Рішення від 09.02.2022 по справі 921/567/21

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 лютого 2022 року м. ТернопільСправа № 921/567/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляска І.І.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех", вул. Кришталева, буд. 5, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошенський район, Київська область, 08130

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Життя", с. Юськівці, Лановецький район, Тернопільська область, 47422

про стягнення 1 425 090,09 грн

за участі представників

позивача : не прибув

відповідача: не прибув

В порядку ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України ), фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех", надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Життя", надалі - відповідач, про стягнення 975 634 грн 94 коп. основного боргу, 108 631 грн 30 коп. пені, 191 372 грн 24 коп. 24% річних, 86 304 грн 66 коп. інфляційних сум, 63 146 грн 95 коп. плати за користування чужими коштами.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі - продажу сільськогосподарської техніки №10/06/2019Т від 10.06.2019 в частині своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару.

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено копії: Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №10/06/2019Т від 10.06.2019 та Додаткової угоди №1 від 10.02.2020 до нього; акту введення в експлуатацію б/н від 13.06.2019; рахунків на оплату за №2090 від 25.08.2021, №2092 від 25.08.2021; платіжних доручень №947 від 23.08.2019, №16052304SB від 22.03.2021, №757 від 10.06.2019; розрахунок заявлених до стягнення сум тощо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 30.08.2021, головуючим суддею для розгляду справи №921/567/21 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.09.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех" б/н від 30.08.2021 (вх. №627 від 30.08.2021) залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення визначених в ухвалі недоліків позовної заяви.

07.09.2021 ТзОВ "Ерідон Тех" згідно з заявою від 07.09.2021 (вх. №7312 від 07.09.2021), усунуто визначено в ухвалі від 06.09.2021 недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2021 зазначену вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 921/567/21; постановлено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено у справі № 921/567/21 підготовче засідання на 11:30 год. 06.10.2021 запропоновано сторонам у справі подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

16.09.2021 позивача надійшла заява б/н від 15.09.2021 (вх. №7592 від 16.09.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.09.2021 задоволено заяву ТзОВ "Ерідон Тех" б/н від 15.09.2021 (вх. №7592 від 16.09.2021) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконфернеції поза межами приміщення суду.

24.09.2021 (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву б/н від 24.09.2021 (вх. №7941 від 28.09.2021), відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, з врахуванням приписів ст. 658 ЦК України, ставив під сумнів наявність у позивача права на укладення 10.06.2019 Договору купівлі-продажу. Зауважував, що у випадку прострочки оплати товару продавець, згідно з ч. 2 ст. 697 ЦК України, наділений правом вимоги про повернення товару. Стверджував, що за відсутності належних доказів передання товару відповідачу (видаткової накладної, акту приймання-передачі товару), Акт від 13.06.2019 про введення в експлуатацію не є належним доказом передання товару відповідачем. Зазначав, що нарахування пені позивачем здійснено після закінчення строку позовної давності. Неправомірним вважав і нарахування 24% річних. Окрім того, повідомляв, що Собчук П.В., як директор ТОВ "Нове життя", не підписував ні Договору купівлі-продажу від 10.06.2019, ні Додаткової угоди №1 від 10.02.2020 до нього, ні Акту від 13.06.2019 про введення в експлуатацію. Звертав увагу суду на оформлення вказаних документів з порушенням вимог законодавства (відсутність даних, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

Поряд з цим, відповідачем у відзиві на позов було заявлено клопотання про витребування у позивача, для огляду в судовому засіданні, оригіналів доданих до позовної заяви документів та інших доказів на обґрунтування позовних вимог позивача, про які згадується у відзиві.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2021 відкладено підготовче засідання у справі № 921/567/21 на 15:10 год. 25.10.2021; запропоновано сторонам у справі подати/надіслати суду заяви з процесуальних питань (при наявності).

23.10.2021 на електронну адресу суду позивач надіслав відповідь на відзив за вих. №314 від 22.10.2021 (вх. № 8630 від 23.10.2021), згідно з якою зазначив, що наявність у позивача права на укладення 10.06.2019 Договору купівлі-продажу, предметом якого є причіпна дискова косарка KHUN FC 3160 TCR, модель FC 3160 TCR, підтверджується копією вантажної митної декларації UA125110/2019/442696 від 01.03.2019, згідно з якою зазначений товар був поставлений заводом виробником саме для ТзОВ "Ерідон Тех". Зауважив, що умовами укладеного правочину сторони встановили порядок здійснення розрахунків за товар. Відповідачем порушено визначені Договором строки оплати. Вважає, що факт передання відповідачу товару підтверджується укладеним між сторонами у справі Договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №10/06/2019Т від 10.06.2019; Актом введення в експлуатацію від 13.06.2019; Додатковою угодою №1 до вказаного правочину; укладеним між сторонами у справі Договором відповідального зберігання №1 від 12.06.2019, актом передачі-приймання до Договору відповідального зберігання №1 від 12.06.2019 та здійсненими відповідачем частковими оплатами. Стверджує, що нарахування пені за період з 15.09.2020 по 26.08.2021 відповідає умовам Договору з врахування Додаткової угоди №1 до нього. Твердження відповідача про не підписання директором СГ ТзОВ "Нове життя" жодного із долучених до позовної заяви документів вважає безпідставними.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2021 клопотання відповідача, викладене в відзиві на позов, про витребування у позивача оригіналів доданих до позовної заяви документів задоволено; зобов`язано позивача надати у підготовче засідання 08.11.2021 (для огляду): оригінали долучених до позовної заяви документів; клопотання відповідача, викладене в відзиві на позов, про витребування у позивача доказів на обґрунтування позовних вимог, про які згадується у відзиві, залишено без задоволення; відкладено підготовче засідання у справі № 921/567/21 на 16:00 год. 08.11.2021; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності); явку повноважних представників позивача та відповідача в підготовче засідання 08.11.2021 визнано обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 921/567/21 на тридцять днів; відкладено підготовче засідання у справі № 921/567/21 на 15:45 год. 29.11.2021; повторно зобов`язано позивача надати у підготовче засідання 29.11.2021 (для огляду): оригінали долученних до позовної заяви документів: запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності); явку повноважних представників позивача та відповідача в підготовче засідання 29.11.2021 визнано обов`язковою.

