Рішення

від 31.01.2022 по справі 916/2923/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2923/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (67707, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Пушкіна, буд. 11-Б) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Лікарняна, буд. 1 А, код ЄДРПОУ 08124865)

до відповідачів:

1.Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області (68540, Одеська обл., Болградський р-н, с. Бородіно, вул. Миру, буд. 132, код ЄДРПОУ 04379203)

2.Державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренко Дмитра Володимировича (68200, Одеська обл., Саратський р-н, смт. Сарата, вул. Вернера Крістіана, буд. 84)

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного підприємства «Роман» (68533, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Богданівка, вул. Калініна, буд. 42, код ЄДРПОУ 31908273)

про визнання незаконним та скасування рішень, витребування земельної ділянки, -

за участю учасників справи:

прокурор Балишев М.В.

від позивача (Міністерство оборони України): Добров Ю.І., в порядку положень самопредставництво

від позивача (Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району): Турченко О.В., в порядку положень самопредставництво

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: Уртаєв О.І., адвокат, діє на підставі ордеру

Суть спору: Керівник Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області та Державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренко Дмитра Володимировича, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області від 28.05.2021 №125-VІІІ «Про прийняття земельних ділянок товарно сільськогосподарського виробництва з земель державної власності у комунальну власність Бородінської селищної територіальної громади Одеської області» щодо 4 земельних ділянок загальною площею 350,0949 га за кадастровими номерами: 5124780700:01:002:0343, 5124780700:01:002:0344, 5124780700:01:002:0345, 5124780700:01:002:0346;

- скасувати рішення державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренко Дмитра Володимировича щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію права комунальної власності Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області на земельні ділянки, а саме рішення за: індексним №58627780 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0343; індексним №58627888 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0344; індексним №58629446 від 09.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0345; індексним №58629880 від 09.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим 5124780700:01:002:0346;

- витребувати у Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379203) на користь держави в особі Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) земельні ділянки загальною площею 350,0949 га, за такими кадастровими номерами:

1) 5124780700:01:002:0343 площею 200,0004 га;

2) 5124780700:01:002:0344 площею 48,6999 га;

3) 5124780700:01:002:0345 площею 46,1949 га;

4) 5124780700:01:002:0346 площею 55,1997 га.

В обґрунтування позовних вимог Керівник Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району посилається на те, що Бородінська селищна рада незаконно, всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, ст.ст. 19, 77, 116, 141, 142 ЗК України, Закону України «Про використання земель оборони» прийняла рішення про вилучення із державної власності та переведення в комунальну власність земельних ділянок загальною площею 350,0949 га, розпорядившись землями державної форми власності, без дозволу землекористувача та власника земельної ділянки, та без прийняття відповідних рішень про зміну її цільового призначення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 02.11.2021 о 15:45; залучено Приватне підприємство «Роман» (68533, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Богданівка, вул. Калініна, буд. 42, код ЄДРПОУ 31908273) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

02.11.2021 за вх.№29101/21 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про витребування доказів, в якому відповідач-1 просив суд витребувати у Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) документи, що підтверджують право власності або постійного користування Міністерства оборони України наступними земельними ділянками за такими кадастровими номерами: 1) 5124780700:01:002:0343 площею 200,0004 га; 2) 5124780700:01:002:0344 площею 48,6999 га; 3) 5124780700:01:002:0345 площею 46,1949 га; 4) 5124780700:01:002:0346 площею 55,1997 га.

02.11.2021 за вх.№29103/21 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду, та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з огляду на наступне:

- відповідач-1 вважає, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами факт нездійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів держави Міністерством оборони України та Білгород-Дністровською КЕЧ району, а у керівника прокуратури відсутні повноваження на здійснення представництва інтересів держави;

- за посиланнями відповідача-1 у Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської КЕЧ району відсутнє дійсне право землекористування спірними земельними ділянками, яке було б підтверджено або в силу вимог закону (раніше діючого ЗК УРСР та ЗК України станом на теперішній час) або правовстановлюючими документами, яке, в свою чергу, не може підлягати захисту в судовому порядку;

- відповідач-1 вказує, що прийняттю рішення Бородінською селищною радою Болградського району Одеської області №125-VІІІ від 28.05.2021 «Про прийняття земельних ділянок товарно сільськогосподарського виробництва з земель державної власності у комунальну власність Бородінської селищної ради територіальної громади Одеської області» передував комплекс заходів, спрямованих на встановлення власників земельних ділянок та дослідження і врахування правового статусу земель, розташованих в межах Бородінської селищної ради;

- як зазначає відповідач-1 відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру, спірні земельні ділянки станом на день прийняття оскаржуваного рішення відносились до державної форми власності із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а отже, спірні земельні ділянки не відносились до категорії земель - землі оборони.

У підготовчому засіданні 02.11.2021 судом у протокольній формі задоволено клопотання третьої особи та відповідача-1 про відкладення підготовчого засідання та у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 23.11.2021 об 11:00.

08.11.2021 за вх.№29648/21 до суду від позивача (Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району) надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач - Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району) зазначає, що відповідно до форми №405 станом на 01.10.2021 на обліку Білгород-Дністровської КЕЧ району перебуває земельна ділянка площею 24229,5 га. Під час проведення робіт з інвентаризації 10.07.2020 було внесено відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки №5124780700:01:002:0510 площею 6953,2926 га, з цільовим призначенням 15.01.для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України. При цьому, частина земельних ділянок Тарутинського полігону загальною площею 10331,8751 га, які перебували в оренді юридичних осіб та вже були сформовані та зареєстровані, протягом 2017-2020 років були повернуті до складу земель Міноборони.

