Постанова

від 09.02.2022 по справі 910/8770/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 910/8770/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.

за участю секретаря судового засідання - Кравчук О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 червня 2021 року (головуючий - Скрипка І. М., судді: Тищенко А. І., Михальська Ю. Б.) і рішення Господарського суду міста Києва від 15 січня 2020 року (суддя Літвінова М. Є.), у справі

за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Калинівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДельтаЮЕЙ",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Васильківської районної державної адміністрації,

про стягнення 3 640 442, 09 грн

(за участю прокурора - Семенчук М.А.)

Фактичні обставини

1. У 2004 році Закрите акціонерне товариство "Васильківське хлібоприймальне підприємство" (далі - ЗАТ "Васильківське ХПП") набуло право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані у смт. Калинівка по вул. Залізничній, 47.

2. Рішенням Калинівської селищної ради (далі - Рада, позивач) від 08.11.2005 №358-19-VI затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ЗАТ "Васильківське ХПП" для експлуатації і обслуговування будівель і споруд в межах смт. Калинівка по вул. Залізнична, 47.

3. На виконання вказаного рішення 22.01.2007 між Радою та ЗАТ "Васильківське

ХПП" укладено договір оренди земельної ділянки площею 13,0464 га для експлуатації та обслуговування нерухомого майна строком на 1 рік.

4. У грудні 2007 року ЗАТ "Васильківське ХПП" відчужило належне йому нерухоме майно на користь ТОВ "Альфа Ріал Істейд ЛТД".

5. За договором купівлі-продажу від 18.12.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДельтаЮЕЙ" (далі - ТОВ "ДельтаЮЕЙ", відповідач) придбало у ТОВ "Альфа Ріал Істейд ЛТД" комплекс будівель за адресою: Київська обл., смт. Калинівка, вул. Залізнична, 47, загальною площею 30 185,06 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455800:06:001:0003. Державна реєстрація права власності відповідача на нерухоме майно проведена 09.11.2010.

6. 30.08.2016 здійснено державну реєстрацію права комунальної власності за Радою на земельну ділянку площею 13,0464 га з кадастровим номером 3221455800:06:001:0003 в смт. Калинівка по вул. Залізничній, 47 (далі - спірна земельна ділянка ), на якій розташоване належне відповідачу нерухоме майно.

7. Рішенням Ради від 06.04.2018 №456-26-VІI, зокрема, передано ТОВ "Дельта ЮЕЙ" в оренду строком на 10 років спірну земельну ділянку; встановлено річну орендну плату в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з подальшим врахуванням щомісячної індексації. Проте відповідний договір оренди земельної ділянки між сторонами укладений не був.

Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову

8. У липні 2019 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Ради звернувся до ТОВ "ДельтаЮЕЙ" з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 3 640 442, 09 грн.

9. Правовою підставою заявлених вимог прокурор визначає статті 1212 - 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зауважує, що заявлена до стягнення сума є несплаченою орендною платою за використання спірної земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно відповідача, без укладення договору оренди за період з 11.04.2014 по 31.12.2018, внаслідок чого територіальна громада позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду.

10. Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки була визначена прокурором згідно з: (1) актом комісії від 27.11.2018 про визначення розміру збитків за період 2011-2017 роки, відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлений на підставі листа ГУ Держгеокадастру у Київській області від 21.09.2018; (2) актом комісії від 22.02.2019 №41 про визначення розміру збитків за 2018 рік, у якому розмір нормативної грошової оцінки встановлений на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1895 від 11.06.2018, наданого відділом у Васильківському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області.

Узагальнений зміст та обґрунтування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

11. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10 червня 2021 року, позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 249 851,74 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 12.06.2018 по 31.12.2018. В іншій частині позову відмовлено.

12. Суди встановили, що спірна земельна ділянка була сформована як об`єкт цивільних прав станом на момент набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а 30.08.2016 проведено державну реєстрацію права комунальної власності Ради на цю ділянку. Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

13. Однак, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, суди зазначили, що основою для визначення розміру орендної плати для земель комунальної власності є нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, а за змістом частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" єдиним належним і допустимим доказом її розміру є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

14. У зв`язку з чим наданий прокурором розрахунок орендної плати у період з 2014 по 2017 роки з посиланням на лист ГУ Держгеокадастру у Київській області від 21.09.2018 не є належним доказом на підтвердження розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Натомість витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку №1895 від 11.06.2018 розцінений судами як такий, що містить інформацію про розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки лише на майбутнє, тобто за період з 12.06.2018 по 31.12.2018.

Касаційна скарга

15. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, з касаційною скаргою звернувся прокурор, в якій просить їх скасувати в частині відмови в позові з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, прийняти у цій частині нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

16. Суди неправильно застосували статті 13, 20 Закону України "Про оцінку земель", пункт 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України), без урахування правових висновків Верховного Суду у постановах від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19, від 02.06.2021 у справі №904/2269/19, від 07.09.2020 у справі №922/3671/19 про те, що чинне законодавство не передбачає формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на певну дату, яка вже минула, а також не вимагає надання такого витягу окремо за кожний календарний рік упродовж періоду стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою. Так, прокурор належним чином підтвердив розмір заявлених позовних вимог, який ґрунтується на отриманих від Держгеокадастру відомостях про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за попередні періоди, а також на актуальному витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який сформовано Держгеокадастром 11.06.2018.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів сторін та судів попередніх інстанцій

17. Верховний Суд констатує, що головні питання даного спору наступні: (1) чи є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки єдиним належним доказом у підтвердження розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки; (2) чи підтверджує витяг з технічної документації розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередній період, до дати його видачі компетентним органом.