15.11.2021 від позивача надійшло клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 29.11.2021, обґрунтоване узгодженням сторонами проекту мирової угоди для врегулювання спору.

В підготовчому засіданні 29.11.2021, яке відбулось за участі повноважного представника позивача, суд оглянув надані позивачем оригінали: Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №10/06/2019Т від 10.06.2019, з Додатками № 1-2 та Додатковою угодою №1 до нього; Договору відповідального зберігання №1 від 12.06.2019 з Додатком №1 до нього та Акту передачі-приймання до договору відповідального зберігання №1 від 12.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.11.2021 відкладено підготовче засідання у справі №921/567/21 на 15:00 год. 08.12.2021; повторно зобов`язано позивача надати у підготовче засідання 08.12.2021 (для огляду): оригінал Акту введення в експлуатацію від 13.06.2019; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви з процесуальних питань (при наявності). Окрім того, зважаючи на наведені відповідачем у відзиві на позов заперечення щодо підписання Договору купівлі - продажу від 10.06.2019, Додаткової угоди № 1 від 10.02.2020, Акту про введення в експлуатацію від 13.06.2019, з метою належного виконання визначених ст. 177 ГПК України судом завдань підготовчого провадження, зокрема вирішення питання щодо доцільності призначення у даній справі судової експертизи, суд повторно явку повноважного представника відповідача в підготовче засідання 08.12.2021 визнав обов`язковою.

В підготовчому засіданні 08.12.2021, яке відбулось за участі повноважного представника позивача, суд оглянув оригінал Акту введення в експлуатацію від 13.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/567/21 до судового розгляду по суті на 15:45 год. 22.12.2021.

15.12.2021 від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Життя" надійшла заява б/н від 14.12.2021 (вх. №10231 від 15.12.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області задоволено вказану вище заяву відповідача б/н від 14.12.2021 (вх. №10231 від 15.12.2021).

22.12.2021 відповідач надіслав на електронну адресу суду клопотання б/н від 22.12.2021 про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України. В обґрунтування останнього зазначав, що позивачем було виставлено рахунки для оплати та погоджено, що у разі оплати таких, він надасть на адресу суду заяву про відмову від позову і не буде позиватися на нараховані штрафні санкції. Стверджував, що за причіпну дискову косарку СГ ТзОВ "Нове життя" розрахувалось згідно з платіжними дорученнями: №757 від 10.06.2019 на суму 5 000 грн, №947 від 23.08.2019 на суму 44 698,08 грн, №16052304SB від 22.03.2019 на суму 4 950,50 грн. №1587 від 17.12.2021 на суму 300 000,00 грн, №1590 від 20.12.2021 на суму 255 042,71 грн, №1592 від 20.12.2021 на суму 405 350,11 грн. Окрім того, повідомив, що 20.12.2021 згідно з платіжним дорученням за №1597 відповідачем перераховано на рахунок позивача відсотки за надання відстрочки платежу в сумі 71 449,23 грн, а 21.12.2021, згідно з платіжним дорученням №1599 на суму 21 376,36 грн, відшкодовано суму сплаченого позивачем судового збору. В підтвердження зазначеного до матеріалів справи долучено копії вказаних вище платіжних доручень. Поряд із цим, у вказаному клопотанні відповідач просив суд, у випадку відсутності від позивача заяви про відмову від позову, відкласти розгляд справи.

В судове засідання 22.12.2021 позивач, згідно з клопотанням за вих. №392 від 21.12.2021, долучив до матеріалів справи належним чином засвідчені копії вказаних вище платіжних доручень, довіреності б/н від 21.12.2021, видаткової накладної №24301 від 21.12.2021, Акту приймання-передачі від 21.12.2021 до Договору №10/06/2019Т від 10.06.2019, акту наданих послуг №24298 від 21.12.2021, Протоколу погодження оплати від 21.12.2021 до Договору №10/06/2019Т від 10.062019 та акту звірки розрахунків станом на 21.12.2021 за вказаним правочином. Окрім того, звернувся до суду з клопотанням б/н від 22.12.2021 про оголошення перерви для надання можливості підготувати та надати суду відповідний процесуальний документ по справі.

Враховуючи усе наведене вище, суд, не переходячи до розгляду спору по суті, оголосив в судовому засіданні 22.12.2021 перерву до 09:00 год. 20.01.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

20.01.2021 відповідач надіслав на електронну адресу суду клопотання б/н від 19.0.2022 (вх. №352), згідно з яким просив прийняти відмову позивача від позову, а в разі ненадходження останньої, відкласти розгляд справи для надання можливості відповідачу забезпечити явку свого уповноваженого представника. Також 20.01.2022, відповідач звернувся до суду з клопотанням б/н від 19.01.2022 (вх. №353) про зменшення витрат, понесених позивачем на правову допомогу, в разі подання таких позивачем.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2022 відкладено розгляд справи по суті на 16:00 год. 31.01.2022; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви з процесуальних питань (при наявності).

26.01.2022 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нове Життя" звернулося до суду із заявою б/н від 26.01.2022 (вх. № 547 від 26.01.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 27.01.2021 вказану вище заяву відповідача задоволено; засідання 31.01.2022 о 16:00 год. у справі № 921/567/21 призначено в режимі відеоконференції; забезпечення проведення останньої доручено Господарському суду Львівської області; визначено, що учасником судового процесу, який братиме участь в судовому засіданні в режимі відеоконфернеції є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нове Життя".

В судовому засіданні 31.01.2022, яке відбулось за участі повноважного представника відповідача, суд розпочав розгляд справи по суті, з`ясував обставини справи, перевірив їх доказами та оголосив перерву до 09:00 год. 09.02.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.02.2022 задоволено заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Життя" б/н від 02.02.2022 (вх. №760 від 03.02.2022); засідання 09.02.2022 о 09:00 год. у справі № 921/567/21 призначено в режимі відеоконференції; забезпечення проведення відеоконференції доручено Господарському суду Львівської області та визначено, що учасником судового процесу, який братиме участь в судовому засіданні в режимі відеоконфернеції є представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Життя" - Семенина Василь Михайлович.

