Рішення

від 25.01.2022 по справі 916/2673/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2673/21 Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши справу №916/2673/21

за позовом Державного багатопрофільного підприємства «УРОЖАЙ» (65044, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 10, код ЄДРПОУ 13908422)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛ ДЗЕН» (65045, м. Одеса, вул. Ковальська, буд. 55-А, код ЄДРПОУ 43202889)

про визнання недійсним договорів

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛ ДЗЕН» (65045, м. Одеса, вул. Ковальська, буд. 55-А, код ЄДРПОУ 43202889)

до відповідача: Державного багатопрофільного підприємства «УРОЖАЙ» (65044, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 10, код ЄДРПОУ 13908422)

про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 475 767,80грн.

Представники сторін:

від позивача - Михайленко М.М., ордер № 640059, дата видачі : 09.12.21;

від відповідача - Щелакова К.В., ордер № 1018742, дата видачі : 17.09.21;

ВСТАНОВИВ:

Державне багатопрофільне підприємство «УРОЖАЙ» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛ ДЗЕН» про визнання недійсним договорів аутсорсингу №15/20 та №16/20 від 02.11.2020р.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 167, 203, 215, 235, 236 Цивільного кодексу України, статтю 73, частини першу, другу статті 74, частину першу статті 136 Господарського кодексу України, статтю 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185-V, статті 4, 9, 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, пункт 14 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, обґрунтовані тим, що оспорюваний Договори аутсорсингу від 02.11.2020 є удаваними правочинами, якими сторони уклали для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме, передання у користування (оренду) нерухомого майна, яке належить державі, без дотримання відповідного порядку встановленого законом.

Також, Позивач, зазначає, що оспорювані Договори аутсорсингу є змішаним, і містить ознаки договорів про надання послуг, оскільки передбачають проведення фінансових розрахунків за надання послуг. Однак, спірні договори не містить жодних інших умов, як того вимагає стаття 180 Господарського кодексу України та частина перша статті 901 Цивільного кодексу України. З огляду на це, та відсутність будь-яких дій з боку сторін договорів щодо виконання їх умов, на думку Позивача, свідчить про те, що його сторони всупереч норм частини п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України не мали наміру на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Окрім того, Позивач вказує на те, що спірні Договори містить ознаки й договору про спільну діяльність, а відтак, його сторони повинні були керуватися нормами статей 1130, 1131 Цивільного кодексу України. Проте, спірні договори не містить умов щодо об`єднання вкладів, визначення їх обсягу, виду та грошової оцінки, переліку майна, що залучається для такої діяльності, його правовий статус, а також щодо розподілу отриманого прибутку від спільної діяльності та інших умов, які є обов`язковими для такого виду правочину.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.09.2021р. було відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

18.10.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛ ДЗЕН» звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до Державного багатопрофільного підприємства «УРОЖАЙ» про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 475 767,80грн.

Ухвалою суду від 22.10.2021р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛ ДЗЕН» про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 475 767,80грн. було залишено без руху для усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.11.2021р. строк підготовчого провадження був продовжений на тридцять днів в порядку ст. 177 ГПК України.

16.11.2021р. до господарського суду надійшла заява (вх. №30658/20) від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛ ДЗЕН» про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.11.2021р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛ ДЗЕН» до Державного багатопрофільного підприємства «УРОЖАЙ» про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 475 767,80грн. було прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №916/2673/21.

Ухвалою суду від 17.12.2021р. підготовче провадження було закрито, справу було призначено до розгляду по суті в засіданні суду.

Позивач (відповідача за зустрічним позов) надав відзив на зустрічний позов від 15.12.2022р. за вх.. №ГСОО 33859/21 згідно якого позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

02.11.2020року між Товариством обмеженою відповідальністю Пол Дзен (Сторона 1) та Державним багатопрофільним підприємством "УРОЖАЙ" Сторона 2) було укладено договір аутсорсингу №15/20 (далі Договір, договір №1520) з відшкодуванням витрат на утримання нерухомого майна, що належить до державної власності, та комунальних послуг та договір аутсорсингу №16/20 (далі Договір, договір №16/20) з відшкодуванням витрат на утримання нерухомого майна, що належить до державної власності, та комунальних послуг.

