Постанова

від 26.01.2022 по справі 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г.- головуючого, Банаська О.О., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представників: Адвокатської фірми "Harald Giebner and Colleagues" - адвоката Іванової Ю.Ю., ДСК "Чорноморське морське пароплавство" - Ричкова М.Ю., Фонду державного майна України - Скороход Р.В., Офісу Генерального прокурора - Штін Д.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon" касаційну скаргу Адвокатської фірми "Harald Giebner and Colleagues"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021

та ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.04.2021

у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080

за заявою ОСОБА_1

до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2003 порушено провадження у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство" на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013).

За результатами підготовчого засідання, ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2003 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 841 618,10 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2006 у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 відносно ДСК "Чорноморське морське пароплавство" введено процедуру санації.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2008 у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 затверджено план санації ДСК "Чорноморське морське пароплавство".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2016 керуючим санацією ДСК "Чорноморське морське пароплавство" призначено арбітражного керуючого Лахненка Є.М.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2017 продовжено строк процедури санації та повноважень керуючого санацією ДСК "Чорноморське морське пароплавство" арбітражного керуючого Лахненка Є.М. до 28.11.2017, а також затверджено зміни до плану санації ДСК "Чорноморське морське пароплавство".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2021 усунуто арбітражного керуючого Лахненка Є.М. від виконання обов`язків керуючого санацією ДСК "Чорноморське морське пароплавство" та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Добровольського А.П.

31.07.2020 Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду Одеської області з клопотанням про припинення провадження у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.04.2021 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 (суддя Антощук С.І.), зокрема, клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі - задоволено; провадження у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство" - припинено; не вирішені клопотання та заяви у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 - залишено без розгляду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 (колегія суддів у складі: Принцевська Н.М.- головуючий, Ярош А.І., Діброва Г.І.) ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.04.2021 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 залишено без змін.

Адвокатська фірма "Harald Giebner and Colleagues" звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.04.2021 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080; направити справу № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження Адвокатська фірма "Harald Giebner and Colleagues" зазначила п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України - неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме п. 4-3 Розділу X Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла з 19.01.2013 у контексті ст. 58 Конституції України.

За твердженням скаржника, порушення норм матеріального права у даному випадку полягає у тому, що судами попередніх інстанцій не застосовано Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013, який підлягав застосуванню, натомість, були неправомірно застосовані положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла з 19.01.2013, які не підлягали застосуванню.

Крім цього, Адвокатська фірма "Harald Giebner and Colleagues" у касаційній скарзі посилається на те, що Фонд державного майна України звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство" 31.07.2020, тобто, через 2 роки і 3 місяці після прийняття Фондом державного майна України наказу про приватизацію № 545 від 25.04.2018, який на виконання протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України № 18 від 16.05.2018 наказом Фонду державного майна України № 725 від 01.06.2018 було зупинено.

На думку заявника касаційної скарги, суд не врахував наведену обставину і в порушення ч. 2 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна", який передбачає, що у разі непередачі об`єкта державної власності в установлений строк рішення про передачу такого об`єкта державної власності приймає Кабінет Міністрів України, неправомірно задовольнив клопотання Фонду державного майна України і припинив провадження у справі про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство".

При цьому, Адвокатська фірма "Harald Giebner and Colleagues" у касаційній скарзі наголошує, що суд першої інстанції проігнорував заперечення керуючого санацією ДСК "Чорноморське морське пароплавство" і не піддав перевірці стан дії нового наказу Фонду державного майна України № 1574 від 28.12.2019 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році" (у редакції наказу Фонду державного майна України №780 від 13.05.2020), який було визнано незаконним та скасовано в частині продовження приватизації ДСК "Чорноморське морське пароплавство" рішенням Господарського суду м. Києва від 19.03.2021.

З огляду на наведене, заявник касаційної скарги вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, неправомірно ухвалив рішення про припинення провадження у цій справі на підставі наказу Фонду державного майна України, дія якого оскаржується у судовому порядку в іншому провадженні, а апеляційний господарський суд зазначені порушення не усунув.

Відзиви на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від учасників справи не надходили.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників Адвокатської фірми "Harald Giebner and Colleagues", ДСК "Чорноморське морське пароплавство", Фонду державного майна України, Офісу Генерального прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство" порушено ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2003 на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " (в редакції, чинній до 19.01.2013).

Провадження у даній справі про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство" перебуває на стадії санації, введеної ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2006.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 31.07.2020 Фонд державного майна України звернувся до господарського суду з клопотанням про припинення провадження у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство".