В судове засідання 09.02.2022, яке було призначене в режимі відеоконференції, повноважний представник відповідача не прибув, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Поряд із цим, в судовому засіданні 31.01.2022 повноважний представник відповідача підтвердив наведені у клопотанні б/н від 22.12.2021 обставини щодо проведення відповідачем повного розрахунку за товар, сплати нарахованих ТзОВ "Ерідон Тех" станом на 21.12.2021 відсотків за надання відстрочки платежу в сумі 71 449,23 грн та відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору у даній справі. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення нарахованих позивачем сум пені, 24% річних та інфляційних сум просив відмовити з підстав, наведених у відзиві на позов.

Позивач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 09.02.2022 не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом із тим, 22.12.2021 повноважний представник позивача звернувся до суду з клопотанням за вих. №393 від 22.12.2021 (вх. №10453) про розгляд справи №921/567/21 за його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За даних обставин, зважаючи на те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи; явка сторін не визнавалась судом обов`язковою; наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд прийшов до висновку, що неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні 31.01.2022 доводи та пояснення повноважного представника відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке:

10.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех", як Продавцем, з однієї сторони, та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нове Життя", як Покупцем, з другої сторони, укладено Договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки за №10/06/2019Т, далі - Договір , за умовами якого Продавець зобов`язався продати та передати, а Покупець зобов`язався оплатити і прийняти сільськогосподарську техніку (надалі - Товар) в такій кількості, по такій ціні та на таких умовах, що є зазначеними у Додатку №1, який є невід`ємною частиною даного Договору - Причіпну дискову косарку KHUN FC 3160 TCR, модель FC 3160 TCR, 2019 року випуску.

П. 2.1 Договору сторони визначили, що Покупець купує Товар в кількості і по цінах згідно Додатку № 1 до даного Договору та п. 2.2 даного Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору та Додатку № 1 до нього, вартість Товару, що поставляється за цим Договором, складає 999 960,00 грн, у т.ч. ПДВ 171 660 грн, що є еквівалентом 33 000,00 Євро, згідно курсу продажу Євро до гривні по даним ПАТ "Креді Агріколь Банк" станом на 10.06.2019, що дорівнює 30,12 грн.

Сторони погоджуються відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України застосовувати при проведенні розрахунків за Товар курс продажу Євро до гривні, що встановлений ПАТ "Креді Агріколь Банк" (надалі - "курс банку") на дату здійснення оплати. Сторони погоджуються, що ціна Товару може змінюватися в тому випадку, коли курс Євро до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вищим, ніж зазначений в договорі, якщо курс банку буде нижчим, то для кінцевого розрахунку приймається вартість товару зазначена у Договорі у гривнях на дату підписання Договору. Для підтвердження виконання Покупцем зобов`язань з оплати Товару, що проведена з урахуванням п. 2.4 даного Договору, Сторони впродовж 3 (трьох) робочих днів після розрахунку за відповідним Додатком або Договором в цілому, підписують "Протокол погодження оплати". Ініціатива підписання "Протоколу погодження оплати" покладається на Продавця (п. 2.3-2.5 Договору).

П. 2.7 Договору сторони погодили, що у разі зміни ціни товару, зокрема, з підстав, передбачених п. 2.4 цього Договору, остаточна сума платежу розраховується продавцем на умовах цього Договору з виставленням Покупцеві рахунку-фактури. У такому випадку дійсною вважається ціна Товару, розрахована з урахуванням змін та зазначена у виставленому Покупцеві рахунку-фактурі, яка і підлягає сплаті за цим Договором.

Умови здійснення платежів Покупцем сторони погодили в п. 2.8 Договору, зокрема:

- Покупець оплачує 0,5% (пів відсотка) від загальної вартості Товару, що складає 5 000,00 грн , що є еквівалентом 165,00 Євро в строк до 10.06.2019 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти) (п. 2.8.1 Договору);

- Покупець оплачує 4,5% (чотири з половиною відсотка) від загальної вартості Товару, що складає 44 728,20 грн , що є еквівалентом 1 485,00 Євро в строк до 25.07.2019 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти) (п. 2.8.2 Договору);

- Покупець оплачує 6,25% (шість цілих двадцять п`ять сотих відсотка) від загальної вартості Товару, що складає 62 122,50 грн, що є еквівалентом 2 062,50 Євро в строк до 30.09.2019 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти) (п. 2.8.3 Договору);

- Покупець оплачує 6,25% (шість цілих двадцять п`ять сотих відсотка) від загальної вартості Товару, що складає 62 122,50 грн , що є еквівалентом 2 062,50 Євро в строк до 31.10.2019 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти) (п. 2.8.4 Договору);

- Покупець оплачує 6,25% (шість цілих двадцять п`ять сотих відсотка) від загальної вартості Товару, що складає 62 122,50 грн , що є еквівалентом 2 062,50 Євро в строк до 30.11.2019 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти) (п. 2.8.5 Договору);

- Покупець оплачує 6,25% (шість цілих двадцять п`ять сотих відсотка) від загальної вартості Товару, що складає 62 122,50 грн , що є еквівалентом 2 062,50 Євро в строк до 31.12.2019 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти) (п. 2.8.6 Договору);

- Покупець оплачує 70% (сімдесят відсотків) від загальної вартості Товару, що складає 695 772,00 грн , що є еквівалентом 23 100 Євро в строк до 30.10.2020 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти) (п. 2.8.7 Договору).

Згідно з п. 2.10 Договору продаж Товару, визначеного цим Договором, здійснюється на умовах відстрочки платежу (плати за користування чужими коштами) із нарахуванням 3% (три відсотки) на рік на залишкову (несплачену) сума вартості Товару в еквіваленті до Євро, починаючи з 1 липня 2019 року до дати повного розрахунку за Товар. Оплата рахунків, за яким нараховуються відсотки (плата за користування чужими коштами), здійснюється Покупцем в строк до 20-го числа кожного поточного місяця (щомісячно), шляхом перерахування грошових сум на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури. У випадку затримки оплати відсотків по відстрочці платежу більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Продавець зберігає за собою право переглянути відсоткову ставку, розмір котрої складатиме 24% річних від залишкової суми вартості Товару в гривні.

П. 2.12 Договору сторони передбачили право Покупця достроково здійснити повний розрахунок за Товар без застосування жодних санкцій зі сторони Продавця.