Предмет договору аутсорсингу №15/20, визначений у п. 1.1-, яким встановлено, що для підвищення ефективності роботи компаній за рахунок передачі (організації, стороні по договору) не тільки деяких функцій, але і бізнес-процесів з метою оптимізації всіх видів ресурсів і концентрації зусиль на основному виді діяльності, сторони уклали даний договір про господарську діяльність, без створення юридичної особи, з метою ведення господарської діяльності у м. Одеса, та зобов`язуються погоджено робити необхідні фактичні і юридичні дії. Перелік переданих функцій та бізнес-процесів (надалі Перелік функцій) викладено в додатку №1, який є невід`ємною частиною договору.

Сторони договору зобов`язалися прийняти на себе обов`язки робити необхідні дії, в інтересах Сторони - партнер по договору, переданні по цьому договору непрофільні функції, згідно Переліку функцій, для досягнення поставленої мети протягом 1 (одного) року (або, за згодою сторін, на більший чи менший термін) /п. 1.1 договору №15/20

Пункт 1.2 Договору №15/20 визначає, що за надання таких послуг по цьому Договору Сторони проводять фінансові розрахунки по винагороді за виконаний об`єм робіт в розмірі, в порядку і строки, які обумовлені в Додатках до цього Договору.

Пунктом 3.7 договору №15/20 визначено, що доходи, отримані за рахунок або в результаті діяльності, надходять на рахунок Сторони, за підсумками розподіляються пропорційна внеску між сторонами.

Згідно п. 4.1 договору №15/20, сторона 1 надає послугу, що є результатом діяльності.

Всі доходи, що отримуються за даним договором у результаті діяльності, надходять на рахунок сторони 1 з яких Сторона 1 виділяє грошові кошти на відшкодування комунальних витрат Стороні 2. /п. 4.2 договору №15/20.

Пунктом 7.1 договору №15/20 передбачено, що договір укладений на строк один рік. Дострокове припинення договору можливе тільки на підставі чинного законодавства України.

Сторонами був укладений додаток №1 до Договору аутсорсингу №15/20 (від 02 листопада 2020 р.), згідно із пунктом 1.1 цього додатку Сторона1 здійснює ведення господарської діяльності з надання послуг по навчанню танцям (танцювальна студія) та контролює, приймає розрахунки між нею та замовником послуг, а також здійснює ведення іншої діяльності, яке не суперечить чинному законодавству.

Згідно із пунктом 1.2 Додатку № 1 до Договору аутсорсингу №15/20 Сторона1 делегує Стороні2 функції: 1.2.1. По утриманню приміщень в належному стані; 1.2.2. Забезпечення безперебійного постачання електроенергії; 1.2.3. Забезпечення безперебійного постачання водо забезпечення та водовідведення в приміщення, а також забезпечення функціювання цих систем в належному стані; 1.2.4. Вивіз відходів виробництва; 1.2.5. Організація та здійснення охорони; 1.2.6. Надання додаткового обладнання; 1.2.7. Участь в логістиці бізнес процесів.

Відповідно до пункту 1.3 Додатку № 1 до Договору аутсорсингу №15/20 Сторона 2 прийняла на себе зобов`язання: 1.3.1. По утриманню приміщень в належному стані де знаходяться обладнання; 1.3.2. Забезпечення безперебійного постачання електроенергії; 1.3.3. Забезпечення безперебійного постачання водо забезпечення та водовідведення в приміщення, а також забезпечення функціювання цих систем в належному стані; 1.3.4. Вивіз відходів виробництва; 1.3.5. Організація та здійснення охорони; 1.3.6. Надання додаткового обладнання; 1.3.7. Участь в логістиці бізнес процесів.

У відповідності з положеннями п. 1.3.2. та 1.3.3. додатку № 1 договору аутсорсингу №15/20 ДБП "Урожай" прийняло на себе зобов`язання з забезпечення безперебійного постачання електроенергії та забезпечення безперебійного постачання водо забезпечення та водовідведення в приміщення, а також забезпечення функціювання цих систем в належному стані.