11.11.2021 за вх.№30242/21 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, яка судом у протокольній формі прийнята до розгляду. У поданій відповіді на відзив прокурор посилається на наступне:

- прокурор вказує, що невжиття Міністерством оборони України жодних заходів щодо скасування рішення Бородінської селищної ради №125-VІІІ від 28.05.2021, рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень на земельні ділянки, а також їх повернення державі, після того як йому, з моменту отримання листа від 18.06.2021 №15/1-2204вих-14, стало відомо про порушення інтересів держави внаслідок незаконного вилучення із державної власності та переведення у комунальну власність земельних ділянок, розміщених в межах загальновійськового полігону «Тарутинський», кваліфікується як бездіяльність вказаного органу, що стало підставою для звернення прокуратури до суду за захистом інтересів держави;

- прокурор, обґрунтовуючи незаконність рішення Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області №125-VІІІ від 28.05.2021, зазначає, що під час розгляду справ №2-а-3436/08/1570 та №5017/2972/2012 судами встановлено обставину приналежності земель Тарутинського загальновійськового полігону за формою власності - до державної власності, за цільовим призначенням - до земель оборони, право постійного користування якими залишається за Міністерством оборони України. При цьому, під час розгляду вказаних справ встановлено обставину відсутності відмови Міністерства оборони України від земель оборони, що розташовані у Тарутинському районі Одеської області, зокрема, земельними ділянками Тарутинського артполігону;

- прокурор вважає, що вказані преюдиційні обставини встановлені щодо Міністерства оборони України, а відтак їх не потрібно повторно доказувати при розгляді справи №916/2923/21, а той факт, що Бородінська селищна рада не була учасником справ №2-а-3436/08/1570 та 5017/2972/2012 не впливає на преюдиційне значення встановлених щодо Міністерства юстиції України обставин;

- прокурор посилається на те, що чинне на час надання земельних ділянок під розміщення артполігону законодавство не передбачало момент, з якого особа набувала права землекористування, тож право постійного землекористування землями загальновійськового артполігону «Тарутинський» у Одеського військового округу виникло згідно постанови Ради народних комісарів УРСР від 1945 року та на підставі рішення Ізмаїльського обласного виконкому від 1946 року;

- на думку прокурора, незважаючи на відсутність державного акту або реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право постійного користування землями загальновійськового полігону «Тарутинський» залишається за Міністерством оборони України, а тому вони відносяться до земель оборони, належать державі на праві власності та закріплені за Міністерством оборони України на праві постійного користування.

18.11.2021 за вх.№31049/21 до суду від позивача (Міністерства оборони України) надійшла відповідь на відзив, яка судом у протокольній формі прийнята до розгляду, та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач (Міністерство оборони України) зазначає, що земельна ділянка військового містечка №11 відноситься до земель оборони, належить державі в особі Кабінету Міністрів України на праві власності та Міністерству оборони України на праві постійного користування та оперативного управління. Вказана земельна ділянка під окружний артилерійський полігон Одеського військового округа була надана в постійне користування землекористувачам Міноборони на підставі рішень уповноважених органів. Позивач вказує, що за результатами розгляду судових справ з 2014 по 2019 роки в судовому порядку було повернуто до Міноборони земельних ділянок військового полігону на загальну площу 11698,7236 га. Під час розгляду судових справ господарськими судами першої, апеляційної та касаційної інстанції було достовірно встановлено, що землі військового полігону мають статус «землі оборони». Також серед повернутих Міноборони земель були спірні 4 земельні ділянки, які були предметом розгляду у господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанції під час розгляду справи №5017/2889/2012 і судовими рішеннями було встановлено, що вказані землі мають статус - «землі оборони». Ухвалою Верховного Суду України від 20.06.2017 відмовлено ПП «Роман» у перегляді прийнятих судових рішень. Також, до відповіді на відзив додано, серед іншого, наступні копії документів: постанову №2002/063 Ради народних комісарів Української PCP від 18.12.1945 «Об отводе 20000 гектаров на територии Бородинского, Тарутинского и Саратського районов Измаильской области для организации окружного артполигона ОдВО»; рішення звуженого засідання Ізмаїльського обласного виконавчого комітету №7 від 10.06.1946 «Об утверждении акта обласной комісії по передаче земель под Артиллерийский Полигон Одесскому Воєнному Округу»; Акт передачі земель від обласної комісії під Учбовий Артилерійський Полігон ОдВО на площі 23600 га; інвентаризаційний план військового містечка № НОМЕР_1 «Військовий полігон Тарутинський».

У підготовчому засіданні 23.11.2021 судом у протокольній формі, у зв`язку із зміною адреси відповідача-2 зобов`язано учасників справи надіслати відповідачу-2 процесуальні позиції по суті справи; докази надсилання надати до суду.

У підготовчому засіданні 23.11.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 183 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 14.12.2021 о 10:00.

