Ухвала

від 09.02.2022 по справі 914/311/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.02.2022 р. Справа№ 914/311/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Фартушка Т.Б.

розглянув матеріали позовної заяви:

за позовом: БРОДІВСЬКЕ ДОЧІРНЄ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЛГП ГАЛСІЛЬЛІС , Львівська обл., Золочівський р.-н, с.Смільне;

до Відповідача: БРОДІВСЬКЕ МЕБЛЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ЯВІР УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ГЛУХИХ, Львівська обл., Золочівський р.-н, м.Броди;

про: стягнення заборгованості

ціна позову: 315847,21грн.

ВСТАНОВИВ:

04.02.2022р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява БРОДІВСЬКОГО ДОЧІРНЬОГО ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ЛГП ГАЛСІЛЬЛІС від 31.01.2022р. вих.№15 (вх.№344) за позовом до БРОДІВСЬКОГО МЕБЛЕВОГО ПІДПРИЄМСТВА ЯВІР УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ГЛУХИХ про стягнення заборгованості; ціна позову : 315847,21грн., в тому числі 274750,93грн. основного боргу, 5261,67грн. 3% річних, 13726,56грн. інфляційних втрат, 22108,05грн. пені.

Підставами позовних вимог Позивач визначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань з оплати за Договором купівлі-продажу необробленої деревини від 14.01.2021р. №436/436/1кв-0/2021/el, Договором купівлі-продажу необробленої деревини від 11.03.2021р. №1035/1035/1кв-0/2021/el, Договором купівлі-продажу необробленої деревини від 25.03.2021р. №1385/1385/2кв-0/2021/el, Договором від 04.01.2021р. №1/а

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду, судом встановлено наявність підстав для її повернення на підставі ст.174 ГПК України, зважаючи на наступне.

Згідно п.2 ч.5 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, у зазначеній нормі процесуального права визначено право позивача об`єднати в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Отже, процесуальний закон допускає об`єднання декількох позовних вимог в одній позовній заяві, однак такі вимоги повинні відповідати певним умовам (альтернативно):

- пов`язаність між собою підставою виникнення, (варто звернути увагу, що законодавцем застосовується термін «підстава» в однині), або

- пов`язаність між собою поданими доказами.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Однак, порушенням правил об`єднання вимог є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи.

Зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов`язковість об`єднання декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Аналогічна правова позиція про застосування норм процесуального права у такий спосіб викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18.

Підставою заявлення Позивачем позову є неналежне виконання Відповідачем своїх зобов`язань, які виникли з різних чотирьох договорів, які укладено між Сторонами, зокрема:

- Договір купівлі-продажу необробленої деревини від 14.01.2021р. №436/436/1кв-0/2021/el;

- Договір купівлі-продажу необробленої деревини від 11.03.2021р. №1035/1035/1кв-0/2021/el;

- Договір купівлі-продажу необробленої деревини від 25.03.2021р. №1385/1385/2кв-0/2021/el;

- Договір від 04.01.2021р. №1/а.

Судом встановлено, що поданий Позивачем позов обґрунтовується порушенням умов чотирьох Договорів (цивільно-правових зобов`язань), тобто чотирьох різних юридичних фактів, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Позивач зазначає про спільний предмет Договорів - лісоматеріали та деревина дров`яна. Проте, кожен з чотирьох Договорів (з врахуванням характеристик: сортименту, класу якості, породи, діаметру, довжини) різниться за предметом договору. Більше того, у товарно-транспортних накладних вантаж вказується саме з конкретизацією зазначених у Договорах вищевказаних індивудіальних характеристик вантажу. Відтак, вказані чотири Договори не є ідентичними за предметом.

Крім різного предмету Договорів різною є і зазначена в них ціна товару. До прикладу, в Договорі від 14.01.2021р. №436/436/1кв-0/2021/el зазначено про товар: сосна звичайна за ціною 1866грн./куб.м, тоді як у Договорі від 11.03.2021р. №1035/1035/1кв-0/2021/el зазначено товар: сосна звичайна за ціною 1650грн./куб.м. Договір ж від 04.01.2021р. №1/а взагалі не містить ціни товару.

Строки поставки за кожним з чотирьох Договорів різні та підтверджуються різними доказами, оскільки поставка здійснюється згідно щомісячних подекадних графіків поставок, які є невід`ємними частинами кожного з Договорів (не поданими Позивачем) та у Договорі від 04.01.2011р. визначається строком дії Договору.