Перелік та характеристики державного нерухомого майна, переданого стороні 1 за договором аутсорсингу №15/20 визначено у додатку №2.

Додатком №2 до Договору №15/20, а саме п.1.1 визначено, що Сторона 2 передає, а Сторона 1 приймає в строкове користування державне нерухоме Приміщення: (далі - Приміщення), за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності площею 300 кв. м., розміщене за адресою: м. Одеса, вул. Площа Старосінна 1, інв. №1031, 2 поверх, що перебувають на балансі ДЕРЖАВНОГО БАГАПРОФІЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УРОЖАЙ» .

Приміщення передаються в користування з метою ведення господарської діяльності Сторони 1 - господарська діяльність з надання послуг по навчанню танця (танцювальна студія), а також ведення іншої діяльності, яка не суперечить чинному законодавству. / п. 1.2. додатку №2 до Договору №15/20

Пунктом 3.1 додатку №2 до Договору №15/20 передбачена плата за користування визначається на підставі калькуляції та становить у розмірі 18000 грн. щомісячно.

Відповідно до пункту 3.3. додатку №2 до Договору №15/20 передбачено перерахування плати здійснюються Сторона 1 самостійно до 10 числа місяця.

Пунктом 3.6 Додатку № 2 до Договору №15/20 передбачено, що перерахування плати за електричну енергію Сторона 1 здійснює у формі попередньої оплати у розмірі вартості обсягу споживання електричної енергії за місяць. Перерахування плати згідно договору аутсорсингу Сторона 1 здійснює у формі попередньої оплати усереднено розмірі вартості за місяць з відшкодуванням витрат на утримання нерухомого майна, що належить до державної власності.

Пунктом 3.7 Додатку № 2 до Договору №15/20 передбачено, що у разі припинення (розірвання) додатку № 2 до Договору користування Сторона 1 сплачує плату до дня повернення Приміщення за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Додатку до Договору користування не звільняє Сторону1 від обов`язку сплатити заборгованість, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції.

Згідно із пунктами 5.1,5.2,5.3 Додатку № 2 до Договору №15/20 Сторона1 зобов`язана: використовувати Приміщення відповідно до його призначення та умов цього додатку № 2 до Договору; своєчасно й у повному обсязі сплачувати плату та Стороні 2 (у платіжних дорученнях, які оформлює Сторона 1, вказується «Призначення платежу» за зразком, який надає Сторона 2 листом при укладенні додатку № 2 до Договору); забезпечувати збереження Приміщення, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати Приміщення в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати Приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в користування, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

У пункті 5.6 Додатку № 2 до Договору №15/20 перебачено обв`язок Сторони1 своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт Приміщення. Ця умова додатку № 2 до Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень Приміщення і не тягне за собою зобов`язання Сторону 2 щодо компенсації вартості поліпшень.

Відповідно до пунктів 5.9,5.10 Додатку № 2 до Договору №15/20 Сторона 1 зобов`язалась здійснювати витрати, пов`язані з утриманням Приміщення. Протягом 15 робочих днів після підписання цього додатку № 2 до Договору укласти з Стороною 2 додатки до Договору про відшкодування витрат на утримання Приміщення та надання комунальних послуг. А також нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в приміщеннях згідно із законодавством.

Також, сторонами складено та підписано Додаток № 2/1 до Додатку № 2 до Договору аутсорсингу №15/20, в якому визначено приміщення загальною площею 300 кв.м надане в користування Стороні 1 розташоване за адресою: м. Одеса, Площа Старосінна, 1.

Предмет договору аутсорсингу №16/20 від 02.11.2020 р., визначений у п. 1.1., яким встановлено, що для підвищення ефективності роботи компаній за рахунок передачі (організації, стороні по договору) не тільки деяких функцій, але і бізнес-процесів з метою оптимізації всіх видів ресурсів і концентрації зусиль на основному виді діяльності; сторони уклали даний договір про господарську діяльність, без створення юридичної особи, з метою ведення господарської діяльності у м. Одеса, та зобов`язуються погоджено робити необхідні фактичні і юридичні дії. Перелік переданих функцій та бізнес-процесів (надалі Перелік функцій) викладено в додатку №1, який є невід`ємною частиною договору.