10.12.2021 за вх.№33421/212 до суду від позивача - Міністерства оборони України надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про витребування доказів. У поданих запереченнях Міністерство оборони України посилалось на наступне:

- позивач зазначає, що відповідно до обліку земель Міністерства оборони України на території Болградського району Одеської області перебуває Військове містечко №11 («Тарутинський загальновійськовий полігон»), до складу якого входить земельна ділянка загальною площею - 24229,5 га. Вказана земельна ділянка під окружний артилерійський полігон Одеського військового округа була надана в постійне користування землекористувачу на підставі рішень уповноважених на той час органів, а саме: постанови №2002/063 Ради народних депутатів Української PCP від 18.12.1945 «Об отводе 20000 гектаров на територии Бородинского, Тарутинского и Саратського районов Измаильской области для организации окружного артполигона ОдВО», вказана постанова була затверджена розпорядженням Совнаркома Союза ССР від 19.01.1946 №742 рс.; рішення звуженого засідання Ізмаїльського обласного виконавчого комітета №7 від 10.06.1946 «Об утверждении акта обласной комісії по передаче земель под Артиллерийский Полигон Одесскому Воєнному Округу»; Акту передачі земель від обласної комісії під Учбовий Артилерійський Полігон ОдВО на площі 23600 га;

- позивач вказує, що зазначені документи зберігаються в оригіналі в Державному архіві Одеської області, про що свідчить відмітка архіву на зворотньому боці документів, та саме ці документи були підставою виникнення права користування зазначеними землями у військових формувань Міноборони, які набули згідно з діючим законодавством України і тепер мають статус «земель оборони». Разом з тим, Міністерство зазначає, що розпорядження Совнаркома Союза ССР від 19.01.1946 №742 рс, в оригіналі зберігається за місцем його видання - в Російській Федерації (м. Москва), а враховуючи те, що вказаний документ на момент його видання був з обмеженим доступом (мав гриф «секретно»), то його Міноборони України не може отримати та надати для огляду до суду із вказаних причин.

13.12.2021 за вх.№33556/21 до суду від прокурора надійшли докази надсилання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу-2.

14.12.2021 за вх.№33684/21 та №33696/21 до суду від відповідача-1 надійшли заперечення, які прийняті судом до розгляду, та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях відповідач-1 посилається на наступне:

- на думку відповідача-1 рішення 2012, 2014 років не мають жодного відношення до даної справи, адже предметом розгляду даної справи є рішення Бородінської селищної ради Белградського району Одеської області від 28.05.2021 №125-VІІІ «Про прийняття земельних ділянок товарно сільськогосподарського виробництва з земель державної власності у комунальну власність Бородінської селищної територіальної громади Одеської області»;

- відповідач-1 зазначає, що станом на сьогодні за Міністерством оборони України або за Білгород-Дністровською КЕЧ району речове право на земельні ділянки на території колишнього Тарутинського полігону не зареєстровано, а тому на думку відповідача-1 недоречно вважати, що Бородінською селищною радою допущено порушення норм Земельного кодексу України під час прийняття оскаржуваного рішення;

- за посиланнями відповідача-1 на даний час вина з боку службових осіб Бородінської селищної територіальної громади Одеської області не доведена, кримінальне провадження №42021164020000007 ще триває;

- відповідач-1 вважає, що під час прийняття оскаржуваного рішення Бородінська селищна рада не порушила права державної власності на землю, вказані в оскаржуваному рішенні земельні ділянки на момент прийняття оскаржуваного рішення не відносились до категорії земель - землі оборони; земельна ділянка з кадастровим номером 5124780700:01:002:0510, категорія земель - землі оборони, не увійшла до оскаржуваного рішення; Бородінська селищна рада під час прийняття оскаржуваного рішення діяла виключно в рамках правового поля із чітким дотриманням норм Земельного кодексу України та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» та ст. 24 розділу X «Перехідних положень».

14.12.2021 за вх.№33692/21 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі. У поданому клопотанні відповідач-1 просив суд закрити провадження у справі №916/2923/21 в частині позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренко Дмитра Володимировича щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію права комунальної власності Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області на земельні ділянки: рішення за індексним №58627780 від 08.06.2021, №58627888 від 08.06.2021, №58629446 від 09.06.2021, №58629880 від 09.06.2021, у зв`язку з відсутності предмету спору, оскільки наказом Міністерства юстиції України №3902/5 від 01.11.2021 скасовано оспорювані рішення державного реєстратора. У підготовчому засіданні 21.12.2021 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні даного клопотання, оскільки оцінка заявленим позовним вимогам, наявності/відсутності спору між сторонами в їх частині буде надаватись судом під час вирішення спору по суті.

У підготовчому засіданні 14.12.2021 судом у протокольній формі залишено без розгляду клопотання відповідача-1 за вх.№29101/21 від 02.11.2021 про витребування доказів, винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 21.12.2021 об 11:45.

20.12.2021 за вх.№34320/21 до суду від позивача - Міністерства оборони України надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог. 21.12.2021 за вх.№34320/21 до суду від позивача - Міністерства оборони України надійшли докази отримання іншими учасниками справи заперечень на клопотання про часткове закриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні 21.12.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.01.2022 о 14:30. У судовому засіданні 18.01.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 01.02.2022 о 15:00.

У судовому засіданні 01.02.2022 прокурор та представники позивачів підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.

Представник третьої особи у судовому засіданні 01.02.2022 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання відповідачі не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідачів про розгляд судом господарської справи, час та місце засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи. Судом було повідомлено учасників справи про час та місце розгляду справи всіма можливими засобами про що свідчать поштові повідомлення, надіслані на їх юридичну адресу, надсилання на електронну пошту, телефонограми.

Справа №916/2923/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

Керуючись головною метою внесених законодавцем змін до господарського процесуального законодавства у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, господарський суд при розгляді даної справи та інших справ, які перебували та перебувають в провадженні суду в період дії загальнодержавного карантину - керується головними завданнями господарського судочинства та водночас важливістю не формального дотримання процесуальних строків розгляду справи, обчислення яких в період карантину законодавцем змінювалось із визначенням критеріїв оцінки - забезпечення учасникам справ можливості отримати повний та справедливий розгляд господарських справ по суті виниклих між сторонами спірних правовідносин. Господарський суд зі свого боку забезпечив учасникам справи можливість вчинити процесуальні дії повної мірою задля забезпечення гарантованого Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод - права на справедливий суд, а також забезпечення учасникам справ процесуальних гарантій на отримання справедливого, незалежного та неупередженого судочинства.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відзив на позовну заяву до суду від відповідача-2 до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників позивачів та третьої особи, господарський суд встановив:

Постановою Ради народних комісарів УРСР від 18.12.1945 №2002/063 «Об отводе 20000 га земли на территории Бородинского, Тарутинского и Саратского районов Измаильской области для организации артполигона ОДВО» було вирішено відвести на території зазначених районів під окружний артполігон Одеського військового округу 20000 га землі.

Постановою Ізмаїльського обласного виконавчого комітету та бюро обкому №53/9-ОП від 12.02.1946 затверджений перелік організаційних заходів, необхідних для здійснення в натурі передачі земель Одеському військовому округу га переселення у зв`язку з цим селянських господарств.

Рішенням засідання Ізмаїльського обласного виконкому №7 від 10.06.1946 затверджено акт обласної комісії від 10.06.1946 про передачу земельної ділянки площею 23600 га під навчальний артилерійський полігон Одеського військового округу в натурі за рахунок земель Саратського, Тарутинського, Бородинського, Староказачанського та Арцизького районів. При цьому, в акті від 10.06.1946 зазначено, що при відводі земель в натурі, у зв`язку з рельєфом місцевості (з метою включення деяких висотних пунктів) виникла необхідність у збільшенні площі артполігону, у зв`язку з чим фактично відведено під полігон на 3600 га більше, ніж було передбачено проектом, що було узгоджено районними організаціями.

Тарутинською районною державною адміністрацією 05.05.2005 відповідно до ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 17, 141, 149; п.3,5,12 р.Х Земельного кодексу України, згідно з директивою Міністерства оборони України №115/1/01 від 29.01.2004 та Наказом командувача військами Південного оперативного командування №67 від 16.02.2004 «Про розформування військової частини А-1366» прийнято розпорядження №101/А-2005 «Про вилучення із користування військової частини А-1366 земельної ділянки загальновійськового полігону на території Веселодолинської сільської ради».

Розпорядженням Тарутинської районної державної адміністрації №368/А-2005 від 14.12.2005 внесено зміни до розпорядження №101/А-2005 та п.1 викладено в наступній редакції: «припинити право користування земельною ділянкою площею 23253,17 га, яка була надана в користування військовій частині А-1366 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради та перевести її до остаточного вирішення земельних суперечок в землі запасу Веселодолинської сільської ради».

Вказані обставини встановлені постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 у справі №2-а-3436/08/1570 за позовом військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області за участю третіх осіб - Кабінету Міністрів України, ФГ «Весела Долина», ТОВ «Тіса», ТОВ «Мазур-Юг», ПП «Роман», ТОВ ВКФ «Бородіно-А», ОСГ с. Пасічне, ВАТ «Грона», ОСГ с. Весела Долина, ПП «Фетіца», ТОВ «Карпати» МРП «Сокіл», ФГ «Таврія К», ФГ «Кобра-5ББ», ФГ «Колос 2006», ЗАТ ім. Калініна, СВК «Победа», ФГ «Колос», ДП «Саратське лісове господарство», ВАТ ім. Чапаєва, Військового радгоспу «Чорноморський», ТОВ «Агро» та 299 фізичних осіб про скасування розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області «Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону» №101/А-2005 від 05.05.2005 та п.1 розпорядження №368/А-2005 від 14.12.2005 «Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями», якою постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 скасовано, прийнято нову постанову, якою позов військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задоволено, визнано протиправними і скасовано розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області «Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону» №101/А-2005 від 05.05.2005 та п.1 Розпорядження №368/А-2005 від 14.12.2005 «Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.02.2014 у справі №5017/2889/2012 позов Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району задоволено частково; визнано недійсними договір оренди землі №б/н від 02.12.2008, об`єкт оренди - земельна ділянка площею 46,19 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0345); договір оренди землі №б/н від 02.12.2008, об`єкт оренди - земельна ділянка площею 200,0 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0343); договір оренди землі №б/н від 02.12.2008, об`єкт оренди - земельна ділянка площею 48,7 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0344); договір оренди землі №б/н від 02.12.2008, об`єкт оренди - земельна ділянка площею 55,20 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0346), укладені Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Котовського, 1, код 04056894) з Приватним підприємством «РОМАН» (68533, Одеська область, Тарутинський район, с. Богданівка, вул. Калініна, 42, код 31908273); зобов`язано Приватне підприємство «РОМАН» (68533, Одеська область, Тарутинський район, с. Богданівка, вул. Калініна, 42, код 31908273) і Тарутинську районну державну адміністрацію (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Котовського, 1, код 04056894) повернути Міністерству оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6; код 00034022) земельні ділянки площею 350,09 га (кадастрові номери земельних ділянок 5124780700:01:002:0343; 5124780700:01:002:0344; 5124780700:01:002:0345; 5124780700:01:002:0346) вартістю 1153756,61 грн.; стягнуто з Тарутинської райдержадміністрації Одеської області (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Котовського, 1, код 04056894) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 13683 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 56 коп. судового збору; стягнуто з Приватного підприємства «РОМАН» (68533, Одеська область, Тарутинський район, с. Богданівка, вул. Калініна, 42, код 31908273) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 13683 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 56 коп. судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 у справі №5017/2889/2012 рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2014 у справі №5017/2889/2012 скасовано; в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2014 у справі №5017/2889/2012 касаційну скаргу Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задоволено; постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 у справі №5017/2889/2012 Господарського суду Одеської області скасовано; справу передано на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі №5017/2889/2012 рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2014 у справі №5017/2889/2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Роман» без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2017 у справі №5017/2889/2012 касаційну скаргу приватного підприємства «Роман» залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі №5017/2889/2012 Господарського суду Одеської області без змін.