Також, у Договорах від 14.01.2021р. №436/436/1кв-0/2021/el, 11.03.2021р. №1035/1035/1кв-0/2021/el, від 25.03.2021р. №1385/1385/2кв-0/2021/el на відміну від Договору від 04.01.2021р. №1/а різні строки та підстави оплати.

Крім того, строки дії Договорів є різними.

З врахуванням вищенаведеного, в тому числі висновків суду щодо того, що вказані чотири Договори не є ідентичними за предметом, різними є і зазначені в них ціни товару, строки поставки, строки та підстави оплати, строки дії суд приходить до висновку, що в позовній заяві об`єднано вимоги, які виникли з чотирьох різних підстав, що не відповідає першій з наведених вище умов, визначених ч.1 ст. 173 ГПК України (не одна підстава виникнення).

Враховуючи зміст позовних вимог до предмету доказування входить коло обставин, які підтверджують правову позицію Позивача. Такими обставинами у справі про стягнення є, зокрема, виникнення обов`язку сплатити гроші кошти Відповідачем, а також порушення такого обов`язку цією стороною.

Позивач, зазначаючи, що на виконання кожного з чотирьох укладених Договорів ним поставлено певний індивідуально визначений товар (з врахуванням характеристик: сортименту, класу якості, породи, діаметру, довжини) та певна кількість товару зазначає при цьому, що по кожному з чотирьох Договорів товар не поставлений в повному обсязі, оскільки Відповідач не забезпечив належної оплати поставленого товару.

В обґрунтування пов`язаності доказами вимог Позивач зазначає, що вимоги пов`язані копіями товарно-транспортних накладних, за якими була здійснена поставка товару згідно умов зазначених Договорів - оскільки по багатьох товарно-транспортних накладних здійснювалась поставка товару за двома Договорами одночасно.

Проте, додані до позовної заяви товарно-транспортні накладні не містять посилання на жоден Договір. Відтак, обставина пов`язаності не доведена Позивачем належними засобами доказування.

Більше того, інші додані до позовної заяви докази, в тому числі довідка по операціях за Договорами, перелік товарно-транспортних накладних, вимога, також не містять посилання на товарно-транспорті накладні та договори, за якими здійснювалась поставка.

Додані ж до позовної заяви акти звірок складені не за укладеними договорами від 14.01.2021р. №436/436/1кв-0/2021/el, 11.03.2021р. №1035/1035/1кв-0/2021/el, від 25.03.2021р. №1385/1385/2кв-0/2021/el, від 04.01.2021р. №1/а.

На підтвердження доводів щодо того, що Відповідачем здійснювалась оплата без вказівки призначення платежу, отже, без визначення конкретного договору згідно умов якого здійснюється така оплата Позивачем не надано ні платіжних доручень, ні виписок з рахунків, ні жодних інших доказів оплат, які б підтверджували вищевказані доводи.

При цьому з приводу доводів Позивача про те, що оплата проводилась без призначення платежу за окремими Договорами суд зазначає, що, окрім неподання Позивачем доказів здійснення Відповідачем оплат, суд не вправі самостійно визначати призначення платежу.

Суд також зазначає, що Позивачем додано до позовної заяви єдиний розрахунок заборгованості зі сплати 3% річних, інфляційних нарахувань та пені, а не по кожному договору окремо, а відтак, у суду відсутня можливість їх об`єктивно досліджувати.

Більше того, зважаючи на відсутність обгрунтування Позивачем дат поставки індивідуально визначеного товару за кожним з Договорів, з врахуванням встановлених ч.6 ст.232 ГК України періодів, впродовж яких може нараховуватись пеня, в суда відсутня об`єктивна можливість перевірки підставності та правильності нарахування пені.

Надані довідка по операціях та акти звірки також не містять даних щодо поставок за кожним з Договорів.

Суд також зазначає, що Позивач, обгрунтовуючи необхідність об`єднаня позовних вимог щодо стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, не визначає розміру позовних вимог по кожному із чотирьох Договорів, відтак, не обгрунтовує які саме вимоги об`єднує.

Отже, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів за порушення грошових зобов`язань, які виникли з чотирьох різних договорів, обґрунтовує свої вимоги різними доказами, які не пов`язані між собою.