Сторони договору зобов`язалися прийняти на себе обов`язки робити необхідні дії, в інтересах Сторони - партнера по договору, переданні по цьому договору непрофільні функції, згідно Переліку функцій, для досягнення поставленої мети протягом 1 (одного) року (або, за згодою сторін, на більший чи менший термін) /п. 1.1 договору №16/20.

Пункт 1.3 Договору №16/20 визначає, що за надання таких послуг по цьому Договору Сторони проводять фінансові розрахунки по винагороді за виконаний об`єм робіт в розмірі, в порядку і строки, які обумовлені в Додатках до цього Договору.

Пунктом 3.7 договору №16/20 визначено, що доходи, отримані за рахунок або в результаті діяльності, надходять на рахунок Сторони 1, за підсумками розподіляються пропорційна внеску між сторонами.

Згідно п. 4.1 договору №16/20, сторона 1 надає послуги, що є результатом діяльності.

Всі доходи, що отримуються за даним договором у результаті діяльності, надходять на рахунок сторони 1 з яких Сторона 1 виділяє грошові кошти на відшкодування комунальних витрат Стороні 2. /п. 4.2 договору №16/20/.

Пунктом 7.1 договору №16/20 передбачено, що договір укладений на строк один рік. Дострокове припинення договору можливе тільки на підставі чинного законодавства України.

Сторонами був укладений додаток №1 до Договору аутсорсингу №16/20 (від 02 листопада 2020 р.), згідно із пунктом 1.1 цього додатку Сторона1 здійснює ведення господарської діяльності з надання послуг по навчанню танцям (танцювальна студія) та контролює, приймає розрахунки між нею та замовником послуг, а також здійснює ведення іншої діяльності, яке не суперечить чинному законодавству.

Згідно із пунктом 1.2 Додатку № 1 до Договору аутсорсингу №16/20 Сторона1 делегує Стороні2 функції: 1.2.1. По утриманню приміщень в належному стані; 1.2.2. Забезпечення безперебійного постачання електроенергії; 1.2.3. Забезпечення безперебійного постачання водо забезпечення та водовідведення в приміщення, а також забезпечення функціювання цих систем в належному стані; 1.2.4. Вивіз відходів виробництва; 1.2.5. Організація та здійснення охорони; 1.2.6. Надання додаткового обладнання; 1.2.7. Участь в логістиці бізнес процесів.

Відповідно до пункту 1.3 Додатку № 1 до Договору аутсорсингу №16/20 Сторона 2 прийняла на себе зобов`язання: 1.3.1. По утриманню приміщень в належному стані де знаходяться обладнання; 1.3.2. Забезпечення безперебійного постачання електроенергії; 1.3.3. Забезпечення безперебійного постачання водо забезпечення та водовідведення в приміщення, а також забезпечення функціювання цих систем в належному стані; 1.3.4. Вивіз відходів виробництва; 1.3.5. Організація та здійснення охорони; 1.3.6. Надання додаткового обладнання; 1.3.7. Участь в логістиці бізнес процесів.

У відповідності з положеннями п. 1.3.2. та 1.3.3. додатку № 1 договору аутсорсингу №16/20 ДБП "Урожай" прийняло на себе зобов`язання з забезпечення безперебійного постачання електроенергії та забезпечення безперебійного постачання водо забезпечення та водовідведення в приміщення, а також забезпечення функціювання цих систем в належному стані.

Перелік та характеристики державного нерухомого майна, переданого стороні 1 за договором аутсорсингу №16/20 визначено у додатку №2.

Додатком №2 до Договору №16/20, а саме п.1.1 визначено, що Сторона 2 передає, а Сторона 1 приймає в строкове користування з 04 січня 2021р. державне нерухоме Приміщення: (далі - Приміщення), за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності площею 216 кв. м., розміщене за адресою: м. Одеса, вул. Площа Старосінна 1, інв. №1031, 2 поверх, що перебувають на балансі ДЕРЖАВНОГО БАГАПРОФІЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УРОЖАЙ» .

