Рішення

від 11.02.2022 по справі 920/28/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.2022м. СумиСправа № 920/28/22

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Памір Сервіс ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Буринський молокозавод ,

про стягнення 19300 грн 51 коп.,

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

06.01.2022 до суду надійшла позовна заява, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 19300 грн 51 коп., з яких: 13056 грн 00 коп. боргу за поставлений товар, 4597 грн 85 коп. інфляційних збитків,1646 грн 66 коп.- 3% річних, а також судові витрати по справі.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідно до видаткових накладних був поставлений товар відповідачу, однак відповідач за товар з позивачем не розрахувався, чим порушив вимоги ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.01.2022 у справі №920/28/22 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження отримана відповідачем 17.01.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення по вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, проте надіслав на адресу суду заяву про застосування строків позовної давності №29 від 24.01.2022 (вх. №306 від 27.01.2022), в якій він просить суд застосувати наслідки сплину строків позовної давності до вимог позивача та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачем, у свою чергу, до суду надіслано заперечення №LD-33/02-22 від 07.02.2022 на заяву щодо застосування строків позовної давності (вх. №923 від 07.02.2022).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

28.08.2017 та 23.11.2017 позивачем було виставлено відповідачу рахунки відповідно №692 та №958 на оплату товару (тестовий набір 4Sensor Ultra (Beta+Tetra+Strep+Chlor) Ballya) на загальну суму 13056 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ - 2176 грн 00 коп.

Відповідно до видаткових накладних №625 від 28.08.2017 та №873 від 23.11.2017, які без зауважень підписані сторонами та скріплені їх печатками (а.с. 18-19) позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв без зауважень товар на загальну суму 13056 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ - 2176 грн 00 коп.

Після отримання товару відповідач з позивачем не розрахувався.

03.11.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією №8 від 02.11.2021 про сплату вартості поставленого товару, яка отримана відповідачем 09.11.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.16-20). Зазначена претензія залишена відповідачем без відповідного реагування.

Вдруге претензія №LD-486/12-21 від 13.12.2021 надіслана відповідачу 14.12.2021та отримана відповідачем 21.12.2021 (а.с.13-15, 21-22).

Оскільки відповідач кошти за товар не сплатив, чим порушив норми чинного законодавства (підстава позову), то позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення боргу, 3% річних та інфляційних збитків (предмет позову).

Відповідачем всі вищезазначені факти належними та допустимими доказами не спростовано.

Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інші правочинів.

Відповідно ст. 202 ЦК України двостороннім правочином є погоджена дія двох осіб, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, сторони фактично вчинили правочин, що підтверджується видатковими накладними №625 від 28.08.2017 та №873 від 23.11.2017. З урахуванням того, що позивач поставив відповідачу товар по зазначеним накладним, то у відповідача виникло зобов`язання сплатити за нього, а у позивача виникло право вимагати оплату у відповідача.

Стосовно вимоги про стягнення суми основного боргу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

Враховуючи викладені вище норми, відповідач повинен був сплатити кошти по видатковій накладній від 28.08.2017 №625 - 28.08.2017 р., а по видатковій накладній від 23.11.2017 №873 - 23.11.2017 р., а отже прострочення виконання грошового зобов`язання відповідача розпочалось відповідно з 29.08.2017 та з 24.11.2017.

Відповідач, у свою чергу, звернувся до суду з заявою про застосування до вимог позивача про стягнення 13056 грн 00 коп. боргу наслідків сплину строків позовної давності для звернення в суд з даним позовом, оскільки вважає, що строк позовної давності сплинув 28.08.2020 року, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У той же час, 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Відповідно до зазначеного Закону зокрема Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. .

Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 за № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 19 грудня 2020 р. до 31 березня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України:

- від 11 березня 2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- СоV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) - карантин із 12.03.2020 по 22.05.2020;

- від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) - карантин із 22.05.2020 по 31.07.2020;

- від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- СоV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029) - карантин із 01.08.2020 по 19.12.2020.

Таким чином, станом на день подання позивачем позовної заяви, позовна давність не сплила, а із 12.03.2020, в силу п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, продовжуюся на строк дії карантину, дія якого, станом на день подання цих заперечень, продовжена до 31.03.2022 - таким чином позивач звернувся до Господарського суду Сумської області в межах строків позовної давності, а тому заява відповідача задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 13056 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, відповідач ані доказів сплати боргу, ані аргументованих заперечень не надав, а тому вимога про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4597 грн 85 коп. інфляційних збитків та 1646 грн 66 коп. - 3% річних, нарахованих за загальний період з 29.08.2017 по 24.12.2021 (по кожній накладній окремо).

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем виконано розрахунок 3% річних та інфляційних збитків у тексті позовної заяви (а.с. 3-6).

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та те, що судом встановлено порушення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4597 грн 85 коп. інфляційних збитків та 1646 грн 66 коп. - 3% річних, нарахованих за загальний період з 29.08.2017 по 24.12.2021, є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Приватного підприємства Памір Сервіс до Товариства з обмеженою відповідальністю Буринський молокозавод про стягнення 19300 грн 51 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Буринський молокозавод (вул. Конотопське шосе, буд. 1, м. Буринь, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 39580318) на користь Приватного підприємства Памір Сервіс (вул. Фрунзе, буд. 86, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 33629939) 13056 грн 00 коп. боргу за поставлений товар, 4597 грн 85 коп. інфляційних збитків,1646 грн 66 коп.- 3% річних, 2270 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати позивачу - Приватному підприємству Памір Сервіс - наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 14.02.2022.

Суддя О.Ю. Резніченко