Рішення

від 17.01.2022 по справі 915/1409/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року Справа № 915/1409/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль C.М.,

за участі секретаря судового засідання Табачної О.С.,

від позивача: не присутні,

від відповідача: не присутні;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙБІВЕРЗ» ,

09113, вул.Партизанська, 25, кв. 62, м. Біла Церква, Київська область;

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-Трансекспорт » ,

54039, пров.Корпусний, 2, кв. 1, м.Миколаїв;

про : розірвання договору поставки та стягнення коштів у сумі 348545 грн. 00 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ЕЙБІВЕРЗ» пред`явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ЕКО-Трансекспорт » з вимогами: 1) про стягнення з товариства грошових коштів у сумі 348545 грн. 00 коп. -сума передоплати за договором поставки товару від 16.06.2021 № 16/06/21, укладеного між сторонами; 2) про розірвання зазначеного договору поставки. Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов`язань за вищевказаним договором щодо своєчасної і в повному обсязі поставки замовленого та попередньо оплаченого товару, що, згідно зі ст. 651, ч. 2 ст. 693 ЦК України, є підставою для повернення суми попередньої оплати та розірвання договору поставки.

ТОВ «ЕЙБІВЕРЗ» також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами 12.10.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу № 915/1409/21 до судового розгляду по суті.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі від 12.10.2021, направлене на адресу відповідача, повернено до суду відділенням зв`язку із зазначенням про те, що "адресат відсутній за вказаною адресою", отже суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі в порядку визначеним ч. 6 ст. 242 ГПК України, так як ухвалу від 12.10.2021 направлено на адресу, за якою ТОВ «ЕКО-Трансекспорт» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а відповідач не повідомив суд про іншу адресу.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку загального позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

За умовами укладеного сторонами договору від 16.06.2021 № 16/06/2021 ТОВ «ЕКО-Трансекспорт» зобов`язалось поставити відповідачу товар: круглий лісоматеріал категорії В,С за ціною, найменуванням, асортиментом, кількістю і номенклатурою в термін згідно із специфікацією до даного договору, яка є невід`ємною його частиною, а ТОВ «ЕЙБІВЕРЗ» - прийняти та оплатити (п.п. 1.1, 2.1, 4.2 договору).

У специфікації № 1 від 16.06.2021 до вказаного договору поставки сторонами узгоджено найменування продукції, її характеристики, кількість, ціну, загальну суму та строк поставки: по факту оплати - день /вдень.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, але до повного виконання постачальником гарантійних зобовязань, визначених даним договором (п. 12.3 договору).

ТОВ «ЕКО-Трансекспорт» виставлений рахунок від 16.06.2021 р. № 125 на суму 220500 грн., який ТОВ «ЕЙБІВЕРЗ» оплачений повністю платіжними дорученнями від 16.06.2021 № 772.

За твердженнями позивача, замовлений та оплачений позивачем товар ТОВ «ЕКО-Трансекспорт» не поставило й досі.

Чинним законодавством України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України).

У відповідності до положень цивільного законодавства України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ГК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованою і підлягаючою задоволенню вимогу ТОВ «ЕЙБІВЕРЗ» про стягнення з відповідача суми оплати за договором.

Вимогу позивача про стягнення з ТОВ «ЕКО-Трансекспорт» штрафу, суд також вважає обґрунтованою.

Так, законодавством передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Укладеним між сторонами у справі договором передбачено, що постачальник за прострочення поставки товару перевищує 10 днів, та за умови виконання покупцем зобов`язання згідно даним договором, то покупець має право відмовитись від виконання договору та поставки товару, а постачальник сплачує штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленого/неналежним чином поставленого товару.

Суд погоджується з поданим позивачем розрахунком штрафу в сумі 44100 грн. нарахованого за прострочення поставки товару, і визнає, що вищевказана сума підлягає до стягнення з ТОВ «ЕКО-Трансекспорт» .

Щодо вимоги ТОВ «ЕЙБІВЕРЗ» про стягнення з ТОВ «ЕКО-Трансекспорт» процентів за користування коштами у розмірі 8820 грн., суд приходить до такого.

Згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актом цивільного законодавства.

Сторонами погоджено у п. 9.2 договору, що у разі прострочення поставки товару постачальник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) банківських днів, з моменту отримання відповідної вимоги, повернути всю суму передоплати за непоставлений товар з урахуванням індексу інфляції, а також виплатити 20 % річних за користування чужими грошовими коштами згідно ст. 536 ЦК України за весь час прострочення.

Позивачем в порушення умов договору не подано доказів звернення до відповідача з вимогою, а тому позовні вимоги в цій частині вимог суд визнає передчасними.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу за відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Пунктом 9.6 договору передбачено, що у разі відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановленні законодавством терміни або заповнення податкової накладної з порушенням ст. 201 Податкового кодексу України, постачальник оплачує штраф у розмірі 25 % від суми передоплати протягом 7 (семи) банківських днів з дати отримання відповідної вимоги від покупця (якщо є передоплата) .

Суд вважає, що викладена у п. 9.6 договору відповідальність продавця не пов`язана з виконанням ним своїх зобов`язань щодо поставки товару, оскільки виникає в разі невиконання продавцем вимог податкового законодавства.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Суд вважає, що не реєстрація податкових накладних в ЄРПН не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог ст. 218, 224 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді стягнення збитків або штрафних санкцій . Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі № 908/3565/16.

Більш того, ТОВ «ЕЙБІВЕРЗ» не доведено належними доказами звернення з вимогою до ТОВ «ЕКО-Трансекспорт» про оплату штрафу в розмірі 25 % від суми передоплати, як передбачено договором .

Отже, в задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Щодо позовних вимог про розірвання укладеного між сторонами договору.

У відповідності з приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок розірвання договору.

Підстави для розірвання договору передбачені ст.651 ЦК України. Частиною 2 цього закону визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладені договору, договір можу бути розірваний, зокрема за згодою сторін. Якщо сторони не досягли згоди щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ч. 2 ст. 652 ЦК України).

Суд визнає, що позивачем доведено наявність істотної зміни обставин, унаслідок тривало прострочення виконання ТОВ «ЕКО - Трансекспорт» своїх зобов`язань щодо поставки товару за договором та наявність одночасності умов, указаних у ч. 2 ст. 652 ЦК України, а тому позовні вимоги про розірвання укладеного між сторонами договору поставки від 16.06.2021 № 16/06/2021 гуртуються на чинному законодавстві України, і підлягають задоволенню.

Таким чином, позов ТОВ «ЕЙБІВЕРЗ» підлягає частковому задоволенню.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Витрати ТОВ «ЕЙБІВЕРЗ» на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 01.10.2021 № 989, належить відшкодувати за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, який складає 3969 грн. 01 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙБІВЕРЗ» задовольнити частково.

2. Розірвати договір поставки від 16 червня 2021 за № 16/06/2021 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙБІВЕРЗ» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО - Трансекспорт» .

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО - Трансекспорт» (54039, м. Миколаїв, пров. Корпусний, 2, кв. 1, ідентифікаційний 43524040) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙБІВЕРЗ» (09113, вул.Партизанська, 25, кв. 62, м. Біла Церква, Київська область, ідентифікаційний код 42439184) грошові кошти у загальній сумі 264600 грн. з яких: 220500 грн. - сума оплати; 44100 грн. - 20 % штрафу, а також кошти на відшкодування судового збору у сумі 3969 грн. 01 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 11.02.2021, у зв`язку із перебуванням судді Коваль С.М. на лікарняному.

Суддя С.М.Коваль.