Зазначене клопотання обґрунтоване посиланням на ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а також тим, що наказом Фонду державного майна України № 545 від 25.04.2018 було прийнято рішення про приватизацію ДСК "Чорноморське морське пароплавство".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Статуту ДСК "Чорноморське морське пароплавство" (нова редакція), затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.04.2011 № 71, ДСК "Чорноморське морське пароплавство" є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Згідно з п. 4.2. ст. 4 Статуту, майно Компанії є державною власністю і належить їй на праві господарського відання.

Крім того, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом 21.04.2021, у графі "перелік засновників" ДСК "Чорноморське морське пароплавство" також зазначено Міністерство інфраструктури України.

Таким чином, судами встановлено, що Держава Україна є єдиним власником ДСК "Чорноморське морське пароплавство".

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який набрав чинності 07.03.2018, державні органи приватизації у межах своєї компетенції, зокрема, приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством.

Згідно з визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", органи приватизації - Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад; приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Матеріалами справи підтверджується, що Наказом Фонду Державного майна України № 545 від 25.04.2018 було прийнято рішення про приватизацію ДСК "Чорноморське морське пароплавство".

Судом апеляційної інстанції встановлено, а учасниками справи не заперечується, що на час розгляду клопотання про припинення провадження у справі про банкрутство відсутні відомості щодо втрати чинності Наказу Фонду Державного майна України № 545 від 25.04.2018 про приватизацію ДСК "Чорноморське морське пароплавство" у результаті його скасування/оскарження тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Наведена правова норма самостійно застосовується у передбачених нею випадках у справах про банкрутство та є достатньою правовою підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство стосовно боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

Відтак, господарські суди, які здійснюють провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, повинні враховувати обов`язкову вимогу законодавця та застосувати імперативні вимоги ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (окремо або разом з нормою пункту 4-3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") щодо припинення (закриття) провадження у таких справах у разі прийняття компетентним органом рішення про приватизацію державного підприємства-боржника на будь-якій стадії провадження у справі, незалежно від того, яка судова процедура банкрутства застосовується до боржника і на яких стадіях розгляду перебуває ця справа про банкрутство (розпорядження майном, санація, ліквідація).

Наведене вище дає підстави для висновку про те, що передумовою для припинення (закриття) провадження у справі про банкрутство державного підприємства в порядку ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" є наявність рішення про приватизацію такого підприємства.

Таким чином, для прийняття рішення про закриття/припинення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" необхідним і достатнім є встановлення судом на підставі поданих сторонами доказів у справі обставин належності Державі Україна прямо або опосередковано акцій (часток) цього боржника, що перевищує 50%, та чинності (на момент ухвалення відповідного судового рішення) прийнятого стосовно боржника рішення про приватизацію.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постановах від 12.11.2019 у справі № 10/110б та від 20.01.2021 у справі № 5017/2833/2012.

У справі, що розглядається, надавши оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням учасників справи, встановивши, що Держава Україна є єдиним власником ДСК "Чорноморське морське пароплавство", а прийняте стосовно боржника рішення про приватизацію (наказ Фонду Державного майна України № 545 від 25.04.2018) є чинним, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшли правильного висновку про існування підстав для припинення провадження у справі про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство" відповідно до прямої вказівки закону - ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

За наведених обставин справи та норм чинного законодавства Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновком місцевого та апеляційного судів про задоволення клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080.

Водночас, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржника про неправильне посилання судів при вирішенні питання про припинення провадження у цій справі про банкрутство на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, що діяла з 19.01.2013, оскільки враховуючи Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI, у даному випадку застосуванню підлягає Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, що діяла до 19.01.2013.

Разом з тим, вказані помилкові висновки судів першої та апеляційної інстанцій не призвели до прийняття неправильного по суті рішення про наявність підстав для припинення провадження у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оскільки, які було зазначено вище, наведена правова норма самостійно застосовується у передбачених нею випадках у справах про банкрутство та є достатньою правовою підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство стосовно боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

Відтак, зазначені у касаційній скарзі аргументи Адвокатської фірми "Harald Giebner and Colleagues" не спростовують законних та обґрунтованих висновків судів першої та апеляційної інстанцій про припинення провадження у цій справі з підстав, викладених вище у даній постанові.

Доводи заявника касаційної скарги щодо неправомірності припинення провадження у даній справі у зв`язку з тим, що чинним є наказ Фонду Державного майна України про зупинення приватизації ДСК "Чорноморське морське пароплавство", були предметом дослідження суду апеляційної інстанції і обґрунтовано відхилені як безпідставні і з ним погоджується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

Так, як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 6 розд. 7 витягу з протоколу №18 засідання Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 було визначено Фонду Державного майна України з урахуванням положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" забезпечити здійснення заходів щодо зупинення приватизації ДСК "Чорноморське морське пароплавство".

На виконання вказаного протокольного рішення, Фондом Державного майна України було прийнято наказ № 725 від 01.06.2018 "Про зупинення приватизації ДСК "Чорноморське морське пароплавство". Разом з тим, листом вих. №10-21-10737 від 01.06.2018 було проінформовано Кабінет Міністрів України, що положення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" не передбачають зупинення приватизації об`єкта приватизації.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що учасниками справи помилково ототожнюються правові наслідки зупинення процедури приватизації та припинення приватизації, вичерпний перелік підстав для якої визначено у ч. 6 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Місцевим та апеляційним судами встановлено, що Наказом Фонду Державного майна України № 447 від 27.03.2018 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році" ДСК "Чорноморське морське пароплавство" було включено до "Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, що передані в оренду".

Водночас, як з`ясовано попередніми судовими інстанціями, відповідно до п. 4 розд. 7 Протоколу засідання №12 Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 було зобов`язано Мінінфраструктури та Мінагрополітики подати до 01.05.2018 Фонду державного майна пропозиції щодо заміни, зокрема, ДСК "Чорноморське морське пароплавство" у переліку об`єктів приватизації іншими підприємствами, що підлягатимуть приватизації з метою виконання плану надходження до державного бюджету коштів від приватизації. Листом Міністерства інфраструктури України №4523/16/10-18 від 27.04.2018 було надано Фонду державного майна України пропозиції щодо включення об`єктів державної власності до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2018 році, згідно з наданою формою, у тому числі на заміну ДСК "Чорноморське морське пароплавство" у переліку об`єктів, що підлягатимуть приватизації з метою виконання плану надходжень до державного бюджету коштів від приватизації. Однак, Фондом державного майна України з порушенням наданого Кабінетом Міністрів України строку було прийнято рішення про приватизацію ДСК "Чорноморське морське пароплавство", оформлене наказом Фонду державного майна України № 545 від 25.04.2018.

Разом з цим, як вірно зазначив апеляційний суд, правові підстави прийняття Фондом державного майна України рішення про приватизацію ДСК "Чорноморське морське пароплавство" не є предметом розгляду у даній справи.

На час вирішення по суті клопотання про припинення провадження у справі про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство", Наказ Фонду державного майна України № 545 від 25.04.2018 є чинним і на оцінку чинності цього Наказу про приватизацію боржника не впливають обставини оскарження Міністерством інфраструктури України у справі № 910/9164/20 Наказу Фонду Державного майна України № 1574 від 28.12.2019 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році" (у редакції наказу Фонду державного майна України №780 від 13.05.2020), яким Єдиний майновий комплекс ДСК "Чорноморське морське пароплавство" було включено до додатку 7 "Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках".

Судами встановлено, що наказ Фонду державного майна України наказу № 1574 від 28.12.2019 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році" (у редакції наказу Фонду державного майна України №780 від 13.05.2020) та наказ №5 від 06.01.2021 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році" є похідними документами від наказу Фонду державного майна України № 545 від 25.04.2018 та втілюють інші процесуальні дії Фонду Державного майна України щодо продовження процедури приватизації ДСК "Чорноморське морське пароплавство", про що прямо зазначається у п.2 вказаних наказів.

Встановивши наведені вище обставини, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшли правильного висновку, що факт оскарження зазначених документів не змінюють обставин чинності наказу Фонду державного майна України № 545 від 25.04.2018 про приватизацію Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство".

Відтак, враховуючи, що наказ Фонду державного майна України № 545 від 25.04.2018 є чинним, колегія суддів вважає, що вказана обставина є достатньою для застосування судами імперативної норми ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та ухвалення рішення про припинення провадження у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство".

У зв`язку з викладеним, доводи скаржника щодо передчасності та неправомірності припинення провадження у справі про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство" не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду, оскільки не ґрунтуються на нормах закону та не відповідають обставинам справи.

Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків судів, суд касаційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Наведені Адвокатською фірмою "Harald Giebner and Colleagues" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила допущених судами фундаментальних порушень при розгляді і вирішенні питання щодо припинення провадження у справі про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство".

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що підстав для скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 та ухвали Господарського суду Одеської області від 21.04.2021 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Адвокатської фірми "Harald Giebner and Colleagues" - залишити без задоволення.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.04.2021 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.

Судді Банасько О.О.

Жуков С.В.