Рішення

від 11.02.2022 по справі 917/1848/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2022 року Справа № 917/1848/21

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РАО Дніпро", вул. Академіка Павлова, 82, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 39055444

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІН", вул. Злагоди, 3, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 42755641

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАО Дніпро" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІН" про стягнення заборгованості за договором поставки № 08-19/ОПС від 08.042019 року в розмірі 195 386,37 грн., з яких: 147 440,00 грн. - основний борг, 13 226,72 грн. - 3 % річних та 34 719,65 грн. 5 % річних.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2021 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що на підставі договору № 02-ВПВ від 13.01.2021 року відступлення права вимоги позивач набув права вимоги до відповідача за договором поставки № 08-19/ОПС від 08.04.2019 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.12.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1848/21, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Від відповідача 28.12.2021 року надійшов відзив на позовну заяву № 1/21-12 від 21.12.2021 року (вх. № 14430), у якому він просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження, у задоволенні позовних вимог відмовити та зменшити суму заявлених позовних вимог та витрат на правничу допомогу.

Від позивача 04.01.2022 року надійшла відповідь на відзив від 28.12.2021 року (вх. № 24), у якій він заперечує проти доводів викладених у відзиві та просить залишити заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження без задоволення.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.01.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІН" про розгляд справи № 917/1848/21 за правилами загального позовного провадження та постановлено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне .

08.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ" (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ШПІН" (покупець) було укладено договір поставки № 08-19/ОПС за умовами якого постачальник взяв на себе зобов`язання передати у власність покупця товар, виконати пусконалагоджувальні роботи, а покупець зобов`язувався прийняти відповідний товар і роботи та сплатити визначену цим договором грошову суму.

Відповідно до п. 2.1. договору поставки загальна вартість товару складає 536 937,50 гривень (п`ятсот тридцять шість тисяч дев`ятсот тридцять сім гривень 50 копійок), враховуючи ПДВ (20 %), що на момент набуття чинності цим договором еквівалентно 17 750,00 Євро (сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят Євро 00 центів) згідно курсу продажу Євро за українські гривні, встановленому в обслуговуючому банку постачальника - АТ "ОТП Банк" (МФО 300528). Вартість виконання пусконалагоджувальних робіт (розділ 4 Договору) включена у вартість товару.

ТОВ "ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ" взяті на себе зобов`язання виконало у повному обсязі, а саме: передало у власність відповідача обладнання - кромкооблицювальний верстат ME 28 Т, аспіраційну установку formula ECO 300 D (обидві позиції виробництва SCM Group, Італія) та виконало пусконалагоджувальні роботи.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором виконав не належним чином, за поставлений товар в повній мірі не розрахувався.

13.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ", як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "РАО ДНІПРО", як новим кредитором, було укладено договір № 02-ВПВ відступлення права вимоги за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору право грошової вимоги до боржника - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ШПІН" (ІКЮО в ЄДР 42755641; адреса місцезнаходження: 36008, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Злагоди, буд. 3) за договором поставки № 08-19/ОПС від 08.04.2019 року, укладеним між первісним кредитором, як постачальником, та боржником, як покупцем.

Відповідно до п. 1.2. договору відступлення права вимоги з дня набуття чинності цим договором новий кредитор повністю заміняє первісного кредитора, як кредитора (постачальника) в основному договорі, від первісного кредитора до нового кредитора переходять всі без виключення права кредитора (постачальника) в основному договорі, в тому числі, право вимоги до боржника (покупця) щодо виплати основної заборгованості за отриманий товар з урахуванням курсових різниць, процентів на несплачену частину вартості товару виплати пені, штрафу та збитків, що можуть бути нараховані.

Згідно п. 1.3. договору з дня набуття чинності цим договором боржник зобов`язаний сплачувати основну заборгованість з урахуванням курсових різниць за отриманий згідно основного договору товар вже на користь позивача, а також сплачувати на користь позивача проценти на несплачену частину вартості товару, всі пені, штрафи, збитки у разі наявності підстав для їх нарахування відповідно до умов основного договору або чинного законодавства України.

13.01.2021 року позивач повідомив відповідача про факт заміни кредитора у договорі поставки № 08-19/ОПС від 08.04.2019 року засобами поштового зв`язку та надав розрахунковий рахунок для здійснення наступних платежів.