Відповідно до п. 3.1-3.2, 3.5-3.6 Договору Продавець поставляє товар на умовах та в термін вказаний у Додатку №1, при виконанні Покупцем п. 2.8.1, 2.8.2 даного Договору стосовно умов поставки, а у разі порушенням термінів оплати, Сторони додатково погоджують терміни поставки. Право власності на Товар переходить до Покупця після повного розрахунку за Товар з Продавцем. Товар вважається поставлений Продавцем, та прийнятий Покупцем, після передачі Товару та документів на нього Покупцю, що підтверджується підписаною видатковою накладною або Актом приймання-передачі Товару . Продавець має право поставити Товар в термін вказаний в Додатку №1 або достроково до повного розрахунку Покупцем за Товар, за згодою сторін ввести Товар у експлуатацію, що є підтвердженням факту використання Покупцем Товару, здійснювати сервісне та гарантійне обслуговування Товару введеного у експлуатацію до виконання пунктів 3.2 та 3.5 цього Договору.

Згідно з п. 8.2-8.3, 8.6, 8.10 Договору останній набуває чинності з дня його підписання представниками сторін і діє до моменту повного його виконання. Права та обов`язки сторін, що не визначені цим Договором, регулюються відповідними нормами чинного законодавства України. Будь-які зміни або доповнення до цього Договору дійсні лише у випадку, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані повноважними представниками обох сторін. Сторони підтверджують відсутність обмежень та наявність у них всіх повноважень і дозволів необхідних згідно вимог чинного законодавства на укладення даного Договору.

Додатком до Договору №10/06/19 від 10.06.2019 "Гарантія та сервісна підтримка" сторони підтвердили, що якість товару на дату введення його в експлуатацію відповідає сертифікату відповідності, який виданий відповідним органом сертифікації в Україні.

Також вказаним Додатком передбачено, що Продавець проводить гарантійне та сервісне обслуговування Товару. Продавець безоплатно проводить у господарстві Покупця пуско-налагоджувальні роботи та запуск у експлуатацію поставленого Товару. Запуск у експлуатацію поставленого Товару підтверджується Актом про запуск у експлуатацію, що підписується уповноваженими представниками сторін. Продавець безоплатно проводить навчання персоналу Покупця з правил експлуатації Товару один раз з моменту введення Товару у експлуатацію.

Додатком №1 до Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №10/06/2019 від 10.06.2019 сторони погодили, що обладнання - причіпна дискова косарка KHUN FC 3160 TCR, 2019 року випуску, за ціною 999 960,00 грн, в т.ч. 171 660,0 грн ПДВ, що є еквівалентом 33 000,00 Євро, згідно курсу продажу Євро до гривні по даним ПАТ "Креді Агріколь Банк" станом на 10.06.2019, що дорівнює 30,12 грн, має бути поставлена в с. Юськівці, Лановецький район, Тернопільська область до 15.06.2019, після виконання п. 2.8.1 Договору.

10.06.2019 СГ ТОВ "Нове життя" перераховано на рахунок ТОВ "Ерідон Тех" грошові кошти в сумі 5 000 грн, як передоплату згідно рахунку №1031 від 10.06.2019 (платіжне доручення за №757 від 10.06.2019 - в матеріалах справи).

12.06.2019 між сторонами у справі укладено Договір відповідального зберігання №1 (далі - Договір зберігання ), за умовами п. 1.1 якого для забезпечення зберігання сільськогосподарської техніки до переходу права власності на майно до Покупця за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №10/06/19Т від 10.09.2019, в порядку і на умовах, визначених цим окремим Договором відповідального зберігання, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання Майно згідно Акту прийому-передачі.

Зберігання Майна Поклажодавця здійснюється на майданчику Зберігача, що розташований за адресою: с. Юськівці, Лановецький район, Тернопільська область. Власником Майна, переданого на зберігання, є Поклажодавець. Право користування зазначеним Майном до Зберігача не переходить. Майно може бути задіяне Зберігачем у власному господарському обороті в частині демонстраційних показів, але не передаватись третім особам. Кількість та номенклатура Майна, його одиниці виміру, ціна одиниці виміру та загальна вартість Майна визначається Сторонами у Додатку №1 до цього Договору. Майно передається Поклажодавцем шляхом його доставки на майданчик Зберігача, а саме: причіпна дискова косарка KHUN FC 3160, TCR 2019 року випуску, ціна - 999 960,00 грн, в т.ч. 171 660,0 грн ПДВ, що є еквівалентом 33 000,00 Євро, згідно курсу продажу Євро до гривні по даним ПАТ "Креді Агріколь Банк" станом на 10.06.2019, що дорівнює 30,12 грн; адреса відповідального зберігання: с. Юськівці, Лановецький район Тернопільська область; термін початку відповідального зберігання: від 12.06.2019 до 30.10.2020 (п. 1.2 - 1.5 Договору зберігання та Додаток №1 до Договору №1).

Згідно з пп. 2.1.1-2.1.2 п. 2.1 Договору зберігання Зберігач зобов`язаний прийняти Майно на зберігання за Актом прийому-передачі; забезпечити повне збереження Майна впродовж обумовленого Договором строку, але, в будь-якому випадку, до моменту його повернення Поклажодавцю. Поклажодавець зобов`язаний передати Майно Зберігачу за Актом прийому-передачі; забрати Майно від Зберігача по закінченню строку зберігання (пп. 2.3.1-2.3.2 п. 2.3 Договору).

П. 3.1, 3.3 Договору зберігання сторони погодили, що строк зберігання Майна становить 507 днів з моменту його прийняття за Актом приймання-передачі. У випадку, якщо за 5 (п`ять) днів до закінчення строку зберігання Майна, обумовленого цим Договором, Сторони не попередили одна одну про припинення дії Договору, то строк зберігання автоматично продовжується на термін, зазначений в п. 3.1 цього Договору.

Послуги за даним Договором є безкоштовними (п. 4.1 Договору зберігання).

Відповідно до п. 7.1-7.2 Договору зберігання останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 7.1 цього Договору та діє до повного виконання взятих Сторонами на себе зобов`язань.

12.06.2019 між сторонам у справі підписано Акт передачі-приймання до Договору відповідального зберігання №1 від 12.06.2019, з якого вбачається, що ТзОВ "Ерідон Тех" передало, а СГ ТзОВ "Нове життя" прийняло на відповідальне зберігання: причіпну дискову косарку KHUN FC 3160 TCR, 2019 року випуску, ціна - 999 960,00 грн, в т.ч. 171 660,0 грн ПДВ, що є еквівалентом 33 000,00 Євро, згідно курсу продажу Євро до гривні по даним ПАТ "Креді Агріколь Банк" станом на 10.06.2019, що дорівнює 30,12 грн.