Також, суд зазначає, що Позивачем не обґрунтовано, що позовні вимоги про стягнення заборгованості кожним з чотирьох Договорів є основною і похідною вимогами, оскільки задоволення жодної із цих вимог не залежить від задоволення іншої позовної вимоги.

Таким, чином, заявлені Позивачем позовні вимоги не пов`язані між собою ідставами виникнення, поданими доказами і не є похідними один від одного, Позивачем станом на час подання позову не подано доказів, що здійснення господарських операцій за Договором купівлі-продажу необробленої деревини від 14.01.2021р. №436/436/1кв-0/2021/el, Договором купівлі-продажу необробленої деревини від 11.03.2021р. №1035/1035/1кв-0/2021/el, Договором купівлі-продажу необробленої деревини від 25.03.2021р. №1385/1385/2кв-0/2021/el та Договором від 04.01.2021р. №1/а підтверджується пов`язаними чи тими ж доказами доказами, як і не подано доказів, що оплата Відповідачем за вказаними Договорами підтверджується пов`язаними чи тими ж доказами, відтак, вимоги про стягнення заборгованості в загальній сумі 315847,21грн. виникли з різних підстав, не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами.

За даних обставин, сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін за кожним із укладених правочинів та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки, за вказаних обставин, заявлення позовних вимог, які виникли з різних підстав та підтверджені різними доказами, вимагає дослідження дійсних правовідносин між сторонами, а відтак, великої кількості вищезазначених доказів, що перешкоджатиме з`ясуванню обставин справи в рамках одного провадження та суттєво утруднить вирішення спору по суті у встановлені ст.195 ГПК України строки, фактично суд буде вимушений розглянути чотири окремі спори.

Окрім цього, суд зазначає, що оскільки фактично Позивачем заявлено вимоги про стягнення по чотирьох окремих договорах, то судом має бути надана правова оцінка виконання сторонами кожного договору окремо, правовідносин сторін по кожному з чотирьох договорів, з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, в тому числі шляхом дослідження строків дії відповідних договорів, відповідності первинних документів умовам укладених правочинів, доказів поставок, їх часткової оплати, строків оплати та періодів її прострочення, відтак і сумісний розгляд об`єднаних Позивачем вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Оскільки Позивачем, усупереч нормі ч.1 ст.173 Господарського процесуального кодексу України, у Позовній заяві об`єднано декілька вимог, не пов`язаних між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами, не є основними та похідними, тому, згідно з нормою п.2 ч.5 ст.174 ГПК України, наявні підстави для повернення позову.

Також суд зазначає, що частина шоста статті 173 ГПК України передбачає можливість роз`єднання позовних вимог, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Оскільки зазначені вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами, беручи до уваги також відсуність поклинання у товарно-транспортних накладних на реквізити укладених Договорів, відсутність доказів здійснення часткових оплат з реквізитами платежів, то вони не можуть вважатися однорідними, а відтак норми статті 173 ГПК України в даному випадку не можуть бути застосовані.

Правові висновки Верховного суду в справах, на які посилається скаржник, враховані судом, проте, зроблені у спорах, які не є подібними до правовідносин між сторонами у цій справі, за інших конкретних обставин.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги не можуть бути об`єднані в одній позовній заяві, оскільки вимоги по кожному із договорів стосується різних правочинів та підтверджується різними доказами, не є основними та похідними, не є однорідними, не можуть бути роз`єднані судом, а відтак, позовна заява БРОДІВСЬКОГО ДОЧІРНЬОГО ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ЛГП ГАЛСІЛЬЛІС від 31.01.2022р. вих.№15 (вх.№344 від 04.02.2022р.) і додані до неї документи підлягають поверненню на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК України у зв`язку із порушенням правил об`єднання позовних вимог.

При цьому суд звертає увагу Позивача, що відповідно до ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Відповідно до вищенаведеного та керуючись ст.ст.12, 20, 60, 162, 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Позовну заяву БРОДІВСЬКОГО ДОЧІРНЬОГО ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ЛГП ГАЛСІЛЬЛІС від 31.01.2022р. вих.№15 (вх.№344 від 04.02.2022р.) і додані до неї документи повернути.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Додаток: Позовна заява БРОДІВСЬКОГО ДОЧІРНЬОГО ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА ЛГП ГАЛСІЛЬЛІС від 31.01.2022р. вих.№15 (вх.№344 від 04.02.2022р.) з доданими документами та поштовим конвертом на 80 аркушах.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Фартушок Т.Б.