Відповідач проти заміни кредитора у зобов`язанні не заперечував, підтвердивши свою згоду на це здійсненням безпосередньо на зазначений в повідомленні розрахунковий рахунок позивача кількох платежів за договором поставки.

Проте, незважаючи на часткове виконання зобов`язання, відповідач припустився численних порушень строків виплати платежів та за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався.

Викладені обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІН" заборгованості за договором поставки № 08-19/ОПС від 08.04.2019 року в розмірі 195 386,37 грн., з яких: 147 440,00 грн. - основний борг, 13 226,72 грн. - 3 % річних та 34 719,65 грн. 5 % річних.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ШПІН" договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між його учасниками виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його учасників господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 2.1. договору поставки сторони погодили, що загальна вартість товару складає 536 937,50 гривень (п`ятсот тридцять шість тисяч дев`ятсот тридцять сім гривень 50 копійок), враховуючи ПДВ (20 %), що на момент набуття чинності цим договором еквівалентно 17 750,00 Євро (сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят Євро 00 центів) згідно курсу продажу Євро за українські гривні, встановленому в обслуговуючому банку постачальника - АТ "ОТП Банк".

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2. договору поставки № 08-19/ОПС від 08.04.2019 року покупець зобов`язався сплатити постачальнику загальну вартість товару на умовах продажу товару в кредит (з розстроченням платежу) шляхом здійснення періодичних платежів згідно погодженого сторонами графіку.

Крім того, згідно умов цього договору покупець сплачує платежі за товар в українських гривнях, при цьому сума, що підлягає сплаті в гривнях розраховується шляхом множення визначеного договором еквіваленту суми відповідного періодичного платежу за товар в іноземній валюті на курс продажу Євро за українські гривні, встановлений в АТ "ОТП Банк" (МФО 300528) на момент здійснення такого платежу. Належним джерелом інформації про дійсний курс продажу Євро за українські гривні, встановлений в АТ ОТП Банк (МФО 300528), є відповідні дані, розташовані за веб-адресою http://minfin.com.ua/currency/banks/eur/ (графи "ОТР Bank" "В кассах банков" "Продажа") або, у разі тимчасової несправності цієї веб-сторінки, в іншому загальнодоступному джерелі з відповідною інформацією (п. п. 2.3., 2.4. договору).

Виходячи з залучених до матеріалів справи документів, а саме: видаткової накладної № 53 від 09.04.2019 року, довіреності № 5 від 09.04.2019 року (виданої ТОВ "ШПІН" директору Андрущенку В`ячеславу Леонідовичу), товарно-транспортної накладної № 090419 від 09.04.2019 року ТОВ "ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ" передало, а ТОВ "ШПІН" прийняло обладнання - кромкооблицювальний верстат ME 28 Т та аспіраційну установку formula ECO 300 D загальною вартістю 536 937,50 грн. у тому числі ПДВ 89 489,58 грн.

Відповідач, в свою чергу, порушив умови п. 2.2. договору поставки, за яким зобов`язався сплатити постачальнику загальну вартість товару на умовах продажу товару в кредит (з розстроченням платежу) шляхом здійснення періодичних платежів згідно погодженого графіку.

На підставі договору відступлення права вимоги № 02-ВПВ від 13.01.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "РАО ДНІПРО" право грошової вимоги до боржника - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ШПІН" за договором поставки № 08-19/ОПС від 08.04.2019 року.

Відповідно до п. 2.1. договору право грошової вимоги первісного кредитора до боржника за основним договором зі сплати основної заборгованості за отриманий товар, без урахування процентів на несплачену частину вартості товару, пені, штрафів та збитків, складає суму у розмірі 192 918,53 грн., що станом на дату набуття чинності цим договором становить еквівалент 5 616,26 Євро згідно курсу продажу Євро за українські гривні, встановленому в АТ "ОТП Банк".

За приписами ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Виконуючи вимоги чинного законодавства, новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "РАО ДНІПРО" 13.01.2021 року надіслав боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "ШПІН" повідомлення про відступлення права вимоги з проханням сплатити суму наявної заборгованості за договором поставки № 08-19/ОПС від 08.04.2019 року на користь нового кредитора з зазначенням відповідних реквізитів.

Станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом відповідач за поставлений товар у повній мірі не розрахувався, сплатив ТОВ "РАО ДНІПРО" грошові кошти у розмірі 401 960,66 грн., що відповідно до п. п. 2.3, 2.4 договору поставки відповідають сумі в іноземній валюті, яка еквівалентна 12 900,00 Євро.