13.06.2019 ТОВ "Ерідон Тех" та СГ ТОВ "Нове життя" склали та підписали Акт введення в експлуатацію, яким засвідчили факт введення Виконавцем (ТОВ "Ерідон Тех") в експлуатацію KHUN FC 3160 TCR, 2019 року випуску та проведення навчання з персоналом Замовника (СГ ТзОВ "Нове життя") - Сипронюк П.

23.08.2019 СГ ТОВ "Нове життя" перерахувало на рахунок ТОВ "Ерідон Тех" грошові кошти в сумі 44 698,08 грн, як платіж згідно рахунку №1400 від 23.07.2019 (платіжне доручення за №947 від 23.08.2019 - в матеріалах справи).

10.02.2020 між сторонам у справі підписано Додаткову угоду №1 до Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №10/06/2019 від 10.06.2019, відповідно до п. 1 якої сторони змінили редакцію п. 2.8 Договору №10/06/2019Т, зокрема, погодили, що:

"п. 2.8. Здійснення розрахунків відбувається на наступних умовах:

п. 2.8.1. Покупець оплачує 0,5% (пів відсотка) від загальної вартості Товару, що складає 5 000,00 грн, що є еквівалентом 165,00 Євро в строк до 10.06.2019 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти);

п. 2.8.2. Покупець оплачує 4,5% (чотири з половиною відсотка) від загальної вартості Товару, що складає 44 728,20 грн , що є еквівалентом 1 485,00 Євро в строк до 25.07.2019 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти);

п. 2.8.3. Покупець оплачує 6,25% (шість цілих двадцять п`ять сотих відсотка) від загальної вартості Товару, що складає 62 122,50 грн, що є еквівалентом 2 062,50 Євро в строк до 15.09.2020 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти);

п. 2.8.4. Покупець оплачує 6,25% (шість цілих двадцять п`ять сотих відсотка) від загальної вартості Товару, що складає 62 122,50 грн , що є еквівалентом 2 062,50 Євро в строк до 30.09.2020 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти);

п. 2.8.5. Покупець оплачує 6,25% (шість цілих двадцять п`ять сотих відсотка) від загальної вартості Товару, що складає 62 122,50 грн , що є еквівалентом 2 062,50 Євро в строк до 07.10.2020 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти);

п. 2.8.6. Покупець оплачує 6,25% (шість цілих двадцять п`ять сотих відсотка) від загальної вартості Товару, що складає 62 122,50 грн , що є еквівалентом 2 062,50 Євро в строк до 15.10.2020 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти);

п. 2.8.7. Покупець оплачує 70% (сімдесят відсотків) від загальної вартості Товару, що складає 695 772,00 грн , що є еквівалентом 23 100 Євро в строк до 30.10.2020 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти)".

При цьому п. 2-3 Додаткової угоди від 10.02.2020 сторони передбачили, що всі інші умови Договору №10/06/19Т купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 10.06.2019 залишаються незмінними. Дана Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору №10/06/2019Т купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 10.06.2019.

22.03.2021 СГ ТОВ "Нове життя" перерахувало на рахунок ТОВ "Ерідон Тех" грошові кошти в сумі 4 950,50 грн, як платіж згідно рахунку на оплату №498 від 09.03.2021 (платіжне доручення за №16052304SB від 22.03.2021 - в матеріалах справи).

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання є предметом регулювання Господарського кодексу України (далі - ГК України ).

Ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України ).

Згідно з ст. 6, 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

В силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (абз. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (ч. 1 ст. 662, ст. 663, 664 ЦК України).

Ч. 1-2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Ч. 1-2 ст. 694 ЦК України унормовано, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем (абз. 2 ч. 5 ст. 694 ЦК України).

Ч. 3 ст. 692 ЦК України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару. До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п`ятої та шостої статті 694 цього Кодексу (ст. 695 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 1-2 ст. 533 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як стверджує позивач, відповідач, в порушення умов укладеного правочину та вимог чинного законодавства, зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості товару виконав лише частково. Станом на 26.08.2021 оплатив лише суму коштів в розмірі 54 648,58 грн (10.06.2019 - 5 000 грн, 23.08.2019 - 44 698,08 грн та 22.03.2021 - 4 950,50 грн), що є еквівалентом 1 799,65 євро. Враховуючи наведене, позивач вказує, що прострочена заборгованість ТзОВ "Нове життя" за переданий товар становить 975 634,94 грн, що є еквівалентом 31 200,35 Євро, яку і просить стягнути в судовому порядку. Окрім того, позивач вважає, що станом на 26.08.2021 відповідач зобов`язаний на підставі п. 2.10 Договору сплатити 63 146,95 грн відсотків за надання розстрочки платежу за період з 01.07.2019 по 25.08.2021. Також ТзОВ Ерідон Тех вказує, що не здійснення відповідачем своєчасної у погоджені терміни оплати за товар призвело до порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, внаслідок чого, окрім наведених сум, просить стягнути з ТзОВ "Нове життя" 108 631 грн 30 коп. пені, 191 372 грн 24 коп. 24% річних, 86 304 грн 66 коп. інфляційних сум.

Ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у ній, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

З матеріалів справи вбачається, що зобов`язання сторін у даній справі виникли на підставі Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №10/06/2019Т від 10.06.2019.

Зазначений правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким продаж товару здійснюється на умовах розстрочення платежу. Договором, з врахуванням Додатку №1 до нього (специфікації), передбачено, що поставка товару повинна бути здійснена продавцем у строк до 15.06.2019, після виконання п. 2.8.1 Договору - оплати покупцем 0,5% від загальної вартості товару, що складає 5 000 грн.

В судовому засіданні встановлено, що зазначений вище правочин та додаткова угода №1 до нього містять відомості про укладення таких зі сторони ТзОВ "Ерідон Тех" директором Тернопільського представництва Озімко Є.Г., зі сторони СГ ТОВ "Нове життя" директором Собчук П.В. Договір та Додаткову угоду до нього підписано сторонами та скріплено печатками юридичних осіб. Доказів розірвання зазначеного правочину чи визнання його недійсними станом на дату звернення позивача до суду та розгляду спору в суді матеріали справи не містять, а сторонами не надано. Відсутні в матеріалах справи і докази втрати чи незаконного використання печатки СГ ТОВ "Нове життя".