З прикінцевих положень наявних у матеріалах справи копій договорів оренди, що були предметом оскарження у вказаній справі, вбачається, що:

- об`єктом оренди за договором оренди землі №б/н від 02.12.2008 є земельна ділянка площею 200,0 га, кадастровий номер 5124780700:01:002:0343;

- об`єктом оренди за договором оренди землі №б/н від 02.12.2008 є земельна ділянка площею 48,7 га, кадастровий номер 5124780700:01:002:0344;

- об`єктом оренди за договором оренди землі №б/н від 02.12.2008 є земельна ділянка площею 46,19 га, кадастровий номер 5124780700:01:002:0345;

- об`єктом оренди за договором оренди землі №б/н від 02.12.2008 є земельна ділянка площею 55,20 га, кадастровий номер 5124780700:01:002:0346.

16.03.2017 на виконання наказу Господарського суду Одеської області від 23.12.2016 по справі №5017/2889/2012 за участю заступника начальника Арцизького районного Відділу державної виконавчої служби Свір Володимира Олександровича та державного виконавця Арцизького районного Відділу державної виконавчої служби Косенко Людмили В`ячеславівни, комісією у складі голови комісії: представника Міністерства оборони України підполковника юстиції Саламатіна О.В. та членів комісії: помічника начальника Білгород-Дністровської КЕЧ району з матеріально-технічного забезпечення, працівника ЗСУ Дробиша О.Г., інженера з землекористування КЕЧ району працівника ЗСУ Колосової Т.П., на підставі наказу начальника Білгород-Дністровської КЕЧ району №57 від 14.03.2017 з однієї сторони та керівника ПП «Роман» з іншої сторони склали акт про витребування та повернення до Міністерства оборони України земельної ділянки загальною площею - 350,09 га (кадастрові номери 512478700:01:002:0343; 512478-700:01:002:0344; 512478-700:01:002:0345; 512478- 700:01:002:0346), яка розташована за адресою: Одеська область, Тарутинський район, військове містечко №11, що також підтверджується актом державного виконавця від 16.03.2017.

З копії індивідуальної картки №97 за формою 403 вбачається, що на обліку Білгород-Дністровської КЕЧ району перебуває земельна ділянка площею 24229,5 га на підставі рішення Ізмаїльського виконкому №7 від 10.06.1946, дата запису 17.12.2018.

28.05.2021 рішенням Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області №125-VІІІ, з посиланням на ст.ст. 117, 122, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законів України «Про землеустрій», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» та ст. 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, вирішено прийняти в комунальну власність Бородінської селищної територіальної громади Болградського району Одеської області 71 земельну ділянку державної власності, серед яких земельні ділянки за такими кадастровими номерами: 5124780700:01:002:0343 площею 200,0004 га; 5124780700:01:002:0344 площею 48,6999 га; 5124780700:01:002:0345 площею 46,1949 га; 5124780700:01:002:0346 площею 55,1997 га та зобов`язано виконавчий комітет Бородінської селищної територіальної громади Одеської області забезпечити проведення державної реєстрації права комунальної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за Бородінською селищною територіальною громадою Болградського району Одеської області.

На підставі вказаного рішення, державним реєстратором Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренком Дмитром Володимировичем прийнято рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію права комунальної власності Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області на земельні ділянки, а саме рішення за: індексним №58627780 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0343; індексним №58627888 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0344; індексним №58629446 від 09.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0345; індексним №58629880 від 09.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим 5124780700:01:002:0346.

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.06.2021 також вбачається, що земельні ділянки під кадастровими номерами: 5124780700:01:002:0343; 5124780700:01:002:0344; 5124780700:01:002:0346 перебувають в оренді у Приватного підприємства «Роман» на підставі договору оренди від 16.12.2008, зі строком дії оренди - до 01.10.2056, а земельна ділянка під кадастровим номером 5124780700:01:002:0345 - на підставі договору оренди від 15.01.2008, строк дії оренди - до 02.01.2057.

