то на наступні місяці за період часу з листопада 2019 року по січень 2021 року позивачем на підставі п. 4.9 Договору нарахована відповідачу пеня в загальному розмірі 5627,61 грн., в тому числі: за листопад 2019 року в розмірі 145,21 грн.; за грудень 2019 року в розмірі 150,36 грн.; за січень 2020 року в розмірі 416,36 грн.; за лютий 2020 року в розмірі 389,49 грн.; за березень 2020 року в розмірі 416,36 грн.; за квітень 2020 року в розмірі 402,92 грн.; за травень 2020 року в розмірі 416,36 грн.; за червень 2020 року в розмірі 402,92 грн.; за липень 2020 року в розмірі 416,36 грн.; за серпень 2020 року в розмірі 416,36 грн.; за вересень 2020 року в розмірі 402,92 грн.; за жовтень 2020 року в розмірі 416,36 грн.; за листопад 2020 року в розмірі 402,92 грн.; за грудень 2020 року в розмірі 416,36 грн.; за січень 2021 року в розмірі 416,36 грн.

Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 07.12.2021, то, з огляду на викладені приписи, пропустив строк позовної давності для заявлення пені за період з листопада 2019 року по листопад 2020 року.

Отже, з урахуванням обґрунтованості пені, спеціальний строк позовної давності підлягає застосуванню до вимог про стягнення пені у розмірі 4794,89 грн., наслідком чого є відмова у позові в цій частині.

Доказів переривання чи поважності причин пропущення позовної давності позивач до суду не надав.

При цьому, вимоги про стягнення пені за період з грудня 2020 року по січень 2021 року в розмірі 832,72 грн. заявлені в межах спеціального строку позовної давності та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, частково враховані судом при вирішенні даного спору та частково не знайшли свого підтвердження фактичними обставинами справи.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю РАДІОКОМ пені за договором з надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики № 08112018 від 20.11.2018 задовольняються судом частково в розмірі 832,72 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 129, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю РАДІОКОМ , м. Запоріжжя про стягнення 5627,61 грн. пені за договором з надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики № 08112018 від 20.11.2018 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РАДІОКОМ , (69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 22, ідентифікаційний код юридичної особи 30506091) на користь Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго , (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; поштова адреса: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 106, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926, на п/р ПАТ Запоріжжяобленерго № НОМЕР_1 , ПАТ МетаБанк , МФО 313582) 832 (вісімсот тридцять дві) грн. 72 коп. пені та 335 (триста тридцять пять) грн. 89 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Повне судове рішення складено 11 лютого 2022 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.