Ухвала

від 10.02.2022 по справі 910/20570/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.02.2022Справа № 910/20570/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Стасюка С.В. від розгляду справи № 910/20570/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕК Юніон"

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго"

про стягнення 29 075 627,77 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕК Юніон" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго" (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2) про солідарне стягнення 29 075 627,77 грн., у тому числі 28 426 872,03 грн. основного боргу, 648 755,74 грн. пені.

Позовні вимоги до відповідача-1 мотивовані порушенням останнім взятих на себе зобов`язань за договором поворотної фінансової допомоги № 2501-18п від 25.01.2018, а до відповідача-2 ґрунтуються на договорі поруки № 01/10/19пр-1 від 01.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 відкрито провадження у справі № 910/20570/21, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.01.2022.

У судовому засіданні 18.01.2022 оголошено перерву до 20.01.2022.

20.01.2022 підготовче засідання по справі відкладено на 03.02.2022.

03.02.2022 після закінчення судового засідання до канцелярії Господарського суду міста Києва представником ОСОБА_1 було подано заяву про відвід судді Стасюка С.В. від розгляду справи №910/20570/21. Заява про відвід судді Стасюка С.В. від розгляду справи № 910/20570/21 підписана адвокатом Гловацьким О.С.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 за наслідками розгляду заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді Стасюка С.В. від розгляду справи №910/20570/21 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 08.02.2022, матеріали справи для розгляду заяви про відвід судді, поданої в межах справи №910/20570/21, передано судді Ягічевій Н.І.

Розглянувши матеріали вищевказаної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Статтею 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

З підстав, зазначених у статтях 35, 36 та 37 цього кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Заява про відвід судді обґрунтована тим, що на думку представника ОСОБА_1 , позивач у справі послідовно, умисно і цілеспрямовано вчиняв дії, спрямовані на розгляд свого позову проти Орлової О.О. у провадженні конкретного судді - Стасюка С.В. За твердженнями заявника, подання до Господарського суду міста Києва трьох позовних заяв з ідентичним суб`єктним складом, предметом та підставами мало на меті обійти систему автоматизованого розподілу справ.

Вказана ситуація, як зазначає заявник, порушує порядок визначення судді для розгляду справи в частині об`єктивного та неупередженого розподілу справ за принципом випадковості та є підставою для відводу.

Представник ОСОБА_1 вважає, що існують підстави для відводу судді Господарського суду міста Києва Стасюка Сергія Васильовича від розгляду справи №910/20570/21, передбачені п. 4, 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС). Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в ЄСІТС в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІТС у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною першої статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІТС під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Відповідно до приписів пп.17.4 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2021, головуючого суддю (суддю-доповідача) у справі 910/20570/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕК Юніон" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго" 2) ОСОБА_1 про стягнення 29 075 627,77 грн було визначено за результатами автоматизованого розподілу, у відповідності до ст. 6, 32 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відзначає, що в даному випадку наявність інших позовів та поведінка позивача стосовно неусунення недоліків позовної заяви в межах іншої справи ніяким чином не свідчить про порушення порядку визначення судді, що передбачений пп.17.4 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України та саме порушення якого могло б бути підставою для відводу судді у розумінні ст. 35 вказаного нормативно-правового акту.

Більш того, обставини, які повідомлено відповідачем, ніяким чином не дають суду підстав стверджувати про визначення складу суду для розгляду спору у справі №910/20570/21 не у спосіб, який передбачено господарським процесуальним законодавством, зокрема, за принципом випадковості, а на розсуд Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕК Юніон".

Отже наведені заявником обґрунтування не можуть бути підставою для відводу судді відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо обґрунтування заявника про наявність підстав для відводу судді згідно з п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

З огляду на нормативний зміст пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини першої цієї самої статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

При цьому, стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово неупереджений передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- об`єктивним критерієм , який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

- суб`єктивним критерієм , який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Таким чином, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості.

У поданій заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею Стасюком С.В. поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи небезсторонність у цій справі або того, що він допустив порушення вимог стандарту безсторонності та неупередженості у своїй процесуальній діяльності.

Аргументи, якими заявник обґрунтовує заяву про відвід судді Стасюка С.В. не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею як з погляду суб`єктивного критерію , так і з погляду об`єктивного критерію , якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини, а доводи, викладені в заяві, зводяться до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді.

Суд звертає увагу на те, що поведінка сторін у межах розгляду певної справи може бути підставою вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Тобто, дії позивача, на які посилається відповідач у розглядуваній заяві, ніяким чином не вказують на наявність підстав для відводу судді, що передбачені ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Стасюка С.В. від розгляду справи № 910/20570/21, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування не є, в розумінні процесуального закону, підставою для відводу судді.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Стасюка С.В. від розгляду справи № 910/20570/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (в порядку ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА