УХВАЛА
09 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 908/2401/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Приватного сільськогосподарського підприємства
Банівка - Мартиненка А.В.,
Публічного акціонерного товариства
Запоріжжяобленерго - Комракова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2021 (у складі колегії суддів: Подобєд І.М. (головуючий), Березкіна О.В., Дармін М.О.)
у справі № 908/2401/20
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Банівка
до Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Приморського району електричних мереж
про визнання незаконним і скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2020 року Приватне сільськогосподарське підприємство Банівка (далі - ПСП Банівка ) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Приморського району електричних мереж (далі - ПАТ Запоріжжяобленерго ), у якому просило визнати незаконним та скасувати рішення комісії Приморського району електричних мереж ПАТ Запоріжжяобленерго з розгляду акта про порушення від 23.06.2020 № 10002455, оформлене протоколом від 28.07.2020, про нарахування вартості необлікованої електричної енергії у сумі 196 403,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем не вчинялися дії, які призвели до зміни показів засобу вимірювальної техніки, тому нарахування відповідачем вартості необлікованої електричної енергії є безпідставним.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.02.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2021 рішення Господарського суду Запорізької області від 23.02.2021 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПСП Банівка задоволено. Визнано незаконним і скасовано рішення комісії Приморського району електричних мереж ПАТ Запоріжжяобленерго з розгляду акта про порушення від 23.06.2020 № 10002455, оформлене протоколом від 28.07.2020 № 85, про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії в обсязі 75665 кВт*год та її вартості в розмірі 196 403,21 грн.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у жовтні 2021 року ПАТ Запоріжжяобленерго подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2021, а рішення Господарського суду Запорізької області від 23.02.2021 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 908/2401/20 за касаційною скаргою ПАТ Запоріжжяобленерго на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2021 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.02.2022.
ПСП Банівка у відзиві на касаційну скаргу зазначило про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просило залишити оскаржуване судове рішення без змін, в касаційну скаргу без задоволення.
ПАТ Запоріжжяобленерго подало до Верховного Суду відповідь на відзив на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Судами попередніх інстанцій установлено, що 14.06.2011 між Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (найменування змінено на ПАТ Запоріжжяобленерго ; постачальник) та ПСП Банівка (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1, за умовами якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу , а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 Точки продажу електричної енергії споживачу .
У додатку № 2 Точки продажу електричної енергії споживачу в редакції додаткової угоди від 25.01.2018 № 8 до договору наведено перелік об`єктів споживача, яким постачальником поставляється електрична енергія, серед яких хлібний магазин-пекарня за адресою: с. Банівка, вул. Центральна, 40-А.
ПСП Банівка з 01.01.2019 приєдналося до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розміщено на офіційному сайті ПАТ Запоріжжяобленерго та є у загальному доступі. Приєднання відбулось на умовах договору про постачання електричної енергії від 14.06.2011, про що укладено договір № 1, за умовами якого відповідач є оператором системи, а позивач - споживачем. У заяві про приєднання визначено об`єкти електропостачання споживача, в тому числі хлібний магазин-пекарня за адресою: с. Банівка, вул. Центральна, 40-А.
Згідно з додатком 2.5 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 № 1 Паспорт точки розподілу електричної енергії ПСП Банівка об`єктом споживача є хлібний магазин у с. Банівка, напруга в точці живлення становить 0,4 кВ, приєднана потужність за точкою розподілу 16 кВт, категорія надійності струмоприймачів ІІІ, встановлені запобіжні автомати ВА на напругу 0,38 кВ, струм 40А.
Відповідно до акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін встановлена така балансова належність електромереж та установок споживача: трьохфазне кабельне відгалуження від розрахункового засобу обліку до приміщення торгового павільйону, розташованого за адресою: с. Банівка, вул. Центральна, 40-А.
16.02.2018 на об`єкті споживача встановлено прилад обліку - лічильник типу NIK 2301АРЗ, заводський номер № 8646803, що підтверджується актом технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000В № 00001739.
Відповідно до акта про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів до 1000В від 16.02.2018 проведено пломбування приладу обліку.
23.06.2020 представниками Приморського РЕМ ПАТ Запоріжжяобленерго за участю представника споживача ПСП Банівка інженера-електрика Бащеванжи В.П. проведено перевірку на об`єкті позивача - хлібний магазин-пекарня по вул. Центральна, 40-А, с. Банівка.
За результатами перевірки складено акт про порушення від 23.06.2020 № 10002455, у якому зазначено про порушення споживачем пунктів 5.5.5, 8.4.2.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 312, зокрема інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобу вимірювальної техніки, а саме: розімкнення перемички живлення кола напруги лічильника по фазі А , в результаті чого спожита електрична енергія по фазі А повністю не враховується. Також в акті зазначено, що порушення виявлено при проведенні технічної перевірки, продемонстровано споживачу та зафіксовано відеозйомкою.
Акт про порушення підписаний представником споживача із зауваженнями: Про недооблік не знав, так як лічильник опломбований .
Крім того, 23.06.2020 представниками постачальника електричної енергії в присутності представника споживача складені акт технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000В за № 00002481 і акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів до 1000В за № 00000437.
Відповідно до акта-пакування від 23.06.2020 вилучено пломби ПАТ Запоріжжяобленерго №№ С30866877,С30866878,С30866879.
На засіданні комісії ПАТ Запоріжжяобленерго з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ було прийнято рішення, оформлене протоколом від 28.07.2020, за яким проведено розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії за актом згідно з пунктами 8.4.7, 8.4.8, 8.4.9, 8.4.10 ПРРЕЕ за порушення, зазначені в пункті 8.4.2, підпункті 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, за період з 24.06.2019 по 23.06.2020 (за 365 робочих днів споживача, що передували дню виявлення порушення) та часу роботи обладнання 24 години 7 днів на тиждень. Рішення було отримано представником споживача Бащеванжи В.Ф. 28.07.2020.
За розрахунком обсягу та вартості необлікованої електричної енергії відповідно до акта від 23.06.2020 № 10002455 розрахунковий обсяг споживання електричної енергії за період з 24.06.2019 по 23.06.2020 становить 84093 кВт*год; при розрахунку враховано оплачені 8428 кВт*год; кількість недоврахованої електроенергії визначено в розмірі 75665 кВт*год. на суму 196 403,21 грн.
На цю суму споживачу було виставлено рахунок на оплату від 28.07.2020 з кінцевим терміном сплати 29.08.2020, який отримано представником споживача Бащеванжи В.Ф. 28.07.2020.
ПСП Банівка із зазначеним рішенням ПАТ Запоріжжяобленерго не погодилося та звернулося до суду з позовом про визнання цього рішення незаконним та його скасування, який обґрунтовано безпідставним притягненням підприємства до відповідальності, оскільки споживачем не було вчинено дій, які призвели до зміни показів засобу вимірювальної техніки, тому нарахування відповідачем вартості необлікованої електричної енергії є неправомірним.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив і мотивував таке рішення тим, що позивачем не доведено обставин, які є підставою для визнання рішення ПАТ Запоріжжяобленерго незаконним та його скасування.
Апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про задоволення позову, оскільки, за встановлених у справі обставин установки і опломбування лічильника енергопостачальною організацією, якою не надано належних доказів порушення пломб споживачем, у цьому випадку останній не був зобов`язаний знати про неправильну схему підключення приладу обліку, а відтак факт втручання споживача у роботу цього приладу обліку (схему його підключення) є недоведеним, що виключає покладення на нього відповідальності.
У поданій касаційній скарзі ПАТ Запоріжжяобленерго послалося на неправильне застосування судом апеляційної інстанції при вирішенні справи положень пунктів 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ та не врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26.07.2021 у справі № 908/97/20 при вирішенні спору у подібних правовідносинах, за якими знаходження електроустановки у власності споживача покладає на останнього відповідальність за правильне її підключення.
Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Питання права касаційного оскарження урегульовано статтею 287 ГПК, частиною 2 якої встановлено підстави касаційного оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених цією процесуальною нормою.
Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення розгляду заради розгляду . При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).
Однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
При цьому, необхідно зазначити, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює закриття касаційного провадження.
Проаналізувавши висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.07.2021 у справі № 908/97/20, на які послався скаржник у касаційній скарзі на обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень у справі № 908/2401/20, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, суд касаційної інстанції вважає, що правовідносини у зазначених справах не є подібними, виходячи з наступного.
Так, у справі № 908/97/20 Верховний Суд постановою від 26.07.2021 залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову підприємства про скасування рішення оператора системи, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, про нарахування позивачу як споживачу плати за недовраховану електричну енергію, оскільки судами установлено обставини, за якими при проведенні представниками відповідача технічної перевірки на об`єкті позивача було виявлено факт самовільного перепідключення вторинних струмових кіл трансформатора струму по фазі А у зворотному напрямку (порушення полярності трансформатору) і таке перепідключення проводки було можливе без пошкодження пломб, що було зафіксовано в акті про порушення, та стало підставою для визначення відповідачем обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ.
Натомість у справі № 908/2401/20, яка розглядається, судом апеляційної інстанції установлено обставини, за якими відповідачем як оператором системи не доведено належними і допустимими доказами порушення позивачем як споживачем електричної енергії ПРРЕЕ, зокрема, не доведено факту вчинення позивачем дій, які призвели до зміни показів засобу вимірювальної техніки, втручання споживача у роботу приладу обліку та його вини у неправильній схемі підключення приладу обліку, а відтак у виникненні заборгованості за необліковану електричну енергію, що виключає покладення на нього відповідальності за порушення, передбачене ПРРЕЕ. При цьому ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не було встановлено будь-яких обставин можливості втручання споживачем у роботу засобу обліку електричної енергії без пошкодження пломб, встановлених на ньому, з метою зміни показів обліку.
Отже, аналіз висновків, зроблених у оскаржуваному судовому рішенні у справі № 908/2401/20, у якій подано касаційну скаргу, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у наведеній постанові Верховного Суду від 26.07.2021 у справі № 908/97/20, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК.
Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 908/2401/20.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді: В.А. Зуєв
І.С. Міщенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2022 |
Оприлюднено | 16.02.2022 |
Номер документу | 103281696 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Берднік І.С.
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Подобєд Ігор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні