Ухвала

від 09.02.2022 по справі 5011-12/4409-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.02.2022Справа № 5011-12/4409-2012

За заявоюАнтимонопольного комітету України провидачу дублікату наказу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі№5011-12/4409-2012 за позовомАнтимонопольного комітету України доТовариства з обмеженою відповідальністю МБС Плюс простягнення 66 500,00 грн. Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін: від заявника:не з`явився від відповідача:не з`явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1. перебувала справа №5011-12/4409-2012 за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю МБС Плюс про стягнення 66 500,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2012, позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю МБС Плюс до загального фонду Державного бюджету України на рахунок за наступними реквізитами: УДК у Солом`янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 26077951, банк одержувача - ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код платежу - 21081100, (символ звітності 106) 50 000,00 грн. штрафу, 38 250,00 грн. пені., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю МБС Плюс в доход Державного бюджету 1 765,00 грн. судового збору.

11.05.2012 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

04.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва №5011-12/4409-2012 від 11.05.2012 до виконання та видачу його дубліката.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/23/22 від 04.01.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №5011-12/4409-2012 для розгляду заяви Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу його дубліката у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022 справу №5011-12/4409-2012 для розгляду заяви Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу його дубліката передано судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 справу прийнято до свого провадження суддею Босим В.П. та призначено до розгляду (з урахуванням ухвали від 25.01.2022) заяву Антимонопольного комітету України на 09.02.2022.

Представники сторін, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Таким чином, неявка представників стягувача та боржника не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Розглянувши заяву, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до ст. 338 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Згідно пункту 19.4. розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, законом передбачено право стягувача, державного виконавця або приватного виконавця у разі втрати ним наказу суду звернутися до суду із заявою про видачу дублікату наказу в межах строків, встановлених для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Водночас, у поданій заяві Антимонопольний комітет України просить поновити пропущений строк на пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва у справі №5011-12/4409-2012 від 11.05.2012 до виконання.

Згідно з ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Частиною 6 статті ст. 12 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Таким чином, для поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, заявником має бути доведено наявність поважних причин його пропуску.

З наказу Господарського суду міста Києва №5011-12/4409-2012 від 11.05.2012 вбачається, що строк пред`явлення його до виконання встановлено до 11.05.2013.

Заявник також стверджує, що на підставі вказаного наказу 12.04.2016 Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№50780415.

Протягом 2016-2021 років заявник неодноразово звертався із запитами до виконавчої служби про надання інформації щодо стану виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного наказу.

Із листа Голосіївського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) №50780415/3 від 09.12.2021 вбачається, що 30.01.2017 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Проте, як зазначає заявник, копії зазначеної вище постанови та оригінал наказу до нього не надходили, крім того, виконавчою службою не надано відомостей щодо адреси, на яку такі виконавчі документи були направлені.

За таких обставин, заявник дізнався про повернення наказу Господарського суду міста Києва №5011-12/4409-2012 від 11.05.2012 лише після отримання листа Голосіївського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) №50780415/3 від 09.12.2021.

Отже, враховуючи, що оригінал зазначеного виконавчого документу не перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби, а також відсутній у стягувача та в матеріалах справи №5011-12/4409-2012, відповідно наказ Господарського суду міста Києва №5011-12/4409-2012 від 11.05.2012 вважається втраченим.

Суд відзначає, що відповідно до частини 4 статті 12 Закону України Про виконавче провадження строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

За змістом частини 5 вказаної статті у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Тобто, після повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Таким чином, строк пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва №5011-12/4409-2012 від 11.05.2012 до виконання встановлюється з моменту його повернення Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (30.01.2017) та станом на момент звернення позивача із даною заявою до суду закінчився.

Згідно з абз. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.

До того ж, наведені приписи ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя №9 від 01.11.1996 вказано, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997, передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Агрокомплекс проти України від 06.10.2011 міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа Юрій Миколайович Іванов проти України , рішення від 15.10.2009).

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини Бурдов проти Росії , Горнсбі проти Греції .

У своєму рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Таким чином, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та наведеною практикою Європейського суду з прав людини, а також статтею 124 Конституції України, суд на підставі ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на пред`явлення наказу від 11.05.2012 у справі №5011-12/4409-2012 та поновити вити його.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 329, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 11.05.2012 у справі №5011-12/4409-2012 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю МБС Плюс 50 000,00 грн. штрафу, 38 250,00 грн. пені до Державного бюджету України.

3. Поновити пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 11.05.2012 у справі №5011-12/4409-2012 до виконання.

4. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню.

Повна ухвала складена 14.02.2022.

Суддя В.П. Босий