Відповідач не заперечує, що в рамках договору поставки ним було здійснено оплату товару лише на суму 401 960,66 грн., проте, проти позову заперечує, посилаючись на те, що сплата коштів з недотриманням графіку обумовлена неналежною якістю поставленого товару, з огляду на що, обладнання знаходилося у ремонті, а отже, певний час не перебувало у володінні та користуванні ТОВ "ШПІН".

Як зазначає відповідач, неналежне функціонування верстату за весь час його експлуатації, дає підстави вважати його істотними недоліками кромкооблицювального верстату ME 28 Т(виробництва SCM Group, виробник Італія) які є конструкційним браком верстату й були присутні до моменту поставки для ПП "Шпін".

З огляду на це ТОВ "ШПІН" листом № 24 від 30.11.2021 року звернулося до директора ТОВ "РАО ДНІПРО", у якому просило розглянути питання стосовно зменшення ціни товару за договором № 08-19/ОПС від 08.04.2019 року з урахуванням істотних недоліків обладнання в сумі 100 000 грн. та подальшої сплати боргу ПП "Шпін".

Крім того, листом за № 24 від 28.07.2021 року відповідач з метою мирного врегулювання спору та подальшої співпраці просило позивача розглянути питання стосовно можливості пропорційного зменшення ціни товару за договором, якісне усунення недоліків товару в розумний строк за рахунок нового кредитора, надання згоди й відшкодування витрат покупцю на усунення недоліків товару, змінити товар на аналогічний за своїми якостями та призначенням, чи новий товар з відповідним перерахунком виходячи з вартості товару та заборгованості покупця перед новим кредитором.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3 ст. 538 ЦК України).

Умови щодо якості та гарантії обладнання визначені в розділі 5 договору поставки № 08-19/ОПС від 08.04.2019 року, зі змісту якого не вбачається прав покупця зупинити виконання зобов`язання щодо виплати вартості товару у разі виявлення недоліків обладнання протягом гарантійного строку, тобто зобов`язання відповідача з оплати вартості товару, проданого в кредит (з розстроченням платежу), та гарантійні зобов`язання постачальника жодним чином не пов`язані між собою, тому в розумінні ст. 538 ЦК України не є зустрічними.

Суд відхиляє твердження відповідача, стосовного наявність у поставленого обладнання суттєвих недоліків з огляду на наступне.

Пунктом 1.1. договору поставки постачальник взяв на себе зобов`язання передати у власність покупця товар, виконати пусконалагоджувальні роботи тощо.

Пусконалагоджувальні роботи, відповідно до п. 4.1. договору поставки, включають в себе:

- збірку обладнання;

- підключення до електричного, пневматичного живлення та аспірації;

- регулювання вузлів та агрегатів;

- встановлення експлуатаційних налаштувань;

- здійснення тестового випробування;

- навчання/стажування персоналу (операторів) роботі на обладнанні.

При цьому, пунктами 4.4 та 4.5 договору поставки сторони погодили, що за підсумками робіт постачальник складає двосторонній акт виконаних робіт. Покупець має підписати та повернути один екземпляр постачальнику безпосередньо у день завершення таких робіт або надати обгрунтовану письмову відмову від підписання акту протягом трьох календарних днів з моменту його вручення постачальником. Підписаний сторонами акт або відсутність обґрунтованої письмової відмови покупця у строки, передбачені п. 4.4. договору, є підтвердженням того, що пусконалагоджувальні роботи обладнання виконані постачальником належним чином, в повному обсязі та у повній мірі відповідають умовам цього договору та вимогам сторін.

До матеріалів справи долучено акт виконаних робіт від 11.04.2019 року та акт виробника від 11.04.2019 року, з яких вбачається, що постачальником здійснено наступні роботи:

- збір і монтаж верстата;

- підключення верстата до цехової системи аспірації, електро та пневможивлення;

- регулювання вузлів та агрегатів;

- встановлення експлуатаційних налаштувань;

- здійснення тестового випробування;

- навчання/стажування персоналу (операторів) роботі на обладнанні та техніці безпеки, налаштуванню, регулюванню та технічному обслуговуванні вузлів.

