Рішення

від 14.02.2022 по справі 917/1840/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2022 Справа № 917/1840/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №917/1840/21

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжметгруп" вул. Лассаля, 12, м. Запоріжжя, Запорізька область,69067

до відповідача Фізичної особи-підприємця Раджабова Олександра Петровича АДРЕСА_1

про стягнення 461 563,19 грн. заборгованості

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області 26.11.2021 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжметгруп" до відповідача Фізичної особи-підприємця Раджабова Олександра Петровича про стягнення 461 563,19 грн. заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки курчат №59 від 18.04.2018 року в частині розрахунків за отриманий товар.

Ухвалою суду від 20.12.2021 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено відповідачу строки: для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження -5 днів з дня отримання цієї ухвали; для подання відзиву на позов, оформленого з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.ст. 167,184 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.12.2021 року, яка направлялася відповідачу на адресу місцезнаходження вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (квартал 101, б.1, кв.119, м. Кременчук, Полтавська область,39600) повернулася до суду без вручення з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою" .

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 20.12.2021 року є 05.01.2022 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

10.04.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжметгруп" (продавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Раджабовим Олександром Петровичем (покупець, відповідач) укладено договір поставки курчат №59 (арк. с. 9-12).

Умовами даного договору сторони погодили наступне:

- постачальник зобов`язаний постачати, а покупець приймати та оплачувати в порядку та на умовах цього договору добовий молодняк фінального гібрида курчат-бройлерів кросса РОСС-308 (та інших кроссів за домовленістю, далі по тексту - курчата чи добовий молодняк ) (п. 1.1 договору);

- щомісячний об`єм поставок протягом календарного року визначається сторонами в графіку поставок, який являється невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору);

- асортимент, кількість і строки поставок окремих партій курчат зазначаються в специфікаціях, які являються невід`ємною частиною цього договору (п. 1.3 договору);

- датою поставки вважається дата приймання-передачі курчат в пункті поставки, вказана у відповідній накладній (п. 3.4. договору);

- загальна вартість договору визначається як вартість поставлених протягом терміну дії договору курчат (п. 4.4. договору);

- покупець здійснює оплату поставлених курчат на умовах: 100 % передоплати, шляхом перерахування грошових коштів та поточний банківський рахунок постачальника не пізніше 3 календарних днів до дати закладки інкубаційного яйця в інкубатор постачальника. Дати закладки яєць і посадки курчат вказуються в специфікаціях до цього договору. У випадку поставки курчат, не вказаних в специфікаціях до цього договору чи специфікація на поставку яких не була підписана, такі курчата повинні бути оплачені покупцем в дату поставки (п. 4.5 договору);

- кожну партію курчат постачальник забезпечує наступною супровідною документацією: товарно-транспортною, товарною та податковою накладними (5.1. договору);

- даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 року, а в частині взаєморозрахунків до моменту повного виконання зобов`язань сторонами (п. 8.2. договору);

- сторони погодили, що всі курчата, поставлені постачальником покупцю протягом дії цього договору, вважаються поставленими в межах цього договору і повинні бути оплачені покупцем на умовах цього договору незалежно від того чи передбачена їх поставка специфікаціями (п. 8.3 договору).

01.01.2019 року між сторонами підписано додаткову угоду до договору поставки курчат №59 від 10.04.2018 року, якою сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2019 року (арк. с. 13).

На виконання умов договору позивач в період 03.05.2018 року - 16.10.2019 року поставив відповідачу товар на загальну суму 3 905 965,74 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними №03/05/8 від 03.05.2018 року, №25/05/10 від 25.05.2018 року, №14/06/11 від 14.06.2018 року, №05/07-2 від 05.07.2018 року, №05/07 від 05.07.20218 року, №26/07 від 26.07.2018 року, №16/08/18 від 16.08.2018 року, №12/09/20 від 12.09.2018 року, №27/09/21 від 27.09.2018 року, №17/10/22 від 17.10.2018 року, №08/11 від 08.11.2018 року, №29/11/24 від 29.11.2018 року, №4 від 31.01.2019 року, №7 від 21.02.2019 року, №№15/03/13 від 15.03.2019 року, №05/04/14 від 05.04.2019 року, №15 від 26.04.2019 року, №16 від 26.04.2019 року, №23 від 02.07.2019 року, №41 від 22.08.2019 року, №08/08/37 від 08.08.2019 року, №53 від 12.09.2019 року, №112 від 16.10.2020 року та товарно-транспортними накладними №03/05/9 від 03.05.2018 року, №25/05/11 від 25.05.2018 року, №14/06/29 від 14.06.2018 року, №05/07-2/15 від 05.07.2018 року, №05/07 від 05.07.20218 року, №26/07 від 26.07.2018 року, №16/08 від 16.08.2018 року, №12/09/21 від 12.09.2018 року, №27/09/22 від 27.09.2018 року, №17/10/23 від 17.10.2018 року, №08/11 від 08.11.2018 року, №29/11 від 29.11.2018 року, №004 від 31.01.2019 року, від 21.02.2019 року, №№15/03/13 від 15.03.2019 року, №05/04/14 від 05.04.2019 року, від 26.04.2019 року, від 26.04.2019 року, №0023 від 02.07.2019 року, №41 від 22.08.2019 року, №08/08/37 від 08.08.2019 року, №45 від 12.09.2019 року, від 16.10.2020 року (арк. с. 14-59).

За отриманий товар відповідач розрахувався частково в сумі 3 503 640,00 грн., що підтверджується банківськими виписками та підписаним між сторонами актом звірки станом на 04.11.2021 року (арк. с. 60-100). Отже за відповідачем рахується неоплачена заборгованість в сумі 402 325,74 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення 461 563,19 грн. заборгованості за договором поставки курчат №59 від 10.04.2018 року, яка складається з: 402 325,74 грн. основного боргу, 45 101,86 грн. інфляційних та 14135,59 грн. (розрахунок арк. с. 6-8).

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копію договору поставки курчат №59 від 10.04.2018 року; копію додаткової угоди від 02.01.2019 року; копії видаткових накладних №03/05/8 від 03.05.2018 року, №25/05/10 від 25.05.2018 року, №14/06/11 від 14.06.2018 року, №05/07-2 від 05.07.2018 року, №05/07 від 05.07.20218 року, №26/07 від 26.07.2018 року, №16/08/18 від 16.08.2018 року, №12/09/20 від 12.09.2018 року, №27/09/21 від 27.09.2018 року, №17/10/22 від 17.10.2018 року, №08/11 від 08.11.2018 року, №29/11/24 від 29.11.2018 року, №4 від 31.01.2019 року, №7 від 21.02.2019 року, №№15/03/13 від 15.03.2019 року, №05/04/14 від 05.04.2019 року, №15 від 26.04.2019 року, №16 від 26.04.2019 року, №23 від 02.07.2019 року, №41 від 22.08.2019 року, №08/08/37 від 08.08.2019 року, №53 від 12.09.2019 року, №112 від 16.10.2020 року; копії товарно-транспортних накладних №03/05/9 від 03.05.2018 року, №25/05/11 від 25.05.2018 року, №14/06/29 від 14.06.2018 року, №05/07-2/15 від 05.07.2018 року, №05/07 від 05.07.20218 року, №26/07 від 26.07.2018 року, №16/08 від 16.08.2018 року, №12/09/21 від 12.09.2018 року, №27/09/22 від 27.09.2018 року, №17/10/23 від 17.10.2018 року, №08/11 від 08.11.2018 року, №29/11 від 29.11.2018 року, №004 від 31.01.2019 року, від 21.02.2019 року, №№15/03/13 від 15.03.2019 року, №05/04/14 від 05.04.2019 року, від 26.04.2019 року, від 26.04.2019 року, №0023 від 02.07.2019 року, №41 від 22.08.2019 року, №08/08/37 від 08.08.2019 року, №45 від 12.09.2019 року, від 16.10.2020 року; копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 04.11.2021 року; катку рахунку:361: контрагенти: ФОП Раджабов О.П.; копію виписки з ЄДР; розрахунок заборгованості, 3% річних та інфляційних.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним договором щодо здійснення ним поставки товару в загальній сумі 3 905 965,74 грн., тоді як відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором не повністю оплатив отриманий товар і заборгованість останнього складає 402 325,74 грн.

Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами (договором, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними) та не спростований відповідачем.

Крім того, заборгованість відповідача в сумі 402 325,74 грн. підтверджується актом взаєморозрахунків між сторонами станом на 04.11.2021 року (арк. с. 60), який підписано відповідачем.

Двадцять першого грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 916/499/20 досліджував питання щодо використання акту звірки взаєморозрахунків, як доказу господарської операції. Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Він відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018р. у справі № 905/1198/17; від 24.10.2018р. у справі № 905/3062/17; від 05.03.2019р. у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.

Разом із тим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, спрямовані на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатися формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, в якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Акт звірки підписано відповідачем без зауважень ( арк. справи 60).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати вартості поставленого товару і позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 402 325,74 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі вищевикладеного позивач нарахував відповідачу: 45 101,86 грн. інфляційних та 14 135,59 грн. 3% річних (розрахунок арк. с. 6-8).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 45 101,86 грн. інфляційних та 14 135,59 грн. 3% річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 402 325,74 грн. основного боргу, 14 135,59 грн. 3% річних та 45 101,86 грн. інфляційних, є обґрунтованими, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129,232-233,237-238,240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Раджабова Олександра Петровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжметгруп" (вул. Лассаля, 12, м. Запоріжжя, Запорізька область,69067, ідентифікаційний код 31189871) 402325,74 грн. основного боргу, 14135,59 грн. 3% річних, 45101,86 грн. інфляційних та 6923,45 грн. судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Рішення підписано 14.02.2022 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя Тимощенко О.М.