Долучена позивачем до матеріалів справи копія вантажної митної декларації UA125110/2019/442969 підтверджує факт поставки причіпної дискової косарки KHUN FC 3160 TCR, модель FC 3160 TCR для ТзОВ Ерідон Тех (позивача у справі) 01.03.2019.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача про те, що він міг бути продавцем вказаного товару та, відповідно, мав право укласти 10.06.2019 Договір купівлі-продажу такої сільськогосподарської техніки.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.06.2019 відповідачем перераховано на рахунок позивача грошові кошти в сумі 5 000 грн, як передоплата згідно виставленого рахунку №1031 від 10.06.2019.

Умовами укладеного правочину сторони погодили, що право власності на Товар переходить до Покупця після повного розрахунку за Товар з Продавцем. Наведене умова узгоджується з приписами ст. 697 ЦК України.

Слід також зазначити, що місцем поставки Товару сторони визначили: с. Юськівці, Лановецький район, Тернопільська область (Додаток №1 до Договору).

12.06.2019 між сторонами укладено Договір відповідального зберігання №1, за умовами п. 1.1 якого для забезпечення зберігання сільськогосподарської техніки до переходу права власності на майно до Покупця за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №10/06/19Т від 10.09.2019, в порядку і на умовах, визначених цим окремим Договором відповідального зберігання, Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання Майно - причіпну дискову косарку KHUN FC 3160 TCR, 2019 року випуску, ціна - 999 960,00 грн, в т.ч. 171 660,0 грн ПДВ, що є еквівалентом 33 000,00 Євро, згідно курсу продажу Євро до гривні по даним ПАТ "Креді Агріколь Банк" станом на 10.06.2019, що дорівнює 30,12 грн, згідно Акту прийому-передачі.

Визначене в п. 2.1 зазначеного правочину місце зберігання відповідає визначеному Договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки місцю поставки товару.

13.06.2019, після передачі сільськогосподарської техніки для забезпечення її зберігання, до переходу права власності на майно до Покупця (відповідача) за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №10/06/19Т від 10.09.2019, між сторонами у справі підписано та скріплено печатками юридичних осіб акт введення вказаної вище сільськогосподарської техніки в експлуатацію.

На переконання суду, наведені вище обставини та зазначені докази в своїй сукупності, свідчать про правдивість наведених позивачем у позовній заяві доводів про виникнення між сторонами у даній справи правовідносин за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №10/06/2019Т від 10.06.2019 та, відповідно, наявності зобов`язань за вказаним правочином.

Як вже зазначалось вище, умовами укладеного Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №10/06/2019Т від 10.06.2019 (п. 2.2-2.3 Договору) сторони визначили вартість товару - 999 960,00 грн, що є еквівалентом 33 000,00 Євро, згідно курсу продажу Євро до гривні (30,12 грн) по даним ПАТ "Креді Агріколь Банк" станом на 10.06.2019 та погодили відповідно до ст. 533 ЦК України застосовувати при проведенні розрахунків за Товар курс продажу євро до гривні, що встановлений ПАТ "Креді Агріколь Банк" на дату здійснення платежу.

У позовній заяві позивач зазначав, що відповідач зобов`язання по оплаті за товар виконав лише частково на суму 54 648,58 грн, що еквівалентно 1 799,65 Євро. Стверджував, що станом на 26.08.2021 заборгованість відповідача з Товар становить 975 634,94 грн, що еквівалентно 31 200,35 Євро, які і просив стягнути в судовому порядку.

Разом із тим, в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що під час розгляду даного спору в суді (17.12.2021 та 20.12.2021) відповідач згідно з платіжними дорученнями №1587 від 17.12.2021 на суму 300 000,00 грн, №1590 від 20.12.2021 на суму 255 042,71 грн та №1592 від 20.12.2021 на суму 405 350,11 грн перерахував на рахунок позивача грошові кошти в загальній сумі 960 392,82 грн за косарку згідно виставлених позивачем рахунків.

21.12.2021 між сторонами у справі підписано Протокол погодження оплати до Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №10/06/2019Т від 10.06.2019, зі змісту якого вбачається, що сторони підтвердили, що вартість сільськогосподарської техніки - причіпної дискової косарки KHUN FC 3160 TCR, заводський №KSАА1010L90Е00004, що придбана згідно Договору №10/06/2019Т купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 10.06.2019, сплачена Покупцем у обсязі 1 015 041,40 грн, що становить еквівалент 33 000,00 Євро.

Сторони підтверджують, що залишок несплаченої вартості сільськогосподарської техніки, що придбана згідно Договору №10/06/2019Т купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 10.06.2019, складає 0 грн, що становить 0 Євро (п. 2 Протоколу).

Відповідно до п. 5 Протоколу погодження оплати останній є невід`ємною частиною Договору №10/06/2019Т купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 10.06.2019.

Долучені позивачем до матеріалів справи 22.12.2021 документи свідчать про те, що 21.12.2021 на підставі Договору №10/06/2019Т від 10.06.2019, згідно з видатковою накладною №24301 від 21.12.2021 ТзОВ "Ерідон Тех" (позивач у справі) передав, а СГ ТОВ "Нове життя", в особі директора Собчука П.В. (довіреність б/н від 21.12.2021) прийняло причіпну дискову косарку KHUN FC 3160 TCR, заводський №KSАА1010L90Е00004, вартістю 1 015 041,40 грн.

21.12.2021 між сторонами у справі підписано Акт приймання-передачі до Договору №10/06/2019Т купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 10.06.2019, який скріплено печатками юридичних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому закриття провадження у справі на підставі пункту п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (наприклад, сплата суми боргу, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо).

Господарський суд закриває провадження у справі з наведеної підстави лише, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За даних обставин, беручи до уваги, що: грошове зобов`язання за договором визначено в еквіваленті до іноземної валюти; при проведенні розрахунків за товар сторони, відповідно до ст. 533 ЦК України, погодили застосовувати на дату здійснення оплати курс продажу Євро до гривні; відповідно до підписаного між сторонами у справі Протоколу погодження оплати від 21.12.2021 залишок несплаченої вартості сільськогосподарської техніки, що придбана згідно Договору №10/06/2019Т купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 10.06.2019, складає 0 грн, що становить 0 Євро, суд вважає за доцільне провадження у справі в частині стягнення з відповідача 975 634 грн 94 коп. основного боргу закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Окрім того, як вже зазначалось вище, предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача 63 146 грн 95 коп. плати за користування чужими коштами.