Приміщення передаються в користування з метою ведення господарської діяльності Сторони 1 - господарська діяльність з надання послуг по навчанню танця (танцювальна студія), а також ведення іншої діяльності, яка не суперечить чинному законодавству. / п. 1.2. додатку №2 до Договору №16/20

Пунктом 3.1 додатку №2 до Договору №16/20 передбачена плата за користування визначається на підставі калькуляції та становить у розмірі 12960 грн. щомісячно.

Відповідно до пункту 3.3. додатку №2 до Договору №16/20 передбачено перерахування плати здійснюються Сторона 1 самостійно до 10 числа місяця.

Пунктом 3.6 Додатку № 2 до Договору №16/20 передбачено, що перерахування плати за електричну енергію Сторона 1 здійснює у формі попередньої оплати у розмірі вартості обсягу споживання електричної енергії за місяць. Перерахування плати згідно договору аутсорсингу Сторона 1 здійснює у формі попередньої оплати усереднено розмірі вартості за місяць з відшкодуванням витрат на утримання нерухомого майна, що належить до державної власності.

Пунктом 3.7 Додатку № 2 до Договору №16/20 передбачено, що у разі припинення (розірвання) додатку № 2 до Договору користування Сторона 1 сплачує плату до дня повернення Приміщення за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Додатку до Договору користування не звільняє Сторону1 від обов`язку сплатити заборгованість, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції.

Згідно із пунктами 5.1,5.2,5.3 Додатку № 2 до Договору №16/20 Сторона1 зобов`язана: використовувати Приміщення відповідно до його призначення та умов цього додатку № 2 до Договору; своєчасно й у повному обсязі сплачувати плату та Стороні 2 (у платіжних дорученнях, які оформлює Сторона 1, вказується «Призначення платежу» за зразком, який надає Сторона 2 листом при укладенні додатку № 2 до Договору); забезпечувати збереження Приміщення, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати Приміщення в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати Приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в користування, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

У пункті 5.6 Додатку № 2 до Договору №16/20 перебачено обв`язок Сторони1 своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт Приміщення. Ця умова додатку № 2 до Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень Приміщення і не тягне за собою зобов`язання Сторону 2 щодо компенсації вартості поліпшень.

Відповідно до пунктів 5.9,5.10 Додатку № 2 до Договору №16/20 Сторона 1 зобов`язалась здійснювати витрати, пов`язані з утриманням Приміщення. Протягом 15 робочих днів після підписання цього додатку № 2 до Договору укласти з Стороною 2 додатки до Договору про відшкодування витрат на утримання Приміщення та надання комунальних послуг. А також нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в приміщеннях згідно із законодавством.

Також, сторонами складено та підписано Додаток № 2/1 до Додатку № 2 до Договору аутсорсингу №16/20, в якому визначено приміщення загальною площею 216 кв.м надане в користування Стороні 1 розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

05.08.2021 позивач направив на адресу відповідача повідомлення від 03.08.2021 №8/08/21, в якому просив: проінформувати позивача про хід реалізації договорів; надати інформацію щодо підсумків діяльності з ведення справ; надати підтверджуючу документацію щодо отриманого прибутку від господарської діяльності відповідно до договору 1, договору 2, додатку 2 до договору 1 та 2. Відповідь відповідача на вказане повідомлення в матеріалах справи відсутня.

Як зазначає позивач, фактично за спірними договорами позивачем відповідачу було передане у користування вищевказане приміщення, інших дій щодо послуг і спільної діяльності не вчинялось.

В той же час відповідач не погоджуючись з відповідним позовом звернувся до суду с зустрічним позовом, відповідно якого не заперечує що вищевказані договори аутсорсингу з додатками до них є змішаними договорами і мають ознаки, як договору про спільну діяльність так і договору оренди. Проте у разі задоволення первісного позову ТОВ "ПОЛ ДЗЕН" має право на повернення йому грошових сум, які були сплачені на користь ДБП "УРОЖАЙ" на виконання договір аутсорсингу № 15/20 від 02.11.2020 р. з додатками № 1, № 2, № 2/1 та № 16/20 від 02.11.2020 р. з додатками № 1, № 2, № 2/1.