Наказом Міністерства юстиції України №3902/5 від 01.11.2021 відповідно до частини третьої статті 26, підпункту «а» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скаргу Міністерства оборони України від 01.10.2021 №407/1471 задоволено в повному обсязі; скасовано рішення від 07.06.2021 №№ 58591535, 58592897, 58593505, 58597638, 58598131, 58599872, 58600135, 58600295, 58600473, 58600627, 58602609, від 08.06.2021 №№ 58606189, 58627780, 58627888, від 09.06.2021 №№ 58629446, 58629880, прийняті державним реєстратором Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренком Дмитром Володимировичем; виконання наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.

Доказів виконання наказу Міністерства юстиції України №3902/5 від 01.11.2021 матеріали справи не містять.

Вважаючи, що Бородінська селищна рада незаконно, всупереч вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 19, 77, 116, 141, 142 ЗК України, Закону України «Про використання земель оборони» прийняла рішення про вилучення із державної власності та переведення в комунальну власність земельних ділянок загальною площею 350,0949 га, розпорядившись землями державної форми власності, без дозволу землекористувача та власника земельної ділянки, та без прийняття відповідних рішень про зміну її цільового призначення, Керівник Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до суду з вимогами про визнання незаконним та скасування рішення Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області від 28.05.2021 №125-VІІІ «Про прийняття земельних ділянок товарно сільськогосподарського виробництва з земель державної власності у комунальну власність Бородінської селищної територіальної громади Одеської області» щодо спірних земельних ділянок, скасування рішень державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренко Дмитра Володимировича щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію права комунальної власності Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області на спірні земельні ділянки, витребування у Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області на користь держави в особі Міністерства оборони України спірних земельних ділянок загальною площею 350,0949 га.

В обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району, прокурор у позовній заяві зазначає, що належні державі землі оборони відповідачем-1 протиправно прийнято до земель комунальної власності, разом з тим, Міністерством оборони України заходи представницького характеру з питань захисту інтересів держави на земельну ділянку загальновійськового полігону «Тарутинський» (військове містечко №11) не вжито, так само не вжито відповідних заходів і Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району Одеської області, на обліку якої знаходяться спірні земельні ділянки.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.06.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

У рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Частина 3 статті 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Верховний Суд також вказав, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», п.п. 4, 5 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, яке, зокрема, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, функції з управління об`єктами державної власності, які належать до сфери управління Міноборони; веде облік об`єктів державної власності, які належать до сфери управління Міноборони. Міністерство забезпечує в установленому порядку самопредставництво Міноборони в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, у тому числі через посадових (службових) осіб юридичної служби Міноборони або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Міноборони в судах та інших органах через представників.

Таким чином, саме Міністерство оборони України уповноважене здійснювати захист інтересів держави у випадку порушення прав на нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, надані для потреб оборони.

Разом з тим, відповідно до п.п. 1.1, 1.3 Інструкції з обліку земельних ділянок в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 19.12.2017 №680, облік земельних ділянок, які надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військових навчальних закладів, підприємств, організацій, госпрозрахункових організацій Збройних Сил України та Міністерства оборони України ведеться, зокрема, у квартирно-експлуатаційних відділах та квартирно-експлуатаційних частинах районів. При цьому, КЕЧ району здійснює заходи щодо контролю за ефективним використанням земель оборони, які перебувають у неї на обліку.

Господарським судом встановлено, що листом від 18.06.2021 за №15/1-2204вих-21 заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону повідомив Міністерство оборони України та Білгород-Дністровську квартирно-експлуатаційну частину району про прийняття Бородінською селищною радою Болградського району Одеської області рішення від 28.05.2021 №125-VIII, яким спірні земельні ділянки в межах загальновійськового полігону «Тарутинський» виведено із державної власності в комунальну та про реєстрацію відповідних прав на підставі вказаного рішення, а також повідомив про намір звернутись до суду за захистом інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Листом від 02.07.2021 за вих.№1035 Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району у відповідь на лист від 18.06.2021 за №15/1-2204вих-21 повідомила, що зазначені у рішенні від 28.05.2021 №125-VIII земельні ділянки входять до складу загальновійськового полігону «Тарутинський», є землями державної власності, які перебувають у постійному користуванні Міністерства оборони України, відносяться за цільовим призначенням до земель оборони та знаходяться на обліку Білгород-Дністровської КЕЧ району. При цьому, Білгород-Дністровська КЕЧ району повідомила, що не зверталась до суду за захистом прав на земельні ділянки.

Листом від 14.07.2021 за вих.№370/1/6823 у відповідь на лист від 18.06.2021 за №15/1-2204вих-21 Командування сил логістики Збройних Сил України Міністерства оборони України повідомило прокуратуру про те, що до суду за захистом прав на земельну ділянки не зверталось.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що прокурор з дотриманням встановленого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» порядку в межах наданих йому повноважень та за наявності обставин неналежного здійснення захисту інтересів держави Міністерством оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційною частиною району, звернувся до суду за захистом інтересів держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської КЕЧ району.

У відповідності до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вищевказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (аналогічна норма права закріплена статтею 20 Господарського кодексу України).