Зі змісту позовної заяви та долучених до неї документів вбачається, що плата за користування чужими коштами у вказаній вище сумі нарахована позивачем відповідно до п. 2.10 Договору купівлі-продажу за період з 01.07.2019 по 25.08.2021.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.12.2021 відповідач згідно з платіжним дорученням за №1597 перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 71 449,23 грн як оплату відсотків за надання розстрочки платежу згідно рахунку №3887 від 20.12.2021.

21.12.2021 між сторонами у справі підписано Акт надання послуг за №24298, відповідно до якого відсотки в сумі 71 449,23 грн за надання розстрочки платежу по Договору №10/06/2019Т нараховані позивачем та сплачені відповідачем за період з 01.07.2019 по 20.12.2021.

21.12.2021 між сторонами у справі підписано Акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що за період з 10.06.2019 по 21.12.2021 заборгованість СГ ТОВ "Нове життя" перед ТзОВ Ерідон Тех за Договором №10/06/2019Т відсутня.

Зважаючи на наведене вище, беручи до уваги, що сплачена відповідачем за період з 01.07.2019 по 20.12.2021 сума відсотків за надання розстрочки платежу по Договору №10/06/2019Т в розмірі 71 449,23 грн охоплює період заявлених позивачем до стягнення відсотків за користування чужим коштами в сумі 63 146 грн 95 коп., нарахованих за період з 01.07.2019 по 25.08.2021, суд вважає за доцільне закрити провадження у справі і в даній частині позову за відсутністю предмету спору.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 86 304,66 грн інфляційних втрат.

Грошовим є зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Згідно з ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 192 ЦК України).

Ч. 1 ст. 533 ЦК України унормовано, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Отже, відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За змістом ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів для населення" індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

З огляду на наведене вище норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2020 у справі 916/4693/15 зазначила про те, що положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях, оскільки індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

У разі порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені у гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти (Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 наведений у постанові №296/10217/15-ц. Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин, у яких прострочене грошове зобов`язання виражене в іноземній валюті, викладені і у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/11249/17, від 11.10.2018 у справі № 905/192/18, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18 та від 29.04.2021 у справі №910/11077/20).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Наведені вище умови укладеного між сторонами у даній справі Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №10/06/2019Т від 10.06.2019 щодо ціни Товару та порядку його оплати свідчать про те, що ціна Товару сторонами визначена у національній валюті України - гривні із прив`язкою до курсу іноземної валюти (Євро).

При здійсненні розрахунків за Товар сторони, відповідно до ст. 533 ЦК України, погодились застосовувати курс продажу Євро до гривні на дату здійснення платежу.

Підписаний між сторонами у справі Протокол погодження оплати до Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №10/06/2019Т від 10.06.2019 свідчить про те, що здійснені відповідачем в оплату вартості товару платежі в загальній сумі 1 015 041,40 грн та остаточна ціна товару (1 015 041,40 грн) є еквівалентом передбаченої у Договорі вартості Товару в Євро - 33 000,00 Євро.

Наведене, на переконання суду, свідчить про те, що втрати кредитора від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти, а, відповідно, заявлені позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні витрати в сумі 86 304,66 грн стягненню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 24% річних в загальній сумі 191 372,24 грн.

За загальним правилом сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти. Положення ж ч. 2 ст. 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов`язання.

З долученого позивачем до позовних матеріалів розрахунку 24% річних вбачається, що останні нараховані: за період з 15.09.2020 по 26.08.2021 в сумі 14 121,13 грн за допущену відповідачем прострочку по внесенню визначеного п. 2.8.3 Договору платежу в сумі 62 122,50 грн; за період з 30.09.2020 по 26.08.2020 в сумі 13 510,09 грн за допущену відповідачем прострочку по внесенню визначеного п. 2.8.4 Договору платежу в сумі 62 122,50 грн; за період з 07.10.2020 по 26.08.2021 в сумі 13 224,94 грн за допущену відповідачем прострочку по внесенню визначеного п. 2.8.5 Договору платежу в сумі 62 122,50 грн; за період з 15.10.2020 по 26.08.2021 в сумі 12 899,06 грн за допущену відповідачем прострочку по внесенню визначеного п. 2.8.6 Договору платежу в сумі 62 122,50 грн та за період з 30.10.2020 по 26.08.2021 в сумі 137 617,03 грн за допущену відповідачем прострочку по внесенню визначеного п. 2.8.7 Договору платежу в сумі 695 722 грн.

Разом із тим, судом встановлено та зазначено вище, що за період з 01.07.2019 по 20.12.2021 позивачем нараховано, а відповідачем сплачено відсотки в сумі 71 449,23 грн за надання розстрочки платежу по Договору №10/06/2019Т, тобто передбаченої п. 2.10 Договору плати за користування чужими коштами.

Так, за положеннями зазначеного пункту Договору продаж Товару, визначеного цим Договором, здійснюється на умовах відстрочки платежу (плати за користування чужими коштами) із нарахуванням 3% (три відсотки) на рік на залишкову (несплачену) сума вартості Товару в еквіваленті до Євро, починаючи з 1 липня 2019 року до дати повного розрахунку за Товар. Оплата рахунків, за яким нараховуються відсотки (плата за користування чужими коштами), здійснюється Покупцем в строк до 20-го числа кожного поточного місяця (щомісячно), шляхом перерахування грошових сум на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку-фактури. У випадку затримки оплати відсотків по відстрочці платежу більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Продавець зберігає за собою право переглянути відсоткову ставку, розмір котрої складатиме 24% річних від залишкової суми вартості Товару в гривні .

Право передбачити в договорі обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам абз. 2 ч. 5 ст. 694 ЦК України, яка регулює правовідносини, пов`язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом із тим, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (абз. 1 ч. 5 ст. 694 ЦК України).

Згідно з усталеною судовою практикою термін користування чужими грошовими коштами може використовуватися у двох значеннях. Перше - боржник одержує можливість до певного строку не повертати кошти (або оплату за товар, якщо мова йде про товарний кредит). Тобто з дозволу кредитора він користується його грошовими коштами і вносить за це плату (проценти). Друге - коли ж наступає строк повернення коштів, а боржник цього не робить, мова йде про неправомірне користування чужими грошима.

Тобто, плата за користування чужими кошами має вноситись до закінчення строку, на який було надано грошові кошти/товарний кредит. Відповідно, якщо право користуватись коштами припиняється, припиняється і обов`язок платити за це. У випадку, якщо боржник продовжує користуватись грошима після закінчення строку (неправомірне користування) кредитор не позбавлений права на отримання процентів. Разом із тим, плата за прострочення виконання зобов`язання охоплена диспозицією ч. 2 ст. 625 ЦК України (постанова ВП ВС від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 ).

Порядок нарахування процентів як винагороди за правомірне користування залежно від виду правовідносин детально визначено нормами ЦК України (ст. 1048 - позика, ст. 1054 - кредит, ч. 5 ст. 694 - товарний кредит). Після закінчення строку повернення коштів плата за користування ними трансформується у своєрідну компенсацію, гарантію належного виконання зобов`язання та охоплюється ст. 625 ЦК України.

При цьому поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною.

У постанові від 05.03.2019 у справі №5017/1987/2012 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що проценти за правомірне користування чужими коштами не сплачуються у випадку сплати процентів за неправомірне користування.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги, що визначені позивачем періоди нарахування 24% річних охоплюються періодом нарахованої позивачем та вже сплаченої відповідачем плати за користування чужими коштами, зважаючи на визначені п. 2.10 Договору умови нарахування такої, суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення 191 372,24 грн 24% річних задоволенню не підлягає. Відповідно, в даній частині позову суд відмовляє.

Окрім того, предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача пені в загальній сумі 108 631,30 грн , з якої:

- 7 870,77 грн за період з 15.09.2020 по 26.08.2021, за допущену відповідачем прострочку по внесенню визначеного п. 2.8.3 Договору платежу в сумі 62 122,50 грн;

- 8 196,65 грн за період з 30.08.2020 по 26.08.2020 за допущену відповідачем прострочку по внесенню визначеного п. 2.8.4 Договору платежу в сумі 62 122,50 грн;

- 7 422,67 грн за період з 07.10.2020 по 26.08.2021 за допущену відповідачем прострочку по внесенню визначеного п. 2.8.5 Договору платежу в сумі 62 122,50 грн;

- 7 259,72 грн за період з 15.10.2020 по 26.08.2021 за допущену відповідачем прострочку по внесенню визначеного п. 2.8.6 Договору платежу в сумі 62 122,50 грн;

- 77 881,49 грн за період з 30.10.2020 по 26.08.2021 за допущену відповідачем прострочку по внесенню визначеного п. 2.8.7 Договору платежу в сумі 695 722 грн.

Ч. 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

В силу ст. 546-551 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

У постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19 Верховний Суд зазначив, що: "Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане ; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 ЦК України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати)".

Згідно із усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань "господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості ".

Як вже зазначалось вище, порядок здійснення платежів за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №10/06/2019Т сторони визначили в п. 2.8.1-2.8.7 Договору.

П. 6.2-6.3 Договору встановлено, що у випадку прострочення платежів зазначених у п. 2.8, п. 2.8.1, п. 2.8.2, п. 2.8.3 цього Договору оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день. Відповідно до умов ч. 6 ст. 232 ГК України, сторони домовились про те, щонарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим Договором здійснюється протягом трьох років.

Зважаючи на наведені вище приписи чинного законодавства, умови укладеного правочину, беручи до уваги допущене відповідачем порушення строків внесення платежів, визначений позивачем початковий період нарахування штрафної санкції, суд прийшов до висновку, що в даному випадку відповідальність Покупця у вигляді сплати пені настала лише за прострочення визначеного п. 2.8.3 Договору, з врахуванням Додаткової угоди №1 від 10.02.2020, платежу.

Відповідальність Покупця у вигляді сплати пені за прострочення платежів, зазначених у п. 2.8.4, 2.8.5, 2.8.6 та 2.8.7 умовами укладеного Договору не передбачена.

Відповідно, правомірним, на думку суду, є нарахування пені на суму заборгованості в розмірі 62 122,50 грн за період з 15.09.2020 по 26.08.2021.

Нарахування пені на суми заборгованості в розмірі: 62 122,50 грн за період з 30.08.2020 по 26.08.2020; 62 122,50 грн за період з 07.10.2020 по 26.08.2021; 62 122,50 грн за період з 15.10.2020 по 26.08.2021; 695 722 грн за період з 30.10.2020 по 26.08.2021 за допущену відповідачем прострочку по внесенню визначених п. 2.8.4, 2.8.5, 2.8.6 та 2.8.7 платежів, на думку суду, є безпідставним.

З огляду на наведене, судом проведено перерахунок заявленої до стягнення суми пені.

Згідно з проведеним судом перерахунком, обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 7 870,77 грн за прострочення визначеного п. 2.8.3 Договору платежу за період з 15.09.2020 по 26.08.2021.

Пеня в загальному розмірі 100 760,53 грн, за період з 30.08.2020 по 26.08.2021 на визначені у пунктах п. 2.8.4, 2.8.5, 2.8.6 та 2.8.7 платежі позивачем нарахована безпідставно, а позов вданій частині є таким, що не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, беручи до уваги, що спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором №10/09/2019Т, що сума основного боргу та відсотки за користування коштами сплачена після звернення позивача з даним позовом до суду, враховуючи встановлені судом правомірні позовні вимоги, відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягає судовий збір в загальній сумі 15 699,79 грн.

Разом із тим, стягненню такий із відповідача не підлягає, оскільки вже відшкодований останнім позивачу згідно з платіжним дорученням №1599 від 21.12.2021 на суму 21 376,36 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12-14, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 231 п. 2 ч. 1, 202, 232-233, 236-238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Життя", с. Юськівці, Лановецький район, Тернопільська область, 47422, ідентифікаційний код 30786954, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех", вул. Кришталева, буд. 5, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошенський район, Київська область, 08130, ідентифікаційний код 33870417, 7 870 грн 77 коп. пені.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 975 634 грн 94 коп. основного боргу та 63 146 грн 95 коп. плати за користування чужими коштами.

4. В решта позові відмовити.

5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Повне судове рішення складено 11.02.2022

Суддя І.М. Гирила