- встановлення експлуатаційних налаштувань, здійснення тестового випробування обладнання та навчання/стажування персоналу покупця на обладнанні.

При цьому, роботи прийняті відповідачем у повному обсязі, претензії з боку замовника та будь - які зауваження в акті виконаних робіт - відсутні.

Крім того, відповідач посилається на ті обставини, що постачальником 13.05.2019 року було проведено гарантійний ремонт обладнання, а 11.03.2021 року - поза гарантійний ремонт.

За умовами п. 5.4. договору поставки у випадку виявлення недоліків покупець направляє постачальнику письмову заявку, на підставі якої постачальником, за місцем розташування обладнання здійснюється його обстеження та гарантійний ремонт.

Результати виконаного гарантійного ремонту оформлюються сторонами в порядку, аналогічному для пусконалагоджувальних робіт, встановленому в п. п. 4.4., 4.5. договору (п. 5.6. договору).

Проте, у матеріалах справи відсутні акти, які б підтверджували виконання постачальником - ТОВ "ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ" 13.05.2019 року та 11.03.2021 року гарантійного та поза гарантійного ремонту обладнання, як і відсутні докази звернення покупця з заявками щодо виявлених недоліків обладнання, як того вимагає п. 5.4. договору поставки.

При цьому, відповідач надає суду акт приймання виконаних сервісних робіт від 13.09.2019 року, з якого вбачається, відповідні сервісні роботи були проведені відносно верстата SСМ МЕ35.

Судом встановлено, що за договором поставки № 08-19/ОПС від 08.04.2019 року вказаний верстат (SСМ МЕ35) ТОВ "ДОЛІНЬО ОБЛАДНАННЯ" відповідачу не поставлявся.

Таким чином, станом на дату розгляду справи ТОВ "ШПІН" не надало суду допустимих доказів повного та належного виконання зобов`язання за договором поставки.

За викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 147 440,00 грн. заборгованості за поставлений товар, обумовлений договором поставки № 08-19/ОПС від 08.04.2019 року.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних за прострочення оплати товару в розмірі 13 226,72 грн.

Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон" перерахунок 3 % річних суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 695 ЦК України до договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п`ятої та шостої статті 694 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Підпунктом 3.8.1. договору поставки № 08-19/ОПС від 08.04.2019 року сторони погодили, що згідно умов цього договору на залишок вартості товару, що залишається несплаченою покупцем, починаючи з дати отримання товару від продавця нараховуються проценти у розмірі 5 % (п`ять відсотків) річних.

За умовами п. 3.8.2. договору проценти зазначені в пп. 3.8.1. договору починають нараховуватися з дати, наступної за датою передачі товару продавцем покупцю, та до дати повного виконання продавцем своїх грошових зобов`язань за цим договором. Продавець сплачує нараховані проценти щомісячно, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, слідуючого за тим, за який їх було нараховано (п. 3.8.3. договору).

Керуючись нормами чинного законодавства та п.п. 3.8.1. - 3.8.3. договору поставки позивач заявив до стягнення з відповідача проценти в розмірі 5 % річних від залишку вартості товари, що становить 34 719,65 грн.

Відповідач проти вказаної суми заперечує, посилаючись на норми ст. 61 Конституції України, за якою, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Проте, аналізуючи укладений договір поставки, зокрема пункти 3.8.1., 3.8.2., 3.8.3., суд приходить до висновку, що 5 % річних, які позивач заявив до стягнення з відповідача, не є заходом забезпечення виконання зобов`язання у вигляді можливого притягнення покупця до відповідальності за порушення строків оплати платежів за товар, оскільки самим договором сторони погодили, що незалежно від того, чи належним чином виконується грошове зобов`язання за укладеним договором, покупець кожного місяця мав сплачувати проценти на залишок вартості обладнання від дня передачі товару постачальником до дати повного виконання грошових зобов`язань.

За викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 5 % річних від залишку товару у розмірі 34 719,65 грн.

Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 2 930,81 грн. слід покласти на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІН" (вул. Злагоди, 3, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 42755641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАО Дніпро" (вул. Академіка Павлова, 82, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 39055444) заборгованість за договором поставки № 08-19/ОПС від 08.04.2019 року в розмірі 195 386,37 грн., з яких: 147 440,00 грн. - основний борг, 13 226,72 грн. - 3 % річних, 34 719,65 грн. - 5 % річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 930,81 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Білоусов С. М.