При цьому Відповідач (позивач за зустрічним позовом) вказує, що свої зобов`язання за Договорами аутсорсингу № 15/20 від 02.11.2020 р. з додатками № 1, № 2, № 2/1 та № 16/20 від 02.11.2020 р. з додатками № 1, № 2, № 2/1 ТОВ "ПОЛ ДЗЕН" виконав в повному обсязі та сплатило на користь ДБП "УРОЖАЙ" в період з листопада 2020 року по жовтень 2021 року грошову суму у розмірі 475 767,80 (чотириста сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят сім грн. 80 коп.), що підтверджується платіжними дорученнями, виписками по рахунках, актами надання послуг, що додаються до позову.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Відповідач (позивач за зустрічним позовом) посилається на положення ст.ст. 203, 215, 216 ЦК та 207 ГК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, щодо первісних позовних вимог суд дійшов наступних висновків:

Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 235 Цивільного кодексу України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Наведені вище умови Договору аутсорсингу №15/20 і Додатків № 1, № 2, № 2/1 до нього та Договору аутсорсингу №16/20 і Додатків № 1, № 2, № 2/1 до нього, дозволяють дійти висновку про те, що вони містить ознаки договорів про спільну діяльність, про надання послуг та про оренду нерухомого майна, що належить до державної форми власності.

Статтею 1130 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до статті 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Суд погоджується з доводом Позивача про те, що Договір аутсорсингу №15/20 та Договір аутсорсингу №16/20 є неукладеними як договори про спільну діяльність, оскільки вони не містять усіх істотних умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Зокрема, ці договори не містять умов щодо об`єднання вкладів, визначення їх обсягу, виду та грошової оцінки, переліку майна, що залучається для такої діяльності, його правовий статус, а також щодо координації спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій, а саме, розподілу отриманого прибутку від спільної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 901, частини першої статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на наведений вище зміст Додатку № 1 до Договору аутсорсингу №15/20 та Договору аутсорсингу №16/20 щодо делегування Стороною 1 (Відповідачем) непрофільних функцій Стороні2 (Позивачу), суд дійшов висновку про відсутність домовленості сторін про надання Позивачем певних послуг за обумовленою ціною. А відтак, Договір аутсорсингу №15/20 та Договір аутсорсингу №16/20 є неукладеними й як договір про надання послуг внаслідок відсутності усіх суттєвих умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Наведені вище умови Додатків № 2 і № 2/1 до Договору аутсорсингу №15/20 та Договору аутсорсингу №16/20 дозволяють дійти висновку про те, що його сторонами насправді вчинено правочини щодо найму (оренди) нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, який діяв на момент укладення спірного договору, оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, встановлено, що оренда здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; врахування особливостей об`єктів державної та комунальної форм власності; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного, достовірного інформування про об`єкти оренди та порядок передачі їх в оренду; забезпечення конкурентних умов оренди та інших видів договорів.

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС (електронної торгової системи); прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

Частиною другою статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, встановлено, що Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією. Особливості передачі в оренду комунального майна, передбачені цим Законом, додатково можуть визначатися рішенням представницьких органів місцевого самоврядування з урахуванням вимог і обмежень, передбачених цим Законом і Порядком передачі майна в оренду.

Порядок передачі в оренду державного та комунального майна затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оренди державного та комунального майна» від 03.06.2020 № 483.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження дотримання сторонами Договору аутсорсингу №15/20 та Договору аутсорсингу №16/20 норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX та положень Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, зокрема щодо етапності передачі в оренду державного та комунального майна, а саме: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС (електронної торгової системи); прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

Сторони не заперечують обставини недотримання ними наведених вимог законодавства щодо укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Отже, зміст Договору аутсорсингу №15/20 та Договору аутсорсингу №16/20, який передбачає передання в користування (оренду) нерухомого майна, що належить до державної власності, з порушенням законодавчо встановленої процедури, суперечить нормам Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX. А відтак, наявні підстави для визнання цих правочинів недійсними відповідно до норм частини першої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення первісного позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому заперечення відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та обставинними встановленими під час розгляду справи.