18. Відповідь на перше питання - ні, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку - не єдиний належний доказ в обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки; відповідь на друге питання - так, витяг з технічної документації може визначати дані про нормативну грошову оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що така оцінка була незмінною.

19. Під час здійснення касаційного перегляду Верховний Суд встановив, що 22.11.2021, тобто після подання прокурором касаційної скарги у даній справі (26.10.2021), в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднена постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 29.05.2020 у справі №922/2843/19 (на яку посилається прокурор в касаційній скарзі) про те, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися виключно на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель.

20. З огляду на це колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення частини 4 статті 300 ГПК України та вийти за межі доводів касаційної скарги з метою врахування висновків, викладених у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду, яким не відповідають висновки судів попередніх інстанцій в частині застосування положень статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" у спосіб тлумачення витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - як єдиного належного доказу на підтвердження нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки для цілей повернення безпідставно збережених коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору.

21. В обґрунтування свого висновку Верховний Суд, керуючись висновками Великої Палати Верховного Суду у наведеній вище справі, зазначає про таке.

22. Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

23. Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

24. Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом). Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

25. Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

25.1. Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".

26. Згідно із частиною першою статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

26.1. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

26.2. Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

26.3. Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

27. Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

28. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

29. Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

30. Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України (у редакції станом на момент звернення прокурора з позовом) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

30.1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 ПК України).

31. Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

32. Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

32.1. Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

32.2. Частиною другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

32.3. Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

33. Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок № 489). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489).

34. Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).

35. Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

36. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.

37. Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу Порядку № 489.

38. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

39. Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

40. Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

40.1. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земельних прав.

41. Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки , що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру . Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

41.1. Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель .

41.2. Відповідно до пункту 179 Порядку № 1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень , визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

42. Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

43. Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

44. Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

45. Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

46. Отже, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

47. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

48. Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

49. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

50. Отже, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.

51. З огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в справі.

52. Судами у цій справі встановлено, що спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3221455800:06:001:0003, вона є сформованим об`єктом цивільних прав та перебуває у власності Ради.

53. Відповідач набув право власності на розташоване на спірній земельній ділянці нерухоме майно ще у 2009 році, проте не оформив право користування земельною ділянкою шляхом укладення відповідного договору оренди з Радою та державної реєстрації такого права.

54. Прокурор надав суду розрахунок безпідставно збережених коштів за користування ТОВ "ДельтаЮЕЙ" спірною земельною ділянкою за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2018 року на суму 3 640 442, 09 грн. орендної плати, виходячи з даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, які містились в листі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 21.09.2018 (щодо періодів з 2014 по 2017 роки) та наданому відділом у Васильківському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.06.2018 №1895 (щодо 2018 року).

55. З урахуванням наведеного вище, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про неможливість прийняття як належного доказу наданого прокурором розрахунку розміру безпідставно набутих коштів за період 2014-2017 років з урахуванням інформації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої ГУ Держгеокадастру у Київській області згідно з листом від 21.09.2018.

56. Що стосується розрахунку за 2018 рік, то висновки судів попередніх інстанцій про те, що зазначена у витягу з технічної документації від 11.06.2018 №1895 нормативна грошова оцінка земельної ділянки є чинною тільки на дату формування такого витягу є помилковими та не відповідають висновку Верховного Суду, наведеному у пункті 38 Постанови, а також правовим висновкам Верховного Суду, на які обґрунтовано посилається прокурор в касаційній скарзі (пункт 16 Постанови).

57. Відповідно до усталених правових висновків Верховного Суду чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. При цьому, витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

58. Отже, як також вже було зазначено вище, витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

59. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

60. За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

61. У зв`язку з наведеним, постановлені у справі судові рішення зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та не встановили пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, отже, рішення судів не можна визнати законними і обґрунтованими.

62. З огляду на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, передчасними є висновки цих судів про підтвердження належними доказами заявлених позовних вимог тільки за період з 12.06.2018 по 31.12.2018. У той же час виявлені процесуальні порушення які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

64. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

65. Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що наведені вище обставини щодо дослідження та оцінки в сукупності доказів, згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій та передачі справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

66. При новому розгляді суду необхідно взяти до уваги викладене у цій Постанові, повно та всебічно оцінити докази, надані прокурором у підтвердження заявлених позовних вимог, і в залежності від встановленого прийняти обґрунтоване рішення.

Щодо судових витрат

67. За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1 . Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити частково.

2 . Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 червня 2021 року і рішення Господарського суду міста Києва від 15 січня 2020 року у справі № 910/8770/19 скасувати.

3 . Справу № 910/8770/19 направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.