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Надаючи оцінку доводам прокурора та позивачів щодо порушення права державної власності на землі оборони та права постійного користування земельною ділянкою Міністерства оборони України відповідачем-1, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Статтею 77 ЗК України передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Аналогічне поняття земель оборони наведено також у статті 1 Закону України «Про використання земель оборони», який визначає правові засади і порядок використання земель оборони.

Відповідно до ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Правовий статус спірних земельних ділянок був предметом дослідження у справі №2-а-3436/08/1570 за позовом військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області за участю третіх осіб - Кабінету Міністрів України, ФГ «Весела Долина», ТОВ «Тіса», ТОВ «Мазур-Юг», ПП «Роман», ТОВ ВКФ «Бородіно-А», ОСГ с. Пасічне, ВАТ «Грона», ОСГ с. Весела Долина, ПП «Фетіца», ТОВ «Карпати» МРП «Сокіл», ФГ «Таврія К», ФГ «Кобра-5ББ», ФГ «Колос 2006», ЗАТ ім. Калініна, СВК «Победа», ФГ «Колос», ДП «Саратське лісове господарство», ВАТ ім. Чапаєва, Військового радгоспу «Чорноморський», ТОВ «Агро» та 299 фізичних осіб про скасування розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області «Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону» №101/А-2005 від 05.05.2005 та п.1 розпорядження №368/А-2005 від 14.12.2005 «Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями», якою постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 скасовано, прийнято нову постанову, якою позов військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задоволено, визнано протиправними і скасовано розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області «Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону» №101/А-2005 від 05.05.2005 та п.1 Розпорядження №368/А-2005 від 14.12.2005 «Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями».

Колегія суддів у вказаній справі дійшла висновку про те, що право постійного землекористування у Одеського військового округу виникло згідно з постановою Ради народних комісарів УРСР від 1945 року та на підставі рішення Ізмаїльського обласного виконкому від 1946 року. При цьому, внесення в подальшому змін до законодавства, що регулює земельні правовідносини, не може бути підставою для втрати громадянами та юридичними особами раніше наданого їм права користування земельною ділянкою, тож, незважаючи на відсутність державного акту, право постійного користування спірними землями залишається за Міністерством оборони України, а тому вони відносяться до земель оборони, належать державі на праві власності та закріплені за відповідними військовими формуваннями на праві постійного користування.

Окрім того, у справі №5017/2889/2012 за позовом заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до відповідачів: 1.Приватного підприємства «Роман»; 2.Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області про визнання недійсними та скасування договорів оренди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки, Вищий господарський суд України в постанові від 12.04.2017 дійшов висновку, що згода Міністерства на передачу спірної земельної ділянки Адміністрації не надавалась; Міністерство не зверталося з поданням про відмову від земель оборони, що розташовані у Тарутинському районі Одеської області, зокрема, про відмову від користування земельною ділянкою Тарутинського артполігону, за рахунок земель якого передано в оренду земельну ділянку за оспорюваними договорами оренди; рішення стосовно відчуження спірних земельних ділянок Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства не приймалося.

Судовими рішеннями у справах №2-а-3436/08/1570, №5017/2889/2012 встановлено обставини щодо Міністерства оборони України, а саме щодо належності станом на день розгляду вказаних справ земельної ділянки загальновійськового полігону «Тарутинський» до земель оборони, користувачем яких є Міністерство оборони України. З урахуванням вимог ч.4 ст. 75 ГПК України суд приймає до уваги вказані обставини при розгляді справи №916/2923/21.

Визнаючи, що спірні земельні ділянки відносяться до земель оборони, суд враховує, що чинним законодавством встановлено особливий порядок розпорядження ними.

Зокрема, статтею 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» встановлено, що рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Оскільки землі оборони перебувають лише у користуванні Міністерства оборони України, а розпоряджається ними Кабінет Міністрів України, відповідно до ст. 142 ЗК України, виключно Кабінет Міністрів України має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони.

У постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №902/538/14 викладений такий правовий висновок: «Істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, які закріплені за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі таких ділянок у власність або у користування іншим особам є прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення за поданням Міністерства оборони України».

При цьому, в матеріалах прави відсутні докази прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про припинення права користування земельною ділянкою, що входить до складу загальновійськового полігону «Тарутинський», чи будь-якою її частиною, на підставі чого суд доходить висновку, що як вказана земельна ділянка в цілому, так і сформовані з її складу земельні ділянки під кадастровими номерами: 5124780700:01:002:0343; 5124780700:01:002:0344; 5124780700:01:002:0345; 5124780700:01:002:0346 станом на день прийняття оскаржуваного рішення Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області від 28.05.2021 №125-VIII відносились до земель оборони та перебували у державній власності.

При цьому, 28.05.2021 рішенням Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області №125-VІІІ, з посиланням на вимоги ст.ст. 117, 122, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законів України «Про землеустрій», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» та ст. 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, вирішено прийняти в комунальну власність Бородінської селищної територіальної громади Болградського району Одеської області 71 земельну ділянку державної власності, серед яких земельні ділянки загальною площею 350,0949 га, за такими кадастровими номерами: 5124780700:01:002:0343 площею 200,0004 га; 5124780700:01:002:0344 площею 48,6999 га; 5124780700:01:002:0345 площею 46,1949 га; 5124780700:01:002:0346 площею 55,1997 га, та зобов`язано виконавчий комітет Бородінської селищної територіальної громади Одеської області забезпечити проведення державної реєстрації права комунальної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за Бородінською селищною територіальною громадою Болградського району Одеської області.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Відповідно до п.24 Перехідних положень ЗК України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, оборони. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що рішення Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області №125-VІІІ від 28.05.2021, яким вирішено прийняти в комунальну власність Бородінської селищної територіальної громади Болградського району Одеської області 71 земельну ділянку державної власності, серед яких земельні ділянки загальною площею 350,0949 га, за такими кадастровими номерами: 5124780700:01:002:0343 площею 200,0004 га; 5124780700:01:002:0344 площею 48,6999 га; 5124780700:01:002:0345 площею 46,1949 га; 5124780700:01:002:0346 площею 55,1997 га, - прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач-1 прийняв у комунальну власність земельні ділянки зі складу земель оборони, право постійного користування якими належить Міністерству оборони України.

На підставі вказаного рішення, державним реєстратором Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренко Дмитром Володимировичем прийнято рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію права комунальної власності Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області на земельні ділянки, а саме рішення за: індексним №58627780 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0343; індексним №58627888 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0344; індексним №58629446 від 09.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0345; індексним №58629880 від 09.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим 5124780700:01:002:0346;

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень на момент виникнення спірних правовідносин були визначені Законом України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Згідно з абзацами другим та третім ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень; Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що судом встановлено незаконність рішення Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області №125-VІІІ від 28.05.2021, господарський суд дійшов висновку, що проведення державним реєстратором реєстраційних дій щодо реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки зі складу земель оборони, які перебувають у користуванні Міністерства оборони України та знаходиться на обліку у Білгород-Дністровській КЕЧ району, дійсно порушує права позивачів.

З урахуванням змісту спірних правовідносин та характеру порушення прав позивачів, господарський суд дійшов висновку, що вимога про витребування у Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379203) на користь держави в особі Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) земельних ділянок загальною площею 350,0949 га, за такими кадастровими номерами: 1) 5124780700:01:002:0343 площею 200,0004 га; 2) 5124780700:01:002:0344 площею 48,6999 га; 3) 5124780700:01:002:0345 площею 46,1949 га; 4) 5124780700:01:002:0346 площею 55,1997 га - є обґрунтованою, направлена на ефективний захист порушених прав та підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

Оцінюючи наказ Міністерства юстиції України №3902/5 від 01.11.2021, яким задоволено скаргу Міністерства оборони України від 01.10.2021 №407/1471; скасовано рішення від 07.06.2021 №№ 58591535, 58592897, 58593505, 58597638, 58598131, 58599872, 58600135, 58600295, 58600473, 58600627, 58602609, від 08.06.2021 №№ 58606189, 58627780, 58627888, від 09.06.2021 №№ 58629446, 58629880, прийняті державним реєстратором Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренком Дмитром Володимировичем, господарський суд зазначає, що на даний час даний наказ не виконано, а отже наявний спір між сторонами в частині позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренко Дмитра Володимировича щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію права комунальної власності Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області на земельні ділянки: рішення за індексним №58627780 від 08.06.2021, №58627888 від 08.06.2021, №58629446 від 09.06.2021, №58629880 від 09.06.2021.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області та Державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренко Дмитра Володимировича про визнання незаконним та скасування рішень, витребування земельних ділянок в повному обсязі.

Іншого відповідачами та третьою особою не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1, з дій якого виник спір по справі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району задовольнити повністю.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області від 28.05.2021 №125-VІІІ «Про прийняття земельних ділянок товарно сільськогосподарського виробництва з земель державної власності у комунальну власність Бородінської селищної територіальної громади Одеської області» щодо 4 земельних ділянок загальною площею 350,0949 га за кадастровими номерами: 5124780700:01:002:0343, 5124780700:01:002:0344, 5124780700:01:002:0345, 5124780700:01:002:0346.

3.Скасувати рішення державного реєстратора Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Димитренко Дмитра Володимировича щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію права комунальної власності Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області на земельні ділянки, а саме рішення за: індексним №58627780 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0343; індексним №58627888 від 08.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0344; індексним №58629446 від 09.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0345; індексним №58629880 від 09.06.2021 щодо земельної ділянки за кадастровим 5124780700:01:002:0346.

4.Витребувати у Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області (68540, Одеська обл., Болградський р-н, с. Бородіно, вул. Миру, буд. 132, код ЄДРПОУ 04379203) на користь держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) земельні ділянки загальною площею 350,0949 га, за такими кадастровими номерами:

1) 5124780700:01:002:0343 площею 200,0004 га;

2) 5124780700:01:002:0344 площею 48,6999 га;

3) 5124780700:01:002:0345 площею 46,1949 га;

4) 5124780700:01:002:0346 площею 55,1997 га.

5.Стягнути з Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області (68540, Одеська обл., Болградський р-н, с. Бородіно, вул. Миру, буд. 132, код ЄДРПОУ 04379203) на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 11, ДКСУ, м. Київ, код банку 820172, р/р UA208201720343170001000082762, КЕКВ 2800, код ЄДРПОУ 38296363) 21846 /двадцять одну тисячу вісімсот сорок шість/ грн. 59 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2022 р.

Суддя Ю.С. Бездоля