Щодо зустрічних позовних вимог суд дійшов наступних висновків:

Так звертаючись з зустрічним позовом до суду Відповідач (позивач за зустрічним позовом) керуючись вимогами статті 216 ЦК України просить застосувати наслідки недійсності правочину у вигляді стягнення перерахованих коштів за користування нежитловими приміщеннями по договорам №15/20 та №16/20 від 02.11.2020р з відповідними додатками №1, №2, №2/1 в період з листопада 2020 року по жовтень 2021 року у сумі 475 767,80грн.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом частини третьої статті 207 ГК України господарське зобов`язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.

Стаття 216 ЦК України передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Це означає, що його вчинення не є підставою набуття тих прав та обов`язків, на що спрямовано правочин, зокрема, особа не стає власником майна, переданого їй за правочином, визнаним недійсним. Наслідки недійсності правочину залежать від того, чи було його виконано. Якщо сторони не приступили до виконання правочину, то він і не підлягає виконанню, тобто жодна зі сторін не вправі вимагати його виконання. Якщо ж правочин вже виконано повністю або частково (передано майно, сплачені кошти), то наслідки є такими: повернення кожною зі сторін недійсного правочину другій стороні у натурі всього, що вона одержала на його виконання. Загальноприйнятим терміном цього наслідку є реституція, тобто поновлення сторін у первісному стані, в якому вони перебували до вчинення правочину.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 216 ЦК України, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Разом із тим ч. 3 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення. Якщо ж за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним з моменту його виникнення і припиняється на майбутнє, а не з моменту укладення.

Відповідно до п.2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських) договорів недійсними" якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов`язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов`язання за договором припиняється лише на майбутнє.

Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції, тому такий договір повинен визнаватися судом недійсним і припинятися лише на майбутнє, а не з моменту укладення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 01.07.2015 року у справі № 910/24029/13, від 12.10.2016 року у справі № 910/24844/14, від 21.12.2016 року у справі № 910/24847/14, від 07.02.2019року у справі №924/778/17 та від 10.03.2020р. у справі №921/96/18.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обставин встановлених під час розгляду первісних позовних вимог, зустрічні позовні вимоги про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення 475 767,80грн., перерахованих коштів за користування нежитловими приміщеннями по договорам №15/20 та №16/20 від 02.11.2020р з відповідними додатками №1, №2, №2/1 в період з листопада 2020 року по жовтень 2021 року суд вважає безпідставними та необґрунтованими, в зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача та відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов Державного багатопрофільного підприємства «УРОЖАЙ» (65044, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 10, код ЄДРПОУ 13908422) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛ ДЗЕН» (65045, м. Одеса, вул. Ковальська, буд. 55-А, код ЄДРПОУ 43202889) - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір аутсорсингу 15/20 від 02 листопада 2020 року з відшкодуванням витрат на утримання нерухомого майна, що належить до державної власності, та комунальних послуг з додатками №1, №2, №2/1 укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛ ДЗЕН» та Державним багатопрофільним підприємством «Урожай» .

3. Визнати недійсним договір аутсорсингу №16/20 від 02 листопада 2020 року з відшкодуванням витрат на утримання нерухомого майна, що належить до державної власності, та комунальних послуг з додатками №1, №2, №2/1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛ ДЗЕН» та Державним багатопрофільним підприємством "Урожай".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛ ДЗЕН» (65045, м. Одеса, вул. Ковальська, буд. 55-А, код ЄДРПОУ 43202889) на користь Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» (65044, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 10, код ЄДРПОУ 13908422) витрати на сплату судового збору в розмірі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн.

5. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛ ДЗЕН» (65045, м. Одеса, вул. Ковальська, буд. 55-А, код ЄДРПОУ 43202889) до Державного багатопрофільного підприємства «УРОЖАЙ» (65044, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 10, код ЄДРПОУ 13908422) - відмовити повністю.

6. Судові витрати покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛ ДЗЕН» (65045, м. Одеса, вул. Ковальська, буд. 55-А, код ЄДРПОУ 43202889).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 10 лютого 2022 р. з урахування перебування судді господарського суду Одеської області Погребної К.Ф. з 02.02.2022р. по 09.02.2022р. (включно) на лікарняному.

Суддя К.Ф. Погребна